Руська трійця.
Наростання кризових явищ в культурі глобалізованого світу. Зростання соціально-прагматичного вектора розвитку європейської культури ХХ ст. Дегуманізація культури та її прояви в мистецтві ХХ ст. Художній світ техногенної цивілізації. Естетика модернізму. Постмодерністська модель світу в українській та світовій інтерпретаціях. Постмодернізм як плюралізм стильових напрямів в українському мистецтві. Характерні риси українського постмодерну та їх прояви в українській культурі.Експансія маскультури. Проблема культурного відчуження: поляризація понять «елітарна культура – народна культура». Особливості розвитку української культури ХХ ст. Здобутки української культури у радянський період. Соцреалізм – тип тоталітарної культури. Нове національно-культурне відродження в добу становлення незалежності України. Шляхи та форми впливу інших культур.
4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Александрович В.С. Мистецтво Галицько – Волинської держави. – Львів, 1999. 2. Александрович В.С. Львівські малярі кінця ХVI століття. – Львів, 1998. 3. Білецький П. Український портретний живопис ХVII–ХVIII ст. – К., 1969. 4. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1988. 5. Борисенко В.К. Весільні звичаї та обряди на Україні. – К., 1988. 6. Борисовський Я.Є. Мифологический мир древних киевлян. – К., 1982. 7. Воропай 0. Звичаї нашого народу. – К., 1991. Ч.1-2. 8. Вуйцик В.С. Львівський державний історико-архітектурний заповідник. – Львів, 1979. 9. Грушевський М.С. Історія української літератури. В 6-ти томах. – К., 1995. 10. Даниленко В.Н. Неоліт України,- К, 1969. 11. Древние славяне и их соседи. -М, 1970. 12. Жолтовський П.М. Художнє життя в Україні ХVI–ХVII ст. – К., 1983. 13. Жолтовський П.М. Український живопис ХVII – XVIII ст. – К., 1973. 14. Запаско Я.П. Орнаментальне оформлення української рукописної книги. - К, 1960. 15. Знайко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. - К, 1968. 16. Історія українського мистецтва: у 6 т. - К, 1955-1970. 17. Історія української культури. В 5 томах. – Т. 1 – 4. – К.: Наукова Думка, 2001 – 2005. 18. Історія української літератури. У 2 т. – К, 1987-1988. 19. Історія української та зарубіжної культури. Навч. посіб./ За ред. С.М. Клапчука. – К., 2007. 20. Ісаєвич Я. Братства та їх роль в розвитку української культури ХУІ-ХУІІІ ст. - К, 1966. 21. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура. – К., 2005. 22. Кормич Л.І., Багацький В.В. Культурологія (історія і теорія світової культури ХХ століття): Навчальний посібник. – Х.: Одіссей, 2003. 23. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. вид./ За ред. А.В. Яртися, В.М. Шендрика, С.О. Черепанової. – Львів: Світ, 1994. 24. Литвинов В. Ренесансний гуманізм в Україні. – К., 2000. 25. Лужницький Г. Українська церква між Сходом і Заходом. Нарис історії української церкви. – Львів: Свічадо, 2008. 26. Любченко В.Ф. Львівська скульптура ХІV XVII століть. – К., 1981. 27. Маланчук – Рибак О. Жінка в історії. – Львів, 2002. 28. Міляєва Л. Логвин Г. Українське мистецтво ХІУ – першої половини ХУІІ століття. – Київ, 1963. 29. Монументальний живопис на Україні ХУІ-ХУІІІ ст. – К.,1980. 30. Овсійчук В.А. Майстри українського бароко. – К., 1991. 31. Овсійчук В.А. Українське мистецтво ХІУ- перша половина ХУІІ ст. -К, 1985. 32. Огієнко І. Українська культура: коротка історія культурного життя українського народу. – К.: Довіра, 1992. 33. Плачинда С. Міфи і легенди Давньої України. – К., 1997. 34. Попович М.В. Нарис історії культури України. – К., 1998. 35. Правова охорона культурної спадщини. Нормативна база: Збірник документів. – К., 2006. 36. Свєнціцька В.І. Сидор О.Ф. Спадщина віків. Українське малярство ХІV – XVIII століть у музейних колекціях Львова. – Львів, 1990. 37. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К., 1992. 38. Степовик Д. Скарби України. – К., 1990. 39. Степовик Д. Історія української ікони Х – ХХ століть. – К.: Либідь, 2004. 40. Степовик Д. Українське мистецтво першої половини ХІХ ст. – К., 1982. 41. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Підр. / Н.Я. Горбач, С.Д. Гелей, З.П. Російська та ін. – Львів, 1992. 42. Українська ікона ХV XVII століть/ Н.Шамардіна. – Львів, 1994. 43. Українська культура: Лекції за ред. Дм. Антоновича. – К.: Либідь, 1993. 44. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник / За ред. М. М. Заковича. – К., 2000. 45. Уманцев Ф.С. Мистецтво давньої України: історичний нарис. – К., 2002. 46. Федорів о. Ю. Історія церкви в Україні. – Львів: Свічадо, 2001. 47. Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України. – К., 1992. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ САМОСТІЙНА РОБОТА № 1
ТЕМА: Витоки української культури. Опрацювати літературу і дати відповіді на питання: 1. Розкрийте особливості язичницьких вірувань давніх слов’ян. 2. Назвіть архітектурні пам’ятки Київської Русі. 3. Які наслідки для розвитку культури мало прийняття християнства?
Рекомендована література: 1. Брайчевський М. Утвердження християнства на Русі. -К, 1988. 2. Історія української та зарубіжної культури. Навч. посіб./ За ред. С.М. Клапчука. – К., 2007. 3. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура. – К., 2005. 4. Культурологія: Теорія та історія: Навчальний посібник. / За ред. І.І. Тюрменко, О.Д. Горбул. – К., 2004. 5. Попович М.В. нарис історії культури України. – К., 1998. 6. Семчишин М. Тисяча років української культури.- К, 1993.
САМОСТІЙНА РОБОТА № 2
ТЕМА: Українська культура литовсько – польської доби. (ХІV – перша половина ХVІІ ст.) Опрацювати літературу і скласти конспект питань теми: 1. Братства та їхня культурно-просвітницька діяльність. Братські школи. 2. Розвиток освіти і наукових знань. Острозька академія. 3. Брестська церковна унія і полемічна боротьба. 4. Архітектура та іконопис в Україні ХІУ-ХУІ ст. Україна і західноєвропейські впливи.
Рекомендована література. 1. Ісаєвич Я. Братства та їх роль в розвитку української культури ХУІ-ХУІІІ ст. - К, 1966. 2. Історія української та зарубіжної культури. Навч. посіб./ За ред. С.М. Клапчука. – К., 2007. 3. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура. – К., 2005. 4. Культурологія: Теорія та історія: Навчальний посібник. / За ред. І.І. Тюрменко, О.Д. Горбул. – К., 2004. 5. Попович М.В. нарис історії культури України. – К., 1998. 6. Семчишин М. Тисяча років української культури.- К, 1993.
САМОСТІЙНА РОБОТА № 3
ТЕМА: Культура України другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. Опрацювати літературу і дати відповіді на питання: 1. Під впливом яких факторів формувалось українське бароко? 2. Назвіть характерні риси українського бароко в архітектурі та живописі. Складіть таблицю за зразком:
Діячі української культури бароко Роки життя Назви творів Живопис
Архітектура
Скульптура
Література
Рекомендована література: 1. Історія української та зарубіжної культури. Навч. посіб./ За ред. С.М. Клапчука. – К., 2007. 2. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура. – К., 2005. 3. Культурологія: Теорія та історія: Навчальний посібник. / За ред. І.І. Тюрменко, О.Д. Горбул. – К., 2004. 4. Огієнко І. Українська культура: коротка історія культурного життя українського народу. – К.: Довіра, 1992. 5. Попович М.В. Нарис історії культури України. – К., 1998. 6.Семчишин М. Тисяча років української культури.- К, 1993.
САМОСТІЙНА РОБОТА № 4
ТЕМА: Традиційна культура українського народу. Опрацювати літературу і дати відповіді на питання: 1. Які обряду з циклу сімейної обрядовості ви знайте? Охарактеризуйте один з них. 2. Перерахуйте найважливіші релігійні свята українців. Які обряди їх супроводжують? 3. Вкажіть, які відголоски язичницьких культів збереглись у християнських обрядах українців?
