Теоретические основы науки.

Стандартизація, сертифікація і метрологія акумулюють найновіші досягнення науки і техніки, органічно поєднують фундаментальні та прикладні галузі науки. Вони не тільки сприяють швидкому впровадженню наукових досягнень у практику, але й допомагають визначити найбільш економічні та перспективні напрями розвитку науково-технічного прогресу і народного господарства країни в результаті:

> Створення нормативних вимог до якості сировини, продукції, процесів, послуг.
> Створення єдиної системи показників якості продукції, способів її випробувань та контролю.
> Забезпечення єдності та правильності вимірювань у країні.
> Вдосконалення систем термінології і позначень у різних галузях.
> Створення системи нормативної документації.

 

 

4. Державний характер робіт із стандартизації, сертифікації і метрології
В Україні стандартизація, сертифікація і метрологія мають державний характер та спрямовані на забезпечення:
> єдиної технічної політики;
> захисту інтересів вітчизняних виробників та споживачів продукції (процесів, робіт, послуг);
> економії всіх ресурсів;

> відповідності продукції (процесів, робіт, послуг) світовому рівню якості та надійності;
> гармонізації національних нормативних документів зі світовими аналогами;
> відповідності вимог нормативних документів законодавчим актам;
> сприяння виходу української продукції на світовий ринок.

Контрольні питання
1. Що таке стандартизація?
2. Що таке сертифікація?
3. Що таке метрологія?
4. Що таке стандарт та нормативний документ?
5. Що таке сертифікат відповідності?
6. В чому сутність предмета і завдання дисципліни?
7. В чому полягають етапи розвитку стандартизації, сертифікації і метрології?
8. Яка роль стандартизації, сертифікації та метрології в наукових дослідженнях, виробництві та забезпеченні якості?

 

Теоретические основы науки.

Нау́ка — особый вид познавательной деятельности, направленной на получение, уточнение и распространение объективных, системно-организованных и обоснованных знаний о чем-либо. Основой этой деятельности является сбор научных фактов, их постоянное обновление и систематизация, критический анализ и, на этой базе, синтез новых научных знаний или обобщений, которые не только описывают наблюдаемые природные или общественные явления, но и позволяют построить причинно-следственные связи и, как следствие, — прогнозировать. Те естественнонаучные теории и гипотезы, которые подтверждаются фактами или опытами, формулируются в виде законов природы или общества.

Науку принято рассматривать:

· как особую систему знаний о природе, обществе и человеке;

· как особый вид деятельности человека, систему научных исследований, направленных на получение новых знаний;

· как систему специфических организаций и учреждений.

Наука в широком смысле включает в себя все условия и компоненты научной деятельности:

§ разделение и кооперацию научного труда;

§ научные учреждения, экспериментальное и лабораторное оборудование;

§ методы научно-исследовательской работы;

§ понятийный и категориальный аппарат;

§ систему научной информации;

§ а также всю сумму накопленных ранее научных знаний.

Предметный и объективный способ рассмотрения мира отличает науку от иных способов познания, таких как обыденное, художественное, религиозное, мифологическое, философское постижение мира.

В структуру современного научного метода, то есть способа построения новых знаний, входят:

1. Наблюдение фактов и измерение, количественное или качественное описание наблюдений. В таких описаниях с необходимостью используются различные абстракции.

2. Анализ результатов наблюдения — их систематизация, вычленение значимого и второстепенного.

3. Обобщение (синтез) и формулирование гипотез, теорий.

4. Прогноз: формулирование следствий из предложенной гипотезы или принятой теории с помощью дедукции, индукции или других логических методов.

5. Проверка прогнозируемых следствий с помощью эксперимента (по терминологии Карла Поппера — критического эксперимента).

Необходимость всё доказывать, обосновывать проверяемыми данными, подтверждать теоретические выводы результатами экспериментов отличает науку от других форм познания, в том числе от религии, которая основывается на вере в те или иные основные догматы.

Представления о науке и научном методе — методология науки, со временем менялись.