МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ 4 страница

- Управління вартістю проекту (Project Cost Management). Розділ включає процеси, необхідні для забезпечення дотримання затвердженого бюджету проекту. Він складається з планування ресурсів, оцінки вартості, бюджетування та управління вартістю.

- Управління ризиками проекту (Project Risk Management). Управління ризиками - це систематичний процес ідентифікації, аналізу та реагування на ризики проекту. Він включає максимізацію ймовірності настання наслідків сприятливих подій і мінімізацію ймовірності настання наслідків несприятливих для цілей проекту подій, а також заходи з планування управління ризиками, ідентифікації ризиків, якісного аналізу ризиків, кількісного аналізу ризиків, моніторингу та управління ризиками.

- Управління персоналом проекту (Project HR Management). Розділ включає процеси, необхідні для забезпечення найбільш ефективного використання працівників і фахівців, зайнятих у проекті. Складається з процесів організаційного планування, підбору персоналу та розвитку команди.

- Управління комунікаціями проекту (Project Communications Management). Розділ включає процеси, призначені для організації своєчасного і прийнятного складання, збирання і розподілу, зберігання і кінцевого використання проектної інформації. Складається з процесів планування комунікацій, розподілу інформації, звітності з виконанні і адміністративного завершення.

- Управління поставками (контрактами) проекту (Project Procurement Management). Розділ включає процеси, необхідні для отримання товарів і послуг, визначених змістом проекту, поза виконуючою організацією. Складається з процесів планування потреб, планування постачальників, підготовки пропозицій, вибору постачальників, управління контрактами та завершення контрактів.

- Управління якістю проекту (Project Quality Management). Розділ включає процеси, необхідні для задоволення тих потреб, заради яких проект зроблений. Складається з планування якості, підтвердження якості та управління якістю. [39]

Таким чином, головна особливість інноваційного менеджменту полягає в самому об’єкті, управління яким потребує інтеграції багатьох різних дисциплін та наук для розв’язання поставлених проблем та задач.

Для управління інноваціями найбільш підходить проектний підхід. Управління проектами багато в чому відрізняється від лінійного управління процесами в компаніях. Найважливішою відмінністю є те, що продукт, який створюється, є унікальним для організації. Проект завжди має конкретні цілі та задачі, які вирішуються в ході його реалізації.

Сьогодні існують міжнародні стандарти, які визначають коло знань, необхідних для ефективного управління проектами. Одними з відомих та ефективних стандартів є РМВОК, розроблені Американським інститутом управління проектами.

Управління такою сучасною формою бізнесу як start-up здійснюється загалом в рамках визначених методів, принципів та стандартів управління проектами як такого. Start-up слід розглядати як невелику венчурну компанію, яка засновується кількома особами під реалізацію конкретного ризикового, інноваційного проекту.

Отже, підсумовуючи теоретико-методолгічні основи визначення міжнародного інноваційно-венчурного середовища, потрібно зазначити, що таке середовище – це результат взаємодії суб’єктів інноваційної та інвестиційної діяльності та їх дії із забезпечення власних інтересів, в результаті чого формуються певні умови діяльності підприємства.

Тобто, таке середовище утворюється саме на перетині інноваційного та інвестиційного середовищ та включає в себе суб’єкти як першого, так і другого.

Границями інноваційно-венчурного середовища є його параметри, що включають всіх суб’єктів, як фізичних, так і юридичних осіб, незалежно від статусу, які задіяні на будь-якій стадії інноваційної діяльності, від появи на світ ідеї, до її реалізації, фінансування та комерціалізації.

Інноваційно-венчурне середовище включає в себе велику кількість суб’єктів. Їх можна класифікувати за різними ознаками. Всі вони виконують певні функції та взаємодіють між собою. Інновації є результатом цієї складної взаємодії.

Венчурний бізнес – це саме той елемент інноваційно-інвестиційного середовища, який перетворює новації в інновації. Він об’єднує наукові розробки та фінанси, перетворюючи їх на готовий продукт, який пропонується ринку.

