Короткі методичні вказівки до розрахунків

Для розрахунку частоти ω ₁ рекомендується зобразити еквівалентну схему колекторного кола при трансформаторному зв’язку з скороченим, подовженим і проміжним вихідними колами ПЕ та використати вираз (5.5).

При визначенні можливості повного ввімкнення контуру доцільно скористатись виразом (5.4).

Для розрахунку K₀(ω) необхідно скористатися виразами (1.1) – (1.3). При цьому необхідно мати на увазі, що максимальній частоті піддіапазону відповідає мінімальна ємність C_K, а мінімальній – максимальна. Додатково необхідно визначити значення каскодної схеми СВ–СБ. Для цього можна скористатися матрицею провідностей каскодної схеми.

 

, (5.7)

 

де , позначки I та II відповідають транзисторам VT1 та VT2, а позначки 1, 2, 3 – відповідно електродам транзистора: база, колектор, емітер або затвор, стік, витік.

Тоді результуюча провідність прямої передачі

, (5.8)

де – відповідно однократне і двократне алгебраїчні доповнення, отримані із визначника матриці (1.7) шляхом викреслення відповідних рядків та стовпців.

Вихідна провідність, необхідна для виконання розрахунку по п.3 домашнього завдання, може бути визначена із співвідношення

.

Після підстановки алгебраїчних доповнень і спрощення отримуємо

. (5.9)

Але оскільки транзистор VT2 в каскодній комірці працює в режимі, близькому до “холостого ходу” на виході, то в обчисленні за (5.9) немає необхідності, оскільки у довідниках звичайно наводять саме цю провідність (низькочастотне значення), тобто.

.

В даному випадку , тому високочастотне значення активної складової цієї провідності може бути визначено із виразу

,

де – максимальна робоча частота підсилювача;

– стала часу колекторного кола транзистора;

– низькочастотне значення крутості;

– гранична частота коефіцієнта передачі базового струму.

Провідності транзистора VT2, які потрібні для визначення за (5.8), є відповідними провідностями в схемі зі спільною базою

 

та .

 

Для розрахунку з довідників не треба брати кращі значення h₂₁ і h₁₁. Ця ж вимога поширюється на вибір значень S і g₂₂ для VT1. Оскільки для обох транзисторів виконується умова , при візначенні та можна використовувати низькочастотні значення провідностей.

При виконанні розрахунків буде корисним використання електричної схеми підсилювальної комірки СВ–СБ за змінним струмом з нанесенням нумерації електродів відповідно схемі за постійним струмом.