Збирання врожаю. Залежно від фази дозрівання, ярий ячмінь можна збирати двома способами роздільним або прямим комбайнуванням

 

Залежно від фази дозрівання, ярий ячмінь можна збирати двома способами роздільним або прямим комбайнуванням. Слід відмітити, що перестиглий колос ячменю стає ламким і це веде до значних втрат урожаю.

Збирання ячменю краще починати з кормового та продовольчого у фазі воскової стиглості при вологості зерна 35-23% роздільним способом.

Пивоварний ячмінь слід збирати лише при повній його стиглості з метою отримання високоякісного пивоварного зерна. Навіть краще дати йому перестояти 5-7 днів до повного достигання бічних пагонів. Звичайно пивоварні сорти стійкі до осипання зерен з колосу та вилягання. У разі значного засмічення посівів бур'янами вдаються до роздільного способу збирання незалежно від напрямку використання зерна.

При густоті стеблостою менше 280-300 шт./м² і висоті рослин менше 60-70 см проведення двофазного збирання недоцільне, тому що скошені стебла проваляться крізь зріджену стерню на землю і зерно в колосі може прорости, втратити схожість та якість.

Слід враховувати, що скошені валки краще утримуються у завислому стані, якщо їх покласти впоперек напряму сівби. Підбір валків слід починати при вологості зерна не більше 16-18%. При цьому необхідно, щоб режим обмолоту виключав можливість травмування зерна.

Збирати ячмінь можна різними зернозбиральними комбайнами наприклад: ДОН – 1500; СК Нива 5А; John Deere; Case; Class Lexion і Dominator та інші.[3]

 

Розділ 4. Урожайність ярого ячменю залежно від факторів які вивчаєте

4.1 Вплив інкрустації насіння та обробка по вегетації регуляторами росту на формування урожаю ячменю

 

Внаслідок значного погіршення за останнє десятиріччя рівня культури землеробства у виробничих господарствах різних форм власності, основні умови вирощування сільськогосподарських культур повинні забезпечувати, поряд із одержанням високих і стабільних урожаїв сільськогосподарських культур, збереження та відтворення родючості ґрунтів та отримання екологічно чистих продуктів харчування. Особливого значення вказані питання набувають в останні роки, коли спостерігається зменшення обсягів застосування органічних і мінеральних добрив. Тому актуальною є розробка екологічно безпечних, ресурсозберігаючих технологій вирощування зернових колосових культур та впровадження у виробництво найбільш доступних і економічно доцільних джерел підвищення врожайності зерна. У зв’язку з цим, на нашу думку, заслуговують на увагу результати досліджень комплексного застосування фізіологічно активних речовин синтетичного та природного походження, які здатні одночасно поліпшувати умови живлення рослин, підвищувати їх імунний статус та стійкість до несприятливих чинників довкілля [7,8].

До важливих завдань в наших дослідженнях відносилися питання вивчення ефективності застосування рістрегулюючих речовин та їх вплив на формування продуктивності рослин ярого ячменю сорту Статок із кормовим використанням зерна.

Відомо, що період розвитку рослин кущіння – вихід в трубку відноситься до одного із найважливіших в процесі органогенезу зернових колосових культур, який характеризується найінтенсивнішими ростовими процесами, коли за рахунок збільшення листкової поверхні рослин відбувається „змикання” рядків у міжряддях посіву та помітно активізується розвиток їх генеративних органів. Умови протікання цього періоду безпосередньо впливають на утворення репродуктивних органів злакових рослин [9].

За результатами наших досліджень встановлено, що вже тільки використання РРР, досить чітко проявлялася позитивна дія досліджуваних рістрегулюючих препаратів на продуктивність ячменю, прибавка урожаю при цьому склала від 2,4 до 9,1ц/га.

Для визначення доцільності і ефективності поєднання комплексного використання регуляторів росту, тобто обробка насіння при різних нормах та при проведені додаткового обприскування посівів ярого ячменю у різні фази розвитку аналогічними рістрегулюючими препаратами при різних нормах внесення, встановлено що взаємодія препаратів, за складних погодних умов, позитивно вплинула на формування врожаю.

Слід зазначити, що найбільш ефективний вплив регуляторів росту на цей показник спостерігався у варіантах при обробці насіння Біосилом та внесення Біолану по вегетації з нормами: Біосил, 10мл/т + Біолан, 10 мл/га (початок колосіння) з врожайністю 34,9 ц/га, що перевищує контроль на 36%, Біосил 10мл/т + Біолан 10 мл/га (фаза кущення) з урожайністю 30,4 ц/га на 12%, Біосил 10мл/т + Біолан 10 мл/га (початок виходу в трубку) з урожайністю 29,4ц/га, що на 18% перевищує контроль (табл.. 2.1.1.)

4.2 Вплив регуляторів росту та мікроелементів на елементи структури урожаю ярого ячменю

 

Попередніми дослідженнями вчених визначено, що до найбільш важливих, взаємодіючих між собою елементів продуктивності рослин усіх зернових колосових культур, відносяться показники густоти продуктивних стебел на одиниці площі, кількість зерен у колосі та маса 1000 зерен [10].

Кількість рослин які беруть участь у формуванні їх урожаю пов’язані із їх збереженням в період вегетації. Густота стеблистою ярого ячменю визначається ступеню виживання рослин в період від сходів до збирання.

Як показують результати досліджень в дослідах збереглося від 295 до 454 рослин на м² не залежно від внесення рістрегулюючих препаратів та мікроелементів.

Результати біометричних замірів кількісних параметрів в посівах ярого ячменю показали, що всі досліджувані рістрегулюючі препарати та обробка мікроелементами позитивно впливали на елементи продуктивності рослин. Найбільш змінилися під впливом досліджуваних факторів показники густоти продуктивних стебел.

За період проведення досліджень ярий ячмінь майже не кущився (коефіцієнт кущення складає 1,2), але мав добре розвинене основне стебло.

Аналіз структури урожаю показує, що при обробці регуляторами росту та взаємодії регуляторів росту з мікроелементами змінюється і структура урожаю особливо по кількісним характеристикам елементів урожаю колоса.

Ряд вчених відмічають, що величина врожаю зерна ярого ячменю знаходиться у прямій залежності від маси 1000 зерен. У свою чергу, маса 1000 зерен найбільше залежить від тривалості періоду їх утворення: чим довший цей період, тим вища маса 1000 зерен [11, 12].

Як показують результати при досліджувані різних норм обробітку та внесення по вегетації регуляторів росту рослин та мікроелементів, слід зазначити, що найбільш ефективний вплив на довжину колоса та озерненість спостерігався у варіантах при обробці насіння Біосилом та внесення Біолану по вегетації з нормами: Біосил 10мл/т + Біолан 10 мл/га (початок колосіння), Біосил 10мл/т + Біолан 10 мл/га (фаза кущення), Біосил 10мл/т + Біолан 10 мл/га (початок виходу в трубку) Довжина колоса досягала від 8,3 до 10,3 см, при цьому збільшувалась кількість зерен в колосі від 21 до 23 шт.