Студопедия — На подальшу діяльність
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

На подальшу діяльність






Вправа 1. Розвиток уміння визначати мету, педагогічну доцільність діяльності вчителя на початку уроку, аналізувати техніку створен­ня ситуацій діалогу.

1. Ознайомтеся з описом досвіду роботи вчителів зі створення ситу­
ацій активного пізнавального пошуку на початковому етапі уроку (літе­
ратуру за фахом рекомендує викладач). Які психологічні особливості
учнів у ситуаціях початку уроку враховані вчителями? Як вони дола­
ють різні бар'єри на початку спілкування з учнями? За допомогою
яких прийомів в учнів створюється установка на активну пізнавальну
діяльність? Назвіть елементи спілкування-діалогу в цих ситуаціях, які
допомогли вчителеві збудити пізнавальний інтерес учнів.

2. Ознайомтеся з варіантами звернення вчителів до учнів 5 класу на
початку уроку. Яку функцію виконують звернення вчителя в подібних
ситуаціях? Яку психологічну роль вони можуть відігравати? Яким
може бути жанр, зміст такого звернення? Як ви визначили б мету


звернень учителів у наведених ситуаціях, який відгук учнів вони перед­бачають? За допомогою яких засобів учителі намагаються створити си­туацію діалогу з учнями?

Варіант А

Доброго дня, діти! Мене звуть Ганна Михайлівна. Я вчитиму вас математики. Сьогодні у нас з вами перша зустріч. Я чекала на неї і дуже хотіла дізнатися: які ви? Впевнена, що й ви чекали на мене: бачу усміш­ки на ваших обличчях і зацікавленість в очах. Мені дуже хочеться, щоб ми стали друзями. Проте для цього нам треба докласти зусиль. Споді­ваюся на вашу допомогу — старанність, ретельність у роботі, серйозне ставлення до цариці наук — математики. Зі свого боку, обіцяю зробити наші зустрічі цікавими й корисними. Бачу, є згода в товаристві. Отже, продовжимо урок.

Варіант Б

Доброго дня, друзі! Дзвінок нагадав нам про початок уроку. Тож, зосередьтеся, хвилинка тиші! Кожний подумав про себе, перевірив: чи в порядку моє вбрання, зачіска, що роблять мої руки, на що дивляться очі? Навели порядок у своїх думках, зосередили ті, які допоможуть краще працювати на уроці. Всі готові до нових відкриттів? Отже, роз­почнімо наш урок.

3. Ознайомтеся з описом різних моделей поведінки вчителя під час вітання з учнями на початку уроку. Як ви визначили б характер пове­дінки вчителя? Проаналізуйте її педагогічну доцільність. Які психо­логічні чинники зумовили вибір учителем тієї чи тієї моделі поведін­ки? Ваші пропозиції щодо здійснення гідної самопрезентації вчителя.

А. Вчитель поспіхом заходить до класу, по дорозі до свого столу просить учня прилаштувати біля дошки таблицю, потім кидає швид­кий погляд на учнів, жестом долоні запрошуючи їх сідати. Мовляв, нічо­го витрачати час на дрібниці. Без пауз, на одній ноті промовляє: «Здрас­туйте, сідайте, розпочинаємо урок».

Б. Учні заходять до класу — кабінету вчительки, яка робить останні приготування до уроку. Розміщуються з шумом на своїх місцях. Дзвінок. Учителька, гортаючи книжку, кидає невиразний погляд на клас, в якому не стільки емоційний відгук на появу учнів, скільки данина викону­ваній ролі педагога. Нечітке, не зафіксоване увагою учнів вітання «Доб­рий день!» ніби розчиняється в наступних словах учительки про відсутніх, необхідність тиші і повідомлення теми уроку.

В. Учитель спокійно заходить до класу і кидає уважний погляд, який ніби вбирає в себе все: обличчя учнів, їхній настрій, готовність до роботи. Його зовнішній вигляд налаштовує на ділове спілкування. Коротка пау­за — погляд стає виразнішим, перший (з близької відстані) контакт очей учителя і учнів, невербальне повідомлення інформації: «Я чекав на зустріч з вами, я прийшов до вас, щоб разом вчитися думати...» Після цього — небайдуже, з вивіреними паузами: «Доброго дня, діти! Радий бачити і вітати вас. Сідайте зручніше. Продовжимо нашу співпрацю».


Ознайомтеся з різними варіантами вітання, що їх обирають учителі, звертаючись до учнів. Яке додаткове психологічне навантаження вони можуть спричинити? В яких ситуаціях їх доцільно використовувати? Опишіть і продемонструйте техніку привітання вчителя в конкретних ситуаціях.

Варіанти вітання до учнів: «Доброго ранку!»; «Доброго дня!»; «Доб­рий день, діти!»; «Здрастуйте!»; «Вітаю вас!»; «Здрастуйте, 6-а!»; «Доб­рий день, десятикласники!»; «День добрий, любі друзі!»; «Рада вітати всіх у класі!»; «Мої вітання любителям мандрів і пригод!»; «Мої щирі вітання переможцям шкільного конкурсу!»; «Вітаю всіх розумниць і розумників!»; «Вітаю, шановне товариство!»; «Добрий день, шановні!»

Проаналізуйте відеозапис варіантів вітання вчителя з учнями. Роз­робіть вимоги до техніки вітання в ситуаціях початку уроку.

Вправа 2. Розвиток уміння конструювати ситуації початку уро­ку, використовуючи зразок. Розробіть власний варіант початку уроку, використавши запропонований дидактичний матеріал. Обміркуйте за­соби створення на уроці ситуації діалогу вчителя з учнями, активізації уваги, формування готовності до пізнавальної діяльності.

Варіанти організації роботи студентів:

А. Усі студенти розробляють урок на одну тему, отримують однако­вий дидактичний матеріал; під час обговорення результатів роботи важ­ливо, щоб студенти побачили можливість поліваріативного використан­ня того самого матеріалу за умови творчого розв'язання поставленого завдання.

Б. Студенти працюють у мікрогрупах (3 — 5 осіб) над різними тема­ми уроків, але розв'язують спільне навчальне завдання, їм дають різний дидактичний матеріал. При обговоренні результатів роботи важливо зосередити увагу також на можливості різноманітного дидактичного забезпечення у розв'язанні однакових завдань початкового етапу уроку.

В. Різні модифікації варіантів А і Б.

Зразок дидактичного матеріалу під час організації роботи студентів за варіантом А (факультет української філології).

Ситуація: Ви готуєтеся до першого уроку в 5 класі на тему «Займенник». Як можна використати казку Я. Корчака для формуван­ня мотивації до навчальної діяльності у школярів, збудження у них пізнавального інтересу? Обміркуйте техніку вашого спілкування з учня­ми. Дидактичний матеріал: казка Я. Корчака.

«Я розповім вам про одне невелике слово, таке розумне, що навіть важко повірити. Це таке маленьке слово — «хто».

Постукали у двері — ти питаєш: «Хто?», а якби не було цього малятка Хто, ти мусив би спитати: «Це Казик стукає.., чи тітка? чи гончар? чи продавець посуду?..» А той усе відповідав би: «Ні, ні, ні». і ти міг би так цілі три години підряд запитувати і не вгадати. Ти спіт­нів би, як миша, розізлився б, не їв, не пив, а все запитував. А так: «Хто


там?» — і в цьому коротенькому «хто» сидять усі імена, всіх на світі людей. Хто — це займенник».

Вправа 3. Розвиток умінь розробляти режисерський план початку уроку з орієнтацією на спілкування.

Відомо, що початок уроку залежить від багатьох обставин, які важ­ливо враховувати вчителеві у процесі організації навчання. Одна з пе­редумов успіху — попереднє розроблення своєрідного режисерського плану дій учителя. Уявіть, що вам потрібно провести урок у таких ситуаціях:

А. В середині навчального року вас призначили викладати в класі замість учителя, який пішов зі школи. Учні любили вчителя. Це ваш перший урок у новому класі і перше знайомство з учнями.

Б. Ваш наступний за розкладом урок у класі, в якому ви викладаєте. Перед вашим уроком в учнів була контрольна робота з іншого предмета.

В. Вас попросили на перерві провести урок з вашого предмета замість уроку вчителя, який захворів. Учнів не встигли попередити про заміну.

1. Розробіть варіанти початку уроку з орієнтацією на умови кожної
ситуації. Визначте психолого-педагогічні особливості ситуацій, що зу­
мовлюють характер спілкування, поведінки вчителя.

2. Обґрунтуйте вибрані вами шляхи встановлення особистісного
контакту з учнями, створення ситуації діалогу і переходу до подальшої
пізнавальної діяльності.

3. Умотивуйте план режисури власної поведінки в класі (особли­
вості зовнішнього вигляду — міміку, рухи, жести, позу, ходу — і його
психологічну роль; зміст звернення до учнів, емоційну насиченість і
підтекст мовлення; вибір дистанції спілкування, орієнтацію в просторі
класу; бажані атмосферу, темп початку уроку і засоби створення їх).







Дата добавления: 2014-11-12; просмотров: 706. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

ТРАНСПОРТНАЯ ИММОБИЛИЗАЦИЯ   Под транспортной иммобилизацией понимают мероприятия, направленные на обеспечение покоя в поврежденном участке тела и близлежащих к нему суставах на период перевозки пострадавшего в лечебное учреждение...

Кишечный шов (Ламбера, Альберта, Шмидена, Матешука) Кишечный шов– это способ соединения кишечной стенки. В основе кишечного шва лежит принцип футлярного строения кишечной стенки...

Принципы резекции желудка по типу Бильрот 1, Бильрот 2; операция Гофмейстера-Финстерера. Гастрэктомия Резекция желудка – удаление части желудка: а) дистальная – удаляют 2/3 желудка б) проксимальная – удаляют 95% желудка. Показания...

Броматометрия и бромометрия Броматометрический метод основан на окислении вос­становителей броматом калия в кислой среде...

Метод Фольгарда (роданометрия или тиоцианатометрия) Метод Фольгарда основан на применении в качестве осадителя титрованного раствора, содержащего роданид-ионы SCN...

Потенциометрия. Потенциометрическое определение рН растворов Потенциометрия - это электрохимический метод иссле­дования и анализа веществ, основанный на зависимости равновесного электродного потенциала Е от активности (концентрации) определяемого вещества в исследуемом рас­творе...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия