Основні положення Національної стандартизації України

 

Багатогалузева економіка України потребує введення і додержання єдиних обов'язкових норм, правил та вимог для усіх підприємств і організацій незалежно від форми власності. Розвиток науки і техніки призводить до створення великої кількості нової продукції, її оновлення, а це сприяє розробленню та впровадженню в промисловість різноманітних НД, які слід упорядковувати.

Національна стандартизація України — це система, яка визначає мету, принципи управління, основні завдання та загальні організаційно-технічні правила виконання всіх видів робіт зі стандартизації. Вона являє собою комплекс взаємопов'язаних правил і положень, які регламентують організацію та порядок проведення робіт з усіх питань практичної діяльності в галузі стандартизації країни.

Мета національної стандартизації — це встановлення положень, що забезпечують відповідність об'єкта стандартизації своєму призначенню та безпечність його для життя, здоров'я, манна людей, збереження тварин і рослин, охорону природного довкілля, що створює умови для раціонального використання всіх видів національних ресурсів, і сприяює усуненню технічних бар'єрів у торгівлі та підвищує конкурентоспроможність продукції, робіт та послуг до рівня розвитку науки, техніки і технологій. Мети національної стандартизації досягають розробляючи, упроваджуючи та засновуючи НД.

Державна політика у сфері стандартизації визначається законом України "Про стандартизацію" (№2408-111 від 17.05.2001 р. із змінами) і базується на таких принципах:

— забезпечення участі фізичних і юридичних осіб в розробленні НД та вільного вибору ними видів стандартів при виробництві чи постачанні продукції, якщо інше не передбачено законодавством;

— відкритості та прозорості процедур розроблення і прийняття НД відповідно до інтересів усіх зацікавлених сторін, підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних виробників;

— доступності НД та інформації про них для користувачів;

— відповідності НД до законодавства;

— адаптації до сучасних досягнень науки і техніки, враховуючи стан національної економіки;

— пріоритетності прямого впровадження в Україні міжнародних та регіональних НД;

— дотримання міжнародних та європейських правил і процедур стандартизації;

— участі у міжнародній (регіональній) стандартизації;

— прийняття і застосування органами стандартизації на території України Кодексу доброчинної практики з розроблення, прийняття і застосування стандартів відповідно до Угоди WTO про технічні бар'єри в торгівлі, що є додатком до Маракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі в 1994 р.

З метою виконання політики у сфері стандартизації перед нею поставлені різні завдання, основними з яких є:

— забезпечення безпечності продукції, процесів і послуг для життя, здоров'я та майна людей, для тварин, рослин та охорона природного довкілля;

— захист та збереження майна і продукції, зокрема під час їх транспортування чи зберігання;

— підвищення якості продукції, процесів та послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки, технологій і потреб людей;

— реалізація прав споживачів;

— забезпечення відповідності об'єктів стандартизації своєму призначенню;

— забезпечення технічної та інформаційної сумісності і взаємозамінності;

— забезпечення збіжності та відтворюванності результатів контролювання;

— установлення оптимальних вимог до суспільно важливої продукції, процесів та послуг;

— заощадження всіх видів ресурсів та поліпшення техніко-економічних показників виробництва;

— забезпечення безпеки господарських об'єктів, складних технічних систем, враховуючи допустимий ризик виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій;

— розвиток міжнародного та регіонального співробітництва;

— усунення технічних бар'єрів у торгівлі.

Нині чинна Національна стандартизація України затверджена і введена в дію у 2002 р. Вимоги до Національної стандартизації України та правил її функціонування наведені в комплексі основоположних стандартів (мають позначку 1)

ДСТУ 1.0:2003 НС. Основні положення.

ДСТУ 1.6:2004 НС. Правила реєстрації НД.

ДСТУ 1.10:2005 НС. Державні класифікатори соціально-економічної інформації.

Основні положення, правила розроблення, введення та скасування та ін.

Найважливіші структурні елементи Національної стандартизації України:

1. Органи та служби стандартизації.

2. Комплекс НД.

3. Система контролю за впровадженням і виконанням НД.

До основних положень Національної стандартизації України належать:

— основна мета та завдання;

— суб'єкти та об'єкти стандартизації;

— організація робіт зі стандартизації;

— види НД

— порядок розробки, затвердження, перегляду та використання НД;

— державний нагляд за додержанням НД;

— міжнародне співробітництво.

До об'єктів Національної стандартизації України належать:

а) організаційно-методичні та загально технічні об'єкти:

— організація проведення робіт зі стандартизації;

— термінологічні системи різних галузей знань та діяльності;

— класифікація та кодування інформації;

— методи випробовування системи та методи забезпечення й контролювання якості та керування нею;

— метрологічне забезпечення;

— системи фізичних величин та одиниць вимірювання;

— стандартні довідкові дані про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів;

— системи технічної та іншої документації загального застосування;

— типорозмірні ряди та типові конструкції виробів загальномашинобудівного використання;

— умовні позначки, зокрема графічні, та їхні системи, розмірні геометричні системи та їх контролювання;

— інформаційні технології, зокрема програмні та технічні засоби інформаційних систем загального призначення;

— довідкові дані про властивості речовин та матеріалів;

б) продукція, призначена для використання у різних видах економічної діяльності, державних закупівель та широкого вжитку;

в) системи та господарські об'єкти, які мають важливе значення та їхні складники, зокрема транспорт, зв'язок, енергосистема, використання природних ресурсів тощо;

г) вимоги щодо захисту прав споживачів, охорони праці, ергономіки, технічної естетики, охорони природного довкілля;

д) будівельні матеріали, процеси, типові деталі та будинки, системи функційного забезпечення будинків, складні будівельні споруди та методи контролювання у будівництві;

е) потреби оборони, мобілізаційної готовності та державної безпеки.