Зв’язне мовлення. Усний твір на морально-етичну тему.
МЕТА:
удосконалювати вміння будувати усне висловлювання на морально-етичну тему; розвивати зв’язне мовлення, творчі здібності студентів; виховувати моральні якості, чесноти.
ОБЛАДНАННЯ: методичний посібник для виконання ПР, письмове приладдя, підручник.
ПЛАН:
1. Поняття моралі та етики.
2. Складання усного твору на основі запропонованих тем.
КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ:
Твір
Мораль
Етика
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПИТАНЬ:
Пам’ятка «Робота над усним твором»
1) Обирайте тему, що вас зацікавлює і хвилює, визначте обсяг матеріалу, який вона охоплює, щоб не відхилятися від теми.
2) Продумайте основну думку вашого твору і намагайтесь усе підпорядкувати її розкриттю, по можливості підберіть до твору влучний епіграф.
3) Складіть план і дотримуйтесь його.
4) Намагайтесь оригінально почати твір, щоб одразу зацікавити ним слухача. Звертайте увагу на те, щоб вступ був пов’язаний з темою.
5) Стежте за логічною послідовністю у викладі матеріалу в основній частині твору.
6) Тему розкривайте глибоко і всебічно, уникайте загальних фраз, наводьте конкретні факти для підтвердження своїх думок.
7) Правильно цитуйте, але не переобтяжуйте свою роботу великими цитатами.
8) Подумайте, який стиль відповідатиме темі твору, намагайтесь говорити правильною літературною мовою, грамотно, просто, своїми словами.
9) Пам’ятайте, що слухач мусить відчувати ваше ставлення до того, про що ви говорите.
10) У висновках постарайтесь зробити самостійні узагальнення, пов’язані з сучасністю.
Робота з таблицями.
Залежно від змісту і будови текст та його частини поділяються на три смислові типи.
Типи мовлення та їхні ознаки
| Це повідомлення про якісь події, що розгортаються в часі. Схема розповіді:
а) початок дії;
б) розвиток подій;
в) кінець події
| Це висловлювання про певні ознаки, властивості предмета чи явища. В описі дається характеристика людей, предметів, явищ природи шляхом перелічення їх головних, суттєвих
ознак. Найголовніше в описі — дати
точне або яскраве уявлення про
предмет мовлення.
| Це висловлювання про причини якостей, ознак, подій.
Структура роздуму:
а), теза — основне твердження, чітко сформульована думка;
б) докази, аргументи, що підтверджують висунуту тезу;
в) висновок, що випливає з доказів (узагальнення)
|
| Розповідь
| Опис
| Роздум (міркування)
|
| Види висловлювань
|
| — власне розпо-
| — пейзажні описи;
| — індуктивні роздуми (від
|
| відь (опові-
|
| часткового, конкретно-
|
| дання);
| — портретні;
| го до загального);
|
| — повідомлення;
| — описи інтер' єру;
| — дедуктивні роздуми (від
|
|
|
| загальних положень до
|
| — відповідь;
| — характеристи ка
| конкретних висновків);
|
| — перелік;
| людини,
| — роздум-твердження (до-
|
| — найменування;
| предметів,
| каз істинності висуну-
|
|
| явищ
| тої тези);
|
| — оголошення
|
| — роздум-спростування, заперечення (доказ помилковості, хибності висунутої тези);
— роздум із прямими доказами;
— роздум із доказом від протилежного (спростування передбачуваної тези, протилежної тій, що доводиться)
|
Стилі мовлення
| Стилі Мовлення
| Мовленнєва ситуація
| Стильові ознаки
|
|
| Місце (де?)
| Адресат мовлення (з ким?)
| Функція
(для чого?)
|
|
| Розмовний
| неофіційні обставини
| 1 — 1
| спілкування (бесіда, розмова)
| невимушеність, емоційність, експресивність
|
| Науковий
| офіційні обставини
| 1 — багато
| повідомлення
(пояснення)
| абстрактність, точність, логічність
|
| Офіційно-діловий
| офіційні обставини
| 1 — багато
| повідомлення (інструктаж, документація)
| офіційність, точність
|
| Публіцистичний
| офіційні обставини
| 1 — багато
| вплив (діяння, переконання)
| закличність, емоційність
|
| Художній
| Офіційні обставини
| 1 — багато
| вплив (діяння, зображення)
| конкретність, образність, емоційність
|
Публіцистичний стиль
| Основна функція
| діяння, вплив на читача або слухача, переконання в правильності висловлених думок
|
| Обставини мовлення
| передача інформації з метою пропаганди певних ідей, впливу на широкі верстви населення
|
| Сфера вживання
| публіцистичні статті, виступи в газетах, журналах, по радіо, телебаченню, на зборах, мітингах тощо
|
| Загальні ознаки
| пропагандистський характер, точність, логічність доводів, урочистість, піднесеність, офіційність, експресивність
|
| Мовні ознаки
| писемна й усна форми мовлення. Суспільно-політичні слова, емоційно забарвлені слова і вирази, газетні штампи, речення різної структури. Монологічна (рідше діалогічна) форма тексту. Типи мовлення-роз-повідь, опис, роздум
|
| | | |
Слово публіцистичний (від латинського риblicas — суспільний, народний) послужило для утворення слова публіцистика — особливого жанру літературних творів, у яких висвітлюються актуальні питання суспільного життя людей.
Завдання стилю — агітація, активний вплив на читача і слухача.
Мета публіцистичних творів полягає в з'ясуванні певних суспільно-політичних питань, переконанні читачів та слухачів у правильності висунутих думок, а також в активності впливу цих думок на них.
РОЗВЯЗАННЯ ТИПОВИХ ЗАВДАНЬ:
