Та АфрикиВідгадайте кросворд за темою: «Система та види адміністративних стягнень. Правила і строки накладення адміністративних стягнень» по горизонталі: 3. Позбавлення якого суб'єктивного права пов'язане із накладенням такого адміністративного стягнення як конфіскація? 5. Грошове стягнення. 6. Найсуворіший захід адміністративного стягнення. 12. Вид суспільних відносин, в яких перебуває суб'єкт, що підлягає такому виду адміністративного стягнення як виправні роботи. 14. Строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. 15. Якою визначається обставина продовження протиправної поведінки, після попередження про її припинення. 18. Вид адміністративного стягнення, яке полягає в офіційному осуді вчиненого проступку і застереженні правопорушника від його повторення. 20. Вилучення якого документу свідчить про позбавлення спеціального права водія?
по вертикалі: 1. Вид адміністративного стягнення, що полягає в примусовій безоплатній передачі майна у власність держави? 2. Міра покарання суб'єкта адміністративного правопорушення? 4. Який вид доходу громадянина зазнає відрахувань до 20% у дохід держави? 7. Форма в якій виноситься попередження? 8. Мета застосування адміністративного стягнення, передбачена ст.23 КУпАП? 9. Який орган уповноважений накладати таке адміністративне стягнення як виправні роботи? 10. Стягнення, яке накладається поряд із основним, що має на меті усунення умов для подальшого вчинення адміністративного правопорушення? 11. Анологія судимості в кримінальному праві? 13. Який вид робіт полягає у виконанні правопорушником у вільний від роботи, навчання час безоплатних, суспільно-корисних робіт? 16. Суб'єкти, до яких не можна застосовувати адміністративні стягнення з причин недосягнення ними певного віку? 17. Суб'єкт, який не підлягає такому виду адміністративного стягнення як видворення за межі держави? 19. Скільки місяців передбачає загальний строк давності притягнення до адміністративної відповідальності? ЗМІСТ
ВСТУП Курс “Історія держави і права зарубіжних країн” є фундаментальною, базовою юридичною дисципліною і вимагає під час вивчення засвоєння величезного обсягу законодавства й фактажу, а також уміння аналізувати цей матеріал та робити самостійні висновки. Дисципліна викладається з метою ознайомлення студентів на прикладі найзначніших світових типів державно-правових систем з історією виникнення і розвитку головних інститутів держави і права, показати закономірності та напрями їхнього розвитку, навчити самостійно аналізувати як окремі нормативні акти, так і більш загальні державно-правові явища. Такі знання і навички сприятимуть кращому розумінню державно-правових реалій сучасності, сутності, негативних та позитивних сторін чинного права, а також допоможуть прогнозувати їхню подальшу еволюцію. Успішне оволодіння курсом історії держави і права зарубіжних країн передбачає, що студенти повинні: – з н а т и предмет, метод та сучасний стан проблем науки історії держави і права зарубіжних країн; головні типи держави, особливості, притаманні їхньому державному ладу та соціальному устрою, правовим системам; закономірності буржуазних революцій, засади і принципи розбудови буржуазної держави; головні буржуазні (континентальна та англосаксонська) системи права, їхні джерела та принципові положення; найважливіші правові кодифікації ХІХ-ХХ ст.; зміни у державному ладі та правових інститутах у XX ст., тенденції до зближення правових систем та утворення великих міждержавних об’єднань; – в і л ь н о о р і є н т у в а т и с я у системі основних джерел з історії держави і права зарубіжних країн; – у м і т и аналізувати правові акти та інші документи за допомогою різних наукових методів, спираючись, передусім, на принцип історизму та порівняльно-правовий метод; використовувати у практичній діяльності знання головних засад континентальної та англосаксонської систем права; використовувати знання курсу історії держави і права зарубіжних країн у практичній діяльності для удосконалення чинного законодавства України; на основі історико-правових знань самостійно робити прогнози суспільно-політичного життя та правового розвитку України.
2. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ, СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Затверджено вченою радою Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого (протокол № 8 від 20 квітня 2012 р.)
3. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН”
Розділ І. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ
Предмет науки “Історія держави і права зарубіжних країн” та її місце в системі юридичних наук. Методологія історії держави і права та методика викладу і вивчення. Загальнолюдські і загальнодемократичні цінності в історії держави і права зарубіжних країн. Огляд літратури з історії держави і права зарубіжних країн. Основні теоретичні напрмки історико-правової науки. Періодизація курсу історії держави і права зарубіжних країн.
