Основные законодательные акты, нормы и правила по безопасности производственной деят. Система стандартов безопасности труда.

Обставини, про які йдеться, пов'язані з діями людини, що вчиняються за наявності її свідомості та передбачення настання заборонених законом наслідків, однак, збіг певних чинників спонукають її вчиняти діяння, яке зовні нагадує злочин. Точніше, таке діяння за своїми зовнішніми ознаками збігається з ознаками того чи іншого злочину, але вважається правомірним.

Характерними ознаками обставин, що виключають злочинність діяння, є:

1) те, що дії за наявності таких обставин вчиняються з метою відвернути небезпеку заподіяння тяжкої шкоди правоохоронним об'єктам;

2) те, що таке відвернення вчиняється, в одному випадку, шляхом заподіяння шкоди тому, хто умисно вчиняє злочин, в іншому, - шляхом спричинення шкоди одним цінностям, що охороняються законом, для відвернення небезпечної шкоди, що загрожує іншим, більш важливим цінностям;

3) те, що дії, вчинені за названих обставин, мають зовнішню схожість з діями та їх наслідками, зазначеними в нормах кримінального закону як такі, що входять до певного складу злочину;

4) те, що такі дії за наявності обставин, про які йдеться, визнаються правомірними, або інакше - зазначені обставини виключають злочинність діяння.

Під обставинами, що виключають злочинність діяння, розуміють діяння, які за своїми зовнішніми ознаками мають схожість з діяннями, передбаченими кримінальним законом як злочин, і які за певних умов вважаються правомірними. За змістом правомірності обставини, що виключають злочинність діяння, можна поділити на три види: а) дії по захисту людиною своїх особистих благ і своїх важливих суб'єктивних прав (життя, здоров'я, свободи, права власності та недоторканності житла), по захисту благ, прав і свобод своєї родини та іншої людини, громадських та державних цінностей; ці дії покладені в основу необхідної оборони; б) дії, зумовлені виконанням посадових, службових або професійних обов'язків; ці дії становлять сутність таких обставин, як затримання особи, що вчинила злочин; фізичний або психічний примус; виконання наказу або розпорядження; виправданий ризик; в) дії по захисту від шкоди з боку стихійних сил або від тих сил, які було приведено в дію іншою особою, або від нападу тварини; такі дії охоплюються поняттям "крайня необхідність".

Необхідна оборона є правомірною за наявності певних умов: а) стосовно цінностей, що захищаються від посягання; б) стосовно суспільно небезпечного посягання; в) стосовно захисту.

Щодо благ і цінностей, які при необхідній обороні захищаються від суспільно небезпечного посягання, то такими можуть бути: а) особисті (природні) блага людини (життя, здоров'я, честь, гідність, воля), будь-які її права та законні інтереси; б) особисті блага, права та законні інтереси іншої людини; в) цінності організацій незалежно від форм власності, цінності держави.

http://pidruchniki.ws/16570309/pravo/obstavini_viklyuchayut_zlochinnist

 

103.Статистичний метод оцінки ризиків

Статистичний метод оцінки ризику базується на аналізі коливань досліджуваного показника за певний відрізок часу. Передбачається, що закономірність змін аналізованої величини поширюється на майбутнє. Для тривалих періодів часу це, як правило, виявляється справедливим, але для короткотермінової оцінки екстраполяції колишніх закономірностей дає значні помилки. Отже, проста екстраполяція стратегічних закономірностей не дає можливості реально оцінити ризик.

Метод оцінки ризику В. Шарпа базується на величині очікуваного прибутку, яка враховує статистичні дані про його рівень протягом певного часового тренду. Разом із розподілом ризику на систематичний і несистематичний введення в розрахунок показника очікуваного прибутку було тим революційним досягненням, яке дало змогу В. Шарпу згодом одержати звання лауреата Нобелівської премії.

За В. Шарпом, величина очікуваного прибутку визначається, виходячи з середньогалузевої норми дохідності і тенденції розвитку ринку в цілому. Таку інформацію досить легко одержати в країні з розвинутою й стабільно функціонуючою економікою. У стані ж реформ, у якому перебуває нині Україна, визначення величини очікуваного прибутку пов'язане із значними ускладненнями.

http://pidruchniki.ws/13731120/investuvannya/statistichniy_metod_otsinki_rizikiv

121. Загальні функції державного управління, пов’язані з прогнозуванням, плануванням, регулюванням, координацією і контролем.

