Студопедия — Медичний оглядів працівників певних категорій
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Медичний оглядів працівників певних категорій






 

В Укра­їні суттєво загострилась проблема професійної захво­рюваності. За даними Держкомстату, майже кожен чет­вертий робітник працює в умовах, що не відповідають санітарним нормам за пара­метрами шкідливих та небез­печних виробничих факторів. На оплату пільг і компенсацій за несприятливі умови праці щорічно витрачається понад 900 млн. грн. (дані Міністер­ства праці та соціальної полі­тики).

Як і раніше, найнебезпечнішими є умови праці у вугільній, металу­р­гійній, машинобудівній, нафто­добувній, хімічній, нафтохімічній га­лузях та у сільському господарстві.

Найвищий рівень професійної за­хворюваності у вугільній (до 80% усіх потерпілих) та металургійній промис­ловості (до 12%), що пов'язано із комп­лексом несприятливих виробничих факторів — пил, шум, вібрація тощо.

Основними чинниками, що сприя­ють розвитку професійної патології, є:

· недосконалість та несправність засобів колективного захисту;

· порушення правил охорони праці;

· відсутність, неефективність, не­справність і незастосування засобів індивідуального захисту;

· недосконалість технологій, ма­шин, механізмів.

З метою зниження рівня професій­ної захворюваності, збереження здо­ров'я працюючих ст. 17 Закону «Про охорону праці» та ст. 26 Закону «Про забезпечення санітарного та епіде­мічного благополуччя населення» пе­редбачено обов'язкове проведення попереднього та періодичних медич­них оглядів працюючих.

У ст. 17 Закону «Про охорону праці» зазначено, що роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпе­чити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медич­них оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливи­ми та небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професій­ному доборі, щорічного обов'язково­го медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення оздоровчих заходів. Ме­дичні огляди проводять відповідні за­клади охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність ме­дичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок прове­дення медичних оглядів визначається спеціально уповноваженим централь­ним органом виконавчої влади в га­лузі охорони здоров'я.

Роботодавець має право в уста­новленому законом порядку притяг­нути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медич­ного огляду, до дисциплінарної від­повідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Роботодавець зобов'язаний за­безпечити за свій рахунок позачерго­вий медичний огляд працівників:

· за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;

· за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.

На час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній за­робіток.

Медичний огляд — це огляд пра­цівників спеціальною комісією лікарів з обов'язковими лабораторними, клі­нічними і функціональними досліджен­нями з метою визначення можливості допуску до конкретної роботи (про­фесії) за станом здоров'я, а також па­тологічних станів, що розвинулися протягом трудової діяльності і пере­шкоджають продовженню роботи за певним фахом.

Попередній медичний огляд — це огляд, який проводиться при прийнят­ті (або переведенні) на роботу, де є вплив шкідливих речовин та несприят­ливих виробничих факторів, для виз­начення початкового стану здоров'я претендента та його відповідності конкретно обраній професії, всебіч­не та поглиблене обстеження стану здоров'я особи, яка приймається на роботу, для визначення можливості використання її праці в окремих виробництвах, а також на роботах з важкими, шкідливими та небезпечни­ми умовами праці.

Мета періодичних медич­них оглядівцілеспрямоване плано­ве спостереження за станом здо­ров'я працюючих і виявлення перших ознак професійних захворю­вань, а також своєчасне виявлення симптомів загальних захворювань, що потребують амбулаторного або стаціонарного лікування. Проведення періодичних медоглядів передбачає чітку організацію та взаємодію вели­кої кількості працівників, щоб прове­сти їх з мінімальними затратами ро­бочого часу і максимальною користю для здоров'я працюючих.

Міністерство охорони здоров'я України видало наказ від 31 березня 1994 р. № 45 «Про затвердження По­ложення про порядок проведення ме­дичних оглядів працівників певних ка­тегорій», який регламентує проведен­ня попередніх і періодичних медичних оглядів працівників.

Цим наказом затверджено додат­ки 1 та 2 до наказу Міністерства охо­рони здоров'я СРСР від 29.09.89 р. № 555 (Перелік шкідливих речовин і несприятливих виробничих факторів, при роботі з якими обов'язкові попе­редні при влаштуванні на роботу та періодичні медичні огляди з метою по­передження професійних захворю­вань; Перелік робіт, для виконання яких обов'язкові попередні при влаш­туванні на роботу і періодичні медич­ні огляди працівників з метою запобі­гання захворюванням, нещасним ви­падкам, забезпечення безпеки праці).

Санітарно-епідеміологічна стан­ція разом з роботодавцем або упов­новаженим ним органом підприєм­ства визначає контингент осіб, які підлягають медичним оглядам. Визна­чення цього контингенту проводиться один раз на два роки (у сільському господарстві — щорічно). При зміні технологічного процесу, введенні но­вих підприємств, робочих місць і про­фесій (про що власник інформує тери­торіальну санепідстанцію) контингент осіб, які підлягають медогляду, уточ­нюється щорічно. Санітарно-епідеміо­логічна станція складає для власника акт про визначення контингенту осіб, які підлягають періодичним медичним оглядам, включаючи до нього також осіб, котрі припинили роботу у вироб­ництвах, де можливий розвиток проф­захворювання.

