Що таке схема

В Оксфордському словнику англійської мови слово схема визначається як «синопсис, начерк, діаграма, пропонований пристрій». Ми будемо виходити із цього визначення при вивченні схем баз даних.

Схема бази даних – це, власне кажучи, синопсис або начерк її структури. Іноді схема буває представлена у формі блок-схеми. Схема бази даних подібна до кістяка, оскільки ніяк не пов’язана з тим, яка саме інформація може бути записана в самій базі даних. Що ж, у такому випадку, вона собою представляє? Схема бази даних містить, головним чином, дані про наступні об’єкти:

P таблиці;

P запити;

P збережені процедури.

Крім цього, схема може мати дані про те, кому дозволений доступ у базу даних -тобто, дані про користувачів і групи користувачів, їхні ролі, дозволи, імена і паролі. Важливо, однак, мати на увазі, що в схемі не зберігаються дані. Схема – це, головним чином, правила організації даних і маніпуляції ними. Важливо також відзначити, що об’єкти Access – наприклад, форми або звіти, – не є частиною схеми бази даних. Вони належать інтерфейсу користувача (зовнішньому інтерфейсу) й не мають ніякого відношення до структури бази даних.

Тут самий час уточнити поняття запитів, подань і збережених процедур.

P Термін «запит» стосується звичайного SQL-оператора, застосовуваному для звертання до бази даних.

P Подання (в Access іменовані запитами), можна визначити як віртуальні таблиці, вміст яких визначається запитами.

P Збережена процедура – об’єкт, що складається з деякого числа SQL-операторів і застосовуваний для керування доступом і маніпулювання даними (в Access не підтримується).

Інформація про подання й збережені процедури записана в схемі в текстовому форматі, оскільки вони являють собою, власне кажучи, SQL-код.

Що стосується таблиць (без яких база даних позбавлена всякого змісту), то інформація, що зберігається про ці об‘єкти, досить різноманітна й включає:

P імена полів або стовпців;

P тип даних кожного поля або стовпця – наприклад, чисельний, текстовий, дата;

P обмеження:

P відношення й інформація, необхідна для збереження цілісності даних посилань;

P первинні ключі;

P значення за замовчуванням для кожного поля або стовпця, дані про те, чи дозволені значення NULL і порожні рядки й т.д.;

P індекси.

Все це разом становить опис основної структури бази даних.

2.2 У чому важливість схеми

Схема важлива з кількох причин. По-перше, вона дає якісь уявлення про те, як працює база даних. Уявимо собі, на самому примітивному рівні, базу даних з таблицею, у якій записані дані про товари, продані продуктовим магазином. Тепер припустимо, що нам знадобилося довідатися, скільки коштує коробка кукурудзяних пластівців. Нам доведеться дуже постаратися, щоб досягти успіху в цьому, якщо не знати, що ім’я цієї таблиці – Товари і що в ній є поля (стовпці) з іменами, приміром, [Найменування товару] і [Ціна одиниці товару]. Якщо трохи ускладнити завдання, нам буде потрібно знати запаси кукурудзяних пластівців на складі. І тут знову не обійтися без знання того, що існує таблиця з ім’ям [Рух товарів], у якій є поле [Код товару], зв’язане відношенням з первинним ключем таблиці „Товари”. Лише озброєні цією інформацією, ми зможемо здійснювати якісь осмислені дії.

Отже, ми освіжили в пам’яті зміст і призначення схеми бази даних, і тепер можемо впритул зайнятися схемою бази даних Борей.