Основні фактори ризику способу життя
Неправильне харчування, стреси, неміцна, неповна або багатодітна сім’я, шкідливі умови праці, погані матеріально-побутові умови, гіподинамія, куріння, зловживання алкоголем, вживання наркотиків, надмірний рівень урбанізації та ін.. Екологічні фактори ризику – забруднення повітряного середовища; неякісна вода; низька якість продуктів харчування; забруднення грунту; рівень радіації. Біологічні фактори – стать; вік; спадковість; конституція людини. Медичні фактори ризику - відсутність щеплення; неякісне лікування; неякісне обстеження населення; несвоєчасність медичної допомоги, неповний об’єм медичної допомоги та ін..
Найголовнішими напрямками зміцнення здоров’я населення є: -формування здорового способу життя населення та -оздоровлення стану оточуючого середовища. В сучасній епідеміології кількісний ефект впливу факторів ризику прийнято виражати за допомогою: 1) показників індивідуального ризику: -абсолютний ризик (додатковий, атрибутивний — attributable, risk difference) -відносний ризик (relative risk, risk ratio);
2) показники популяційного ризику (population risk). - додатковий популяційний ризик; - додаткову частку популяційного ризику; -відношення шансів. Абсолютний ризик (додатковий ризик) — це різниця показників захворюваності або смертності в осіб, підданих і не підданих впливу досліджуваного фактора. Абсолютний (додатковий) ризик указує на додаткове число випадків захворювань або їх смертей, обумовлене впливом факторів ризику й підтверджує, що є фактичні шанси виникнення якоїсь події протягом заданого періоду часу (ймовірність хвороби, смерті). Абсолютний ризик дає можливість виявити, до якого абсолютного підвищення захворюваності (смертності, інвалідності) приведе вплив фактора, що підкреслює важливість проблеми з погляду суспільного здоров'я. Відносний ризик (relative risk, risk ratio)) — це відношення показника захворюваності (або смертності) в осіб, підданих впливу досліджуваного фактора, до величини показника захворюваності (або смертності) осіб, не підданих такому впливу. Відносний ризик, досить наочний і найбільше простий показник, що характеризує ступінь ризику виникнення захворювання. Відносний ризик характеризує силу зв'язку між впливом і смертністю, тобто біологічний аспект. Більша величина відносного ризику вказує на важливу роль даного впливу в етиології досліджуваної патології.
Величина відносного ризику дозволяє відповісти на запитання: «У скільки разів вище захворюваність серед осіб, що піддаються впливу фактора ризику, чим серед осіб, що не піддаються цьому впливу?» Відношення ризику, рівне 1,0, свідчить: ризик захворювання однаковий у групі як експонованих, так і неекспонованих (виникнення захворювання не пов'язане з даним фактором). Відношення ризику більше 1,0 дає підставу говорити про підвищений ризик виникнення захворювання в експонованій до даного впливу групі. Відношення ризику менше 1,0 свідчить про менший ризик в експонованій групі (можна припустити, що в цій групі діє якийсь захисний фактор). Одним з істотних недоліків показника відносного ризику є те, що його значення міняється залежно від періоду часу, до якого він віднесений. При збільшенні періоду спостереження ризик для будь-якого захворювання наближається до одиниці. Поняття абсолютного (додаткового) та відносних ризиків відрізняються по клінічному змісту. Оскільки додатковий ризик відбиває додаткову ймовірність захворювання, його застосування як індивідуальний показник ризику в більшості ситуацій більш інформативний в порівнянні з відносним ризиком. З іншого боку, відносний ризик краще демонструє силу причинного зв'язку. Відносний ризик не несе інформації про величину абсолютного ризику захворюваності або смертності. Навіть при високих значеннях відносного ризику абсолютний ризик може бути зовсім невеликим, якщо захворювання досить рідке.
|
