ЗАКЛЮЧНИЙ ІНСТРУКТАЖ

Дата добавления: 2015-10-15; просмотров: 579

Навчально-методичний посібник

Здано на виробництво 15.10.2013. Підписано до друку 21.10.2013

Формат 60х841/16. Папір офсетний. Друк різографія.

Умовно-друк. арк. 14,10. Наклад 300 прим.

Видавництво ПП Вишемирський В.С.

Свідоцтво серія ХС №48 від 14.04.2005

видано управлінням у справах преси та інформації.

ОСНОВИ ВОДНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

за вимогами кредитно-модульної системи навчання

програма курсу, робочий план,

система та критерії оцінювання, плани

та рекомендована література до самостійної роботи студентів,

питання до модульних контролів, теми завдань до індивідуальної науково-дослідницької роботи студентів

Харків

Укладачі:к.ю.н., професор Процевський В.О.,

к.юр.н., доцент Лисяк О.І.

Рецензент:доктор юр.наук, професор Процевський О.І.

Методичні рекомендації з курсу «Основи водного законодавства» для студентів. – Х.: ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2010. – стор.

© Харківський національний педагогічний

університет імені Г.С.Сковороди, 2010.

© Процевський В.О., Лисяк О.І., 2010.

ВСТУП

Водні ресурси на території країни розподілені дуже нерівномірно, утворюючи зони надмірного та недостатнього водозабезпечення. За стандартами ООН Україна за сумарними запасами власних поверхневих і підземних водних ресурсів належить до малозабезпечених держав.

Мають місце негативні зміни в гідрологічному режимі природних водотоків і водойм, підвищення ризику руйнації гідротехнічних споруд і комплексів, відсутність дієвого захисту від руйнівної дії природних вод.

Крім того, створення в Україні великих водогосподарських комплексів – водосховищ, каналів, водоводів, каскадів гідровузлів, систем водопостачання та зрошення потребують сьогодні удосконалення системи управління водними ресурсами і їх охорони.

Тому одним із головних завдань водного законодавства є відпрацювання науково-обґрунтованих пропозицій щодо поетапного реформування діючої системи управління і охорони водних ресурсів, що забезпечить сталий розвиток економіки і соціальної сфери країни та екологічну безпеку.

Найбільш ефективним у міжнародній практиці та таким, що відповідає головним засадам Рамкової Водної Директиви Європейського Союзу, є басейновий принцип управління, використання та охорони вод.

Необхідність впровадження принципів басейнового управління в Україні визначена Водним кодексом України і Загальнодержавною програмою розвитку водного господарства України.

Враховуючи досвід управління водними ресурсами країн - членів ЄС - Угорщини, Швеції, Данії й інших та концептуальні засади адміністративної та адміністративно-територіальної реформи в Україні, впровадження нових підходів у практику державного управління водними ресурсами буде проводитися поступово за детально опрацьованим перспективним планом дій, розрахованим на досягнення основних цілей у три етапи.

Перший етап реформування (2006-2009 роки)

Крім діючих шести управлінь, в басейнах річок Дніпро, Сіверський Донець, Південний і Західний Буг, Дністер та річок Криму будуть створені нові басейнові управління, а саме: в басейні Дунаю, Тиси, Десни, Прип’яті, Верхнього і Нижнього Дніпра та річок Приазов’я.

Державним комітетом України по водному господарству у 2006 році удосконалено структуру управління водами в басейні Дністра і Прута. На базі Чернівецького облводгоспу та Дністровського басейнового управління водними ресурсами річок Дністра, Пруту і Сірету створено Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів. Передбачається розробка та впровадження пілотного проекту з організаційно-економічного і практичного опрацювання моделі управління, використання і охорони вод на основі басейнового принципу.

У рамках пілотного проекту будуть напрацьовані:

- Положення про басейновий принцип управління;

- Положення про Басейнове управління;

- Положення про Басейнову раду районів річкових басейнів (суббасейнів);

- Положення про регіональні управління водних ресурсів відповідно до вимог адміністративно-територіальної реформи;

- Положення про регіональну Басейнову раду;

- Порядок регіонального співробітництва та укладання міжобласних та міжрайонних угод;

- Плани управління водами річкового басейну та Схеми інтегрованого управління водами річкового басейну Довгострокової цільової басейнової програми комплексного розвитку та поточні плани щодо її реалізації;

- Механізм фінансування та виконання програм і заходів на басейновому та регіональному рівнях;

- Порядок проведення моніторингу виконання заходів програм і планів реформування управління і охорони вод.

