ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ АНАЛІЗУ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ З МЕТОЮ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ НИМИ

Розглянуто особливості методики аналізу товарних запасів на торгівельному підприємстві та розроблено головні етапи проведення аналізу для ефективної діяльності підприємства.

Ключові слова: товарні запаси, торгівельні підприємства, управління товарними запасами, аналіз товарних запасів.

Рассмотрены особенности методики анализа товарных запасов на торговом предприятии и разработана главные этапы проведения анализа для эффективной деятельности предприятия.

Ключевые слова: товарные запасы, торговые предприятия, управления товарными запасами, анализ товарных запасов.

The features of the analysis techniques of inventory on a real company and developed the main stages of analysis for effective enterprise.

Keywords: inventory, trading firms, managing inventory, inventory analysis.

 

Постановка проблеми. У логістичних системах застосовують різні моделі управління запасами, хоча ефективність діяльності підприємства, особливо за умов нестабільної економіки та жорсткої конкуренції, залежить не лише від виду обраної моделі, а й від реалізації найважливіших функцій управління запасами: аналізу, планування і контролю. Аналіз запасів як філософія обґрунтування відповідних рішень з урахуванням минулих тенденцій, поточного стану та можливостей прогнозування напрямів розвитку підприємства набуває особливого значення.

Саме потреби управління зумовили необхідність розроблення відповідних методик аналізу запасів суб’єктів господарювання, до основних елементів яких належать: завдання і формулювання мети аналізу; об’єкти аналізу; система показників, за допомогою яких досліджуватиметься кожний об’єкт аналізу; алгоритм проведення дослідження та його періодичність; опис способів дослідження об’єктів аналізу; джерела інформації, на яких ґрунтується аналіз; рекомендації щодо суб’єктів аналізу (хто конкретно проводитиме аналіз); оформлення результатів аналізу у певних документах; користувачі результатів аналізу. Слід зазначити, що відповідно до виду методики і мети її використання, деякі із зазначених елементів можуть уточнюватися чи упускатися. Але загалом методика аналізу має відповідати ідеології управління запасами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний вклад в теорію та методологію аналізу товарних запасів внесли українські вчені Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., Горєлкін В.Г., Кузьмінський A.M., Сопко В.В., Голов С.Ф., Завгородній В.П., та ін. Серед визнаних зарубіжних науковців, які приділили увагу даному питанню, необхідно відзначити Соколова Я.В., Патрова В.В., Баканова М.І., Нідлза Б., Андерсона X., Колдуелла Д., Муса Г., Вуда Ф., Антоні Р. Однак методика аналізу товарних запасів торговельного підприємства потребує подальшого вивчення та вдосконалення. Важливо при цьому адаптувати її до сучасних умов господарювання в Україні, що позитивно впливатиме на підвищення ефективності функціонування суб’єктів господарювання у сфері торгівлі.

Мета статті. Д ослідити особливості системи управління виробничими і товарними запасами, виявити можливості і проблеми його інформаційно-аналітичного забезпечення, розробити основні елементи методики аналізу запасів для забезпечення ефективного управління логістичною системою.

Виклад основного матеріалу. Важливою умовою функціонування й розвитку підприємства є створення адекватної інформаційно-аналітичної системи управління запасами, яка має ґрунтуватися на відповідному методичному та інформаційному його забезпеченні.

Ефективність механізму управління товарними запасами переважно залежить від якісного рівня аналітичної роботи, глибини економічного аналізу, обґрунтованості його висновків.

Аналіз товарних запасів має бути направлений на виявлення резервів прискорення обіговості товарів, раціонального їх використання. Для цього необхідно вивчити динаміку товарних запасів, фактори, що визначають їх розвиток, асортиментну структуру запасів, оцінити ефективність роботи з управління товарними запасами та її вплив на діяльність торговельного підприємства.

Вихідними даними для аналізу товарних запасів є показники статистичної та бухгалтерської звітності, матеріали спостережень, вибіркових обстежень, одночасного обліку, планових та позапланових інвентаризацій, результати уцінки.

Аналіз товарних запасів в торговельних підприємствах спрямований на вивчення обсягу, ритмічності та рівномірності товарних потоків, що надходять на підприємство, оцінку їх відповідності обсягу та структурі товарообороту, а також виявлення недоліків та пошук резервів вдосконалення управління товарним забезпеченням.