Рекомендована література: 1. Борисенко В.К. Весільні звичаї та обряди на Україні. – К., 1988. 2. Воропай 0. Звичаї нашого народу. – К., 1991. Ч.1-2. 3. Історія української та зарубіжної культури. Навч. посіб./ За ред. С.М. Клапчука. – К., 2007. 4. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура. – К., 2005. 5. Попович М.В. Нарис історії культури України. – К., 1998. 6. Семчишин М. Тисяча років української культури.- К, 1993.
САМОСТІЙНА РОБОТА №5
ТЕМА: Національно – культурне відродження ХІХ ст. Опрацювати літературу і дати відповіді на питання: 1. Назвіть головні осередки національно – культурного відродження в Україні ХІХ ст. та їх провідних діячів. 2. Які реформи сприяли піднесенню національного відродження в Україні? 3. Визначте місце Т.Шевченка у світовій культурі.
Рекомендована література: 1. Кондратюк К. Портрети видатних українських митців ХІХ – початку ХХ ст. – Львів, 1995. 2. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура. – К., 2005. 3. Культурологія: Теорія та історія: Навчальний посібник. / За ред. І.І. Тюрменко, О.Д. Горбул. – К., 2004. 4. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. вид./ За ред. А.В. Яртися, В.М. Шендрика, С.О. Черепанової. – Львів: Світ, 1994. 5. Огієнко І. Українська культура: коротка історія культурного життя українського народу. – К.: Довіра, 1992. 6. Попович М.В. Нарис історії культури України. – К., 1998. 7. Семчишин М. Тисяча років української культури.- К, 1993.
САМОСТІЙНА РОБОТА №6
ТЕМА: Українська культура ХХ – ХХІ ст. Опрацювати літературу і дати відповіді на питання: 1. Який період в історії української культури називають «розстріляне відродження»? Назвіть представників. 2. Порівняйте основні вимоги шістдесятників та дисидентів. Назхвіть представників. Заповніть таблицю:
Діячі української культури ХХ - ХХІст. Роки життя Назви творів Література
Архітектура Скульптура Живопис Музика Театр, кіно
Рекомендована література: 1. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура. – К., 2005. 2. Кормич Л.І., Багацький В.В. Культурологія. Історія і теорія світової культури ХХ століття. – Харків, 2003. 3. Культурологія: Теорія та історія: Навчальний посібник. / За ред. І.І. Тюрменко, О.Д. Горбул. – К., 2004. 4. Попович М.В. нарис історії культури України. – К., 1998. 5. Семчишин М. Тисяча років української культури.- К, 1993.
8. ІНДИВІДУАЛЬНА НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА СТУДЕНТА
Індивідуальна науково–дослідна робота є видом індивідуальної роботи студента навчального характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу курсу. ІНДЗ має на меті самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизацію, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу, а також розвиток навичок самостійної роботи. ІНДЗ повинне відображати знання студентом певної проблеми з культурології, етики та естетики, засвідчити вивчення ним спеціально підібраних джерел і літератури з конкретного питання, вміння оформлювати довідковий апарат. Видом ІНДЗ є реферат або есе з теми. При написанні реферату необхідно ознайомитись із вказаною працею та викласти її короткий зміст, доповнюючи виклад своїми міркуваннями. Написання есе вимагає опрацювання декількох праць на задану тему, а також викладу своїх поглядів з даного питання. Важливу роль у написанні ІНДЗ відіграє правильна його побудова. У вступі необхідно обґрунтувати вибір теми, а також визначити завдання, яке прагне розв’язати автор. В основній частині формулюється головний зміст тексту. Виклад має бути послідовним, без повторів, логічним. За необхідності студент може процитувати якийсь важливий фрагмент документа, обов’язково вказавши його в посиланні.. При цьому не допускаються жодні зміни у формулюванні цитати. У висновку необхідно сформулювати та обґрунтувати основні підсумки. Виснови мають бути лаконічними, логічними, конкретними. У кінці ІНДЗ подається список використаних джерел та літератури. До списку включаються лише ті джерела і література, на які автор посилався у своїй роботі. Звіт про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріпленого (зшитого) зошита (А4 формат) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням до 15 сторінок. ІНДЗ подається не пізніше ніж за 2 тижні до екзамену. Оцінка за ІНДЗ виставляється на заключному занятті з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом та після усного виступу студента. Тему ІНДЗ студент вибирає довільно і повідомляє викладача.