В Сполучених Штатах та в країнах Європи венчурний бізнес розвивався багато в чому завдяки підтримці самих держав. Венчурні інвестиції в США є основним механізмом підтримки і розвитку малого і середнього бізнесу, особливо у сфері передових технологій. Венчурний бізнес забезпечує не тільки динамічний науково-технічний розвиток національної економіки та її лідерство і конкурентоспроможність на світовій арені, але і високу норму прибутку інвесторам.

Українська інвестиційно-інноваційна система ще не дозріла до побудови венчурної моделі бізнесу. Основні причини цього пов'язані з проблемами інвестиційного клімату України, нерозвиненістю ринку капіталу, переважанням низьких технологічних укладів в національній економіці, недосконалістю законодавчої системи у сфері венчурного інвестування, низькою прозорістю бізнесу, обмеженою кількістю реальних інвестиційно-привабливих та інноваційних пропозицій. Та й самі українські підприємці та інвестори не готові будувати венчурний бізнес європейського зразка. Все це створює завдання національного масштабу по підвищенню ролі класичного венчурного бізнесу в побудові нової моделі економіки України, заснованої на інвестиційно-інноваційному підході.

Венчурне підприємство виконує функцію поєднання наукових розробок та фінансової частини, завдяки чому відбувається перетворення їх на готовий інноваційний продукт.

Таке перетворення потребує спеціального управління. Галузь знань, яка вивчає управління інноваціями має назву – інноваційний менеджмент. Інноваційний менеджмент має свої особливості, які, перш за все пов’язані з самим об’єктом управління, та методами, які можуть при цьому застосовуватись. Широкого поширення в інноваційному менеджменті набув саме проектний метод, завдяки тому, що така система органічно поєднує в собі та контролює такі процеси, як направленість на досягнення конкретних цілей, скоординоване виконання взаємопов’язаних дій, обмеженість в часі та ресурсах, неповторність та унікальність.

 

РОЗДІЛ 2

СТАДІЇ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ВЕНЧУРНОЇ КОМПАНІЇ

«GOOGLE INC.» ТА ЕТАПИ ВЕНЧУРНОГО ІНВЕСТУВАННЯ

 

2.1. Характеристика венчурної компанії Google Inc., її основні інноваційні проекти та напрями діяльності

 

Розглянемо основні методи залучення інвестицій на прикладі компанії Google.

Google Inc. широко використовує можливості міжнародного інноваційно-інвестиційного середовища. Вона починала як невелике венчурне підприємство і на сьогодні є однією з найдорожчих корпорацій в світі.

Корпорація знаходиться на третьому місці в рейтингу Forbes «Найдорожчі бренди світу – 2014». Вартість бренду оцінена в $56 млрд., що на 19% більше, ніж минулого року. [40]

Сьогодні діяльність Google є дуже диверсифікованою, але головним продуктом є все ж таки її пошукова система, яка на даний момент є однією з найбільших у світі. Google загальновизнано є кращою в світі пошуковою системою завдяки швидкості, точності і простоті у використанні. Мільйони користувачів Інтернету всього світу щодня користуються послугою пошуку і багатьма іншими сервісами Google.

Google є однією з найшвидше зростаючих компаній в світі. В серпні 2014 року виповнилось 10 років з моменту IPO компанії (первісного розміщення акцій). Під час IPO ціна за одну акцію складала 85 доларів США, а сума залучених коштів - 1,67 мільярда доларів. На сьогодні акціонерна вартість Google складає 200 мільярдів доларів. [41]

За 10 років, за даними S&P Dow Jones Indices, корпорація досягла щорічного зростання цін на свої акції 30,15%, а загальне збільшення вартості акцій за цей час складає 1293%. [42]

Google органічно поєднує в собі компетенції в інформаційних технологіях, в організації бізнесу, компанія постійно проводить експерименти, імпровізації, застосовуючи при цьому аналітичні рішення і колегіальність. Спонтанність і хаотичність самого процесу народження нових ідей врівноважується тут строго науковими методами їх оцінки. У компанії з її неповторною культурою працюють і мріють працювати найобдарованіші програмісти, і, хоча штат швидко розростається, на кожну вакансію тут, як і раніше, припадає сто претендентів.

Запорукою успіху Google стала діяльність її засновників, Сергія Бріна та Ларрі Пейджа. Обладнання компанії і неймовірно прибуткова система розміщення реклами - все це результати їх бізнес-активності. Цілеспрямованість, лідерські якості та амбіції засновників компанії стали найважливішими складовими довгострокового успіху у розвитку компанії.

