Короткі теоретичні відомості. Резонансні підсилювачі розрізнюються за способом під’єднання резонансного контуру до підсилювального елемента (ПЕ)

Резонансні підсилювачі розрізнюються за способом під’єднання резонансного контуру до підсилювального елемента (ПЕ), а також за схемою включення самого ПЕ (спільний емітер, спільна база, каскодна схема).

Основними параметрами резонансного підсилювача є резонансний коефіцієнт підсилення К₀, вибірність , де – коефіцієнт підсилення при розстроюванні , - нерівномірність коефіцієнта підсилення в межах діапазону К_н.р..

За способом підключення резонансного контуру розрізняють такі різновиди схем:

з безпосереднім зв’язком контуру із ПЕ;

з автотрансформаторним зв’язком контуру із ПЕ;

з трансформаторним зв’язком контуру із ПЕ;

з комбінованим (індуктивно-ємнісним) зв’язком контуру із ПЕ.

Резонансний підсилювач радіочастоти (ПРЧ) з безпосереднім під’єднанням контуру до ПЕ, зображено на рис. 5.1.

Залежність його резонансного коефіцієнта підсилення від частоти (при настроюванні контуру змінною ємністю) визначається виразом

, (5.1)

де S – крутість ПЕ в робочій точці;

– еквівалентний резонансний опір контуру з урахуванням шунтування із боку ПЕ;

– еквівалентна добротність контуру;

– характеристичний опір контуру, де ψ – коефіцієнт шунтування контуру з боку ПЕ;

– еквівалентний резонансний опір і добротність нешунтованого контуру;

ω ₀– резонансна частота контуру;

– відповідно індуктивність та ємність контуру.

Характерним для каскадів ПРЧ при настроюванні контуру конденсатором С_х є підвищення резонансного коефіцієнта підсилення із зростанням частоти (рис.5.2). При розрахунку визначають резонансний коефіцієнт підсилення на максимальній частоті піддіапазону , а потім з урахуванням коефіцієнта перекриття піддіапазону К_f – на мінімальній, де тоді

(5.2)

Перевагою резонансного підсилювача з безпосереднім під’єднанням контуру до ПЕ є можливість отримання найбільшого коефіцієнта підсилення.

До його недоліків можна віднести:

суттєвий вплив на настроювання контуру розкиду або зміни вхідних та вихідних ємностей ПЕ, що проявляється при їх заміні, старінні та використанні режимного регулювання підсилення;

погіршення добротності резонансного контуру і зниження вибірності підсилювача за рахунок повного ввімкнення вихідної провідності ПЕ паралельно контуру;

Рисунок 5.1 – Резонансний підсилювач з безпосереднім під’єднанням контуру до ПЕ

Рисунок 5.2 – Залежність

 

меншу, у порівнянні із схемами неповного ввімкнення контуру, стійкість характеристик такого підсилювача;

більшу нерівномірність коефіцієнта підсилення в діапазоні частот і при роботі в декількох піддіапазонах.

Резонансний підсилювач з автотрансформаторним під’єднанням контуру до ПЕ (рис. 5.3) використовується для вирівнювання загального коефіцієнта підсилення при перемиканні піддіапазонів.

Значення К₀(ω) для підсилювача з автотрансформаторним ввімкненням визначається у відповідності з виразом

, (5.3)

де m₁ та m₂ – коефіцієнти ввімкнення контуру з боку ПЕ відповідно до даного та наступного каскадів;

– модуль провідності прямої передачі ПЕ.

Підбираючи коефіцієнти включення m₁ та m₂, можна забезпечувати однаковий коефіцієнт підсилення та характер його зміни в кожному з піддіапазонів. Автотрансформаторне ввімкнення контуру послаблює його зв’язок з ПЕ, зменшує вплив внутрішнього опору та вихідної ємності ПЕ на добротність та настройку контуру підсилювача. Вказані обставини дозволяють отримати високу вибірність та забезпечити високу робочу частоту підсилювача.

Максимальний коефіцієнт підсилення при припустимому ступені шунтування контуру з боку обох ПЕ може бути досягнуто при коефіцієнтах ввімкнення

та , (5.4)

де R₂₂– вихідний опір ПЕ даного каскаду;

R_вх.оn. – вхідний опір наступного каскаду.

Для стабільного підсилювача значення коефіцієнта шунтування звичайно складає не менше 0, 7…0, 8.

Якщо в процесі розрахунку отримане значення будь-якого з коефіцієнтів ввімкнення більше або рівне 1, то відповідний ПЕ може бути під’єднаний до контуру повністю. Нехтуючи, зокрема, R_вх.оn і припускаючи ψ = 0, 8 на максимальній частоті піддіапазону, значення m₁ можна визначити з співвідношення

,

де R₂₂; – визначені на тій самій частоті.

Значна можливість впливу на характер зміни резонансного підсилення в діапазоні робочих частот властива резонансному підсилювачу з трансформаторним під’єднанням контуру до ПЕ (рис.5.4).. Еквівалентна схема такого ввімкнення показана на рис. 5.5.

 

Рисунок 5.3 – Резонансний підсилювач з автотрансформа-торним під’єднанням контуру до ПЕ

Рисунок 5.4 – Резонансний підсилювач з трансформаторним під’єднанням контуру до ПЕ

З еквівалентної схеми можна бачити, що каскад має два індуктивно зв’язаних контури з резонансними частотами

(5.5)

(5.6)

Перший контур створений індуктивністю котушки зв’язку L₁ та ємністю вихідного кола підсилювального елемента, а другий – змінний резонансний контур підсилювача, – елементами L­₂, C₂.

Можливі три випадки відношення частот:

режим “подовженого” вихідного кола ПЕ ;

режим “скороченого” вихідного кола ;

проміжний режим .

Характер зміни резонансного коефіцієнта підсилення по діапазону відповідає кожному конкретному випадку. Вибираючи співвідношення частот та , можна забезпечити в такому підсилювачі компенсацію нерівномірності коефіцієнта передачі попередніх каскадів (рис.5.6).

 

Порівнявши K₀(ω _0­) різних режимів можна спостерігати переваги режиму “скорочення”:

середній по діапазону резонансний коефіцієнт підсилення більший ніж в режимі “подовженого” поля;

значення індуктивності котушки зв’язку L₁ в цьому випадку є меншим ніж в інших, що зумовлює конструктивні і технологічні зручності;

забезпечується можливість компенсації нерівномірності коефіцієнта передачі попереднього каскаду, що працює в режимі “подовження”.

Недоліком режиму зі “скороченням” може бути погіршення вибірності до дзеркального каналу

,

де – проміжна частота тракту.

Резонансний підсилювач з комбінованим індуктивно-ємнісним зв’язком (див. рис.5.4, додаткові елементи показані пунктиром) забезпечує практично лінійний характер зміни в діапазоні частот (рис.1.6). Це пояснюється додаванням частотних характеристик, зумовлених ємнісним та індуктивним зв’язком (при “подовженні”).

Рисунок 5.5 – Еквівалентна схема каскаду з трансформаторним під’єднанням контуру до ПЕ

Рисунок 5.6 – Характер зміни

 

Недоліками такої схеми є погіршення вибірності по відношенню до дзеркальних каналів і зменшення коефіцієнта перекриття по частоті.