8.1. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ
1. Візантійський культурний вплив на розвиток живопису Київської Русі. 2. Особливості світорозуміння людини часів Київської Русі. 3. Культура античних колоній Північного Причорномор’я. 4. Традиції іконописання в Київській Русі. 5. Пам’ятки сакральної архітектури Києва. 6. Стилі та напрямки в архітектурі галицько-Волинського князівства. 7. Сакральна архітектура Львова княжої доби. 8. Культурна цінність Галицько-Волинського літопису. 9. Правова культура князівського періоду. 10. Реформаційні ідеї в українській ренесансній культурі. 11. Юрій Дрогобич та його внесок у розвиток української культури. 12. Церковна та культурно-просвітницька діяльність П. Могили. 13. Полемічна література в Україні кінця XVI - першої половини XVII ст. 14. Львівська та Острозька школи в українському іконописі XV - XVII ст. 15. Жовква як мистецький осередок Речі Посполитої XVII століття. 16. Художнє лиття на Україні в XVІ - XVIIІ ст. 17. Етнічні спільноти у Львові XIV – п. п. XVII ст.: проблема взаємостосунків. 18. Н. Яковенко про «Два ментальні стереотипи української шляхти». 19. Львівське Успенське братство: історія виникнення та розвитку. 20. Архітектура українського бароко. 21. Художньо-естетичні особливості української барокової літератури. 22. Український іконопис епохи бароко. 23. Митці українського музичного бароко: М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель. 24. Стиль рококо в українській архітектурі. 25. Феномен українського бароко. 26. Києво – Могилянська Академія – культурно – освітній та науковий центр. 27. Григорій Сковорода і просвітницька філософія в Україні другої половини XVIII ст.. 28. Виникнення та розвиток друкарства в Україні. Іван Федоров. 29. Архітектура та скульптура України другої половини XVII ст. - XVIII ст. 30. Малярство та графіка України другої половини XVII ст. - XVIII ст. 31. Український портретний живопис ХVII–ХVIII ст. 32. Література, музика, театр в Україні другої половини XVII ст. - XVIII ст. 33. Правова культура XVII ст. - XVIII ст. 34. Природничі і технічні знання XVII ст. - XVIII ст. в Україні. 35. Шкільна освіта в Галичині 1772 – 1939 рр. 36. Розквіт української літератури ХІХ ст. 37. Образотворче мистецтво ХІХ ст. (Живопис, графіка, скульптура). 38. Стрілецький епос та його місце в українській культурі XX ст. 39. Митрополит Української Греко-католицької церкви Андрей Шептицький - визначний діяч духовної культури українського народу. 40. Образотворче мистецтво Галичини XX ст. 41. Станіслав Людкевич - визначний діяч музичної культури України. 42. Модерн в українській культурі. 43. І. П. Котляревський - визначний діяч української культури. 44. Т. Г. Шевченко та розбудова української культури в XIX ст. 45. Ідеї українського відродження в діяльності Кирило-Мефодіївського товариства. 46. М. П. Драгоманов і національно-культурне відродження в Україні другої половини XIX ст. 47. І.Франко - видатний діяч української культури. 48. Творчий внесок Лесі Українки у духовну культуру українського народу. 49. Українська греко-католицька церква та національно-культурне відродження в Галичині. 50. Діяльність "Руської трійці" на ниві національно-культурного відродження Галичини. 51. М. С. Грушевський і національно-культурне відродження в Україні кінця XIX - початку XX ст. 52. Михайло Бойчук - визначний діяч художньої культури України. 53. Культурно-просвітницька діяльність Наукового Товариства ім.Т.Г.Шевченка. 54. Сецесія у львівській архітектурі. 55. Український театр ХІХ ст. 56. Творчість І.Мартоса й утвердження класицизму в монументальній скульптурі. 57. Графічне мистецтво ХІХ ст. 58. Іван Огієнко та його роль у дослідженні української культури.