Розширюючи можливості своєї пошукової системи, вона розробила або придбала безліч найрізноманітніших інтернет-додатків. Її зростання, рентабельність і акціонерний капітал безпрецедентні. Щорічний чистий дохід компанії становить десятки мільярдів доларів, а президент компанії і її засновник давно вже в списку найбагатших людей нашої планети.

Революційні технології Google і продукти, що постійно оновлюються, спрямовані на виконання завдання компанії з "організації інформації в усьому світі, забезпечення її доступності та користі для усіх". [43]

«Google» - це гра зі словом googol (гугол). Цей термін був вперше завтосований Мілтоном Сіроттой, племінником американського математика Едварда Каснера, і вперше описаний в книзі Каснера і Джеймса Ньюмена «Математика і уява» (Mathematics and the Imagination). «Гугол» - це число десять у сотому ступені, тобто одиниця зі ста нулями. Використання цього терміна відображає мету компанії Google зробити доступними для пошуку весь, практично нескінченний, масив інформації, розміщений в Інтернеті.

Офіційною датою появи Google Inc. вважається 4 вересня 1998 року, тобто момент юридичної реєстрації приватної компанії.

Оскільки в даному розділі ми будемо розглядати Google як типовий стартап-проект, то має сенс наголосити, що початкові етапи розвитку стартапу можуть проходити без юридичного оформлення, тобто поява самого стартапу як такого відбувається раніше, ніж з’являється юридична особа.

Це обумовлено тим, що підприємницька діяльність за своїм визначенням починається з моменту систематичного отримання прибутків.

Наприклад, в Законі України «Про підприємництво», наводиться наступне визначення:

«Підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством».[44]

Подібне визначення наводиться в більшості законодавств світу.

Коли стартап знаходиться на ранніх стадіях розвитку, більшість засновників бажають спочатку переконатись в тому, що компанія життєздатна та може приносити прибуток. Питання реєстрації бізнесу може постати на різних етапах організації стартап-проекту.

Основними цілями реєстрації стартапу є врегулювання податкових питань - актуально на етапі початку монетизації проекту; врегулювання питання розподілу майнових прав на продукт - актуально на етапі створення нематеріальних активів (програмний код, дизайнерські рішення тощо);

врегулювання питання взаємовідносин з інвестором - актуально на етапі залучення стороннього фінансування проекту - відповідно. [45]

Також, однією з основних причин реєстрації бізнесу є захист власника чи власників від персональної відповідальності. Наприклад, якщо клієнт або постачальник подасть в суд на бізнес, власникам доведеться нести особисту відповідальність. Але офіційна структура, така як ТОВ, ПрАТ або ПуАТ ставить стіну між власником і його бізнесом. Кредитори або судові рішення, як правило, не зможуть доторкнутися до особистих активів власників. Ось чому більшість людей хочуть оформити ТОВ до того, як їх додаток, продукт або послуга будуть продаватися на ринку.

Також реєстрація може бути необхідною, якщо проект планує отримати інвестиції через краудфандингову платформу. [46]

Ми будемо розглядати історію становлення компанії «Google» в розрізі основних стадій розвитку стартапу як інноваційної венчурної компанії та в розрізі етапів фінансування на кожній з цих стадій.

Отже, появою Google як стартап-проекту можна вважати 1995 рік, коли Ларі Пейдж познайомився з майбутнім співзасновником - Сергієм Бріном в Стенфорді. Цілеспрямованість, науковий талант, сміливість і любов до експерименту засновників Google, проклали шлях до довгострокового успіху цієї пошукової системи.

У січні 1996 року засновники компанії почали спільну роботу над пошуковою системою під назвою BackRub. Така назва була надана за унікальну здатність аналізувати вхідні посилання на сайт. Ларі Пейдж взяв на себе завдання зібрати сервер зі звичайних персональних комп’ютерів. [43]

Цей момент можна вважати початком першої з п’яти стадій розвитку компанії як стартапу – Seed Stage.

Seed Stage – найбільш рання стадія розвитку венчурних проектів, коли останній існує тільки на папері або у вигляді лабораторних розробок.

Досить тісно із цим пов’язане поняття seed capital або seed financing («посівний капітал» або «посівне фінансування»).

Seed capital – це початковий капітал, внесений на самій ранній стадії розвитку проектів. Це фінансування, що надається на дослідження, оцінку і розвиток початкової концепції компанії, перед тим як вона досягне фази «стартап». Кошти, зібрані для початку реалізації венчурного проекту називають Seed Fund («насіннєвий фонд»).

Фінансування на Seed Stage найчастіше здійснюється за рахунок власних коштів ініціаторів проекту, засобів бізнес-ангелів або коштів, взятих у борг у знайомих. Seed Fund має альтернативну назву - ЗРД (кошти Засновників фірми, Родичів і Друзів). Також Seed Fund венчурної компанії можуть наповнювати «посівні» інвестори, «посівні» фонди, державні фонди і гранти. [47]

Таким чином, засновники Google, перебуваючи на цій першій стадії, шукали фінансову та матеріальну підтримку через друзів та знайомих. Більша частина потрібної техніки знайшлась на складах факультетів Стенфорду, де вони навчались.

Через рік від початку роботи над проектом, про унікальний алгоритм BackRub стало відомо практично всім, і співзасновники проекту стали дуже популярні в Стенфордському співтоваристві. Пізніше система була перейменована в PageRank. BackRub ранжував документи в залежності від кількості згадувань їх у інших документах, так як це було прийнято і популярно в наукових колах.

Подальше розширення компанії відбулось за рахунок бізнес-ангельскої інвестиції у проект, яке відбулось в 1998 році.

Бізнес-ангелом для Google виступив Енді Бехтольшайм, один із засновників компанії Sun. Він виписав чек на суму 100 тис. доларів США на ім'я ще не існуючої організації: компанії під назвою «Google Inc». Перший офіс компанії Google був облаштований в гаражі Сьюзен Войцицки за адресою Менло-парк, авеню Санта-Маргарита, 232.

4 вересня 1998 року було подано заяву на реєстрацію компанії Google в штаті Каліфорнія. Компанія наймає першого співробітника, ним став ще один випускник факультету комп'ютерних технологій Стенфордського університету - однокурсник засновників Крейг Сильверстейн. У грудні журнал PC Magazine згадав Google у рейтингу 100 кращих сайтів за 1998 рік. Читачі цього видання відзначають, що Google «...має вражаючу здатність забезпечувати високо релевантні результати пошуку». [43]

Цей момент можна назвати початком наступної стадії розвитку компанії, безпосередньо стадії «стартап», або «початкова стадія».

Венчурна компанія на стадії «стартап» (Start-up) не має скільки-небудь тривалої ринкової історії, або знаходиться на самому ранньому етапі продажів, або знаходиться на організаційній стадії, або вже ведуча короткий час свій бізнес, але така, що ще не продавала свій продукт за гроші.

Стадія «стартап» - початкова стадія фінансування - надання коштів венчурній компанії на розвиток продукту і проведення початкового маркетингу. Фінансування, що надається венчурним компаніям на цьому етапі називається «Стартовий капітал» (Start-up Capital). [47]

Такий стартовий капітал компанія отримує від венчурних фондів «Sequoia Capital» та «Kleiner Perkins Caufield & Byers», сумарним розміром в 25 мільйонів доларів США.

Компанія переїжджає у свій перший власний офіс в Маунтін-В'ю за адресою Бейшор-Паркуей, 2400, що знаходиться в кілька кілометрів від Стенфордського університету.

У 2000 році починається нова стадія розвитку – стадія росту (growth stage). На цьому етапі стартап займає стійке положення на ринку і впевнено рухається до завоювання ніші. [48]

В цей період компанія представляє 10 регіональних версій Google.com: французькою, німецькою, італійською, шведською, фінською, іспанською, португальською, голландською, норвезькою і датською мовами. Так само вона отримує свою першу нагороду Webby за технічні досягнення (за результатами суддівського голосування) і нагороду People's Voice (за результатами голосування користувачів). У червні Google укладає угоду про партнерство з компанією Yahoo! і стає її основним постачальником послуг у сфері пошуку. У вересені цього ж року реалізована можливість пошуку китайською, японською та корейською мовами, а загальна кількість мов зростає до 15.