У перспективі басейнові управління здійснюватимуть практично повний обсяг функцій щодо управління водними ресурсами, включаючи вивчення стану водних ресурсів, ведення їх обліку, видачу дозволів на спеціальне водокористування, охорону вод, забезпечення захисту від шкідливої дії вод, моніторинг вод, паспортизацію, кадастр та інші. Їх структурні підрозділи управління водного господарства, на балансі яких знаходяться основні фонди, будуть забезпечувати захист від шкідливої дії вод, перерозподіл та охорону водних ресурсів, інші функції в межах їх компетенції і працювати в рамках басейнових угод.

З метою зменшення фінансового навантаження на бюджет, підвищення технічного рівня інженерних споруд та раціонального використання водних ресурсів передбачається запровадити два пілотні проекти із забезпечення галузей економіки водними ресурсами на базі Північно-Кримського каналу та водогосподарських об’єктів Херсонської області.

1. Пілотний проект на базі Північно-Кримського каналу.

Метою проекту є перетворення управлінь каналів, які утримуються за рахунок бюджету і забезпечують міжбасейновий перерозподіл водних ресурсів, у державні підприємства із змішаною формою фінансування та залученням коштів місцевих бюджетів та вітчизняних інвесторів.

Для цього необхідно переглянути тарифи із спецводокористування в розрізі галузей економіки та регіонів щодо їх оптимізації в частині покриття витрат, пов'язаних з відповідною вартістю води як природного ресурсу і вартістю виробленої продукції.

Розробити по кожному управлінню каналів норми виробничих витрат, пов'язані з подачею води водокористувачам та утриманням в належному технічному стані основних фондів. Для цього необхідно узгодити на державному рівні механізм дотації з державного бюджету фактичних витрат у розмірі 20-30 відсотків шляхом внесення змін до чинних нормативно-правових актів, які регламентують перелік та порядок надання платних послуг, ціноутворення та інших.

У процесі експерименту розробити:

- оптимальну економічну модель підприємства з подачі води;

- структуру та статут державного підприємства;

- фінансово-економічний механізм фінансування, включаючи плату за подачу води водокористувачами та надання бюджетної дотації;

- перспективний план раціонального використання водних ресурсів;

- автоматизовану систему управління водними ресурсами.

2. Пілотний проект на базі водогосподарських об’єктів Херсонської області.

Метою зазначеного проекту є відпрацювання організаційно-технічних та економічних засад роботи обласних управлінь меліорації і водного господарства в межах басейнового управління водного господарства, а районних і міжрайонних управлінь водного господарства - в межах адміністративних гідрографічних районів річкових басейнів. У процесі експерименту будуть відпрацьовані структура управління з експлуатації основних фондів, які знаходяться на балансі водогосподарських організацій, та механізм змішаного фінансування експлуатаційних витрат.

Другий етап реформування (2010-2012 роки)

Виходячи із результатів організаційно-економічного експерименту, набутого в процесі запровадження пілотних проектів, буде підготовлено повний пакет законодавчих, нормативно-правових, інструктивних та методичних документів з управління, використання і охорони вод.

Зокрема:

- будуть внесені відповідні зміни у Водний кодекс України, закони України “Про меліорацію земель”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, Земельний кодекс України, Закон України “Про концесії”, Кодекс України про адміністративні правопорушення;

- підготовлені постанови Кабінету Міністрів України із затвердження:

Положення про Басейнову раду, Положення про басейновий принцип управління та Положення про фінансово-економічний механізм змішаного фінансування;

- розроблені нормативно-методичні та інструктивні документи діяльності зазначених організацій з організаційних, економічних та регуляторних питань.

Відповідно до адміністративно-територіальної реформи будуть визначені регіони річкових басейнів та встановлені їх межі. Буде проведена підготовча робота із впровадження в Україні басейнового принципу на всій території басейнів.

Третій етап реформування (2013-2015 роки)

Завершення створення Басейнових управлінь та Басейнових рад по всіх басейнах на основі прийнятих законодавчих та нормативно-правових актів, а також укладених Басейнових угод. Тобто, створення системи державного управління водними ресурсами в річкових басейнах України, що забезпечить сталий розвиток економіки держави, участь територіальних громад, громадських організацій та водокористувачів у розподілі і охороні водних ресурсів.

Відповідно до нового адміністративно-територіального устрою України будуть створені з новими функціональними задачами такі басейнові управління:

Верхнього та Нижнього Дніпра, Західного і Південного Бугу,

Сіверського Дінця, Дністра та Прута, Дунаю, Тиси,

Десни, Прип’яті, річок Приазов’я та Криму.

