Нормативне забезпечення регулювання оціночної діяльності

З прийняттям Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оцінку діяльності в Україні” від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ, визначені правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання їх результатів.

Законом передбачено, що оцінка майна, майнових прав - є процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, яка передбачена в Положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

В Положеннях (національних стандартах) оцінки майна, які сьогодні розробляються, повинні міститися визначення понять, у тому числі понять ринкової вартості, принципів оцінки, методичних підходів та особливостей проведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки, вимог до змісту звіту про оцінку та порядок його рецензування.

Майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, у тому числі: земельні ділянки, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілі майнові комплекси всіх форм власності.

Майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від прав власності, у тому числі: права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюється процедура оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати її затвердження (погодження) замовником.

Законом передбачено, що професійно-оціночна діяльність - це діяльність оцінювачів, які мають кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, та суб'єктів оціночної діяльності (які мають сертифікат суб'єкта оціночної діяльності), яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

До суб'єктів оціночної діяльності належать суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, - які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до означеного Закону.

До суб'єктів оціночної діяльності відносять також органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Договір на проведення оцінки майна украдається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім.

Істотними умовами договору на проведення оцінки майна є:

- зазначення майна, що підлягає оцінці;

- мета, з якою проводиться оцінка;

- вид вартості майна, що підлягає визначенню;

- дата оцінки;

- строк виконання робіт з оцінки майна;

- розмір і порядок робіт;

- права та обов'язки сторін договору;

- умови забезпечення конфіденційності результатів оцінки, інформації, використаної під час її виконання;

- відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

- порядок вирішення спорів, які можуть виникнути під час проведення оцінки та прийняття замовником її результатів.

Законодавством або за згодою сторін договору в ньому можуть бути передбачені інші істотні умови. Не допускається встановлення у договорі розміру оплати робіт як частки вартості майна, що підлягає оцінці.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою і підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Оцінка майна і майнових прав здійснюється у випадках:

- за домовленістю сторін договору;

- за вимогою однієї із сторін договору;

- у випадках обов'язкового проведення оцінки, встановлених законодавством;

- за рішенням суду;

- для цілей досудового рішення майнових спорів.

Однією з найбільш складних форм професійної оціночної діяльності є рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна). Рецензування згідно означеного вище Закону мають право проводити:

- оцінювачі, які мають не менше, ніж дворічний досвід практичної діяльності, і працюють в складі суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

- експертні ради, створені саморегулівними організаціями оцінювачів;

- оцінювачі, які мають не менш, ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна і працюють у Фонді державного майна України, та інших суб'єктах оціночної діяльності - органах державної влади і місцевого самоврядування.

Рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна) може проводитись за вимогою замовника (платника) оцінки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які використовують оцінку для прийняття майнових рішень, за бажанням суб'єкта оціночної діяльності, на вимогу правоохоронних органів. Законодавством встановлені також випадки обов'язкового проведення рецензування. Зокрема, без проведення процедури рецензування органи державної влади і місцевого самоврядування не мають права затвердити, узгодити звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), а також прийняти таку оцінку за результатами виконання договору на проведення оцінки. Відповідний порядок обов'язкового проведення рецензування встановлено саморегулюючими організаціями оцінювачів з метою контролю "якості" оцінки майна та майнових прав, які виконують її члени.