МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ 5 страница5) Boston Dynamics – придбана в січні 2013 за $500 млн. Раніше вони будували роботів для Пентагону, а тепер - для Google. Попередні розробки Boston Dynamics досить лякаючі - «машини, які рухаються з приголомшливим почуттям рівноваги і бігають швидше, ніж найшвидша людина». Проект веде колишній бос Android Енді Рубін. За це придбання Google довго і наполегливо критикували - на конференції I/O один активіст навіть назвав Google «тоталітарної компанією, що виробляє роботів-вбивць». Проте військовий досвід Boston Dynamics не означає, що Google буде використовувати техно-тварин для таких цілей. Швидше за все, роботи будуть займатися чимось на зразок доставки, як це роблять дрони від Amazon. 6) Waze. Придбана в червні 2013 року. Компанію з розробки навігаційного програмного забезпечення Google придбав у не найкращі свої часи (тоді у компанії був провал з доходами), але все ж віддав за неї $966 млн. Напрацювання Waze пошуковик використовував для роботи з величезною кількістю даних, одержуваних від своїх 44 млн юзерів. Google вдалося значно поліпшити свої картографічні дані в реальному часі про дорожні умови, пробки і нещасні випадки, а також на мапу додалися дані про підприємства та послуги, надані користувачами Waze. 7) Nest Labs – придбана в січні 2014 за $3,4 млрд. Продукти компанії, термостат і димовий детектор, Google планує використовувати для збору інформації про звички користувачів, на основі яких можна поліпшити Google Now або Maps. 8) DoubleClick – придбана в березні 2008 року за $3,1 млрд. Сервіс, придбаний шість років тому, був і залишається чи не найбільш ключовим для життєдіяльності Google. DoubleClick розробляв і підтримував рекламні сервіси для клієнтів-гігантів на зразок Coca-Cola, Nike і Apple. Враховуючи, що 95% доходів Google отримує завдяки рекламі (за останній квартал загальний дохід склав $12,67 млрд), три мільярди за DoubleClick цілком виправдана сума за таке придбання. 9) YouTube – в жовтні 2006 року в обмін на $1,65 млрд. акціями Google придбав сайт для поширення відео, який був, є, і, швидше за все, залишиться найбільшим у світі. По відвідуваності, це третій у світі сайт, в хвилину туди завантажується 100 годин нового контенту (за інформацією Google). Крім очевидних вигод для Google, YouTube став культурним феноменом і бізнес-інструментів для блогерів, завдяки монетизаційним платформам. 10) Android – придбана в серпні 2005 року за $50 млн. Сьогодні - найпопулярніша операційна система для мобільних пристроїв у світі, тоді - стартап, існуючий 22 місяці, який розробляв «ПО для мобільних телефонів». На Android компанія витратила всього $50 млн, що тодішній глава злиття і поглинання компаній Девід Лоуі назвав «найвигіднішою пропозицією». [49] Google зробив крок далеко вперед від простого програмного забезпечення для мобільних телефонів - на Android тепер працює дуже багато пристроїв - планшети, ТБ, машини, приставки для відеоігор і навіть окуляри. Це, безумовно, найважливіше придбання Google. Таким чином, серед основних напрямків діяльності Google Inc. на сьогодні можна виділити кілька пріоритетних. Вони зображені на схемі (рис. 2.1.)