ДЕРЖАВА І ПРАВО СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ Первісне суспільство і державні форми соціальної організації. Розклад виникнення соціальної нерівності. Становлення держави. Формування права. Загальне й особливе у виникненні та розвитку держави і права в країнах Стародавнього Сходу і країнах античного світу.
Т е м а 1. Держава і право Стародавнього Сходу
Виникнення держави в країнах Стародавнього Сходу. Утворення держави в Єгипті. Міста-держави Месопотамії. Династії Шан-Інь та Чжоу в Стародавньому Китаї. Утворення імперії Маур’я в Індії. Індоарійські коріння слов’янства. Основні риси суспільно-економічного розвитку. Давньосхідна община. Кастовий лад в країнах Стародавнього Сходу: авілум і мушкенум Стародавнього Вавілону, система варн Стародавньої Індії. Правове становище рабів. Дискусія про азіатський спосіб виробництва. Державний лад, форми правління в країнах Стародавнього Сходу. Поняття східної теократії, її основні елементи. Особливості державного ладу. Республіки Стародавньої Індії. Військова організація. Судовий устрій. Основні закономірності виникнення та розвитку давньосхідного права. Зв’язок релігії з правом. Конфуціанство і легізм Стародавнього Китаю. Джерела права: Закони царя Хаммурапі, Закони Ману, Фацзін. Право власності. Правове регулювання договірних відносин. Особливості договору позики в Індії та Вавілоні. Шлюбно-сімейне право. Правове закріплення станово-кастового поділу суспільства. Злочини і покарання. Судовий процес.
Т е м а 2. Держава і право античного світу
Виникнення держави в країнах античного світу. Виникнення держави у Спарті. Особливості цього процесу. Утворення Афінської держави. Реформи Тезея в Афінах. Синойкізм. Реформи Солона і Клісфена. Демократизація державного ладу Афін у V ст. до н.е. Періодизація історії Римської держави. Боротьба патриціїв та плебеїв. Реформа Сервія Туллія. Встановлення аристократичної республіки. Основні риси суспільного ладу в античних державах. Правове становище різних груп населення в Спарті, Афінах і Римі. Античне рабство. Статус ілотів Спарти. Пекулій та колонат у Римі. Розвиток державного ладу в країнах античного світу. Військово-аристократичний характер політичної організації Спарти. Органи влади і управління: архагети, герусія, народні збори. Ефорат. Пережитки родового устрою в державному механізмі Спарти. Пелопонеська війна і криза політичної системи Спарти. Афінська демократична республіка. Центральні органи Афінської держави: народні збори, рада п’ятисот, геліея, ареопаг. Державні посади і порядки їх заміщення. Армія. Організація судової влади. Занепад афінської демократи. Антична колонізація. Державний лад Риму в період Республіки. Види народних зборів, сенат, магістратура. Передумови переходу від республіки до імперії. Диктатура Сулли. Перший і другий триумвірати. Суспільний та державний лад Риму в періоди принципату і домінату. Реформи Діоклетіана та Константина. Римська поліція. Судоустрій. Поділ імперії на Західну і Східну. Падіння Західної Римської імперії. Основні риси античного права. Право Спарти. Закони Лікурга. Роль общинної власності. Шлюб і сімя. Пережитки матріархату. Джерела афінського права. Закони Драконта і Солона. Звичаєве право і закон. Власність і обмеження в розпорядженні нею. Право зобов’язань. Шлюбно-сімейне право. Злочини і покарання. Основні етапи в розвитку римського права: найдавніший, класичний і посткласичний періоди. Джерела римського права. Квіритське (цивільне) право. Закони XII таблиць. Едікти магістратів. Преторське право. “Право народів”. Імператорські конституції. Роль римських юристів у правотворенні. Римське право найдавнішого періоду. Право власності. Манципація. Договір позики. Шлюб і сім’я. Римське право класичного та посткласичного періодів. Поділ права на публічне і приватне. Розвиток права власності. Поняття і види зобов’язань. Шлюбно-сімейне право. Злочини і покарання згідно з римським правом. Еволюція форм цивільного процесу: легісакційний процес, формулярний і екстраординарний. Загальноісторичне значення римського права та його рецепція.