На мою думку, аналіз товарних запасів повинен складатися з таких елементів і проводитися в такій послідовності, яка найбільш ефективно буде впливати на результати діяльності підприємства (рис.1).

Рис1. Послідовність проведення аналізу товарних запасів торговельного підприємства

Вивчення товарних запасів в динаміці має за мету виявити основні закономірності їх розвитку, оцінити співвідношення, що склалися між зміною запасів та товарооборотом, визначити забезпеченість товарообороту товарною масою.

Для вивчення динаміки товарних запасів аналізують динамічний ряд фактичних залишків товарних запасів в фактичних та співставних цінах(при наявності відповідної інформації та в натуральних показниках), розраховують абсолютні та відносні зміни розміру товарних запасів.

Важливим завданням аналізу є вивчення впливу факторів, що визначають стан та динаміку товарних запасів. Такий аналіз необхідний для того, щоб забезпечити раціональне формування та використання запасів. Вивчення впливу окремих факторів дозволяє також виявити можливості удосконалення управління товарними запасами, визначити резерви покращення постачання населення та скорочення витрат на утримання запасів.

Фактори, що негативно впливають на обсяг товарних запасів, потребують більш позитивного вивчення для прийняття своєчасних заходів щодо нормалізації ситуації. Наприклад, при уповільненні періоду обороту товарних запасів необхідно більш детально вивчити причини, які могли це обумовити: нерівномірність у виконанні плану товарообороту як в цілому за обсягом, так і за структурою; порушення, що мали місце в надходженні товарних запасів до торговельних підприємств (надходження товарів, що не відповідають попитові населення), недостатньо високий рівень роботи з вивчення попиту та організації продажу окремих товарів, прорахунок в замовленнях на поточний завіз товарів тощо.

Основною ланкою механізму управління товарними запасами є нормування та планування їх обсягу. Тому нормування товарних ресурсів передбачає визначення їх оптимальних партій для забезпечення планового обсягу товарообороту на певний період, створення потрібних умов для безперебійного продажу товарів при найменших витратах щодо їх формування, зберігання, регулювання.

Норми товарних запасів використовуються торговельними підприємствами при:

- розробці планів товарного забезпечення, запасів та надходження товарів;

- визначенні обсягів оборотних коштів та потрібного розміру кредиту для їх формування;

- регулюванні завозу товарів та оперативному управлінні запасами, виявленні дефіциту або формуванні понаднормативних запасів, неходових, залежаних, надмірно завезених товарів;

- контролі за забезпеченням товарними запасами товарообороту, розрахунку планової суми витрат на зберігання запасів товарів;

- удосконаленні статистичного та управлінського обліку та контролі товарних запасів та діяльності підприємства в цілому.

Найбільш важливим фактором у процесі забезпечення товарообороту товарами є, надходження товарів, яке повинно забезпечити своєчасне поповнення товарних запасів і сприяти таким чином зростанню обсягів товарообороту.

Також своє відбиття політика управління товарними запасами знаходить у розробці системи нормативів, що являють собою основу для створення системи контролю запасів, організації ефективного товаропостачання та визначення умов і джерел фінансування товарних запасів. Оцінка розроблених варіантів політики управління запасами проводиться виходячи зі ступеню досягнення визначених цілей управління запасами, матеріально-технічної бази та фінансових можливостей підприємства.

З метою визначення ступеня задоволення попиту населення на конкретні товари, виявлення причин накопичення окремих товарів в каналах торгівлі проводиться аналіз асортиментної структури товарних запасів.

Наявність диспропорції між асортиментною структурою товарообороту та товарних запасів потребує прийняття термінових заходів щодо їх скасування.

Такими заходами являються:

- проведення вибіркових обстежень внутрішньо групового стану товарних запасів;

- проведення наявного асортименту товарів у роздрібних підприємствах у відповідність до встановлених асортиментних переліків;

- концентрація товарів складного асортименту в спеціалізованих підприємствах (секціях);

- організація своєчасного повернення товарів, завезених понад норму з магазинів на гуртові склади;

- активізація торгівлі надмірними запасами;

- проведення їх ефективної уцінки для стимулювання збуту, активізація реклами неходових та залежалих товарів;

- покращення роботи з вивчення попиту на основі постійного врахування реалізованого та незадоволеного попиту для обґрунтованого складання заявок на поточний завіз товарів;

- підсилення контролю за станом товарних запасів, переміщення надмірних запасів в інші пункти продажу та інше.