В цей період перед засновниками компанії виникло питання монетизації власного бізнесу. Сергій Брін і Ларрі Пейдж не хотіли застосовувати стандартну рекламну модель монетизації, і шукали інший підхід.

Рішення цієї проблеми власникам «Google» підказав відомий американський фінансист Білл Гросс. Саме йому належала сама по собі ідея контекстної реклами, коли користувач вводить запит в пошуковик, а йому виводиться в окрему рамку реклама за його запитом. Така система реклами була досить простою, але дуже ефективною і отримала назву AdWords.

Втілення ідеї контекстної реклами поклало початок наступної стадії розвитку компанії – Expansion Stage («стадія розширення»). Цілі венчурної компанії на цьому етапі - розширення бізнесу, збільшення обсягів продажу, ринкової частки, обсягів виробництва, офісних площ тощо.

Фінанси, що забезпечують зростання венчурної компанії та розширення її діяльності («Капітал розширення» або «капітал розвитку» - Expansion Capital чи Development Capital), допомагають досягти беззбиткової роботи або працювати з прибутком. Можливі шляхи використання венчурного капіталу: фінансування розвитку виробничих потужностей, розвитку ринку або продукції, забезпечення додаткового оборотного капіталу. [47]

Ціни на акції Google Inc. в цей період почали інтенсивно зростати і обігнали таких гігантів, як Coca-Cola, McDonalds та IMB.
У грудні 2000 року користувачам надана Панель інструментів Google. Це плагін для браузера, який дозволяє виконувати пошук в Інтернеті, не заходячи на головну сторінку Google.

Брін і Пейдж самостійно управляли компанією, поки кількість її працівників не перевищила 200 осіб. Влітку 2001 року вони передали повноваження головного виконавчого директора Еріку Шмідту, ветеранові галузі, кількома місяцями раніше запрошеному в якості голови ради директорів, який до цього виконував обов'язки голови правління і головного виконавчого директора в компанії Novell. Тим не менш, жодне важливе рішення не могло бути прийняте без їх схвалення. У разі незгоди партнери у всіх подробицях обговорювали спірне питання наодинці і виробляли спільну позицію, яку представляли оточуючим, виступаючи «єдиним фронтом». [43]

У серпні 2004 року Google переходить до наступної, п’ятої, стадії розвитку – Exit Stage («стадія виходу»).

Exit («Вихід») - заключна стадія процесу венчурного інвестування: продаж пакета акцій, що належить венчурному інвестору, та його вихід з компанії. Існують різні способи виходу інвестора з компанії: прямий продаж; продаж шляхом публічної пропозиції (включаючи IPO); списання; виплата привілейованих акцій/позик; продаж іншому венчурному капіталісту; продаж фінансовій організації. На цій стадії здійснюється «керування виходом» (Exit Management) - вибір венчурним інвестором стратегії свого виходу з інвестиції (компанії) по завершенню інвестиції, ліквідації своєї частки в венчурній компанії і отримання максимального доходу. [47]

Google здійснила первинне розміщення своїх акцій на біржі NASDAQ під біржовим символом (GOOG). Керівники компанії проігнорували традиційні для Wall Street методи проведення IPO, віддавши перевагу «голландському аукціонові». До того ж, компанія дещо порушила правила проведення процедури первинного розміщення акцій, виклавши незадоволення Комісії з цінних паперів і бірж (SEC). Порушення полягало в тому, що було опубліковано інтерв'ю з засновниками в журналі «Playboy» у так званий «тихий» період (період до і деякий час після реєстрації в SEC, коли заборонено займатися рекламою). У будь-якому випадку, IPO викликало значний інтерес з боку інвесторів.

