Комплекс маркетингових заходів

Для досягнення поставлених цілей підприємства планується здійснити наступні маркетингові заходи:

1) Організація закупівлі по лізингу із подальшою експлуатацією устаткування для грануляції висівок.

2) Організація маркетингового відділу (3 чол.): начальник відділу, маркетолог (додаткові вимоги - володіння англійською мовою, вміння користуватися комп’ютерними мережами), із залученням товарного брокеру (для пошуку і укладання договорів продажу борошна та гранульованих висівок).

3) Впровадження системи управління якістю за вимогами МС ISO 9001:2000 для подальшого розширення ринку збуту зернопереробної продукції.

4) Організація виробництва борошна, збагаченого мікронутрієнтами (сумісними вітамінами та мікроелементами).

Перші два заходи пропонується розпочати впровадження з цього року, третій захід – через рік, четвертий – ще через рік, після отримання позитивних фінансових результатів (прибутку) й покращення фінансового становища комбінату.

Комплекс маркетингу:

1. Товарна стратегія:

Борошно: стратегія поширення (розвитку) ринку.

Проведений аналіз світового ринку борошна (за даними щомісячних обсягів експорту [1, 10]) показав, щов минулому сезоні відбувся частковий перерозподіл обсягів експорту між імпортерами борошна. Зокрема, спостерігалася ротація в трійці країн-лідерів по споживанню українського пшеничного борошна. На першім місці серед них за підсумками сезону виявилася Грузія, якої свою торішню першість поступилася Молдова, що зайняла друге місце. Найбільше ж активно нарощував обсяги закупівель українського борошна Афганістан, який за підсумками минулого маркетингового року й замкнув трійку лідерів (див. додаток Г, табл. Г.1).

В поточному сезоні 2009/10 можна виділити наступні можливі напрямки діяльності для українських продавців борошна:

- зосередитися на традиційних ринках збуту борошна, країнах СНД, і насамперед, з Молдовою; шукати покупців з Вірменії й Туркменістану;

- перспективними напрямками є Індонезія, Філіппіни й Мадагаскар; користуючись низкою фрахтовою ставкою, попрацювати в напрямку поставок борошна в Бразилію (одна із традиційних країн-імпортерів, що звичайно купує до 1 млн. т борошна), Лівію (імпортує до 800 тис. тонн борошна придатне), Ірак (до 500 тис. тонн борошна);

- підключитися до програм ООН по поставках гуманітарної допомоги африканським країнам (Уганда, ЦАР, Сомалі й ін.);

- перспективними новачками є Кенія, Малайзія,а також слід придивитися до Бангладеш. Ці країни в останні півтора року високими темпами розбудовують свою присутність на українському ринку пшениці й тому є потенційними покупцями пшеничного борошна українського походження (див. Додаток Д).

Перелік вимог щодо якості борошна, що виставляють основні країни-споживачі, залежить від менталітету країни, від її культури харчування. Приміром, Ізраїль, Йорданія, Узбекистан, Таджикистан, Афганістан - ті країни, де прийнято вживати випічку в основному домашнього готування, виставляють не дуже високі вимоги до якості продукції. Вони купують в основному борошно 1 сорту. Даних покупців цілком влаштовує те, що білизна продукції невисока. Основним показником для даних споживачів є високий відсоток утримування клейковини. При цьому, якщо говорити про покупців кавказького регіону, то для них дуже важлива білизна борошна, а до якості клейковини вимоги вже не такі високі. Також показники білизни мають чимале значення й для споживачів з арабських держав, Індонезії, Кореї, В'єтнаму, де випічка проводиться в основному промисловим способом. Даним клієнтам дуже важливо здобувати високоякісне борошно. Разом з тим, у зазначених країнах однаково існує практика змішування високоякісного борошна й борошна більш низької якості для зниження її вартості [6].

Ще одним фактором поширення географії експорту є отримання сертифікату якості за міжнародними стандартами. Але слід зазначити, що багатьох покупців (насамперед, з країн Африки та Ближнього Сходу) задовольняє якість борошна, виготовленого за українськими держстандартами.

Основний потік українського експорту борошна спрямоване саме в країни, які мають істотні проблеми з дефіцитом заліза й фолієвої кислоти. Досить сказати, що в Узбекистані й Таджикистані за підтримки ЮНІСЕФ і Всесвітнього банку проводиться програма по добровільнім збагаченню пшеничного борошна фуморатом заліза. У Киргизстані 2.10.09 набув чинності Закон «Про збагачення борошна хлібопекарської», що передбачає поетапний перехід млинів на обов'язкове виготовлення збагаченого борошна. Тому що основним постачальником борошна в цю країну є Казахстан, керівники борошномельної галузі раціонально підійшли до даного питання, і в Казахстані був прийнятий закон про обов'язкове збагачення борошна вищого й першого сорту мікронутриєнтами. Таким чином, і власне населення захищене, і аргумент на користь казахстанського борошна до конкурентної боротьби отримано чудовий.

Тому для продукту «Борошно» можливо на перспективу застосування стратегії удосконалення товару:

- організацію виготовлення борошна, збагаченої клейковиною, на внутрішній ринок та на експорт в країни з традиціями домашнього готування хлібобулочних виробів;

- організація виготовлення борошна, збагаченої залізом, для лікувального харчування на внутрішній ринок та на експорт в Узбекистан, Таджикистан, а також в інші країни, населення яких особливо чутливе до нестачі заліза, - країни Центральної Азії й Латинської Америки, також й для розвинених країн - США, Австралії й ін.

Пшеничні гранульовані висівки: стратегія удосконалення товару, стратегія поширення ринку.

Традиційно основним покупцем українських пшеничних висівок є Туреччина. В 2006 році 84% від загального експорту склали поставки в цю країну; в 2007-м – 87%; в 2008 – 56%; в 2009 – 47%. Тенденція зменшення частки Туреччини в структурі експорту пояснюється підвищенням активності, насамперед таких країн як Марокко, Єгипет, і В'єтнам.

За результатами першої половини 2009/2010 МР як і раніше серед країн-імпортерів українських висівок лідирує Туреччина (див. Додаток Е, табл.. Е.1). Але до неї вже майже впритул наближається Марокко (із часткою в 34% проти 11% дворічної давнини).

Третє місце серед країн-імпортерів утримує Єгипет. Перспективними напрямками для експорту українських висівок є В'єтнам, Ізраїль, Кіпр, Сирія.

За прогнозами експертів, українські висівки будуть конкурентоспроможними через те, що ціни вітчизняних виробників найчастіше нижче, чим ціни на зовнішніх ринках.

2. Цінова стратегія: стратегія швидкого просування на ринок – ціни на продукцію встановлюємо нижче, ніж у конкурентів.

3. Стратегія розподілу:для продукції промислового споживання найбільш ефективним способом просування продукції є «канал нульового рівня»: пошук безпосередніх споживачів – крупних іноземних компаній або крупних трейдерів, що закупають оптом продукцію для експорту в різні країни.

4. Стратегія просування:

- персональний продаж, що передбачає особистий контакт з одним або кількома покупцями з метою продажу продукції та налагоджування тривалих партнерських стосунків;

- прямий маркетинг (директ-маркетинг) – безпосереднє спілкування продавця (комбінату) з кінцевим покупцем шляхом використання різноманітних засобів комунікацій (реклама в Internet, цільова розсилка інформаційних рекламних буклетів).