Для забезпечення подачі води в маловодні регіони на базі управлінь каналів - Головного Каховського магістрального, Північно-Кримського, Дніпро-Донбас, Інгулецької зрошувальної системи, Дніпро-Інгулець будуть створені державні підприємства, які будуть інвестиційно привабливі і зможуть залучати вітчизняні та іноземні інвестиції.

Зазначені напрями реформування відповідають проекту Концепції охорони вод, розробленої Мінприроди, та проекту Положення про басейновий принцип управління водними ресурсами, розробленого Держводгоспом.

Реформування системи управління водними ресурсами забезпечить:

реалізацію стратегії державної водної політики, спрямованої на посилення екологічної та економічної безпеки держави, шляхом створення в Україні ефективного механізму використання, охорони та відтворення водних ресурсів, що відповідає міжнародній практиці;

оптимізацію фінансових витрат на управління, використання і охорону вод;

створення ефективної системи моніторингу та інформаційного забезпечення у сфері використання і охорони вод;

розвиток водогосподарської інфраструктури відповідно до ринкових умов господарювання;

покращення транскордонного і регіонального співробітництва України з сусідніми державами в галузі управління транскордонними водотоками і водними ресурсами;

залучення фінансової, технічної, правової та іншої допомоги з боку іноземних держав, особливо членів ЄС, та створення кращого інвестиційного клімату в державі.

Саме ці принципи і повинні лежати в основі вивчення водного права.

І. Організаційно-методичні вказівки

Водне право – система правових норм, які регулюють суспільні відносини по використанню, охороні та відновленню водних об’єктів.

Водне право України регулює відносини у сфері використання та охорони водних об’єктів з метою забезпечення прав громадян на чисту воду та сприятливе водне середовище; підтримання оптимальних умов водокористування; якості поверхневих та відземних вод у стані, який відповідає санітарним та екологічним вимогам; захисту водних об’єктів від забруднення та виснаження; попередження чи ліквідації шкідливого впливу вод, а також збереження біологічної різноманітності водних екосистем. Правовому регулюванню підлягають різноманітні види використання (питне та господарсько-побутове водопостачання, судноплавство, зрошування і т.д.) як природних (річки, озера, моря), так і штучних водних об’єктів (канали, водосховища, ставки). Норми водного права містяться у міжнародних договорах, законах, підзаконних актах, у судових справах, у звичаях (джерела водного права).

Водне право виступає самостійною галуззю законодавства, виступаючи при цьому підгалуззю екологічного права. Водне право має свій метод регулювання, який складається із специфічних способів, засобів та прийомів впливу на суспільні відносини. Воно регулює суспільні відносини як шляхом владних розпоряджень, так і шляхом надання суб’єктам цих відносин самостійності та рівноправності. Перший використовується як при адміністративному акті надання водоймища у користування (чи вилучення такого з користування), другий – при укладенні договорів водокористування. Тому водне право має риси як публічного, так і приватного права.

Цілі водного законодавства реалізуються на основі принципу стійкого розвитку – збалансованого розвитку економіки та покращення стану навколишнього природного середовища.

«Основи водного законодавства» є спецкурсом, що вивчається студентами вищих юридичних навчальних закладів.

Ці методичні рекомендації мають за мету допомогти повніше засвоїти курс, який містить ситуації, складені з таким розрахунком, щоб студенти, розв’язуючи їх, опанували основні найважливіші теоретичні питання курсу, чинні законодавчі і нормативні акти, які регулюють господарську діяльність суб’єктів водного права.

Проведення практичних завдань зі спецкурсу має за мету, крім сприяння глибшому засвоєнню основних теоретичних положень, навчити майбутніх спеціалістів правильно і свідомо застосовувати набуті знання та діючі правові норми при вирішенні конкретних справ, що виникають у процесі діяльності суб’єктів господарської діяльності, у відносинах їх з іншими підприємствами та організа­ціями, з органами державного управління.

Розв’язуючи ситуації, студент повинен навчитися відшко­довувати необхідні правові норми в кодексах і збірниках законів, правильно застосовувати їх при вирішенні конкретних питань, а також вміти викласти результат проведеної роботи в належній формі – скласти проекти договору, постанови органу управління, рішення загальних зборів чи правління підприємства та ін.

Практичні заняття – найефективніша форма самостійної роботи студентів. При підготовці до них студент повинен:

- вивчити і засвоїти відповідну тему за підручником, а також спеціальну літературу, рекомендовану програмою і викладачем;

- вивчити і засвоїти записи, зроблені під час лекції та при опрацюванні літератури;

- знайти та проаналізувати законодавчі та інші нормативні акти з даної теми, засвоївши назви нормативних актів, основні їх положення.