Система державного управління складається із повсякден­ного здійснення певних функцій. Характер завдань, пов'язаних з управлінням, впливає на сутність управлінських функцій..

Функції управління — це відносно самостійні та однорідні ча­стини змісту управлінської діяльності, в яких виражається владно-організуючий вплив суб'єкта управління на об'єкт.Отже, функцію державного управління можна визначити як частину управлінської діяльності держави, що здійснюється на основі закону чи іншого правового акта органами виконавчої влади притаманними їм методами для виконання завдань державного управління. Функція прогнозування. Необхідність у прогнозуванні випливає із самої природи державного управління, бо воно має розв'язувати як повсякденні завдання, так і перспективні проблеми. Прогнозуван­ня — це наукове передбачення, систематичне дослідження стану, структури, динаміки та перспектив управлінських явищ і процесів, притаманних суб'єкту і об'єкту управління. Прогнозування обумов­лене також характером об'єкта управління, що відрізняється значною динамічністю. Не можна здійснювати управлінські дії без знання їх наслідків. Тому управлінська система повинна бути прог­нозованою. Державне управління покликане вирішувати довго­строкові, перспективні завдання, розв'язання яких відбуватиметься в умовах певної невизначеності, якщо органи виконавчої влади не матимуть прогнозів. В управлінському процесі прогнозування ви­користовується і як функція, і як принцип, і як метод управління. Тому органи виконавчої влади повинні розробляти прогнози, управляти ними, вирішувати свої завдання на їх підставі. Функція планування присутня на всіх рівнях ієрархії управління. Вона полягає у визначенні мети, напрямів, завдань, засобів реалізації тих чи інших процесів (соціальних, економічних, політичних, куль­турних та ін.), розробленні програм, за допомогою яких повинна бути досягнута мета. Шлях реалізації функції планування має такий схематичний вигляд: необхідність — завдання — функція — рішен­ня (мета). Методика планування ґрунтується на принципах науко­вості, комплексності, багатоваріантності рішень, виборі оптималь­ного варіанту, нормативності та ін.Завдяки функції регулювання досягається необхідний стан упоряд­кування та стійкості системи управління. Регулювання охоплює голов­ним чином поточні заходи щодо будь-яких відхилень від завдань та за­даних програм. За допомогою регулювання здійснюються безпосереднє керівництво, поведінка керованих об'єктів. Під впливом регулювання управлінські процеси відбуваються у заданому напрямку та відповід­но до встановленої програми. Необхідність оперативного регулювання обумовлена виключно мобільністю самого управління. Здатність уп­равлінської системи самостійно зберігати рівновагу щодо збурюючих впливів (відхилень) є результатом здійснення функції регулювання.Координація як функція забезпечує узгодження діяльності сис­тем управління. Завдяки координуванню узгоджуються дії не тільки керівників усередині управлінської ланки, а й дії керівників інших управлінських структур. Функція контролю має свої особливості відносно всіх інших функцій. Так, якщо планування ставить завдання, організація при­водить систему управління в стан можливості виконання цього зав­дання, то контроль характеризується універсальністю стосовно уп­равлінської системи.

http://ua.textreferat.com/referat-7193.html

139.Склад та завдання угрупування сил першого, другого ешелонів та резерву.

 

Наступ полку на супротивника, що займає підготовлену оборону, як правило, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним, а на що поспішно перейшло до оборони - з висуненням з глибини. Воно зазвичай починається проривом оборони супротивника, що полягав в зломі її ударами усіх видів зброї і рішучою атакою танкових і мотострілкових підрозділів на вузькій ділянці (ділянках), в створенні пролому в обороні і наступному її розширенні в сторони флангів і в глибину. За наявності в обороні супротивника розривів, проміжків і відкритих флангів полк може переходити в настання в усій смузі шляхом завдання декількох ударів по найбільш слабких ділянках оборони, здійснення маневру мотострілковими і танковими підрозділами і їх спільної атаки супротивника з фронту, флангів, тилу з одночасним охопленням його по повітрю.

Наступ на супротивника, що настає, ведеться шляхом зустрічного бою, а на того, що відходить - шляхом його переслідування.

При веденні настання із застосуванням тільки звичайної зброї розгром супротивного супротивника, як правило, здійснюється послідовною вогневою поразкою його першого, другого ешелонів і резервів при одночасній дії на найважливіші об'єкти на усю глибину досяжності стрільби і рішучим настанням мотострілкових і танкових підрозділів в призначених їм смугах з оволодінням наміченими районами (рубежами).

При веденні настання із застосуванням ядерної зброї розгром супротивника здійснюється одночасною поразкою ядерними ударами його супротивного угрупування і важливих об'єктів на усю глибину досяжності стрільби із завершенням їх знищення наступними ядерними, вогневими ударами і стрімким настанням мотострілкових і танкових підрозділів по напрямах і захопленням важливих районів (рубежів).

У усіх випадках настання повинне проводитися у високому темпі, безупинно, вдень і вночі, з швидким перенесенням посиливши в глибину, широким застосуванням охоплень і обходів супротивника, у тому числі, по повітрю, а на приморських напрямах - з моря, нанесенням по ньому одночасних ударів з фронту, у фланги, в тил і з повітря, розчленовуванням і знищенням його по частинах.

Темпи настання мотострілкової (танковою) дивізії можуть складати на Західному театрі військових дій 20-30 км, а мотострілковій дивізії на автомобілях - 15-20 км в добу. На інших театрах військових дій вони можуть бути іншими.

Танковий полк і мотострілковий полк на бойових машинах піхоти мотострілкової дивізії зазвичай застосовуються в першому або в другому ешелоні дивізії на напрямі її головного удару; мотострілковий полк на бронетранспортерах або на автомобілях, як правило, в першому ешелоні дивізії, а окремий танковий батальйон - в загальновійськовому резерві.

Танковий батальйон мотострілкового полку (мотострілковий батальйон танкового полку) на початку настання зазвичай надається мотострілковим (танковим) батальйонам першого ешелону

Полку першого ешелону вказуються найближче завдання і напрям продовження настання.

Полку другого ешелону вказуються найближче завдання і напрям продовження настання.

Найближче завдання полку першого ешелону полягає в розгромі у своїй смузі настання першого ешелону бригади полку супротивника, що обороняється, і оволодінні першою позицією; подальше завдання - в розвитку настання.

http://referat.znate.ru/text/index-5227.html?page=253

 

Основные законодательные акты, нормы и правила по безопасности производственной деят. Система стандартов безопасности труда.

Основные законодательные акты:

- конституция (7,34,41,42 статьи)

-кодекс законов о труде (Кзот)

- федеральный закон «Об основах охраны труда в РФ»

- фед. Закон «об обязательном страховании от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний»

Подзаконные акты:

-указы Президента РФ

-постановления правительства РФ

-решения судов

Нормативные правовые акты

-государственные нормативные требования охраны труда

-межотраслевые правила и типовые инструкции по охране труда

- Снип (Строительные нормы и правила)

-Санпин (санитарные правила и нормы)

Система стандартов безопасности труда.(ССБТ)

Системе стандартов безопасности труда присвоен индекс 12.Система разделена на 10 классификационных группировок.

0- Основополагающие стандарты, устанавливающие структуру и терминологию в области безопасности труда, классификацию опасных и вредных факторов.

1- Требования и нормы по видам опасных и вредных факторов устанавливают предельно допустимые параметры опасных вредных факторов.

2- Требования безопасности к производственному оборудованию

3- Требования безопасности к производственным процессам регламентируют размещение оборудования и рабочих мест, режимы работы, требования к материалам, хранению и транспортировке сырья.

4- Требования к средствам защиты работающих, устанавливают необходимые конструктивные, эксплуатационные, защитные и гигиенические свойства средств защиты.

5- Требования к зданиям и сооружениям

6- 9 резервные группировки.

 

Вопрос №15.