Забезпечення якості є одним з головних напрямків управління товарними запасами, що забезпечує задоволення запитів споживачів. Здатність товару задовольнити заздалегідь визначені чи передбачувані потреби визначається з допомогою оцінювання її якості, що є необхідним для визначення можливостей упровадження конкретного товару на ринку, встановлення його ціни.

Якість товарних запасів характеризується розміром та рівнем необхідних та залежалих товарних запасів. Тому в ході аналізу товарних запасів слід приділяти увагу вивченню неходових та залежалих товарів, виявленню причин їх утворення.

До неходових товарів відносяться товари, що не користуються попитом та знаходяться в торгівлі два роки з дня їх надходження (випуску). До залежалих відносяться товари, що знаходяться в каналах торгівлі понад два роки.

Утворення запасів цих товарів переважно відбувається через обрахунки при визначенні потреби в товарах, при отриманні від постачальників виробів низької якості, застарілих фасонів та моделей, а також в результаті надмірного та нерівномірного їх завозу в торговельну мережу.

Мета аналізу неходових та залежалих товарів полягає у виявленні причин їх утворення, визначенні економічного збитку від наявності цих запасів, розробці заходів для зниження їхньої якості.

Наступним вагомим етапом є аналіз формування цін на товарні запаси. Підприємство, як правило використовує свої активи для реалізації товарів або надання послуг, які здатні задовольняти бажання чи потреби споживачів; оскільки ці товари або послуги можуть задовольнити бажання чи потреби, споживачі готові платити за них і, отже, сприяти надходженню грошових коштів до підприємства. Грошові кошти самі надають послуги підприємству, оскільки вони керують усіма іншими активами.

Ціна товару має забезпечити сталий запланований прибуток і конкурентоспроможність продукції. Водночас її розмір може змінюватися залежно від завдань, що вирішує фірма у визначеному часі і на конкретному ринку. Тобто ціни на товар треба використовувати для пристосування до умов ринку: витрат, попиту, конкуренції. Це здійснюється з допомогою змін у прейскурантах, застережень до умов продажу, націнок, знижок, компенсацій. Отже, використання механізму цін визначається конкретною метою конкретного торговельного підприємства. Такою метою може бути задоволення попиту сільського населення; необхідність збільшення обсягів збуту для здобуття переваг над конкурентами; прискорення отримання великої маси прибутку для компенсації інвестицій, поліпшення фінансового стану.

Однією з умов успішної діяльності торговельного підприємства є забезпеченість його товарами. Для безперебійної роботи і успішного виконання намічених планів підприємство повинно мати в наявності товари в обсязі і асортименті, які не тільки задовольняють попит покупців в даний період роботи, але й забезпечують певний перехідний запас на найближчу перспективу. Величина перехідного запасу товарів, в основному, залежить від очікуваного обсягу товарообороту, спроможності і надійності системи товаропостачання, а також фінансових можливостей підприємства в розрахунках за товари.

В умовах ринкової економіки торговельна діяльність здійснюється за укладеними договорами про поставку товарів, виконання яких є не лише гарантією фінансової стабільності підприємства, а й формою його високого іміджу. Головна мета економічного аналізу обґрунтованості та виконання договорів про поставку полягає у забезпеченні повного і своєчасного виконання договорів на найвигідніших економічних умовах.

Особливу увагу варто звернути на рівень виконання договірних зобов'язань щодо асортименту, якості і термінів поставки, адже договір вважають виконаним лише тоді, коли дотримані всі умови поставки. Такий аналіз можна здійснити з використанням коефіцієнтів оцінювання ступеня виконання зобов'язань щодо поставок. Суть цих коефіцієнтів полягає в тому, що ступінь виконання договірних зобов'язань визначають за допомогою співвідношення обсягу фактичної поставки не більшої, ніж передбачено умовами договору, до величини договірних зобов'язань.

Наступний аспект аналізу – оцінка рівномірності надходження товарів. Забезпечення стабільного обсягу товарообороту та стійкого асортименту товарів залежить від дотримання постачальником відповідних графіків поставки товарів. Саме тому доцільним є визначення кількості поставок товарів на підприємство, які порівнюються з розробленими графіками завозу. На підприємстві має бути розроблений графік постачання кожного асортименту товару для ефективної системи надходження товарів і щоб на підприємстві не залежувалися неходові товари.