Рис. 2.1. Основні напрямки діяльності Google [розроблено авторами]
При цьому, основними напрямками, як бачимо зі схеми, все одно залишаються пошук та реклама. Інші напрямки пов’язані з основною діяльністю досить опосередковано. Google намагається покрити майже весь ринок інформаційних технологій, забезпечує користувачів великою кількістю своїх продуктів. Однак, такий напрямок як дослідження і розробки в сфері штучного інтелекту, безпосередньо пов'язаний із основною нішою, з якою асоціюється сама компанія – з пошуковиком. Перспективи таких розробок в тому, що в майбутньому компанія зможе отримати дійсно універсальну пошукову машину, яка буде видавати найрелевантніші для користувача результати. Якщо підсумувати методи залучення інвестицій, то компанія Google, яка на стартовому етапі використовувала венчурний капітал, приватні (бізнес-ангельські) інвестиції та інвестиції венчурних фондів, на сьогоднішній стадії свого розвитку сама стала одним з впливовіших інвесторів, який не тільки сприяє розвитку стартапів інших компаній, а і дуже часто покупає початковий інноваційний проект, доробляє та удосконалює його, та адаптує до основних видів своєї діяльності, або відкриває новий напрямок бізнесу своєї корпорації.
2.2. Менеджмент старт-ап проектів, залучення інвестицій, краудфандинг
Як ми вже зазначали в першому розділі, менеджмент стартапів багато в чому базується на загальних принципах управління проектами. Оскільки стартап приносить на ринок абсолютно нову ідею і новий продукт, діяльність ця є високо ризиковою. Венчурне підприємство піддається найбільшому ризику загинути протягом перших трьох років свого життя, які називаються "долиною смерті". Ключ до виживання у ці ранні роки існування – грамотний менеджмент, побудований на міцному фундаменті у вигляді знання основ венчурного бізнесу, швидкому випробуванні нових ідей в реальних ринкових умовах і швидкій адаптація до пізнаної реальності. [50] Менеджмент стартапу багато в чому відрізняється від менеджменту всередині великої корпорації. Менеджмент стартап-проектів базується на принципах венчурного управління, яке націлене на створення нового венчурного підприємства. Таке управління фундаментально відрізняється від корпоративного менеджменту, спрямованого на виконання річного плану. Управління швидкозростаючим бізнесом будується навколо бізнес ідеї, що фокусується на покупця. Воно вимагає підприємницької майстерності і менталітету. Вийти першим з принципово новим продуктом чи послугою на ринок - головний пріоритет для венчурного менеджера. Стрижнева компетенція для такої людини - здатність швидко рухатися від ідеї до ринку - є головною складовою успіху. Цінності молодого венчурного бізнесу сильно відрізняються від загальних цінностей вже усталених корпорацій. Підприємницька незалежність потребує простору для дії і довіри, в той час як незалежність у рамках корпорації полягає у відповідальності і контролі зверху. Підприємницька швидкість вимагає рухливості, експериментування, адаптації та швидкої реакції, щоб першим вийти на ринок зі своїм рішенням. Корпоративне експериментування засноване на ретельному аналізі, формальній оцінці досягнутих проміжних результатів, прийняття в увагу безлічі фактів, і бажанні пожертвувати швидкістю заради ретельності. Засновані на страху, що конкуренти женуться за ним по п'ятах, швидкі дії підприємця в корпораціях замінені на фундаментальну необхідність домогтися консенсусу всередині корпорації і мінімізувати очікуваний ризик.[50] Менеджер стартап - проектів (Start- up manager) – керівник вищої ланки. У його обов’язки входить розробка стартап-проектів, контроль процесу їх реалізації в умовах обмежених ресурсів і короткі терміни, це головні параметри при реалізації проекту. Стартапер повинен бути справжнім фахівцем в даному конкретному бізнесі, знати свій сегмент ринку та рішуче приймати рішення всередині нього. В першу чергу, він повинен бути найвищою мірою компетентний, тому що стартап – це фундамент майбутньої компанії. Менеджер стартап-проектів повинен відмінно знати законодавчо-нормативні акти, методи та інструменти оцінки інноваційних проектів, розрахунку ризиків, сучасні підходи до управління проектами, систему управління ризиками, специфіку та основні етапи розробки нового товару, процес та інструменти, ключові фактори успіху та ін. Стартап – проект характеризується наявністю жорстких умов щодо мінімізації термінів і ресурсів. Зазвичай ці дві умови суперечать один одному, тому реалізація завдання в короткі терміни супроводжується значним фізичним та емоційним напруженням учасників. Специфіка стартап-проекту задає високі вимоги до cтартап -менеджеру. Навички cтартап -менеджменту дуже затребувані. На сучасному конкурентному ринку величезна кількість стартап-проектів та великий дефіцит менеджерів, які можуть їх реалізовувати. [51] Виходячи з умов реалізації стартап-проекту, перед менеджментом постає одне з головних завдань – залучення інвестиційних коштів до проекту. Але інвестори все ж мають право виражати свої побажання щодо напрямів та способів розвитку компанії. На перших порах Google профінансували венчурні інвестори, які мали право ставити певні вимоги до того, як управляється компанія. Вони постійно вимагали від засновників посилити топ-менеджмент розумним, досвідченим корпоративним управлінцем. Однак Сергій Брін і Ларрі Пейдж не поспішали з вибором генерального директора і дуже уважно підходили до розгляду кандидатур. Нарешті, вони зупинилися на тій, що їх влаштовувала. Такою людиною виявився Ерік Шмідт, який проте не одразу отримав вищу управлінську посаду. Але з часом Шмідт став повноправним генеральним директором, а співзасновники розділили з ним корпоративне управління в ранзі співпрезидентів. Шмідт взяв на себе все коло повсякденних турбот про діяльність компанії, що дозволяє Сергію і Ларрі зосередити всі сили і час на творчій стороні бізнесу Google. Такий поділ обов'язків не означав, що засновники Google відійшли від контролю над компанією. У компанії встановлені чіткі правила прийняття важливих стратегічних рішень і ключових питань, які ніколи не приймаються без узгодження з ними. Очевидно, однак, що по мірі збільшення їх завантаженості їм все важче виконувати цю задачу. Ларрі Пейдж так пояснює, як діє їх управлінська тріада: «На Еріка покладені офіційні обов'язки генерального директора, він керує роботою віце-президентів та організацією продажу. Сергій зосереджений на проектуванні технологій, а також відповідає за комерційні угоди. Я ж займаюся розробкою продуктів і відповідаю за виробництво. Утрьох ми присвячуємо значну кількість часу загальним питанням корпоративного керівництва компанією і іншим спливаючим по ходу справи завданням». На сьогодні Google вже давно перестала бути стартапом, розвинувшись у велику могутню корпорацію. Але венчурне управління для Google на цьому не завершилось, адже компанія постійно займається власними розробками, формуючи групи для роботи над ризиковими проектами, а також купує і вбирає в себе стартапи ззовні. На своєму сайті Google декларує, що, незважаючи на бурхливе зростання, компанія продовжує усіма силами підтримувати у себе атмосферу маленької компанії. За великим рахунком, це той випадок, коли бажане видається за дійсне. Безперечно, сьогоднішній головний офіс компанії - Гуглплекс являє собою величезний кампус зі своїм унікальним колоритом та самобутністю, але його численні будівлі, розкидані на півдюжини міських кварталів, занадто мало нагадують про «унікальну атмосферу невеликої команди». Сьогодні на Google працюють тисячі людей у десятках офісів як на території США, так і в багатьох країнах світу. Відділення в Санта-Моніці за своїм виглядом і атмосферою не відрізняється від типової філії звичайної компанії. А ось в європейській штаб-квартирі Google в Дубліні - двох висотках в індустріальному районі - не спостерігається нічого, що нагадувало б затишну атмосферу. Цього і слід було очікувати, враховуючи таке динамічне зростання бізнесу компанії. Компанія Google явно переросла свої мрії зберегти колишній дух, але в тому, що вона незмінно підтримує свою унікальну корпоративну культуру, сумніватися не доводиться. І хоча в культурі Google намітилися зміни, Крейг Сільверстайн все ж знайшов за потрібне уточнити: «Базові принципи, з самих перших днів закладені в технологічну діяльність і структуру внутрішніх взаємин, анітрохи не змінилися». На його думку, компанія досі вірна своєму кредо, що робота не виключає веселого проведення часу і забав, і що технології - її головний фокус і головний рушій. Ларрі Пейдж, зі свого боку, вірить, що запорукою збереження духу і культури Google була і залишається її здатність організовуватися в природні, тобто «правильного розміру», робочі групи. Дещо інший погляд висловлює Сергій Брін: «Насправді я не вважаю, що збереження культури потрібно зводити в ранг цілей компанії. Таким, на мій погляд, повинно бути вдосконалення культури. Ми не повинні весь час бути одними і тими ж, озиратися назад і гірко вигукувати «Я мрію, щоб все залишалося як раніше». Управління компанією також базується на 8 принципах. Ці принципи виражені через поради керівникам різних рівнів. 1. Будьте гарним наставником. - Ваші оцінки дій підлеглих повинні бути конкретними і конструктивними. - Дотримуйтесь балансу між критикою і похвалою. - Регулярно зустрічайтеся з співробітниками віч-на-віч, пропонуючи вирішення проблем з урахуванням сильних сторін конкретного працівника. 2. Довіряйте своїй команді і не діставайте дріб'язковою опікою. - Давайте своїм підлеглим свободу, але будьте доступні, щоб до вас могли звернутися за порадою. - Довіряєте підлеглим вирішення серйозних завдань, щоб вони «росли над собою». 3. Проявляйте інтерес до успіхів співробітників і їхнього особистого благополуччя. - Цікавтеся, чим живуть люди, в тому числі і поза роботою. - Допомагайте новачкам освоїтися. 4. Не будьте «добряком». Будьте вимогливим у досягненні результату. - Зосередьтеся на тому, до яких колективних результатів прагнуть співробітники і як вони можуть їх досягти. - Допомагайте розставляти пріоритети і використовувати владу для усунення перешкод. 5. Вмійте слухати. - Спілкування-двосторонній процес: ви обидва слухаєте і ділетесь інформацією. - Слідкуйте, щоб загальні збори були спрямовані на досягнення цілей команди. - Заохочуйте відкрите обговорення і прислухайтеся до того, що хвилює ваших співробітників. 6. Сприяйте кар'єрному зростанню співробітників. 7. Не забувайте про стратегії: завжди пам'ятайте, «куди пливе пароплав». - Навіть під час авралів не забуваєте про цілі і стратегії. - Залучайте членів колективу до формулювання цілей і способів їх досягнення. 8. Опануйте основними технічними навичками, щоб мати можливість допомогти, коли буде потрібно. - Якщо потрібно, підключайтеся до спільної роботи, засукавши рукави. - Розберіться, які труднощі можуть бути в тій чи іншій конкретній роботі. У Google а провели широкомасштабне дослідження в рамках власної компанії з метою з’ясувати, яким повинен бути начальник. З'ясувалося, що головне для менеджера – це уважно ставитися до своїх співробітників, піклуватися про їхню кар'єру та бути послідовним. В отриманому списку всього вісім правил. Функції управління в компанії Google мають деякі особливості. 1. Планування. Однією з відмінних рис компанії є її нелюбов до планування. У неї немає чіткого плану розвитку, оскільки ринок технологій – ринок, що розвивається найшвидше, зовнішнє середовище компанії є дуже непостійним і турбулентним. 2. Організація. Система організації дуже чітко поставлена: всі відділи у компанії підпорядковуються віце-президенту за відповідними напрямами, які в свою чергу координуються головою Ради Директорів. Сильна корпоративна культура допомагає керівництву вибудовувати ефективну організаційну політику. 3. Контроль. Контроль за виконанням здійснюється за допомогою звітів, щотижневих зборів з доповідями від лінійних керівників. 4. Мотивація. Система мотивації співробітників представлені в табл.2.1.