Практичні заняття зі спецкурсу по основам водного законодавства проводяться в такому порядку:

- усний виклад студентом змісту завдання (не наводячи всієї умови задачі, студент у стислій формі передає її зміст, висвітлюючи всі обставини справи);

- розв’язання ситуацій (відповідь по суті ситуації студент обг­рунтовує теоретичними положеннями, посилаючись на відповідні правові норми, що регулюють дані конкретні відносини);

- запитання студентів відповідаючому з метою уточнення змісту ситуації та по суті його вирішення;

- запитання викладача, який проводить практичні заняття;

- обговорення вирішення ситуації (при обговоренні рішення студенти поправляють виступаючого, доповнюють рішення новими доводами та додатковими посиланнями на нормативно-правові акти);

- висновок викладача.

Мета:формування знань про основи водного законодавства та основних умінь по застосуванню водного законодавства .

Предмет: водне право як галузь права, що регулює відносини, які виникають у господарській діяльності за участю суб’єктів водного права.

Завданнями навчальної дисципліни є формування наступних умінь:

- використовувати знання основних теоретичних положень господарського права, змісту нормативних актів, що регулюють діяльність суб’єктів господарської діяльності, пов’язаної з використанням, охороною та відновленням водних об’єктів, а також практичних навичок по складанню проектів правових документів.

Студент повинен знати: основні теоретичні положення господарського права, зміст нормативних актів, що регулюють діяльність по використанню, охороні та відновленню водних об’єктів.

Студент повинен уміти: використовувати знання норматив­них актів у повсякденному житті.

II. Робочий план

з курсу «Основи водного законодавства» для студентів юридичного факультету денної форми навчання ХНПУ ім. Г.С.Сковороди

Розподіл навчального часу за темами і видами занять

ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

«ОСНОВИ ВОДНОГО ЗАКОНОДАВСТВА»

Модуль 1. Загальні положення водного права

Тема 1. Предмет, метод, принципи водного права

Поняття водного права.

Етапи становлення і розвитку водного права.

Поняття та види сіспільних відносин, що регулюються водним законодавством.

Поняття вод та водних об’єктів.

Поняття та склад водного фонду України.

Метод регулювання водних відносин.

Принципи водного права.

Тема 2. Водне законодавство та водні правовідносини

Загальна характеристика водного законодавства.

Завдання водного законодавства.

Принципи водного законодавства.

Поняття водних правовідносин.

Об’єкти водних правовідносин.

Суб’єкти водних правовідносин.

Зміст водних правовідносин.

Тема 3. Власність на водні об’єкти

Поняття власності на води (водні об’єкти).

Компетенція Верховної Ради України в галузі регулювання водних відносин.

Компетенція Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських Рад у галузі регулювання водних відносин.

Компетенція районних Рад у галузі регулювання водних відносин.

Компетенція сільських, селищних, міських та районних у містах Рад у галузі регулювання водних відносин.

Участь громадян та їх об’єднань, інших громадських формувань у здійсненні заходів щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Тема 4. Види і порядок водокористування

Водокористувачі, їх права та обов’язки.

Обмеження прав водокористувачів.

Види водокористування.

Право загального водокористування.

Поняття спеціального водокористування.

Право на здійснення спеціального водокористування.

Строки спеціального водокористування.

Користування водними об’єктами (їх частинами) на умовах оренди.

Часткова або повна заборона користування водними об’єктами.

Підстави для припинення права спеціального водокористування.

Порядок припинення права спеціального водокористування.

Відшкодування збитків, завданих водокористувачам припиненням права або зміною умов спеціального водокористування.

Тема 5. Державне управління і контроль у сфері використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів

Державні, цільові, міждержавні та регіональні програми використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Компетенція державних органів у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

Контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

Державний облік вод. Державний водний кадастр.

Тема 6. Землі водного фонду і водоохоронні зони

Правовий режим земель водного фонду.

Користування землями водного фонду.

Водоохоронні зони та зони санітарної охорони.

Модуль 2. Різноманітність водних об’єктів та основні види їх використання

Тема 1. Правовий режим різноманітних видів водних об’єктів

Правовий режим морських вод.

Прикордонні води.

Водні об’єкти, що зазнали радіоактивного забруднення.

Правовий режим поверхневих вод.

Правовий режим підземних вод та джерел.

Тема 2. Особливості використання водних об’єктів

Користування водними об’єктами для потреб повітряного транспорту.

Спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення.

Спеціальне водокористування та користування водними об’єктами для лікувальних, курортних і оздоровчих цілей.

Особливості спеціального водокористування та користування водними об’єктами для потреб галузей економіки.

Умови скидання зворотних вод у водні об’єкти.

Експлуатація водогосподарських систем.

Користування річками.