ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

1) За допомогою основного та допоміжного вентилів встановити довільну витрату води в трубопроводі і промити робочу ділянку установки, а також імпульсні трубки диференціального манометра і п’єзометрів до повного видалення повітря із системи.

2) Тими ж вентилями встановити витрату, що відповідає першому режиму дослідів відповідно до програми дослідження.

3) Здійснити вимірювання:

– об’ємної витрати рідини в системі — за перепадом рівнів води у диференціальному манометрі витратомірної діафрагми та за допомогою її тарувального графіка або об’ємним способом;

– рівнів рідини в п’єзометрах №1 і №2;

– температури води в досліді (за допомогою термометра), згідно з якою обрати відповідне значення кінематичного коефіцієнта в’язкості з таблиці залежності його від температури.

4) Виконати ще три досліди при різних витратах та режимах руху рідини.

5) Для всіх дослідів розрахувати:

– середню швидкість руху води в робочій ділянці трубопроводу ;

– різницю п’єзометричних висот , що згідно з рівнянням (6) визначає величину втрати напору на робочій ділянці трубопроводу;

– дослідне значення коефіцієнта гідравлічного тертя з формули Дарсі-Вейсбаха (7), виходячи з дослідного значення :

; (16)

– обчислити число Рейнольдса та визначити режим руху рідини.

6) Для кожного досліду у відповідності до визначеного режиму руху та величини числа обчислити розрахункове значення коефіцієнта гідравлічного тертя за допомогою однієї з наведених вище формул (12)–(15).

7) Результати вимірювань та обчислень занести до таблиць спостережень і результатів дослідів (див. рис. 6.1).