Безперервне зростання бізнесу Google, яка зростала та розширювалася за рахунок придбань і регулярно створювала нові види Інтернет-послуг, сприяло швидкому зростанню цін на акції компанії. Початкова ціна була на рівні $85, а вже через рік і кілька місяців ціна за акцію зросла в 5 разів. Вже в січні 2006 року Google вдалося зрівнятися з фірмою, що належить Уоррену Баффету, Berkshire Hathaway Inc. за ринковою вартістю. Згодом компанія провела вторинне розміщення акцій на суму 4 млрд. доларів.
Більшість аналітиків прогнозує для акцій Google подальше потужне зростання, вказуючи на зростаючий потік доходів від реклами і постійне додавання нових послуг. Так, на думку Марка Сталмана з Caris & Co, якщо компанія розширить свої послуги у сфері онлайнових фінансів та охорони здоров'я, її обсяг продажу може в майбутньому досягти 100 млрд. доларів, а ціна акцій - зрости в рази. [43]

В інноваційній стратегії розвитку компанії Google до недавнього часу можна було виділити два напрямки.

Фахівці відмічають, що однією з причин успіху Google на терені інновацій було те, що компанія, на відміну від багатьох інших, відводила на їх створення робочий час. А тому нові ідеї народжувалися на всіх рівнях у відповідності з «штатними обов'язками». Програмісти повинні були 80% свого часу займатися пошуковою системою і рекламою, а решту - 20% вони могли присвячувати власним проектам.

Керівники теж зобов'язані займатися інноваціями. Основній своїй роботі вони повинні приділяти 70% часу, іншим проектам, втім, пов'язаним з компанією, - 20%, а 10% - новим напрямам і продуктам.

За цими «відсотками», особливо відпущеними програмістам на їх проекти, уважно стежили, хоча вони не були прив'язані до тижневого або навіть місячного графіку. Скажімо, шість місяців інженер міг займатися основною роботою, а потім два місяці - своїм проектом. Цієї схеми намагаються дотримуватися навіть генеральний директор і засновники. Чіткий курс на інновацію, підтриманий стратегією управління, привів до успіху - появи безлічі нових продуктів і функцій. Марісса Меєр, віце-президент Google з пошукових продуктів та роботи з користувачами, виступаючи в Стенфорді, говорила, що програмісти за ці 20% часу створили більше 50 нових продуктів - половину всіх розроблених нових продуктів і серверів, включаючи Gmail, Google AdSense та Google News.

Система інновацій компанії будувалася за принципами академічного наукового співтовариства. Компанія функціонувала за тим же принципом, що і науковий департамент у великому дослідницькому університеті. Вона наймала найрозумніших людей, яких могла знайти, дозволяла їм слідувати своїм інтересам в рамках невеликих команд і відстежувала рівень прогресу та результати їх роботи з науковою точністю. Насправді засновники спробували відновити в стінах комерційної організації атмосферу науково-дослідного закладу.

Але не всі згодні з тим, що академічний підхід є успішним для створення процвітаючого продукту або послуги. Як показують результати: Google ввів десятки нових послуг, але ні одній з них не вдалося зайняти домінуючу позицію на ринку. Виключення - поодинокі: зокрема, Google Maps. Навіть найбільш обговорюваний поштовий сервіс компанії, Gmail, сильно відстає за кількістю користувачів від лідерів галузі: Yahoo і Hotmail. А деякі з найбільш розкручених нових сервісів, типу «Google - Відповіді» та «Google - Відео», були згорнуті або припинено зовсім.

Багато найбільш новаторських і успішних нових сервісів Google насправді придбав, а не винайшов. Це, наприклад, надзвичайно популярний сервіс для викладання відео YouTube, блог-сервіс Blogger, «віртуальний глобус» Google Earth, он-лайн редактор Writely (перейменований в Google Docs), пошуковик по Вікіпедії JotSpot, генератор новинних стрічок Feedburner, інтернет-телефонія GrandCentral.

Таким чином, в 2013 році компанія змінила свою стратегію, взявши курс не на диверсифікацію проектів, а на максимальну ефективність розробок при малій кількості напрямків. Правило 20% було поступово скасовано, а інноваційна стратегія сконцентрувала увагу на іншому існуючому напрямку – придбанні стартапів.

Сам по собі інтернет-пошук існував задовго до того, як двоє засновників Google задалися метою надати більш логічний вигляд його результатам. І нехай заслуга винаходу інтернет-пошуку належить не їм, але вони розробили технологію, що дозволила якісно вдосконалити пошук.

Існує безліч прикладів того, як Google або запозичивши, або придбавши якусь концепцію, допрацьовує її і робить більш корисною.