Таблиця 2.1. Способи мотивації в Google [52]
В компанії Google застосовуються економічні, адміністративні та соціально-психологічні методи управління. 1. Економічні: матеріальне стимулювання, премії. У корпорації одні з найвищих зарплат в ІТ-компаніях, наприклад: - програміст Google в Феніксі - $174.000 в рік; - програміст Google в Каліфорнії - $197.000 в рік; - програміст Google в Чикаго - $222.000 в рік; - програміст Google в Нью-Йорку - $242.000 в рік. Google платить $ 8000 на рік за продовження освіти співробітників. Якщо співробітник приверне ще одного працівника в компанію Google і він пропрацює протягом 60 днів, Google виплатить першому $ 2000. В залежності від того, як довго працюють в Google, співробітники отримують до 25 днів оплачуваної відпустки на рік. 2. Адміністративні. Сюди входять інструктаж, рекомендації, консультації з вищим керівництвом, наради та зустрічі співробітників з головними директорами. 3. Соціально-психологічні. Це робота в команді, авторитет керівництва, корпоративні свята, поїздки, відпочинок для згуртування колективу, політика «компанія для співробітника», гнучкий графік роботи. Компанія має дуже сильну корпоративну культуру, на роботу приймаються люди, які дійсно мають дуже великі знання у відповідних сферах. Корпорація дуже дбайливо ставиться до своїх працівників, стимулюючи їх діяльність. Керівництво дбає про те, щоб співробітники компанії відчували себе на роботі, як вдома. Тому в офісах компанії є медичні та масажні кабінети, більярдні та тенісні столи, самі офіси виконані в стилі тієї країни, де вони знаходяться. Кожну середу збираються загальні збори з головним керівництвом, де будь-який співробітник може задати свої питання або внести пропозицію.[52] Стиль управління в Google демократичний. Цей стиль характеризується наданням підлеглим самостійності в межах виконуваних ними функцій та їх кваліфікації. Це колегіальний стиль, який дає більшу свободу діяльності підлеглих під контролем керівника. Підприємства, де домінує демократичний стиль, характеризуються високою децентралізацією повноважень. Підлеглі беруть активну участь у підготовці рішень, користуються свободою у виконанні завдань. Створені необхідні передумови для виконання роботи, проводиться справедлива оцінка їх зусиль, спостерігається шанобливе ставлення до підлеглих і до їх потреб. Керівник вкладає багато зусиль в створення атмосфери відкритості і довіри з тим, що якщо підлеглим знадобиться допомога, вони, не соромлячись, можуть звернутися до керівника. [53] Повертаючись до залучення коштів, слід відмітити, що Google виходила на ринок, коли популярний на теперішній час метод залучення коштів краудфандинг ще не оформився як такий, хоча історія становлення цього виду об’єднання ресурсів сягає часів зведення Статуї Свободи в Сполучених Штатах. Сама статуя була подарунком від Франції, а п'єдестал повинен був бути сплачений США, але уряд на тому етапі не хотів за нього платити. Тоді американський видавник і журналіст Джозеф Пулітцер звернувся до читачів своєї газети, запропонувавши їм самим зібрати гроші на створення п'єдесталу. Люди повинні були пожертвувати від 1 долара - і тоді вони отримували маленьку модель статуї. Якщо вони давали 5 доларів, то модель була побільше. Це дуже схоже на сучасні краудфандинговые проекти. Більш 100 тисяч чоловік пожертвували тоді гроші, і п'єдестал був побудований. [54] Взагалі, термін краудфандинг походить від слів «сrowd funding», що означає буквально «натовп» та «фінансування», тобто термін означає колективну співпрацю людей, які добровільно об’єднують свої гроші або інші ресурси, як правило, через Інтернет, задля підтримки інших людей або організацій. [55] Сьогодні такий напрямок фінансування бізнес, творчих та інших проектів дуже популярний. І Google, будучи стабільною великою компанією, використовує можливості об’єднання ресурсів по-своєму. Хоча визначення самого краудфандингу не виключає того, що об’єктом спільного збору будуть не фінансові кошти, а інші ресурси, проте існує і інше поняття, яке більш точно описує сучасний підхід Google до обєднання колективних зусиль. Таким поняттям є краудсорсинг – передача деяких виробничих функцій невизначеному колу осіб, вирішення суспільно-значущих задач силами добровольців, часто координуючих при цьому свою діяльність за допомогою інформаційних технологій. [56] Google використовує краудсорсинг, як вид краудфандингу, наступним чином. Користувачі можуть створювати додатки на основі платформ фірми. Вони легко тестуються, запускаються та розміщуються в системі Google, яка має величезну армію користувачів по всьому світу – 132 млн. людей, а також величезні можливості взаємодії з клієнтами. Виграють обидві сторони: продукт Google отримує широке розповсюдження, а партнери компанії направляють зусилля на розробку функціональності. Наприклад, компанія Zillow.com, яка торгує нерухомістю, може зосередитись на отриманні високоякісних даних про купівлю-продаж, де про мапи потурбується Google або Microsoft. Таку схему використовують незалежні розробники при створенні «машапів» - інформаційних додатків, що об’єднують дані і програмну функціональність із декількох зовнішніх джерел в інтегровану систему обслуговування. Наприклад, на Housingmaps.com об’єднані дані з Craigslist та Google Maps, що дозволяє за допомогою карти шукати квартири, що здаються в оренду. Така комбінація послуг цікаво впливає на умови конкуренції та продуктивність, породжуючи новий економний клас інновацій. Ця модель володіє багатьма перевагами. Взаємодія забезпечує безперервний зворотній зв'язок, за допомогою якого Google може поступово удосконалювати свій продукт. Крім того, операційна платформа цікава рекламодавцям, оскільки доносить їх оголошення до клієнтів. Співпраця на Google незалежних розробників, користувачів та рекламістів утворює коло добробуту, приносячи вигоду всім, особливо Google. [57] Таким чином, можна сказати, що менеджмент стартап-проектів базується на принципах управління проектами та венчурному управлінні і багато в чому відрізняється від лінійного управління процесами в компанії. Великий вплив на менеджмент саме стартапу здійснює обмеженість в ресурсах і термінах і необхідність постійно знаходити баланс між ними задля максимізації кількісних та якісних результатів. Обмеженість в ресурсах знаходить своє відображення і в людських ресурсах. Команда стартапу складається, як правило, з кількох осіб, які повинні володіти великим спектром компетенцій. Одним з важливих питань при управлінні стартапом як венчурним проектом є залучення інвестицій, без якого втілення ідей і розробок в життя неможливе. Сьогодні використовуються як класичні способи залучення інвестицій, тобто через інституційних та приватних інвесторів, так і нові способи, такі як краудфандинг, які, з одного боку, розширюють можливості для багатьох проектів, але, з іншого боку, потребують не меншої підготовки та сконцентрованості. В управлінні стартапом також важливе місце відіграє вміння менеджменту мотивувати свою команду, адже працювати доводиться в жорстких умовах і результат не завжди приходить одразу. Тому створення правильної атмосфери та знаходження правильних стимулів також відіграє важливу роль у досягненні цілей проекту. Крім цього, інноваційна діяльність завжди потребує нових ідей, несподіваних рішень, оригінальних поглядів на традиційні процеси. Тому, незважаючи на те,що стартап, як правило, обмежені кількістю виконавців цього проекту, вони зацікавлені у залученні якомога більшого кола однодумців. Тому використовується такий метод як краудфандинг. Від менеджера стартапу вимагається не тільки вміння управляти інноваційним проектом, залучати інвесторів, а і використовувати, а часто і створювати, навколишнє середовище, як інструмент стимулювання ідей і розвитку проекту.