Перелік літератури рекомендованої для написання ІНДЗ 1. Антофійчук В. І. Культурологія. Термінологічний словник. Навчальний посібник. – Чернівці, 2007. 2. Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. – Львів, 2005. 3. Борисенко В.К. Весільні звичаї та обряди на Україні. – К., 1988. 4. Борисовський Я.Є. Мифологический мир древних киевлян. – К., 1982. 5. Грушевський М.С. Історія української літератури. В 6-ти томах. – К., 1995. 6. Даниленко В.Н. Неоліт України,- К, 1969. 7. Древние славяне и их соседи. -М, 1970. 8. Жолтовський П.М. Художнє лиття на Україні. ХІУ-ХУІІІ ст. – К., 1973. 9. Знайко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. - К, 1968. 10. Історія європейської ментальності / за ред. П. Дінцельбахера. – Львів: Літопис, 2004. 11. Історія світової культури. - К, 1999. 12. Історія українського мистецтва: у 6 т. - К, 1955-1970. 13. Історія української літератури. У 2 т. – К, 1987-1988. 14. Ісаєвич Я. Братства та їх роль в розвитку української культури ХУІ-ХУІІІ ст. - К, 1966. 15. Кондратюк К. Портрети видатних українських митців ХІХ – початку ХХ ст. – Львів, 1995. 16. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура. – К., 2005. 17. Кормич Л.І., Багацький В.В. Культурологія (історія і теорія світової культури ХХ століття): Навчальний посібник. – Х.: Одіссей, 2003. 18. Культурологія: Теорія та історія: Навчальний посібник. / За ред. І.І. Тюрменко, О.Д. Горбул. – К., 2004. 19. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. вид./ За ред. А.В. Яртися, В.М. Шендрика, С.О. Черепанової. - Львів: Світ, 1994. 20. Маланчук – Рибак О. Жінка в історії. – Львів, 2002. 21. Монументальний живопис на Україні ХУІ-ХУІІІ ст. -К,1980. 22. Овсійчук В.А. Українське мистецтво ХІУ- перша половина ХУІІ ст. -К, 1985. 23. Огієнко І. Українська культура: коротка історія культурного життя українського народу. – К.: Довіра, 1992. 24. Семчишин М. Тисяча років української культури. - К, 1992. 25. Степовик Д. Скарби України. - К, 1990. 26. Степовик Д. Історія української ікони Х – ХХ століть. – К.: Либідь, 2004. 27. Степовик Д. Українське мистецтво першої половини ХІХ ст. -К, 1982. 28. Ступарик Б.М. Шкільництво Галичини (1772 – 1939). – Івано-Франківськ, 1994. 29. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Підр. / Н.Я. Горбач, С.Д. Гелей, З.П. Російська та ін. - Львів: Каменяр, 1992. 30. Українська культура. В 5 томах. – Т. 1 – 4. – К.: Наукова Думка, 2001 – 2005. 31. Українська культура: Лекції за ред. Дм. Антоновича. - К.: Либідь, 1993. 32. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник / За ред. М. М. Заковича. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. 33. Федорів о. Ю. Історія церкви в Україні. – Львів: Свічадо, 2001. 34. Шевнюк О.Л. Культурологія. Навчальний посібник. – К.: Знання – Прес, 2005. 35. Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні ХУІ-ХУІІ ст. – К., 2002.
9. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ
1. Еволюція поняття „культура” в історії людства. 2. Кам’яний вік в українській культурі. 3. Трипільська культура. 4. Зарубинецька та черняхівська культури. 5. Кімерійці, скіфи і сармати в Україні. 6. Християнство і розвиток культури Київської Русі. 7. Співвідношення язичництва та християнства в культурі Київської Русі. 8. Писемність та освіта в Київській Русі. 9. Літературні пам’ятки Київської Русі. 10. Давньоруські літописи. 11. Архітектурні пам’ятки Київської Русі. 12. Скульптура та малярство Київської Русі. 13. Культура незалежної України (кінець ХХ – початок ХХІ ст.). 14. Феномен українського бароко. 15. Україна в др. пол. ХVІІ – ХVІІІ ст. та формування нової моделі культури. 16. Розвиток освіти і наукових знань в Україні др. пол. ХVІІ – ХVІІІ ст. 17. Бароко в українській архітектурі. 18. Розвиток українського барокового живопису та скульптури. 19. Українська література др. пол. ХVІІ – ХVІІІ ст. 20. Драма та розвиток театру в Україні др. пол. ХVІІ – ХVІІІ ст. 21. Ренесанс в українській культурі. 22. Братські школи, їх роль у розвитку української культури. 23. Національно – культурне відродження України в І половині ХІХ ст.. 24. Українська культура другої половини ХІХ ст.. 25. Освіта України ХІV – XVII ст. 26. Роль козацтва в розвитку української культури. 27. Тема козаччини в українському народному малярстві (XV–XVII ст.). 28. Внесок Києво-Могилянської академії в розвиток української культури. 29. „Розстріляне відродження” в українській культурі ХХ ст.. 30. Українська культурологічна думка. 31. Культура Київської Русі. 32. Розквіт української літератури ХІХ ст. 33. Джерела вивчення культури стародавніх слов’ян. 34. Основні етапи розвитку культури східних слов’ян. 35. Міфологія, побут та обряди східнослов’янських племен. 36. Освіта і наука, архітектура та мистецтво Галицько-Волинського князівства. 37. Козацтво як явище історії та культури. 38. Специфіка козацького бароко у літературі, театрі, музиці, архітектурі. 39. Українська суспільна думка 19 ст.: розвиток науки і філософії. 40. Національно-культурне піднесення 20–30-х років в Україні. 41. Українська культура доби Гетьманщини. 42. Козацькі літописи, українські народні думи та пісні про визвольну боротьбу. 43. Літературна творчість Григорія Сковороди. 44. Пам’ятки архітектури класицизму в Україні. 45. Український живопис ХІХ — початку ХХ ст. 46. Мистецькі об’єднання в Україні 20–30-х років ХХ ст. 47. Українське образотворче мистецтво ХІХ–ХХ ст. 48. “Шістдесятники” та їхній внесок у розвиток культури. 49. Культура України на початку ХХ ст. Основні тенденції культурного розвитку в 20-і рр. 50. Трагедія української культури у період сталінізму. 51. Протиріччя культурного процесу 60-80-х років. 52. Досягнення і проблеми культури незалежної України. 53. Традиційна українська культура. 54. Мистецтво ІІ пол. ХХ – поч ХХІ ст. 55. Постмодернізм в українській культурі. 56. Основні засади збереження культурної спадщини. Руська трійця. «Руська трійця» (1833—1837 рр.) — галицьке літературне угруповання, очолюване М. Шашкевичем, Я. Головацьким та І. Вагилевичем, що з кінця 1820-их років розпочало на Західних Українських Землях національно-культурне відродження. Породжене в добу романтизму, воно мало виразно слов'янофільський і будительсько-демократичний характер. Учасники його вживали прибрані слов'янські імена (Шашкевич — Руслан, Вагилевич — Далібор, Головацький — Ярослав, його брат Іван — Богдан, Ількевич — Мирослав і т. д.). Його девізом були слова, що їх Шашкевич вписав до спільного альбому: «Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде». Члени «Р. т.» «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Цікаву подорож Галичиною та Буковиною здійснив Я. Головацький. Закарпаттям подорожував І.Вагилевич, який проводив агітаційну роботу серед селян, закликаючи їх боротися за свої права. За це його заарештували і заборонили з'являтися в Закарпатті. Навколо «Р. т.» об'єднувалася молодь, що прагнула працювати для добра свого народу. Деякі її члени (М. Ількевич, М. Кульчицький та ін.) були зв'язані з польським революційним підпіллям. Збираючи усну народну творчість, вивчаючи Історію рідного народу, перекладаючи твори слов'янських будителів та пишучи власні літературні й наукові твори, учасники угрупування твердили, що «русини» Галичини, Буковини й Закарпаття є частиною українського народу, який має свою історію, мову й культуру. Діяльність «Р. т.» викликана як соціально-національним поневоленням українців в Австрійській Імперії, так і пробудженням інших слов'янських народів переступила межі вузького культурництва. Особливою пошаною членів «Р. т.» користувалася «Енеїда» І. Котляревського, фольклорні збірки М. Максимовича й І. Срезневського, граматика О. Павловського, а також твори харківських романтиків. Захоплені народною творчістю та героїчним минулим українців і перебуваючи під впливом творів передових словянських діячів, «трійчани» укладають першу рукописну збірку поезії «Син Русі»(1833). У 1835 р. «Р. т.» робить спробу видати фольклорно-літературну збірку «Зоря», в якій збиралися надрукувати народні пісні, твори членів гурту, матеріали, що засуджували іноземне гноблення і прославляли героїчну боротьбу українців за своє визволення. Проте цензура заборонила її публікацію, а упорядників збірки поліція взяла під пильний нагляд. Істотною заслугою «Р. т.» було видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р. у Будапешті), що, замість язичія, впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. Вступне слово М. Шашкевича до альманаху було своєрідним маніфестом культурного відродження західноукраїнських земель Ідея слов'янської взаємності, що нею пройнята «Русалка Дністрова», споріднює її з Колларовою поемою «Slavy dcera» (1824), яка в значній мірі інспірувала діяльність «Р. т.». Вплив на постання «Р. т.» мав між іншими і чеський славіст Ян Ковбек. «Русалку Дністровую» царський уряд заборонив. Лише 250 із 1000 примірників упорядники встигли продати, подарувати друзям і зберегти для себе, решту було конфісковано. Гурток «Р. т.» припинив свою діяльність 1843 р. після смерті М. Шашкевича.
2.Нова українська література(Котляревський, Квітка Основ’яненко, Шевченко) Нова українська літературна мова – це ьазована на народних говорах моваукраїнської нації, що є результатом творчості всього українського народуна чолі з його видатними культурними діячами від ХVІІІ століття до нашихднів. Поняття нової української літературної мови надзвичайно широке.Нова українська літературна мова ХVІІІ століття відрізняється відлітературної мови кінця ХХ століття. Найважливіша особливість нової української літературної мови полягає вїї максимальному зближенні з народними говорами. Нова українськалітературна мова розвинулась на основі південно-східного наріччя іактивно увібрала в себе та уніфікувала в єдину систему елементи двохінших наріч. Хоч південно-східне наріччя загалом найближче долітературної мови, однак літературна мова ні в фонетиці, ні в граматиці,ні в лексиці не збігається з ним. Класики української літератури І. Котляревський, Г. Квітка-Основ’яненко,Т. Шевченко на основі східноукраїнських говорів створили досконалий івисоко художній тип нової літературної мови. Внаслідок спорідненості наддніпрянських, полтавських і слобожанськихговірок діалектизми в мові творів І. Котляревського,Г. Квітки-Основ’яненка і Т. Шевченка загалом однотипні. Лексичний склад нової української літературної мови в своїй основі запоходженням діалектний. Приплив діалектної лексики до нової українськоїлітературної мови для різних періодів трактується неоднаково. Насучасному етапі проблема взаємодії діалектної лексики з лексикоюукраїнської літературної мови пов’язується передусім з питанням про культуру мови, про вдосконалення її будови в галузі лексики. Питання прозбагачення літературної мови діалектною лексикою, про вплив цьогопроцесу на проблеми культури мови є актуальним тільки для періоду, колинова українська літературна мова проходила складний шлях нормування,коли появлялися нормативні словники і починали діяти строгі правила щодовживання слів у різних функціональних стилях мови. Отже, про діалектну лексику як джерело збагачення нової українськоїлітературної мови можна говорити тільки стосовно періоду останніхдесятиліть. Для всіх інших етапів розвитку нової українськоїлітературної мови наукову проблему становить питання про шляхи входженнядіалектної лексики до літературної мови, про місце говіркових слівпорівняно з недіалектною лексикою в складі літературної мови [Матвія1990]. Важливим чинником у засвідченні та в нормуванні лексики літературноїмови в першій половині ХІХ століття була поява словників – опублікованихяк додаток до творів І. Котляревського, О. Павловського, М. Максимовичай рукописних А. Метлинського, П. Білецького-Носенка, М. Євстраф’єва.Назви словників є свідченням того, що діалектна лексика в першійполовині ХІХ століття сприймалася як складова частина лексичного фондулітературної мови.
|