Компанія Google створила додаток, що дозволяє розглядати зображення земної поверхні, отримані за допомогою аерофотозйомки з супутників, коли купила Keyhole - фірму, яка розробила цю технологію.

У 2004 році Google придбала компанію Idealab, яка розробила сервіс Picasa для зберігання і перегляду цифрових зображень, яка користувалась популярністю в блогерів, для розміщення тематичних фотопідбірок.

До того, як компанія розробила свою програму Google Earth, існувало безліч програм, які пропонували віртуальні карти різних районів, але жодна з них не припала до душі користувачам так, як ця.

Притому, що компанія Google прославилася цим своїм умінням блискуче удосконалювати існуючі технології, за десять років з моменту свого заснування нею самою запатентовано 113 нових ІТ-ідей.

Сьогодні IT-гігант Google купує нові компанії майже кожен місяць - тільки за жовтень 2014 року було оголошено про два придбання, хмарний сервіс Firebase та підготовку до гігантського раунду в Magic Leap.

З 2001 року компанія «увібрала» в себе 163 компанії, витративши на це понад 28 мільярдів доларів. Спочатку існування пошукової машини, розробляючи свої продукти і набуваючи нові для поліпшення сервісів, Google купував стартапи і компанії з усіх галузей - від музичних сервісів до виробників супутників і дронів.

Але з усіх придбаних компаній можна виділити декілька, які найбільшим чином вплинули або можуть вплинути в майбутньому на бізнес Google.

1) Titan Aerospace – була придбана в квітні 2014 року за $60 млн. Одне з найбільш «багатофункціональних» придбань - компанія з Нью-Мексико, виробляє орбітальні супутники на сонячних батареях. Основним мотивом Google було використовувати дрони для розширення свого проекту Project Loon, покликаного покрити всі віддалені куточки планети Інтернетом. Однак, безпілотники також можуть надавати знімки для Google Maps і Earth або ж співпрацювати з проектом секретного відділу Google X - Makani Power.

2) Makani Power – придбана в травні 2013 року за $30 млн. Компанія Makani Power займається розробкою вітрових турбін, які збирають енергію вітру на висоті 600 метрів і поставляють її на землю за допомогою прив'язаного кабелю. Турбіни мають потенціал стати домінуючою формою чистої енергії.

Проте, як саме вони функціонують відомо небагато - проект розробляється в лабораторіях Google X разом з Google Glass і машинами на автопілоті. Однак ми знаємо, що у Google вже є працюючий прототип.

3) DNNresearch – придбана в березні 2013 року за $5 млн. Стартап з Торонто, який Google придбав для своїх подальших досліджень експериментальної нейронної мережі, яка в основному використовує комп'ютер для моделювання та імітації процесів людського мозку, але робить їх більш ефективними. З її допомогою можна оптимізувати операції в рамках глобальних дата-центрів. DNN розшифровується як deep neural networks (глибокі нейронні мережі). Проект створив професор Джеффрі Хінтон з Університету Торонто разом зі своїми студентами Алексом Крижевским та Іллею Сутскевером. До придбання, Google видав їх дослідженню грант на $600 тисяч. Їх технологія дозволяє розпізнавати об'єкти і зображення, що як раз в нагоді експерименту все тієї ж лабораторії Google X - найбільшої нейронної мережі для машинного навчання, що складається з 16000 сполучених комп'ютерних процесорів (вона вміє, наприклад, розпізнавати тварин з 10 млн рандомних скрінів з YouTube і номери будинків з Google Street View).

4) DeepMind Technologies – придбана в січні 2014 року за $650 млн. Очевидно, що Google робить велику ставку на машинне навчання і штучний інтелект. Ще одним придбанням з цієї області є DeepMind Technologies. Їх розробки покликані дати комп’ютерам «відповідні можливості сприйняття», тобто навчити їх «слухати сауднтреки і музику, і створювати опис своїх відчуттів». З допомогою DeepMind IT-гігант вчить комп'ютери аналізувати зображення і відео, а після цього описувати візуальні об'єкти. Як заявили Сергій Брін і Ларрі Пейдж після зустрічі з VC Винодом Хослой, «ми зможемо зробити машини, які можуть аналізувати, думати і робити речі краще нас».