2.3. Місце бізнес-плану та техніко-економічного обґрунтування в старт-ап проекті
Важливе місце в управлінні новостворюваним бізнесом займає такий документ як бізнес-план. Для того, щоб розкрити важливість даного документа для стартап-проекту, почнемо з визначення поняття бізнес-плану. Бізнес-план - термін англійського походження (англ. business plan) і дослівно перекладається як план підприємницької діяльності. Місткість поняття бізнес-плану пояснює існування великої кількості його визначень. [58] Наприклад, згідно з більш повними тлумаченнями, бізнес-план - це: письмовий документ, що описує характер підприємницької діяльності, стратегію продажів та маркетингу та фінансове підґрунтя і містить прогноз прибутків та збитків. [59] Також бізнес-план є детальним планом господарської та комерційної діяльності, який містить програму постачання, виробництва, збуту продукції і можливий прибуток.[60] Інші автори стверджують, що бізнес-план – це детальний план підприємницької діяльності на певний період, який встановлює показники, яких має досягнути підприємство. [61] Крім цього – це внутрішньофірмовий документ, що представляє основні аспекти комерційного підприємства, що розробляється, аналіз проблем, що виникають, можливі «перешкоди» і методи їх подолання, показники-індикатори, за якими доцільне стеження за поточним станом справ також є бізнес-планом [62] З вищезазначених визначень бачимо, що бізнес-план являє собою план розвитку нової компанії. Тому інформація, яку він містить, повинна бути максимально ясною і короткою, зрозумілою для потенційних партнерів та інвесторів. Бізнес-план нерідко плутають з техніко-економічним обґрунтуванням (далі - ТЕО), планом маркетингу, його роблять синонімічним з корпоративним, стратегічним, тактичним, оперативним плануванням. І якщо бізнес план дійсно можна назвати різновидом корпоративного, стратегічного, тактичного і оперативного планування, то ТЕО є окремим документом, що передує бізнес-плану, а план маркетингу - є складовою частиною бізнес плану, який охоплює всі можливі цілі діяльності компанії: окрім маркетингових, виробничих, фінансових і кадрових. Техніко-економічне обґрунтування доцільності залучення венчурних інвестицій – це процес визначення спроможності новаторської ідеї щодо створення вартісної цінності майбутнього бізнес-проекту. Якщо при проведенні техніко-економічного обґрунтування ідея отримує позитивну оцінку щодо доцільності залучення венчурних інвестицій, то наступним кроком у створенні бізнесу є побудова ґрунтовного бізнес-плану для капіталізації проекту. Якщо ж новаторська ідея на етапі техніко-економічного обґрунтування доцільності залучення венчурних інвестицій не отримує позитивної оцінки, то,відповідно, команда стартап-проекту не переходить до етапу розробки бізнес-плану проекту. Процедура техніко-економічного обґрунтування стартап-проекту на предмет можливості й успішності перетворення новаторської ідеї на інновацію здійснюється задля виявлення інноваційного проекту, в який варто вкладати інвестиційні ресурси, час, енергію та мережеві ресурси насамперед неформальних інвесторів – як засновників, так і бізнес-янголів, та для якого у подальшому варто розробляти бізнес-план з перспективою на перетворення інноваційної ідеї у повноцінний бізнес з високим коефіцієнтом капіталізації, тобто створювати венчурну компанію. Зауважимо, що застосування методики техніко-економічного обґрунтування не гарантує успішного перетворення новаторської ідеї на інновацію, а лише підвищує ймовірність того, що венчурні інвестори правильно оберуть стартап-ідею, яка у майбутньому перетвориться на прибутковий венчурний проект й започаткує успішну венчурну компанію, що постане об'єктом інституційних венчурних інвестицій. [63] Розробку повноцінного бізнес-плану інноваційного венчурного бізнес-проекту можна починати з моменту, коли бізнес-ідея остаточно «визріла» і отримала матеріальне втілення у вигляді промислового зразка продукції і технології виробництва або у вигляді технології надання послуги. Якщо існує тільки бізнес-ідея або виготовлено лабораторний зразок продукції, то необхідно завершити експериментальну стадію проекту і лише потім приступати до розробки бізнес-плану.
|
