Загальна характеристика функцій культури.

1. Передмова………………………………………………………………5

2. Найдавніша історія України…………………………………………...7

3. Утворення і розвиток держави Київська Русь………………………..12

4. Галицько-Волинська держава…………………………………………25

5. Українські землі під владою Литви та Польщі (XIV перша половина XVII ст.)…………………………………………………………………30

6. Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Утворення козацької держави………………………………………………………42

7. Соціально-економічний та політичний розвиток України в другій половині XVII - XVIIІ ст……………………………………………….46

8. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у ХІХ ст……………………………………………………………………54

9. Україна на початку ХХ ст. Україна в роки І світової війни………….62

10. Українська державність в 1917 – 1921 роках…………………………70

11. Українська РСР в умовах нової економічної політики (1921 – 1928 рр.).Закріплення радянської влади в Україні (1929 – 1938рр.) Західноукраїнські землі в 1921- 1939 рр………………………………82

12. Україна в роки ІІ світової війни (1939 – 1945 рр.) Велика Вітчизняна війна (1941 – 1945 рр.)………………………………………………….92

13. Україна в перші повоєнні роки (1945 – поч. 50-х рр.) Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953 – 1964 рр.). Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 60 – початок 80-х рр. ХХ ст.)……………………………….98

14. Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України (1985 – 1991 рр.)………………………………………………………………105

15. Україна в умовах незалежності……………………………………….111

16. Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи…………121

17. Питання на контрольну роботу……………………………………….122

18. Таблиця розподілу варіантів контрольної роботи…………………..125

19. Перелік екзаменаційних питань з предмета ………………………..127

20. Глосарій……………………………………………………………...…130

21. Список використаної та рекомендованої літератури………………..145

 

 

 

Суть поняття «культура»: структура еволюція, провідні підходи у трактуванні.

Культура – це сукупність матеріальних і духовних цінностей, вироблених людством протягом усієї історії, яка визначає рівень розвитку суспільства, а також сам процес творення та розподілу цих цінностей. У повсякденному житті слово “культура” розуміють і як те, що характеризує людину в сфері соціальної поведінки, зокрема її тактовність повагу до інших людей, делікатність, уміння завжди знайти міру свого вчинка. Широко розповсюджене ототожнення культури з освіченістю. Культуру прийнято поділяти на матеріальну і духовну. При цьому теоретики, як правило, висловивши кілька загальних фраз із приводу матеріальної культури, надалі всю увагу зосереджують на аналізі духовної.

КУЛЬТУРА

МАТЕРІАЛЬНА: ДУХОВНА:

Житло 1. Мова

Транспорт 2. Наука

Знаряддя праці 3. Освіта

Їжа 4. Право

5. Техніка 5. Етика (мораль)

Комунікації 6. Релігія

Речі повсякденного вжитку 7. Мистецтво.

Звичаї

Обряди

Політика

Є й інші підходи до питання про структуру культури – за її функціями в суспільстві, організаційними формами існування (держава, церква, школа), за рівнями (особистісний та суспільний) тощо

Загальна характеристика функцій культури.

Функції культури:

Пізнавальна функція полягає в тому, що культура розкриває перед людиною досягнення людства в історичному пізнанні світу, людина пізнає світ та саму себе

Світоглядна функція Світогляд забезпечує органічну цілісність елементів свідомості через сприйняття та розуміння світу в соціокультурному вимірі. Слід відзначити також, що і світоглядне мислення, і світоглядне уявлення в історичному плані черпають свій зміст у міфології, згодом у релігії й, нарешті у науковому пізнанні.

Комунікативна функція зводиться до передачі історичного досвіду поколінь через механізм культурної спадкоємності та формування на цій основі різноманітних способів і типів спілкування між людьми. Таким чином, символічний зміст культури, забезпечуючи живий зв’язок поколінь, закладає міцний фундамент для становлення духовності людини, розширення її контактів із навколишнім середовищем.

Нормативно-регулююча функція культури реалізується через систему цінностей і норм, які служать регуляторами суспільних відносин, культурно-духовними орієнтирами на певному етапі розвитку суспільства. Норми у формі моралі, права, звичаїв, традицій, обрядів, ритуалів служать засобами пристосування цінностей до вимог життя в певному історичному вимірі.

Інтегративна функція культури виражається в здатності об’єднувати людей незалежно від їх світоглядної й ідеологічної орієнтації, національної приналежності у певні соціальні спільноти, а народи – в світову цивілізацію.Сьогодні культурний прогрес спрямований, з одного боку, на інтеграцію народів, соціальних і культурних систем, з другого – на здобуття національного суверенітету й збереження культурної самобутності.