Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Тому вирізняльною ознакою справ окремого провадження є те, що заява може бути подана певним визначеним законом колом осіб (заявників), в той час як у позовному провадженні це може зробити будь-яка особа, чиї права і охоронювані законом інтереси ймовірно порушені. Заявником йменується фізична чи юридична особа, в інтересах якої відкрито провадження у справі. У такій якості можуть виступати різноманітні групи фізичних та юридичних осіб у залежності від конкретної категорії справ окремого провадження. Коло заявників по окремим категоріям справ окремого провадження окреслюється шляхом:- вказівки у заяві мети звернення до суду (у справах про встановлення фактів, які мають юридичне значення, справи про визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення померлою), - встановлення вичерпного переліку осіб, за заявою яких може бути відкрито провадження у справі (справи про усиновлення, про обмеження фізичної особи у дієздатності чи визнання недієздатною), - обов’язку визначення наявності певної іншої юридичної заінтересованості у справі (справи про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред’явника та векселі).У будь-якому випадку заявник перед зверненням до суду повинен обґрунтувати свою заінтересованість у конкретній справі.Всіх решта осіб, які беруть участь у справі, закон визначає як заінтересованих осіб. Поняття «заінтересованих осіб» носить узагальнюючий характер і включає усіх осіб, права та законні інтереси яких у тій чи іншій степені будуть зачіпатися ухваленим у справі рішенням. Заінтересовані особи можуть бути залучені до участі у справі за ініціативою суду, а також вступити у процес за власною ініціативою. Оскільки у таких справах відсутні сторони, то не може бути й третіх осіб.Зважаючи на те, що відкриття провадження у справі порядком
окремого провадження здійснюється шляхом подання заяви, то відсутні і процесуальні інститути, нерозривно пов’язані із позовом. Зокрема, в окремому провадженні не можуть мати місти відмова від позову, визнання позову, укладення мирової угоди, зміна предмету та підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, вихід за межі заявлених вимог. Справи окремого провадження не можуть бути передані на розгляд третейського суду і не можуть бути закриті у зв'язку з укладенням мирової угоди. В то же час можливою є відмова від заяви, а в окремих випадках зміна її предмету та підстави (наприклад, справи про обмеження фізичної особи у дієздатності та визнання особи недієздатною). Однак ці дії слід розглядати як розпорядження тільки процесуальними правами. За загальним правилом судові витрати, понесені сторонами при розгляді справи порядком окремого провадження не відшкодовуються. При зверненні до суду необхідним є подання документів про сплату судового збору[29] та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, крім випадків, встановлених ст. 81 ЦПК.В основу порядку розгляду та вирішення справ окремого провадження покладені загальні правила цивільного судочинства, тобто правила позовного провадження. Оскільки справам окремого провадження притаманні особливості, що характеризують провадження в цілому та кожну категорію справ окремо, то загальні правила цивільного судочинства застосовуються з певними винятками та доповненнями. Таким чином, провадження по кожній справі, що віднесена до окремого провадження, утворює певний синтез загальних правил цивільного судочинства, правил, що притаманні окремому провадженні в цілому, а також правил, що характеризують виключно певну категорію справ. Специфіка провадження по кожній окремо із категорії справ регулюється шляхом встановлення до загального порядку розгляду справ визначених процесуальних винятків та доповнень.В окремому провадженні діє багато положень, що відносяться до позовного провадження. Загальними є вимоги, що ставляться до відкриття провадження у справі, його підготовки, судовому розгляду, доказам і доказуванню, ухвалюваному по справі рішенню, а також перегляду постановлених у справі судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку і т.д.Рішення суду у справах окремого провадження не підлягають примусовому виконанню, але мають загальнообов'язковий характер (ст. 14 ЦПК). Вони реалізуються шляхом оформлення майнових або особистих немайнових прав громадян, а саме: видачею свідоцтва про право власності; виправленням, поновленням чи анулюванням запису актів цивільного стану тощо.
