Юридичний словник. Правова поведінка – це передбачена нормами об’єктивного права соціально значуща свідомо-вольова поведінка індивідів або їх об’єднань

Правова поведінка – це передбачена нормами об’єктивного права соціально значуща свідомо-вольова поведінка індивідів або їх об’єднань, що, як правило, спричиняє або здатна спричинити певні юридичні наслідки.

Правомірна поведінка – це поведінка, що відповідає приписам правових норм.

Проступки – суспільно шкідливі правопорушення (порушення трудової дисципліни, порушення правил торгівлі, невиконання цивільно–правового договору тощо).

Кримінальні правопорушення (злочини) – це передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні, винні, карані діяння (дія або бездіяльність), що посягають на права і свободи людини і громадянина, власність, громадський порядок і суспільну безпеку, довкілля, конституційний лад України.

Адміністративні правопорушення (проступки) – це протиправні, винні діяння, що посягають на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, за яке законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Цивільно-правові правопорушення (проступки) – відрізняються від інших специфічним об’єктом посягання, яким є майнові і пов’язані з ними особисті немайнові відносини, урегульовані нормами цивільного, трудового, земельного і сімейного права.

Дисциплінарні правопорушення (проступки) – це протиправні діяння, що порушують внутрішній розпорядок діяльності підприємств, установ і організацій.

Матеріальні правопорушення (проступки) – це винне спричинення матеріального збитку працівником працедавцю, тобто підприємству, установі, організації.

Процесуальні правопорушення (проступки) – це порушення встановленої законом процедури відправлення правосуддя, провадження в юридичних справах, видання правозастосовного акта.

Конституційні правопорушення (проступки) – невиконання або перевищення повноважень, порушення закріпленого конституцією порядку організації і діяльності органів державної влади і глави держави, органів місцевого самоврядування.

Міжнародні правопорушення – дії або бездіяльність суб’єктів міжнародного права, що суперечать нормам і принципам міжнародного права або власним зобов’язанням і заподіюють шкоду іншому суб’єкту, групі суб’єктів міжнародного права або всьому міжнародному співтовариству.

Склад правопорушення – це система елементів правопорушення. Її повнота і цілісність є необхідною умовою для притягнення особи до юридичної відповідальності.

Зловживання правом – це соціально шкідлива поведінка суб’єкта, що вчиняється в рамках правових норм.

Об’єктивно протиправне діяння – це протиправне, соціально шкідливе діяння фізичної або юридичної особи, що не містить складу правопорушення, але, при цьому, викликає негативну юридичну реакцію з боку держави.

Причини правопорушення – це об’єктивні і суб’єктивні чинники, що спонукають особу до вчинення правопорушення.

Тести для самоконтролю

1. Соціально значима поведінка особи (дія чи бездіяльність) свідомовольового характеру, що врегульована нормами права і спричиняє юридичні наслідки, – це:

а) правомірна поведінка;

б) правова поведінка;

в) противоправна поведінка;

г) правопорушення.

2. Суспільно корисна правова поведінка суб’єкта права (дія чи бездіяльність), що відповідає приписам юридичних норм і охороняється державою, – це:

а) правомірна поведінка;

б) правова поведінка;

в) противоправна поведінка;

г) проступок.

3. Мотивами правомірної поведінки можуть бути:

а) переконаність у справедливості і корисності приписів правових норм;

б) відповідальність перед суспільством і державою за вчинки;

в) егоїстичний власний інтерес;

г) прагнення робити як усі та страх відповідальності;

д) усе зазначене.

4. Вид правомірної поведінки, мотивом якої є наслідування своєму оточенню:

а) маргінальна;

б) звична;

в) конформістська;

г) свідомо активна.

5. Вид правомірної поведінки, мотивом якої є побоювання перед покаранням:

а) маргінальна;

б) свідомо активна;

в) конформістська;

г) звична.

6. Спеціальний суб’єкт правопорушення – це:

а) фізична особа;

б) держава;

в) посадова особа;

г) юридична особа.

7. Юридична особа не може бути суб’єктом:

а) кримінального правопорушення;

б) цивільного правопорушення;

в) адміністративного правопорушення.

8. Психічне ставлення правопорушника до вчинюваного ним протиправного діяння, коли він не усвідомлює можливості настання суспільно шкідливих наслідків свого діяння, хоча може й повинен їх передбачити, – це:

а) протиправна недбалість;

б) протиправна самовпевненість;

в) непрямий умисел;

г) прямий умисел.

Література:

1. Банчук О. Обговорення доцільності запровадження інституту кримінальних проступків у правову систему // Право України. – 2007. - №.7. – С. 140 – 143.

2. Вдовина Т.В. Понятие и виды социально-негативного поведения // Lex Russica. Научные труды Московской государственной юридической академии. – 2005. - №1. – С.164-176.

3. Вереша Р. Основні підходи щодо визначення поняття мотиву поведінки // Право України. – 2007. - № 4. – С. 33 – 38.

4. Зарубаева Е.Ю. Правомерное поведение: подходы к определению дефиниции, социальная значимость и типология // Сибирский Юридический Вестник. - 2005. - № 1. (знаходиться на сайті www.law.edu.ru)

5. Коліушко І., Банчук О. Поняття адміністративної відповідальності та адміністративного правопорушення в сучасному українському праві // Право України. – 2008. - № 4. – С..31 – 37.

6. Колпаков В. Административный проступок в истории права //Закон и жизнь. - 2004. - № 5. - С. 6-10.

7. Константинов П.Ю., Соловьева А.К., Стуканов А.П. Взаимосвязь административных правонарушений и преступлений: проблемы теории и практики //Правоведение. - 2005. - № 3. - С. 58-74.

8. Кудрявцев В.Н. Право и поведение. - М.: Юрид.лит., 1978. - 191 с.

9. Оксамытный В.В. Правомерное поведение личности. – К.: Наукова думка, 1985. – 175 с.

10. Поцелуев Е.Л. Виды правонарушений в современной учебной литературе по теории права: Критический анализ //Правоведение. - 2004. - № 5. - С. 244-257.

11. Пьянов Н. А.Правовое поведение: понятие и виды // Сибирский Юридический Вестник. - 2004. - № 4. (знаходиться на сайті www.law.edu.ru)

12. Самбор М. Щодо класифікації інтересу в праві // Право України. – 2007. - №. 7. – С. 21 – 26.

13. Тимошенко В. Примус як мотив поведінки// Право України. – 2007. - №. 6. – С. 104 – 107.

 

ТЕМА 22. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті.

1. Юридична відповідальність: її природа, суть, поняття, ознаки. Підстави юридичної відповідальності.

2. Види юридичної відповідальності.

3. Мета та функції юридичної відповідальності.

4. Принципи юридичної відповідальності.

Методичні рекомендації

Приступаючи до з’ясування поставлених питань, пригадаємо, що позитивне право пов’язане з державою. Саме держава причетна до становлення позитивного права, також держава забезпечує непорушність правових норм, використовуючи для цього державний примус, коли йдеться про правопорушення. Тому логічним продовженням попередньої теми є вивчення та засвоєння питань щодо “юридичної відповідальності” як одного з видів “соціальної відповідальності”. Держава має не лише здійснювати роботу щодо усунення причин та передумов виникнення правопорушень, а й протидіяти правопорушенням, переслідуючи правопорушників та притягуючи їх до відповідальності.

Відповідальність як спеціально-юридичне поняття також можна розглядати у двох значеннях: відповідальність у позитивному розумінні і ретроспективна відповідальність.

При підготовці зверніть увагу на те, що не слід зводити юридичну відповідальність виключно до державного примусу, оскільки, крім заходів державно-примусового впливу, юридична відповідальність супроводжується відповідними негативними наслідками, як-то: позбавлення прав, обмеження майнових, особистих інтересів тощо, тобто сукупністю відповідних каральних санкцій. Тому варто розкрити багатогранну природу юридичної відповідальності, її основні ознаки, види, мету та функції, а також визначити підстави притягнення та звільнення від неї, виокремити загальні засади, на основі яких вона застосовується.

Практичні завдання

Під час підготовки до семінарського заняття курсанти та студенти повинні.

1. Засвоїти визначення понять: соціальна відповідальність, юридична відповідальність, перспективна та ретроспективна відповідальність.

2. Самостійно скласти схему видів юридичної відповідальності. Які критерії є основними для класифікації юридичної відповідальності?

3. Називати фактичні та юридичні підстави юридичної відповідальності.

4. Порівняти цивільну, адміністративну та кримінальну деліктоздатність осіб. Визначити вікові обмеження, що визначені у галузевому законодавстві для різних видів юридичної відповідальності. Якими мотивами керувався при цьому законодавець?

5. Знайти відповідність між стовпцями таблиці «Види юридичної відповідальності».

А. Кримінальна.	1. Громадянин М. був звільнений з роботи за появу на робочому місці в нетверезому стані.
Б. Адміністративна.	2. Громадянин О. повинен відшкодувати вартість зіпсованої ним деталі станка, на якому він працює.
В. Цивільно-правова.	3. Громадянин А. позбавлений батьківських прав.
Д. Дисциплінарна.	4. Громадянина В. оштрафовано за порушення правил дорожнього руху.
Е. Матеріальна.	5. Арешт банківського вкладу.
Є. Конституційно-правова.	6. За умисне нанесення легкого тілесного ушкодження громадянину П. громадянин Д. був позбавлений волі строком на 1 рік.
Ж. Процесуальна.	7. Звільнення голови Національного Банку України за перевищення повноважень.
З. Сімейна.	8. Заборона підтримувати економічні зв’язки з державою.
И. Фінансова.	9. Пеня за порушення умов договору оренди.
І. Ювенальна.	10. Примусовий привод обвинуваченого.
Ї. Міжнародно-правова.	11. Застосування примусових заходів виховного характеру до 15-річної дитини.

6. Проаналізувати наведені висловлення видатного мислителя епохи Просвітництва Чезарія Беккарія:

“Для особи-правопорушника ефективним є не стільки суворість покарання, скільки тривалість його морального впливу”:

“Смертна кара - це війна держави з громадянином у тих випадках, коли вона вважає корисним і необхідним позбавити його життя”.

Чому, на вашу думку, у правових, соціальних і демократичних державах смертна кара вже давно виключена із системи державних покарань? Обґрунтуйте свою відповідь.

6. Навести конкретні приклади конституційної відповідальності як у позитивному, так і в ретроспективному аспектах, проаналізувавши статті Конституції України.

7. Підготувати реферати за темами: “Конституційні основи юридичної відповідальності”.