Безпосередньо на підприємстві служба охорони праці та відділ кадрів складають поіменний список осіб, які підлягають періодичному медичному огляду, і затверджують цей список у власника підприємства.

Роботодавець укладає договір з лі­кувально-профілактичним закладом і за рахунок коштів підприємства орга­нізує проведення медичних оглядів.

Періодичні медичні огляди можуть проводитись у період перебування працівника в стаціонарі або у тих ви­падках, коли він звернувся по медичну допомогу. Результати проведення об­стеження передаються лікувально-профілактичному закладу, який об­слуговує підприємство.

Лікувально-профілактичний за­клад (медико-санітарна частина, по­лік­лі­ніка, лікарня) за наявності списку робітників, які підлягають медичним оглядам, складає календарний план цієї роботи і видає наказ про створен­ня комісії для проведення медоглядів з визначенням часу, місця проведення, переліку лікарів-спеціалістів, клінічних та інших досліджень. Очолює комісію заступник головного лікаря лікуваль­но-профілактичного закладу, який має підготовку з професійної патології. Календарний план (план-графік) узго­джується з роботодавцем і санепідстанцією. Таке планування роботи лі­кувально-профілактичного закладу дає змогу спланувати виробничу діяльність підприємства таким чином, що відсутність працівників на деяких робочих місцях на період проходжен­ня медогляду не порушує ритмічності роботи підрозділів підприємства. Ме­дичний огляд може проводитись і на території підприємства, організації, якщо є можливість створити відповідні умови для його проведення.

Роботодавець видає наказ щодо проведення медичних оглядів, забез­печує і несе відповідальність за своє­часну і організовану явку працівників на них.

Головні лікарі лікувально-профі­лактичних закладів, що здійснюють попередні при прийманні на роботу і періодичні медичні огляди, забезпечу­ють організацію заходів з підготовки лікарів, які виділені для проведення медичних оглядів щодо раннього вия­влення професійних захворювань, і несуть відповідальність за якість про­ведення цих оглядів. Лікарі, які прово­дять попередні і періодичні медичні огляди, повинні бути добре підготов­леними в галузі професійної патології, а також в галузі гігієни праці.

Основною відповідальною осо­бою, яка проводить попередні та пе­рі­­о­ди­ч­ні медичні огляди, є дільничний терапевт (цеховий або терто­ріаль­ний). У попередніх медичних оглядах беруть участь усі лікарі-спеціалісти, передбачені додатками 1 та 2 до на­казу Міністерства охорони здоров'я СРСР від 29.09.89 р. № 555, участь лікарів-спеціалістів (невропатолога, офтальмолога, отоларинголога, дер-матовенеролога, акушера-гінеколога, хірурга) при проведенні періодич­них медичних оглядів визначається лі-карем-терапевтом, який у разі відсут­ності медичних показань для безпосе­редньої участі спеціалістів у медичних оглядах і за достатньої його підготов­ки за вказаними спеціальностями про­водить огляд і робить відповідний за­пис про пройдений медогляд і його ре­зультати у медичній картці амбулатор­ного хворого.

У тих випадках, коли лікувально-профілактичний заклад, що прово­дить медичний огляд, не має необхід­них лікарів-спеціалістів, відділ охоро­ни здоров'я повинен виділити цих спе­ціалістів з інших лікувально-профілак­тичних закладів.

При проведенні попередніх та пе­ріодичних медичних оглядів лікарям треба ознайомитися з характеристи­кою професійної діяльності та умова­ми праці працюючих на даному під­приємстві, дільниці.

Лікарі, які проводять медичні огля­ди, повинні бути обізнаними зі специ­фікою кожного конкретного вироб­ництва і можливими професійними па-тологіями у працюючих на ньому.

Лікарі, які беруть участь у попе­редніх медичних оглядах, при вирішен­ні питання щодо придатності до ро­боти (відсутність протипоказань) ке­руються медичними протипоказання­ми згідно з переліком наказу № 555 (графа 5 додатків 1 і 2).

При проведенні періодичних ме­дичних оглядів питання про придат­ність до роботи працюючого вирішується у кожному окремому випадку ін­дивідуально, з урахуванням особливо­стей функціонального стану організ­му, характеру і прояву патологічного процесу, віку працюючого, його про­фесійної підготовки, стажу роботи.

У разі необхідності слід зробити запит до відповідних лікувально-про­філактичних закладів щодо медичної документації.

Якщо до медичних протипока­зань входять психічні захворювання, алкоголізм, наркоманія і токсикома­нія, до лікувально-профілактичного закладу, що проводить медичний огляд, за його письмовим запитом подаються довідки із психоневроло­гічного і наркологічного диспансерів (диспансерних відділень, кабінетів) за місцем постійного проживання особи, що обстежується, щодо при­датності до роботи.

Результати періодичних медичних оглядів заносяться в амбулаторну картку хворого. До цієї ж картки вно­сять і дані попереднього медичного огляду. Після кожного чергового пе­ріодичного медичного огляду в картку заносяться дані про професійний маршрут працівника, який обстежу­ється.

Крім записів у медичній картці, на кожного робітника, який підлягає дис­пансерному спостеріганню, заповню­ється контрольна картка за обліко­вою формою № 30. Вона зберігаєть­ся у дільничного терапевта або іншо­го спеціаліста — основного лікаря, який проводить періодичні медичні огляди.

Після огляду стосовно кожного оглянутого лікарі, які проводять ме­дичний огляд, намічають лікувально-оздоровчі заходи:

 динамічне спостереження і необхідне лікування осіб, у яких вияв­лено не гостро виражені відхилення з боку органів і систем, в етіології яких основну роль відіграє професійний фактор;

 направлення на стаціонарне і са­наторно-курортне лікування, в будинки відпочинку і санаторії-профілакторії, призначення дієтичного харчування;

 тимчасове переведення за ста­ном здоров'я на іншу роботу з виклю­ченням протипоказаних професійних факторів; при цьому лікарсько-кон­сультаційна комісія (ЛКК) визначає ха­рактер рекомендо­ваної роботи з урахуванням кваліфікації хворого;

 переведення на роботу з полегше­ними умовами за наявності наслідків перенесеного професійного захво­рювання, що є протипоказанням для продовження роботи в попередніх умовах;

 направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) для переве­дення на інвалідність.

Лікувально-профілактичний за­клад разом із санітарно-епідеміоло­гічною станцією щороку узагальнює результати періодичних медичних оглядів. Узагальнені матеріали у ви­гляді заключного акта повинні містити такі дані:

 кількість осіб, що підлягають періо­дичним медичним оглядам, та кількість оглянутих, у тому числі жінок;

 кількість оглянутих (відсоток охоп­лення оглядами), утому числі жінок;

 кількість виявлених осіб з підоз­рою на профінтоксикацію або професійне захворювання (у тому чи­слі жінок);

 кількість осіб із загальними захво­рюваннями;

 кількість осіб, що підлягають на­правленню на стаціонарне і сана­торно-курортне лікування, оздоро­вленню в будинках відпочинку і сана-торіях-профілакторіях, тих, хто по­требує дієтичного харчування (за­лежно від характеру виявлених захворювань);

 кількість осіб, які потребують тим­часового переведення за станом здо­ров'я на іншу роботу, за винятком протипоказаних виробничих факто­рів;

 кількість осіб, які потребують пе­реведення на роботу в полег­шених умовах праці, за наявності наслідків перенесеного професійного захво­рювання, яке є протипоказанням до продовження роботи в попередніх умовах;

 кількість осіб, які підлягають направ­ленню на МСЕК для встановлення групи інвалідності;

 рекомендації щодо оздоровлення умов праці в цехах (на діль­ницях) під­приємства за результатами медичних оглядів і санітарно-гігієнічного виснов­ку санітарного лікаря;

 про виконання заходів, передба­чених попереднім актом.

Заключний акт складається у 4-х примірниках і передається для вико­нання і контролю роботодавцеві, у профком підприємства, до санепідем­станції, а один примірник залишається в лікувально-профілактичному закладі.

 







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 1969. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Дренирование желчных протоков Показаниями к дренированию желчных протоков являются декомпрессия на фоне внутрипротоковой гипертензии, интраоперационная холангиография, контроль за динамикой восстановления пассажа желчи в 12-перстную кишку...

Деятельность сестер милосердия общин Красного Креста ярко проявилась в период Тритоны – интервалы, в которых содержится три тона. К тритонам относятся увеличенная кварта (ув.4) и уменьшенная квинта (ум.5). Их можно построить на ступенях натурального и гармонического мажора и минора.  ...

Понятие о синдроме нарушения бронхиальной проходимости и его клинические проявления Синдром нарушения бронхиальной проходимости (бронхообструктивный синдром) – это патологическое состояние...

Типовые ситуационные задачи. Задача 1.У больного А., 20 лет, с детства отмечается повышенное АД, уровень которого в настоящее время составляет 180-200/110-120 мм рт Задача 1.У больного А., 20 лет, с детства отмечается повышенное АД, уровень которого в настоящее время составляет 180-200/110-120 мм рт. ст. Влияние психоэмоциональных факторов отсутствует. Колебаний АД практически нет. Головной боли нет. Нормализовать...

Эндоскопическая диагностика язвенной болезни желудка, гастрита, опухоли Хронический гастрит - понятие клинико-анатомическое, характеризующееся определенными патоморфологическими изменениями слизистой оболочки желудка - неспецифическим воспалительным процессом...

Признаки классификации безопасности Можно выделить следующие признаки классификации безопасности. 1. По признаку масштабности принято различать следующие относительно самостоятельные геополитические уровни и виды безопасности. 1.1. Международная безопасность (глобальная и...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия