Студопедия — ЛЕКЦІЯ Соціологія особистості
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ЛЕКЦІЯ Соціологія особистості






1. Визначте та проаналізуйте предмет соціології.

2. Проаналізуйте місце соціології в системі суспільствознавствата зв'язок соціології з іншими науками.

3. Охарактеризуйте структуру соціологічної науки.

4. Проаналізуйте функції соціології.

5. Проаналізуйте соціальну теорію Огюста Конта.

6. Проаналізуйте соціальну теорію Герберта Спенсера.

7. Проаналізуйте соціальну теорію Еміля Дюркгейма.

8. Проаналізуйте соціальну теорію Карла Маркса.

9. Визначте та охарактеризуйте основні етапи розвитку української протосоціології.

10. Дайте характеристику соціальним вченням представників української соціології.

11. Визначте та охарактеризуйте провідні напрямки та школи сучасної соціології.

12. Визначте соціальну структуру суспільства, проаналізуйте її основні види та елементи.

13. Охарактеризуйте теорію соціальної стратифікації та порівняйте її з класовою теорієюсоціальної структури суспільства.

14. Визначте суть, структуру та типологію соціальних процесів.

15. Дайте оцінку соціальним процесам в сучасній Україні.

16. Дайте стислу характеристику видів і функцій соціальних інститутів.

17. Порівняйте соціальні інститути та соціальні організації, проаналізуйте відмінності.

18. Визначте поняття "людина", "індивід", "особа", "особистість" в контексті соціології особистості, проаналізуйте відмінності у визначеннях цих понять.

19. Проаналізуйте соціологічну структуру особистості, дайте стислу характеристику складовим елементам цієї структури.

20. Охарактеризуйте процес соціалізації особистості.

21. Визначте поняття "соціальний статус особистості" та "соціальна роль особистості".

22. Визначте культуру як соціальний феномен.

23. Визначте та проаналізуйте функції культури як соціального інституту.

24. Охарактеризуйте елементи, типи, види, форми вияву культури.

25. Дайте визначення економічної соціології, її предмету та об'єкту.

26. Порівняйте економічну та соціальну сфери суспільства, проаналізуйте відмінності та елементи взаємодії цих сфер.

27. Проаналізуйте основні поняття та категорії економічної соціології.

28. Дайте визначення та проаналізуйте сутність, предмет, об'єкт та функції соціології праці.

29. Визначте відмінність соціології праці від соціологічних та несоціологічних наук про працю, а також характер їх взаємодії.

30. Визначте та проаналізуйте категорії соціології праці та зайнятості.

31. Визначте роль соціології праці у вирішенні соціально-економічних проблем.

32. Дайте визначення соціології політики, її предмету та об'єкту.

33. Дайте визначення соціології релігії, її предмету та об'єкту.

34. Визначте роль і місце соціології релігії серед інших наук.

35. Порівняйте та проаналізуйте відмінності між соціологією релігії, релігієзнавством та теологією.

36. Визначте та дайте стислу характеристику релігії як соціальному інституту, її формам та компонентам.

37. Дайте визначення соціології молоді, її предмету та об'єкту.

38. Проаналізуйте основні категорії і поняття соціології молоді.

39. Дайте оцінку сучасним молодіжним проблемам і окресліть шляхи та методи їх розв'язання.

40. Дайте визначення соціології сім'ї та її основних категорій.

41. Визначте основні функції сім'ї як соціального інституту.

42. Визначте основні функції сім'ї як малої соціальної групи.

43. Визначте проблеми сучасної молодої сім'ї.

44. Дайте визначення соціології конфлікту та його категорій.

45. Охарактеризуйте види конфлікту в залежності від соціальної системи, де вони відбуваються.

46. Проаналізуйте структуру соціального конфлікту.

47. Проаналізуйте етапи соціального конфлікту.

48. Порівняйте позитивні і негативні функції соціального конфлікту.

49. Визначте та проаналізуйте причини конфліктів.

50. Проаналізуйте типи та види соціальних конфліктів.

51. Визначте та охарактеризуйте шляхи та умови попередження та розв'язання конфліктів.

52. Визначте та охарактеризуйте прийоми, принципи та види аналізу в дослідженні соціальних конфліктів.

53. Визначте поняття, функції і види соціологічних досліджень.

54. Проаналізуйте етапи соціологічного дослідження.

55. Охарактеризуйте вимоги до програми соціологічного дослідження.

56. Охарактеризуйте метод спостереження, його види та особливості застосування цього методу.

57. Охарактеризуйте метод експерименту та особливості застосування цього методу.

58. Проаналізуйте роль опитувань як методу соціологічного дослідження для збору первинної інформації.

59. Проаналізуйте види опитувань, порівняйте їх переваги та недоліки, визначте особливості застосування різних видів опитування.

60. Визначте методи обробки соціологічної інформації, проаналізуйте умови їх застосування.


 

ЛЕКЦІЯ Соціологія особистості

ПЛАН

1.Людина як біосоціальна система.

2.Соціологічні теорії особистості.

3.Соціологічна структура особистості.

4. Соціальні типи особистості.

5.Соціальний статус. Соціальна роль.

6.Особистість як предмет вивчення медичної соціології.

7.Поняття “соціалізація”.

8.Основні етапи процесу соціалізації.

9.Механізми соціалізації.

10.Основні теорії соціалізації.

 

1.В соціології особистість розглядається не як продукт природи, а передусім як сукупність суспільних відносин, продукт суспільства.

У момент народження дитина ще не є особистістю, вона є всього лише індивідом. «Індивід»(від лат.individuum –неподільний) –це окрема людина. Поняття «людина» відбиває лише те, що індивідуум належить до людського роду (homo sapiens). Щоб стати особистістю, людина має пройти певний шлях розвитку. Необхідною умовою цього розвитку є наявність соціального середовища, світу культури із яким людина взаємодіє. Дитина, яка виховується у людському суспільстві, включена в соціальні зв'язки і взаємини, які з часом розширюються й поглиблюються. Індивід стає особистістю,коли він, взаємодіючи з суспільством через конкретні соціальні спільноти, групи, інститути, реалізує соціально значимі властивості, соціальні зв’язки –політичні, економічні, сімейні тощо. «Особистість» - стійкий комплекс якостей, властивостей, набутих під впливом відповідної культури суспільства та конкретних соціальних груп, до яких людина належить. Кожна особистість є унікальною, неповторною. Індивідуальність –це успадковані й набуті, особливі й специфічні якості (природні, фізіологічні, психологічні, соціальні), які відрізняють одну людині від інших.

Разом з тим, відомо, що у випадку важкого психічного захворювання може наступити розрив, розпад соціальних зв'язків і тоді індивід втрачає ознаки особистості. Або, наприклад, дитина, вихована серед тварин ("феральні діти"), так і не стає особистістю. У 1920 р. в Індії було знайдено двох дівчаток, які були виховані вовками. Одній з них на вигляд було років сім-вісім, іншій — приблизно два. їх пізніше назвали Камала й Амала. Молодша з дівчаток скоро після повернення до людей померла, а старша — Камала — прожила ще десять років. Спостерігачі відзначали, що, незважаючи на деяку адаптацію до навколишніх соціальних, людських умов, поведінка дівчинки більше нагадувала поведінку вовка (легкість пересування на чотирьох кінцівках при небажанні прямоходіння, відмова носити одяг, хлебтання, а не пиття води, чудово розвинутий нюх і навіть виття на місяць уповні). Весь словниковий запас, засвоєний Камалою за час перебування серед людей, складав близько сорока слів, хоча вона використовувала звуки подібні на гарчання чи скавуління для позначення певних своїх потреб. Інакше кажучи, людський розум у цієї дівчини так і не сформувався — не лише на рівні інтелекту, але навіть на рівні елементарного здорового глузду. Отже, тільки життя у суспільстві дає людям можливість творити і пізнавати культуру. Приклад феральних дітей переконує, що людина позбавлена сім'ї, яка проживає поза державою, нацією, професійними зв'язками, поза суспільством, не здатна розвинути своєї особистості.

2.Соціологія розглядає особистість як члена соціуму, носія певних соціальних функцій. Згідно з Ч.Х. Кулі, розвиток власного "Я" відбувається в ході заплутаного, сповненого протиріч процесу, і не може здійснюватися без інших людей, тобто без соціального оточення. Кожна людина будує своє "Я" на сприйнятих реакціях інших людей, з якими вона вступає у контакт. Через відносини з іншими, через їх оцінки людина розуміє, якою вона є. Ця теорія отримала назву "теорії дзеркального "Я" особистості";.

У межах структурного функціоналізму (Толкотт Парсонс, Роберт Мертон) формується рольова концепція особистості. Щодо особистості соціальні системи виступають узагальнено в різноманітних формах функціональних вимог. Ці функціональні вимоги продиктовані необхідністю пристосування соціальної системи до навколишнього середовища, організації міжособистісного спілкування, забезпечення соціального контролю, управління і зменшення напруження у стосунках між окремими членами соціальних спільнот. Ці вимоги оформлені у соціальні норми (закони, інструкції тощо). Порушення їх розглядається як девіантна поведінка, що неодмінно призводить до системних дисфункцій, які ведуть до системної дезінтеграції — "аномії".

Роберт Мертон виділив п'ять моделей соціальної адаптації особистості до вироблених у суспільстві культурних норм, залежно від того чи визнають ці особи панівні цінності і чи наслідують вони вироблені суспільством правила досягнення соціальних благ:

Конформізм — особистість поділяє цілі цієї культури і намагається досягти їх методами, які "приписує" певне суспільство.

Інновація — особистість визнає цілі суспільства, але намагається досягти їх незвичайними, невизнаними у суспільстві, а можливо, і не схвалюваними суспільством методами ("Ціль виправдовує засоби").

Ритуалізм — людина не визнає цінностей і норм суспільства, але все-таки дотримується "правил гри" і поводить себе відповідно до уявлень про допустимі засоби досягнення соціальних благ.

Ескейпізм — відхід від соціальної реальності; особистість заперечує і домінуючі цілі, і приписувані суспільством засоби їх досягнення; це визнання власної чужорідності у цьому суспільстві й неможливості протистояти стереотипам цього суспільства.

Бунт — активне протистояння, боротьба проти норм соціальної організації.

Австрійський вчений Зиґмунд Фрейд виділив у структурі особистості три елементи: Воно - Id, Я - Ego, Над-Я – Super-Ego. Id — це наша підсвідомість, невидима частина айсберга, де панують неусвідомлені інстинкти. За Фройдом, фундаментальними в людини є дві потреби: лібідозна й агресивна. Еgо — це свідомість, пов'язана з підсвідомістю, яка час від часу проривається у свідомість. Еgо намагається реалізувати неусвідомлюване у прийнятній для суспільства формі. Super-Ego — моральний "цензор", який становить сукупність моральних норм і принципів, внутрішній контролер. Тому наша свідомість перебуває у постійному конфлікті між проникаючими в неї неусвідомлюваними інстинктами, з одного боку, і моральними заборонами, які нав'язує Super-Ego — з іншого.

Для концепції Фройда і загалом фройдизму властиво занадто перебільшувати значення у людському житті неусвідомлених імпульсів, інстинктів, тобто сфери їй (Воно). Центральним питанням у соціологічній концепції Фройда є питання про стосунки особистості та суспільства. У загальних рисах ці стосунки можна охарактеризувати як конфлікт, причому причиною цього конфлікту, є з одного боку — "культура" з її заборонами і нормами, спрямованими ва обмеження, опанування сексуальної енергії, а з іншого — підпорядкування особистісної поведінки "прагненню задоволення".

Американський вчений Абрагам Маслоу (1908—1970) сформулював ієрархічну теорію потреб особистості, які пояснюють життєві мотивації людини:

фізіологічні потреби (їжа, дихання, одяг, тепло та ін.);

екзистенційні (безпека існування, стабільність, впевненість у завтрашньому дні, гарантована праця, медичне обслуговування тощо);

соціальні — приналежність до колективу, спілкування, участь у спільній трудовій діяльності, турбота й увага до себе;

престижні потреби — в увазі до себе з боку "значимих інших", у підвищенні свого соціального статусу, визнанні та високій оцінці;

духовні потреби — потреби у самовираженні через творчість.

Згідно принципу ієрархії, для особи потреби кожного наступного рівня стають актуальними тільки після задоволення потреб попереднього рівня. Дві перших групи потреб — потреби первинного рівня, наступні три — вищого рівня. Нижчі потреби властиві абсолютно всім людям, вищі — не всім і не в однаковій мірі. Там, де починаються вищі потреби — починається особистість.

3. Особистість як сукупність соціальних властивостей має цілісність та характеризується структурою. Основними елементами структури особистості є соціальні статуси і ролі, спрямованість, соціальна активність (потреби, цінності тощо).

Джерелом активності людини є її потреби — внутрішній психологічний стан людини, відчуття нестачі чогось. Цей стан регулює активність, стимулює діяльність, спрямовану на здобуття того, чого не вистачає. Потреби людини бувають неусвідомленими (їх називають потягами) та усвідомленими. У процесі усвідомлення потреб у людини формується інтерес до діяльності, який трансформується у мотив з врахуванням ціннісних орієнтацій особистості.

Інтерес — це конкретна форма усвідомленої потреби, реальна причина діяльності особистості, спрямованої на задоволення цієї потреби. Потреби й інтереси є основою ціннісного ставлення особистості до навколишнього світу і використовуються для дослідження регуляторів соціальної поведінки.

Цінності особистості — це відносно стійке та соціально обумовлене ставлення особистості до об'єктів духовного та матеріального світу, уявлення людини про найбільш значущі, важливі цілі життя та діяльності, а також засоби їх досягнення.

Сукупність індивідуальних і суспільних, особистих, групових і спільнісних, засвоєних особистістю цінностей формує систему її ціннісних орієнтацій, якими вона керується у житті.Ціннісні орієнтації є продуктом соціалізації індивіда.

Соціальна активність розпочинається з формування у людини стану готовності до діяльності, що виникає внаслідок відображення дійсності, певних її об'єктів у свідомості відповідно до потреб та інтересів особистості, її ціннісних орієнтацій. Цей стан людини, що передує конкретним виявам її активності, називається спрямованістю особистості.

Спрямованість особистості • ідейно-політична; • соціально-культурна; • моральна

Соціальні відносини особистості виявляються в її діяльності й поведінці як її соціальні якості. До елементів, що складають соціальні якості людини, належать

· соціально визначена мета її діяльності;

· виконувані нею соціальні статуси і соціальні ролі;

· очікування щодо цих статусів і ролей;

· норми і цінності (культура), якими вона керується в процесі діяльності;

· система знаків, яку використовує;

· сукупність знань, що дають змогу виконувати прийняті на себе ролі та орієнтуватися в навколишньому світі;

· рівень освіти і спеціальної підготовки;

· соціально-психологічні особливості;

активність і ступінь самостійності в прийнятті рішень.

 

Отже, систему особистості утворюють:

 

1 - положення в системі соціальних відносин;

 

2 - сукупність соціальних ролей або функцій, які виконують люди;

 

3 — спрямованість особистості, тобто сукупність потреб, інтересів, поглядів, що виступають мотивами індивідуальної поведінки.

 


4. Соціологічну науку цікавить не стільки конкретна поведінка окремої людини, яка зумовлена його індивідуальними якостями, скільки узагальнене, типове, що притаманне більшості. За Е.Фроммом соціальний тип особистості як пануючий тип характеру — це форма зв'язку індивіда та соціуму, «ядро структури характеру, що властиве більшості членів однієї і тієї ж культури, на відміну від індивідуального характеру, який різний у людей тієї ж самої культури». Значення соціального характеру, вважає Е.Фромм, полягає в тому, що він дозволяє найбільш ефективно пристосуватися до вимог суспільства і придбати відчуття безпеки і захищеності. Аналізуючи історію людства, Е.Фромм виділяє кілька типів соціального характеру:

§ рецептивний (пасивний)

§ експлуататорський

§ накопичувальний

§ ринковий







Дата добавления: 2015-12-04; просмотров: 244. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Логические цифровые микросхемы Более сложные элементы цифровой схемотехники (триггеры, мультиплексоры, декодеры и т.д.) не имеют...

Травматическая окклюзия и ее клинические признаки При пародонтите и парадонтозе резистентность тканей пародонта падает...

Подкожное введение сывороток по методу Безредки. С целью предупреждения развития анафилактического шока и других аллергических реак­ций при введении иммунных сывороток используют метод Безредки для определения реакции больного на введение сыворотки...

Принципы и методы управления в таможенных органах Под принципами управления понимаются идеи, правила, основные положения и нормы поведения, которыми руководствуются общие, частные и организационно-технологические принципы...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит...

Кран машиниста усл. № 394 – назначение и устройство Кран машиниста условный номер 394 предназначен для управления тормозами поезда...

Приложение Г: Особенности заполнение справки формы ву-45   После выполнения полного опробования тормозов, а так же после сокращенного, если предварительно на станции было произведено полное опробование тормозов состава от стационарной установки с автоматической регистрацией параметров или без...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия