Структура системи управління авіаційними підрозділами та частинами

Для управління авіаційними частинами і з`єднаннями створюється система керування. Вона включає:

- органи управління;

- пункти управління;

- технічні засоби управління до яких відносяться: системи зв`язку та РТЗ, автоматизовані системи управління (АСУ) та інші спеціальні системи.

Органи управління.

До органів управління належать командування, штаби, посадові особи, відділення і служби.

Їх найважливіші завдання:

- підготовка апч і приведення їх у найвищі ступені бойової готовності і керування ними у ході приведення в бойову готовність до бойових дій;

- підготовка апч до несення бойового чергування і керування силами, що чергують;

- підготовка апч до перебазування і керування ними у ході перебазування;

- підготовка апч до бойових дій і керування ними у ході виконання бойових завдань;

- військове виховання особового складу апч;

- організація бойової підготовки в апч.

Командир частини (підрозділу) несе повну відповідальність за бойову і мобілізаційну готовність і підготовку частини (підрозділу), правильне використання підлеглими сил і успішне виконання ними завдань, а також за виховання і моральний стан особового складу.

Штаб апч є основним органом управління. Свою роботу він планує і здійснює на основі рішень і вказівок командира, розпоряджень вищого штабу і в залежності від обставин, що склалися.

Організацію діяльності штабу та керівництво нею здійснює начальник штабу – перший заступник командира авіаційної частини на підставі його рішень, а також розпоряджень і вказівок вищих штабів.

Заступники командира і керівники служб частини відповідають за своєчасне і якісне виконання заходів по бойовій і мобілізаційній готовності, виконання завдань підлеглими, за організацію і здійснення відповідних видів забезпечення.

Пункти управління.

Для забезпечення командирам частин, підрозділів безперервного управління підлеглими при підготовці і у ході бойових дій створюються пункти управління.

Під пунктом управління (ПУ) розуміється підготовлений і організований для роботи колектив посадових осіб і комплекс технічних засобів з персоналом, який їх обслуговує.

Для управління підрозділами при підготовці та в ході ведення бойових дій в авбр створюються система пунктів управління, яка включає:

- командний пункт авіаційної бригади (КП авбр);

- запасний командний пункт авіаційної бригади (ЗКП авбр);

- командно-диспетчерський (КДП);

- стартові командні пункти (СКП);

- командні пункти авіаційних ескадрилій (КП ае).

- пункти управління підрозділами авбр в тому числі пункт управління інженерно-авіаційним забезпеченням (ПУ ІАЗ).

У авіаційних частинах військово-транспортної авіації, окрім вищеназваних, створюються допоміжні пункти управління (ДПУ).

Командний пункт авіаційної бригади (КП авбр) є основним пунктом управління авбр та призначений для забезпечення стійкого, безперервного, оперативного та надійного управління підрозділами авіаційної бригади при виконанні ними покладених завдань у повсякденній діяльності, під час приведення у вищі ступені бойової готовності, при підготовці та вході ведення бойових дій.

З командного пункту командир здійснює управління польотами (бойовими діями).

Командний пункт обладнується у двох варіантах – стаціонарному і на нерухомих засобах.

Запасний командний пункт призначений для вирішення тих же завдань, що і КП авіаційної бригади на випадок виходу його із ладу. У окремих випадках роль ЗКП може виконувати КП одної з ескадрилій, заздалегідь підсилений засобами управління.

Командно-диспетчерський пункт і стартові командні пункти призначені для керування польотами при виконанні апч різноманітних завдань, а також для управління повітряним рухом у районі аеродрому.

Командний пункт авіаційної ескадрильї призначений для управління особовим складом ескадрильї, як правило на землі.

Для управління підрозділами, які забезпечують бойову діяльність авіаційної бригади створюються пункти управління підрозділами авбр.

Так одним з них є пункти управління інженерно - авіаційним забезпеченням ПУ ІАЗ.

Пункт управління інженерно-авіаційним забезпеченням призначений для керівництва ІТС частини, контролю за ходом підготовки авіаційної техніки до польотів та приведення в боєготовний стан, своєчасного інформування командира про хід і стан підготовки авіаційної техніки, надання допомоги керівнику польотів (за його запитом) у керівництві діями льотного складу в особливих випадках в польоті пов’язаних з відмовами авіаційної техніки, а також для організації взаємодії з керівним складом тилу та підрозділів забезпечення.

ПУ ІАЗ є складовою частиною КП. На ньому постійно у робочий час повинні знаходитись черговий і диспетчер, а у дні польотів - старший інженер польотів і диспетчер призначений зам. командира частини з озброєння.

Допоміжний пункт управління (ДПУ) створюється на період виконання транспортною авіацією десантування військ та найважливіших повітряних перевезень. Він, як правило, розгортається у вихідних районах десантування (ВРД), у районах завантаження військ та матеріальних засобів. На ДПУ виділяється оперативна група із складу штатних органів управління з засобами зв’язку.

Системи зв`язку і РТЗ.

Система зв`язку і РТЗ створюється для забезпечення обміну всіма видами інформації між органами управління, ПУ і екіпажами літаків.

Для організації зв`язку і РТЗ застосовуються засоби зв`язку розглянуті вище, а також можуть застосовуватись засоби автоматизованого управління.

Відрив командирів від засобів зв`язку не припустимий.

Автоматизовані системи управління (АСУ).

АСУ застосовуються для підвищення ефективності управління апч і авіаційними комплексами.

Основу АСУ складають комплексні засоби автоматизації, якими оснащені органи і пункти управління, а також вузли і канали зв`язку, джерела інформації, авіаційні комплекси і спеціальні системи.

За своїм призначенням АСУ поділяються на:

- АСУ авіаційними частинами;

- АСУ бойовими засобами;

- АСУ спеціального призначення.

АСУ авіаційними частинами забезпечує автоматизоване управління АЧ у ході підготовки бойових дій.

АСУ бойовими засобами призначені для управління авіаційними комплексами і засобами ураження цілей у відповідності з їх бойовими можливостями.

АСУ спец. призначення використовуються для підвищення оперативності, обробки і доведення до органів управління частин спец. інформації (про радіолокаційну, хімічну, бактеріологічну, метрологічну та іншу обстановку).