Характеристика форм організації навчальної роботи

 

Форма організації навчання – це цілеспрямована спеціально організована діяльність педагога та учнів, яка здійснюється у певному порядку та режимі. Та чи інша організаційна форма характеризується поєднанням колективного та індивідуального навчання, різним ступенем самостійності учнів, різноманітними засобами керівництва навчання з боку викладача.

Форми організації навчання класифікуються за такими критеріями:

- кількість учнів – індивідуальні форми навчання, мікрогрупові, групові, колективні, масові форми навчання;

- місце навчання – шкільні форми: урок, робота в майстерні, на пришкільній дослідній ділянці, в лабораторії, тощо; позашкільні форми: екскурсія, домашня самостійна робота, заняття на підприємстві;

- час навчання – урочні і позаурочні: факультативні, предметні гуртки, вікторини, конкурси, олімпіади, предметні вечори та інші;

- дидактична мета – форми теоретичного навчання (лекція, факультатив, гурток, конференція), комбінованого, або змішаного навчання (урок, семінар, домашня робота, консультація), практичного (практикуми) і трудового навчання (праця в майстернях, у спеціальних класах, на пришкільних ділянках тощо);

- тривалість часу навчання – класичний урок (45 хв.), спарені заняття (90 хв.), спарені скорочені заняття (70 хв.), а також уроки “без дзвінків”.

Серед великого різноманіття форм організації навчання в навчальних закладах професійно-технічної освіти найбільш поширені урок, самостійна навчальна діяльність учнів, індивідуальне навчання з участю викладача, групові та масові форми навчання, екскурсія.

Структура будь-якої форми навчання має такі основні елементи:

1. надбання учнями нових знань;

2. закріплення знань;

3. використання знань на практиці;

4. повторення;

5. діагностика, перевірка знань.

Форми організації педагогічного процесу надають йому логічної завершеності. В педагогічному процесі все здійснюється послідовно: визначивши цілі, ми відповідно їм відбираємо зміст, методи і засоби його подачі та засвоєння. Все це поєднуємо у формі, як то урок, екскурсія та інше.

До допоміжних форм організації навчальної роботи належать різноманітні заняття, які доповнюють і розвивають класно-урочну діяльність учнів. З-поміж них виділяють: семінари, практикуми, консультації, конференції, гуртки, факультативні заняття, навчальні екскурсії, домашню самостійну роботу учнів та інші форми. Слід зауважити, що таке визначення є дещо умовним: за сьогоднішньої різноманітності навчальних закладів і плюралізму форм деякі з них, як уже зазначалося, перейшли до розряду нестандартних уроків, інші, наприклад, семінари, екскурсії, факультативи, домашня самостійна робота, можуть на певний час ставати основними формами організації навчальної роботи.

Традиційно до допоміжних форм навчальної роботи відносять семінари. Ціль і специфіка семінарів у тому, щоб активізувати самостійну роботу учнів над навчальною і додатковою літературою і, тим самим, спонукати їх до глибшого осмислення і розширення знань з теми, яка вивчається. Підготовка до семінару містить визначення основних питань і літератури для самостійної роботи. Після цього проводиться сам семінар, у ході якого учні детально обговорюють поставлені питання, використовуючи при цьому як матеріал підручника, так і відомості з інших джерел, уточнюючи, поглиблюючи і розширяючи свої знання. Педагог заохочує при цьому пошуки нових підходів до осмислення теми, оригінальні задумки, нестандартні судження.

Свою специфіку мають і екскурсії. Екскурсія – це така організована форма навчання, яка забезпечує знайомство учнів з об’єктами, явищами, процесами в реальних умовах. Екскурсії мають навчальну мету. Вони організуються на початку вивчення теми (пробудження інтересу) і в кінці вивчення теми (закріплення знань). Важливо правильно вибрати об’єкт екскурсії, її маршрут, заходи щодо техніки безпеки, розробити завдання для учнів та план екскурсії. План екскурсії включає: перелік об’єктів спостереження, питання бесіди з учнями, перелік матеріалів, які треба зібрати на екскурсії, а також розрахунок часу, групування учнів під час екскурсії; порядок підведення підсумків екскурсії та обробку матеріалів, які набули на підприємстві. До екскурсії готуються заздалегідь.

З теми екскурсії педагог (майстер) проводить підсумкову бесіду, в ході якої робить узагальнені висновки, оцінює знання, здобуті учнями під час екскурсії, рекомендує прочитати додаткову літературу, яка допоможе учням глибше осмислити ті чи інші питання.