ДЕРЖАВА І ПРАВО СЕРЕДНІХ ВІКІВ
Основні закономірності виникнення і розвитку феодальної держави і права. Загальні та особливі риси феодального суспільства і держави в країнах Європи, Азії та Африки. Роль релігії у феодальному суспільстві. Періодизація історії держави і права Середніх віків.
Т е м а 3. Феодальна держава і право в країнах Європи
Розклад первіснообщинного ладу і формування феодальних відносин у племен Європи. Особливості виникнення держави у франків. Верденський договір 843 р. і утворення феодальної держави в Німеччині та Франції. Виникнення держави у англосаксів. Утворення феодальної державності у південних та західних слов’ян. Ранньофеодальна монархія. Держава франків при Меровінгах і Каролінгах. Ранньофеодальна монархія в Англії, Франції та Німеччині у IX – XIII ст. Формування феодальних відносин. Суспільний лад феодальної Сербії та феодальної Чехії. Форми селянської залежності. Феодальна ієрархія. Сутність сюзеренітету-васалітету. Особливості розвитку феодальних відносин у Східній Римській імперії (Візантії) та їх вплив на еволюцію державного ладу. Державний лад європейських країн у період ранньофеодальної монархії. Королівська влада і центральні органи управління. Адміністративні та судові права феодалів. Розпад франкської імперії. Утворення “Священної Римської імперії” в Німеччині. Політична децентралізація Франції та Німеччини. Нормандське завоювання 1066 р. Англії та його значення для подальшого суспільного і політичного розвитку країни. Реформи Генріха II. Посилення королівської влади в Англії. Перше Болгарське царство (IX – XI ст.). Друге Болгарське царство. Ранньофеодальна монархія в Польщі. Державний лад Візантії. Імператор. Центральний державний апарат і місцеве управління. Військова організація та суд. Станово-представницька монархія XIV – XVI ст. Зміни в суспільному ладі. Становище селянства. Формування трьох основних станів: духовенства, дворянства і городян. Політичне об’єднання Франції. Посилення королівської влади. Генеральні штати, їх структура, компетенція. Центральне і місцеве управління. Судова система. Соціально-політична боротьба в Англії в кінці XII – на початку XIII ст. Велика хартія вольностей 1215 р. Утворення парламенту. Організація місцевого самоврядування. Еволюція судової системи. Своєрідність у розвитку феодальної Німеччини. Збереження політичної роздробленості. “Золота булла” 1356 р. та її реакційна роль. Станово-представницька монархія в Чехії та Польщі. Шляхетська Річ Посполита. Реформи Казиміра Великого. Радомська Конституція 1505 р. Вальні сейми і сеймики. Конфедерації. Виникнення і розвиток міст. Боротьба за міське самоврядування. Міські республіки: Генуя, Флоренція, Ганзейський союз. Цехи і гільдії. Братства. Суд. Соціально-економічний розвиток країн Західної Європи у XV – XVII ст. Зародження абсолютизму. Розклад феодальних станів. Зростання буржуазії. Класичний абсолютизм Франції. Реформи кардинала Рішельє. Правління Людовіка XIV. Необмежений характер королівської влади. Створення бюрократичного апарату. Місцеве управління. Інтенданти поліції, юстиції та фінансів. Накази в “запечатаних конвертах”. Організація постійної армії та поліцейської служби. Суд. Незавершений характер абсолютизму в Англії. Взаємовідносини короля і парламенту. Таємна рада та Зоряна палата. Реформація та її наслідки. Місцеве самоврядування. Особливості військової організації. Судова система. Селянська війна 1525 р. в Німеччині. Реформація та її наслідки. Князівський абсолютизм. Піднесення курфюрстів. Збереження політичної роздробленості Німеччини. Основні риси феодального права в країнах Західної Європи. Партикуляризм. Джерела феодального права. Салічна Правда, Рипуарська Правда, Правда Іне. Французькі збірники кутюмів. Саксонське і Швабське зерцала в Німеччині. Розвиток королівського законодавства. Статутне право. “Кароліна” 1532 р. в Німеччині. Французький ордонанс 1670 р. Кодифікація Юстиніана у Візантії. Розвиток візантійського права в VIII – XIV ст. Еклога. Прохірон. Базиліки. Землеробський закон. Основні пам’ятники права слов’янських держав. Болгарський “3акон судний людям” 865 р. Польська Правда. Сербський “Законник благовірного царя Стефана” 1349 р. Польські статути Казимира Великого, що були видані у 1347 р. Канонічне право. Римсько-католицька церква в країнах Західної Європи. Інквізиція. Розвиток міського права. Статути вільних міст, цехів і купецьких гільдій. Магдебурзьке право. Рецепція римського права в Західній Європі. Право феодальної земельної власності: алод, феод і бенефіцій. Його основні принципи: ієрархічна структура, становий характер, обмеження в розпорядженні, особливий порядок спадкування. Злочини і покарання. Обвинувально-змагальна форма процесу і розшуковий (інквізиційний) процес. Особливості феодального права Англії. “Загальне право” і “право справедливості”. Статутне право. Феодальна поземельна власність. Майорат. Класифікація злочинів згідно з англійським правом. “Криваве законодавство” періоду абсолютизму.
Т е м а 4. Феодальна держава і право в країнах Азії та Африки
Основні закономірності виникнення і розвитку феодальної держави і права Азії та Африки. Традиційний характер суспільно-політичного життя і форм держави. Вплив релігії на соціальну і політичну структуру. Перехід до феодалізму в Індії та Китаї. Виникнення феодального суспільства і феодальної держави в Японії. Суспільно-політичний розвиток Китаю. Династії Тан, Мін і Цин. Імператорська влада. Традиційні державні відомства. Армія. Судова організація. Станово-кастова структура феодальної Індії. Делійський султанат. Державна структура імперії Великого Могола. Збройні сили. Державний лад ранньофеодальної Японії. Імператорська влада. Встановлення сьогунату. Органи центрального і місцевого управління. Військова організація. Утворення Арабського халіфату. Суспільна структура. Організація державної влади. Судова система. Середньовічні держави Африки: Гана, Малі, Сонгай, міста-держави Хауса. Суспільно-економічний розвиток. Центральні і місцеві управління. Основні риси права феодального Китаю. Систематизація законів. Розвиток права у феодальній Індії. Коментарі до дхармашастр. Джерела і основні інститути права Японії. Особливості становлення і розвитку мусульманського права, зв’язок релігії та права. Джерела мусульманського права. Коран. Сунна. Іджма. Право власності. Договір. Шлюбно-сімейне право. Злочини і покарання. Право середньовічних африканських держав.
Розділ ІІ. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА НОВОГО ЧАСУ Основні закономірності переходу від феодального ладу до буржуазного. Різноманітність шляхів і форм утвердження буржуазної державності і буржуазного права. Періодизація історії буржуазної держави і права.
Т е м а 5. Виникнення буржуазної держави і права
Причини і передумови буржуазних революцій в Англії, Франції, Німеччині і Північній Америці. Основні завдання буржуазних революцій та їх рушійні сили. Особливості північноамериканської революції і революції в Німеччині. Буржуазна революція 1640 – 1658 рр. в Англії. Політичні течії в революції. Довгий парламент. Три етапи революції. Встановлення конституційної монархії. Перерозподіл власності. Проголошення республіки. Протекторат Кромвеля. “Знаряддя управління” 1653 р. Система органів влади і управління за часів протекторату. Військова диктатура Кромвеля. Реставрація Стюартів. Революція 1775 – 1787 рр. у Північній Америці. Початок війни англійських колоній за незалежність. Лойялісти. Декларація незалежності Сполучених Штатів Америки 1776 р. Другий етап революції. Статті конфедерації і вічного союзу 1781 р. Мир з Англією 1783 р. – початок третього етапу революції. Повстання Д. Шейса. Розробка і прийняття Конституції США 1787 р. Білль про права 1791 р. Буржуазна революція 1789 – 1794 рр. у Франції. Державно-правові ідеї Вольтера, Ж.-Ж. Руссо, Ш. Монтеск’є. Три основні етапи революції. Установчі збори. Декларація прав людини і громадянина 1789 р. Конституція 1791 р. Втілення принципу розподілу влади. Законодавство конституціоналістів. Жирондистська республіка. Диктатура якобінців. Революційний уряд. Конвент та його комітети. Революційний трибунал. Армія. Соціально-економічні заходи якобінців. Аграрне та робітниче законодавство. Переворот 9-го термідора і термідоріанська реакція. Конституція 1795 р. Уряд Директорії. Буржуазна революція 1848 – 1849 рр. в Німеччині, її причини і передумови. Революційні виступи в Австрії та Прусії. Франкфуртський парламент і Конституція 1849 р. Причини поразки революції, яка не вийшла за межі першого етапу. Підсумки і наслідки буржуазних революцій в Англії, Франції, Німеччині і Північній Америці.