В Україні, як і в усьому світі, розрахунки з постачальниками грунтуються на принципі товарного кредиту, тобто оплата за отриману продукцію здійснюється через певну кількість днів, що передбачено угодою між ними. Але загострена економічна криза в країні привела до того, що постачальники притримали свій товар на складах та базах, з метою подальшого його продажу за значно вищими відпускними цінами та отримання додаткового прибутку. Вони поставили перед торговельними підприємствами нову жорстку вимогу — розраховуватися за всю привезену партію товару того ж дня або, принаймні, наступного.

Отже, виходом із ситуації, що склалася, є завезення товарів невеликими партіями, щоб торговельне підприємство могло відразу, як вимагає постачальник, розрахуватися за них. Однак, навіть прийнявши цю умову, торговельні підприємства при запровадженні нового порядку розрахунків за товар зіткнулися з іншою проблемою: перерахунок грошей, відсутність у банку обігових коштів призводить до того, що кошти доходять до постачальників, залежно від суми, не раніше ніж за три дні. А вони в свою чергу не завозять нові партії товару, поки не отримають плату за попередні.

Найбільш оптимальним вирішенням означених проблем повинно стати налагодження нормальної партнерської співпраці, яка б задовольняла обидві сторони, підвищення ефективності управління товарними запасами в торговельно-технологічному процесі (удосконалення роботи щодо вивчення та прогнозування споживчого попиту; встановлення оптимального розміру товарних запасів з урахуванням специфічних особливостей їх формування і розвитку, конкретних умов роботи торговельного підприємства і особливостей життя населення; забезпечення стійкості товарного асортименту; прискорення оборотності товарних запасів тощо) та встановлення оптимальних графіків завозу окремих груп товарів.

Щодо визначення показника обігу запасів, то потрібно зазначити, що на практиці використовують різні способи розрахунку обігу запасів. Найпростіший і найпоширеніший спосіб розрахунку даного показника – ділення виручки (доходу) від реалізації продукції (робіт, послуг) на середню за звітний період вартість запасів.

Оборотність товарних запасів є важливим показником ліквідності товарних запасів підприємств. Аналіз оборотності товарних запасів полягає у виявленні резервів прискорення оборотності товарів при забезпеченні високої якості обслуговування населення. Показник оборотності запасів показує скільки раз за певний період продаються запаси. Оскільки запаси представляють собою вкладений капітал, тому бажано підтримувати високий рівень оборотності товарних запасів.

Управління товарними ресурсами можливо здійснювати за допомогою використання окремих факторів, які є зовнішніми та внутрішніми. Основними зовнішніми факторами, що визначають розмір товарних ресурсів торговельного підприємства є: співвідношення між попитом та пропозицією, ритмічність та стійкість споживання окремих товарів, ритмічність виробництва окремих товарів, стан конкуренції на ринку товарних ресурсів, добросовісність постачальників щодо виконання постачання товарних ресурсів, стан дисципліни постачань.

На відміну від зовнішніх факторів, до внутрішніх факторів належать: місцезнаходження торговельного підприємства, обсяг товарообігу, спеціалізація підприємства та структура товарообігу, організація та частота завозу товарів, площа торговельного залу та форма торговельного обслуговування, стан складського господарства, організація комерційної роботи, фінансове становище підприємства.

Управління товарними запасами підприємств полягає в забезпеченні оптимальної їх кількості та структури, необхідних для реалізації стратегічного плану підприємства.

Висновок. Добре налагоджена робота торговельного підприємства у сфері аналізу товарних запасів є основою постійного зростання обсягів діяльності та забезпечення стійких конкурентних переваг.

Ця методика оцінки забезпеченості товарообороту товарними ресурсами потребує глибшого дослідження певних аспектів. У подальшому необхідно зосередитися на детальному вивченні чинників, що впливають на кожен з етапів аналізу товарних запасів та їх використанням у торговельно-технологічному процесі.

Отже, паралельно з іншими заходами для забезпечення ритмічної роботи торговельного підприємства необхідне надходження товарних ресурсів в економічно обгрунтованих обсягах, ефективність управління якими залежить від якісного рівня аналітичної роботи, глибини економічного аналізу та правильності його висновків.