Порядок виконання роботи. Приготувати нервово-м’язовий препарат.Декапітувати жабу, тобто відрізати жабі верхню щелепу каудальніше очей

Приготувати нервово-м’язовий препарат. Декапітувати жабу, тобто відрізати жабі верхню щелепу каудальніше очей. Зондом зруйнувати спинний мозок. Ножицями перерізати хребет приблизно посередині тулуба і відділити верхню половину тіла. Видалити залишки нутрощів пінцетом і ножицями. Захопити однією рукою через серветку залишок хребта, а другою - край шкіри зі спини і зняти шкіру з обох лапок. Обережно ножицями вирізати куприкову кістку (уростиль), потім, не пошкоджуючи сідничного нерва, розрізати хребет й інші тканини по середній лінії, щоб відділити одну лапку від другої. Відпрепарувати сідничний нерв, залишаючи шматочок хребта і стегнову кістку. Перерізати ахіловий сухожилок, відпрепарувати камбалоподібний м’яз. Одержуємо препарат з камбалоподібного м’яза, сідничного нерва та стегнової кістки. Щоб нерв і м’яз не висихали, необхідно періодично зрошувати їх розчином Рінгера.

Отримати відповідь живої тканини на подразнення. Зафіксувати нервово-м’язовий препарат затискачем за стегнову кістку та покласти нерв на м’яз, щоб він не висихав. Потім послідовно наносити наступні подразнення:

- електричне: нерв покласти на електроди; електростимулятор приєднати до електромережі, виставити параметри стимула: тривалість - 0,5 мс, амплітуда стимула – 2 В; включити прилад, перемикач "вид роботи" перемикнути на "внутр."; спостерігати реакцію;

- механічне: спочатку ущипнути пінцетом нерв (непряме подразнення), потім м’яз (пряме подразнення); спостерігати реакцію;

- теплове: підігріти зонд та прикласти до нерва; спостерігати реакцію м’яза;

- хімічне: покласти на ділянку нерва декілька кришталиків кухонної солі; спостерігати реакцію.

Визначити величину порога подразнення і збудливість нерва і м’яза.

Нерв покласти на електроди. Електростимулятор включити в електричну мережу, виставити параметри стимулу: тривалість - 0,5 мс, амплітуда стимулу - 0 В. Включити прилад, вимикач "вид роботи" переключити на "внутр.". Поступово збільшувати силу (амплітуду) стимулу до величини, при якій виникає мінімальне скорочення м’яза (непряме подразнення м’яза).

Прикласти електроди до м’яза і знайти за вольтметром найменшу силу подразнення, яка викликає скорочення (пряме подразнення м’яза).

3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи

1. Результати досліджень записати в протокол.

2. Намалювати схематичний рисунок нервово-м’язового препарату.

3. Зробити висновки про те, який із подразників адекватний і чому?

4. Порівняти величини порогів подразнення і збудливість при прямому подразненні м’яза й при непрямому подразненні.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю

Тестування за системою „Крок-1”

1. В експерименті на ізольованій будливій клітині необхідно отримати збільшення мембранного потенціалу спокою (гіперполяризацію). Для цього доцільно викликати активацію таких іонних каналів:

A. Калієвих

B. Натрієвих

C. Калієвих та натрієвих

D. Кальцієвих

E. Натрієвих та кальцієвих

2. Унаслідок блокади іонних каналів мембрани клітини її потенціал спокою зменшився з -90 до -70 мВ. Які канали заблоковані?

A. Калієві

B. Натрієві

C. Кальцієві

D. Магнієві

E. Хлорні

3. Що таке iнактивацiя Na⁺-каналiв?

A. Припинення проникливостi мембрани для Nа⁺

B. Збiльшення проникливостi мембрани для Nа⁺

C. Лавиноподiбний вхiд Nа⁺ у клiтину

D. Змiна полярностi клiтини

E. Вихiд Nа⁺ з клiтини

4. У збудливій клітині заблокували іонні канали, внаслідок чого клітина з часом повністю втратила потенціал спокою. Які канали заблокували?

A. Калієві

B. Натрієві

C. Калієві та натрієві

D. Хлорні

E. Кальцієві

5. У збудливій клітині заблокували іонні канали. Це не змінило суттєво рівень потенціалу спокою, але

клітина втратила здатність до генерації ПД. Які канали заблокували?

A. Натрієві

B. Калієві

C. Натрієві та калієві

D. Хлорні

E. Кальцієві

Ситуаційна задача

1. Що відбудеться з мембранним потенціалом спокою, якщо всередині аксона:

1) зменшити концентрацію іонів К⁺?,

2) збільшити концентрацію іонів К⁺?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

Тема 2. Мембранний потенціал спокою. Потенціал дії. Іонна природа біопотенціалів

1. Теоретичні питання заняття

1. Мембранний потенціал спокою (МПС), методи реєстрації, параметри МПС, механізми виникнення.

2. Фізіологічна роль МПС. Досліди Гальвані та Альдіні.

3. Потенціал дії (ПД), методи реєстрації, фази ПД, параметри ПД.

4. Фізіологічна роль ПД. Дослід Маттеучі.

5. Сучасні уявлення про механізми виникнення біопотенціалів (Коуел, Кертіс, Хакслі, Ходжкін, Катц).

6. Зміни збудливості клітини під час розвитку ПД. Періоди абсолютної та відносної рефрактерності, механізми їх розвитку, фізіологічна роль.

7. Лабільність.

8. Ситуаційні задачі.

9. Тестування за системою „Крок-1”.