Т е м а 6. Розвиток буржуазної держави до початку XX ст.
Формування буржуазної конституційної монархії в Англії. “Славна революція” 1688 р. Білль про права 1689 р. і Акт про упорядкування 1701 р. Основні принципи британського парламентаризму. Оформлення державного механізму буржуазної конституційної монархії. Виборчі реформи 1832 р. і 1867 р. Консерватори (торі) і ліберали (віги). Подальший розвиток державних структур. Реформи місцевого самоврядування. Поліція. Судова реформа 1875 р. Основні зміни в політичній системі Англії в останній чверті XIX ст. Соціально-економічний і політичний розвиток США наприкінці XVIII ст. – у першій половині XIX ст. Міссурійський компроміс 1820 р. Другий Місурійський компроміс 1850 р. Громадянська війна 1861 – 1865 рр. Законодавчі акти уряду А. Лінкольна: Гомстед-акт 1862 р. і Прокламація про звільнення рабів. Перемога Півночі. “Реконструкція Півдня”. Еволюція державного ладу. XIII – XV поправки до Конституції США. Зростання централізації. Посилення ролі Верховного Суду США. Еволюція державного ладу США у другій половині XIX століття. Конгрес. Президент США. Місцеве управління. Збройні сили. Поліція. Судова система США. Соціально-політичний розвиток Франції у 1799 – 1870 рр. Переворот 18 брюмера (1799 р.) Наполеона Бонапарта. Конституція 1799 р. Консулат. Імперія Наполеона І. Створення централізованого бюрократичного апарату. Основні риси бонапартизму. Реставрація монархії Бурбонів. Хартія 1814 р. Липнева революція і Хартія 1830 р. Революція 1848 р. і проголошення (Другої) республіки. Конституція 1848 р. Державний переворот Луї Бонапарта (1851 р.) і Конституція 1852 р. Державний лад Другої імперії. Армія і поліція в системі бонапартизму. Революція 18 березня 1871 р. Роль ЦК національної гвардії. Вибори і проголошення Паризької Комуни. Злам буржуазної державної машини Комуною. Декларація “До французького народу” 19 квітня 1871 р. Державний лад Паризької Комуни та принципи її організації. Соціально-економічні заходи Комуни. Судова система. Виникнення Третьої республіки у Франції. Партії і політична боротьба після загибелі Комуни. Конституційні закони 1875 р. Соціально-політичні наслідки поразки буржуазної революції 1848 р. в Німеччині. Пруський шлях розвитку капіталізму. Об’єднання Німеччини через Пруську монархію. Створення Німецької імперії. Імперська Конституція 1871 р. Державний лад. Судова система. Панування Прусії в Німецькій імперії. Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію – Австро-Угорщину. Управління Галичиною. Становлення національних держав у Південно-Східній Європі. Утворення Румунського королівства. Конституція 1866 р. Виникнення Сербської держави. Утворення Болгарської держави. Тирнівська конституція 1879 р. Реставрація Мейдзі – початок революційних перетворень в Японії. Буржуазні реформи 70-80-х рр. XIX ст. Зміни в політичній системі Японії. Виникнення політичних партій. Конституція 1889 р. Створення буржуазної системи управління. Збереження в державному апараті феодальних установ і традицій. Велика селянська війна 1850 – 1864 рр. у Китаї. Криза політичної системи. Рух за введення конституційного правління наприкінці XIX ст. “400 днів” реформ. Три принципи Сунь Ятсена. Сінхайська революція 1911 р. Скинення Маньчжурської династії Цинь. Проголошення республіки. Іспанські і португальські завоювання в Латинській Америці. Визвольна війна 1810 – 1826 рр. і утворення незалежних держав.Перші конституції латиноамериканських держав. Встановлення монархії у Бразилії. Конституція 1824 р. Розвиток латиноамериканських держав у XIX ст. Утворення політичних партій. Кауділізм і військові перевороти. Проголошсння республіки в Бразилії у 1889 р. Конституційна нестабільність.
Т е м а 7. Колоніальні імперії
Колоніальні володіння Англії. Організація управління колоніями. “Завойовані” колонії та “переселенські”. Домініони. Акт про дійсність колоніальних законів 1865 р. Імперські конференції. Акти про управління Індією. Акт про Британську Північну Америку 1867р. Створення і розвиток французької колоніальної імперії. Організація управління колоніями. Реформа управління Алжиром. Управління іспанськими, португальськими та німецькими колоніями.
Т е м а 8. Виникнення і розвиток буржуазного права
Буржуазні революції XVII – XIX ст. і виникнення нових буржуазних правових систем. Сутність буржуазного права та його принципи. Основні системи буржуазного права: англосаксонська, континентальна (романо-германська) тощо. Англосаксонська система права. Поступова трансформація феодального права Англії в буржуазне. Створення в Англії основних інститутів цивільного буржуазного права. Джерела цивільного права: “загальне право” і “Право справедливості”. Англійська доктрина судового прецеденту. Статутне право. Збереження феодальної форми та архаїчних правових інститутів. Поділ власності на “реальну” та “особисту”. Довірча власність (траст). Впровадження буржуазних принципів в традиційну англійську доктрину договору. Деліктне право та його особливості. Правовий статус торговельних компаній. Сімейне право. Специфічна система судових позовів. Становлення і розвиток буржуазного кримінального права в Англії. Збереження феодальних кримінально-правових норм. Тричленна система злочинів. “Harbeas corpus act” 1679 р. Лібералізація каральної політики. Поширення англосаксонської системи права в країнах Британської колоніальної імперії. Вплив англосаксонської системи на виникнення і розвиток буржуазного права в США. Континентальна система буржуазного права. Основні закономірності її встановлення. Радикальне скасування у Франції старих феодальних правових інститутів та розробка нової правової системи. Джерела цивільного права Франції. Роль закону. Цивільний кодекс Наполеона 1804 р. Торговельний кодекс Франції 1807 р. Австрійський цивільний кодекс 1811 р. Саксонське цивільне уложення 1863 р. Розробка і прийняття Німецького цивільного уложення (НЦУ) 1900 р., його структура, особливості. Торговельний кодекс Японії 1899 р. Основні інститути цивільного права в країнах континентальної системи права. Рівність перед законом, священність і недоторканність приватної власності, свобода договору, рівність сторін у договорі, його обов’язковість. Нові принципи сімейного права Цивільний шлюб. Виникнення буржуазного кримінального права. Декрети революції та Кримінальний кодекс Франції 1791 р. Кримінальний кодекс Франції 1810 р. Імперський кримінальний кодекс Німеччини 1871 р. Кримінальний кодекс Японії 1880р. Розвиток буржуазного законодавства про працю. Закони про робітників та бідних в Англії. Законодавство про працю в США. Становище профспілок. Закон Ле-Шапельє 1791 р. у Франції. Законодавство 1884 р. про робітничі спілки. Закон про соціальне страхування 1883 р. в Німецькій імперії. Регламентація дитячої та жіночої праці в Англії, Франції, США, Німеччині.
Розділ ІІІ. ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА НОВІТНЬОГО ЧАСУ
Т е м а 9. Розвиток буржуазної держави в XX ст.
Світ на початку XX ст. Зміни на політичній карті Європи після Першої світової війни. Друга світова війна та її державно-правові наслідки. Сполучені Штати Америки. Розвиток державно-монополістичного капіталізму. Державне регулювання ринкових відносин. “Новий курс” президента Рузвельта і його основні заходи: відбудова банківсько-фінансової системи, відбудова промисловості, аграрна політика, боротьба з безробіттям. Двопартійна система США. Демократи і республіканці. Асоціація прогресивних дій. Інші політичні партії та угруповання. Основні зміни у державному ладі США. Принципи федералізму. Централізація влади. Конгрес та його постійні комітети. Демократизація виборчого права. XIX, XXIV і XXVI поправки до Конституції. Закон про виборчі права 1965 р. Президент. Апарат Білого дому. Мілітаризація державного апарату. Пентагон і ЦРУ. Структура поліцейського апарату. ФБР. Верховний Суд США. Зміни в політичному режимі Сполучених Штатів після Другої світової війни. Велика Британія. Соціально-економічна структура. Розвиток британської двопартійної системи. Консерватори і ліберали. Посилення лейбористської партії. Еволюції державного ладу. Акт про парламент 1911 р. Реформа парламенту 1949 р
|
