Методичні рекомендації. Учебно-методическое пособие
Учебно-методическое пособие
Издание четвертое, исправленное и дополненное
Под редакцией доктора юридических наук, профессора
Печатается в авторской редакции
Корректор Е.А. Фешина Компьютерная верстка С.В. Евдокимовой
План 2006 г. Подписано в печать 30.11.2005 г. Формат 60x84 1/16. Бумага офсетная. Печать офсетная.
Издательство ГОУ ВПО «Саратовская государственная академия права»
Отпечатано в типографии ГОУ ВПО «Саратовская государственная академия права» КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНІХ ВІКІВ Плани та методичні рекомендації До семінарських занять З історії середніх віків Для студентів історичного факультету Упорядник – М.О. Рудь, Канд. іст. наук, доцент КИЇВ – 2011 Плани та методичні рекомендації до семінарських занять з історії середніх віків для студентів історичного факультету. / Упорядн. М.О. Рудь. – К., 2011. – 40 с.
Рекомендовано до друку рішенням кафедри історії стародавнього світу та середніх віків, протокол № 7 від 15 березня 2011 р. Тема 1. Стародавні германці (І ст. до н.е. – І ст. н.е.) За повідомленнями Цезаря і Тацита. 1. Характеристика джерел. 2. Територія розселення стародавніх германців і природно-кліматичні умови їх проживання. 3. Господарський побут стародавніх германців (землеробство, скотарство, полювання, рибальство, ремесло, обмін, зброя і військове спорядження, поселення, житло і хатнє начиння, засоби комунікації, одяг і прикраси, їжа та напої). 4. Зміни в характері землекористування та землеволодіння. 5. Община та її еволюція. Розвиток майнової та соціальної нерівності. 6. Еволюція політичного устрою. 7. Шлюб і сім’я. 8. Релігія стародавніх германців.
Джерела
1. Записки Юлия Цезаря и его продолжателей о Галльской войне. // Сочинения: В 2-х тт. – М., 1991. – Т.1. – С. 50-51, 74-75, 114-115. 2. Тацит Корнелий. О происхождении германцев и местоположении Германии // Сочинения: В 2-х тт. – СПб., 1993. – Т.1. – С. 337-356. 3. Древние германцы: Сб. документов / Под ред. А.Д. Удальцова. – М., 1937. – С. 10-33, 55-82. 4. Історія західноєвропейського середньовіччя. Хрестоматія / Упорядник М.О. Рудь. – К., 2005. – С. 6-36. 5. История средних веков. Хрестоматия / Сост. В.Е. Степанова, А.Я. Шевеленко. – М., 1988. – Ч.1. – С. 14-19. 6. Опыт тысячелетия. Средние века и эпоха Возрождения: Быт, нравы, идеалы. – М., 1996. – С. 24-39. 7. Практикум по истории средних веков / Сост. М.Л. Абрамсон и др. – М., 1967. – С. 107-132. 8. Практикум по истории средних веков / Под ред. Н.И. Девятайкиной, Н.П. Мананчиковой. – Воронеж, 1999. – Ч.1. – С. 7-40. 9. Практикум з історії середніх віків / Укладач Кривонос В.П. – Львів, 1999. – С. 8-25. 10. Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. С.Д. Сказкина. В 3-х тт. – М., 1961. – Т.1. – С. 261-285.
Література
1. Грацианский Н.П. К вопросу об аграрных отношениях древних германцев времен Цезаря // Из социально-экономической истории западноевропейского средневековья. – М., 1960. – С. 57-70. 2. Гуревич А.Я. Аграрный строй варваров // История крестьянства в Европе: Епоха феодализма: В 3-х тт. – М., 1985. – Т.1. – С. 90-126. 3. Гуревич А. Избранные труды. – М., - СП-б., 1999. – Т.1: Древние германцы, викинги. – С. 25-80. 4. История Европы. – М., 1988. – Т.1: Древняя Европа. – С. 594-605. 5. Кауфман С.А. Раннее германское средневековье в свете археологии // Средние века. – М., 1962. – Вып. 22. – С. 185-190. 6. Найджел П., Пруденс Дж. История языческой Европы. – СПб., 2000. 7. Неусыхин А.И. К вопросу об исследовании общественного строя древних германцев // Проблемы европейского феодализма. – М., 1974. – С. 218-225, 377-389, 390-412. 8. Неусыхин А.И. Общественный строй древних германцев. – М., 2001. 9. Никишин В.О. Варвары и варварство в трудах Тацита: германцы, галлы и британцы // Древний Восток и античный мир. Труды кафдеры истории древнего мира. -–М., 2002. – Вып. V. – С. 86-99. 10. Петрушевский Д.М. Очерки из истории средневекового общества и государства. – М., 1917. – С. 200-222. 11. Серовайский Я.Д. Сообщения Цезаря об аграрном строе германцев в соотношении с данными новейших археологических исследований // Средние века. – 1997. – Вып. 60. – С. 5-36. 12. Средневековая Европа глазами современников и историков / Под ред. / А.Л. Ястребицкой: В 5 ч. – М., 1995. – Ч.1. – С. 44-90. 13. Тодд М. Варвары. Древние германцы. Быт, религия, культура / Пер. с англ. – М., 2005. – 223 с.
Методичні рекомендації Господарський і суспільний лад стародавніх германців до цього часу залишається предметом гострих історіографічних дискусій, що обумовлено, насамперед, станом і особливостями джерел. Основними джерелами про стародавніх германців, що проживали у І ст. до н.е. – І ст. н.е. між кельтами і сарматами, є праці античних авторів, серед яких найбільше значення мають «Записки про Галльську війну» Гая Юлія Цезаря (середина І ст. до н.е.) і «Германія» Публія Корнелія Тацита (кінець І ст. н.е.). У цілому це є цінні джерела, у яких подаються важливі свідчення про рівень соціально-політичного, економічного і культурного розвитку германців у І ст. до н.е. – І ст. н.е. Однак, при використанні праць античних авторів студентам слід мати на увазі, що вони не позбавлені деякої тенденційності у доборі і тлумаченні матеріалу. Адже Цезар був досить далекий від наміру зібрати об’єктивну інформацію про германців тільки з пізнавальною метою і дбав, насамперед, про виправдання і звеличення своїх дій у Галлії. До того ж не слід забувати, що Цезар володів досить вичерпною інформацією лише про прирейнські райони Германії. Проте, це не завадило йому поширити свої локальні спостереження на германців загалом. Що ж стосується Тацита, то слід пам’ятати, що він часто описує порядки у германців у категоріях римського суспільства. Студентам потрібно мати на увазі, що історик був налаштований опозиційно по відношенню до імператорської влади в Римі і прагнув протиставити розбещеності римських звичаїв суворість і простоту звичаїв германського суспільства, котрі він у певній мірі ідеалізував. Свідчення античних авторів потребують критичної перевірки ще й тому, що останнім часом археологи, лінгвісти, спеціалісти з історичної географії, палеоботаніки зібрали значний матеріал, котрий дозволяє доповнити і переглянути традиційні уявлення, які базуються на відомостях писемних джерел. Детальна характеристика джерел з цієї теми міститься у вступі розділу І «Історії західноєвропейського середньовіччя. Хрестоматія / Упорядник М.О. Рудь. – К., 2005.». Тому радимо студентам спочатку ознайомитись з передмовою до розділу І хрестоматії, а потім, вже знаючи, які дані писемних пам’яток потребують особливо критичного підходу, приступити до їх аналізу. Головна мета заняття – простежити еволюцію господарського життя і суспільного ладу стародавніх германців у І ст. до н.е. – І ст. н.е. Студентам слід дослідити й іншу актуальну проблему – проаналізувати організацію управління стародавніх германців. Важливим завданням семінару є аналіз шлюбно-сімейних звичаїв стародавніх германців, а також їх релігії.
Тема 2. Суспільний лад франків за «Салічною правдою» 1. “Салічна правда” як історичне джерело. 2. Господарство франків за “Салічною правдою”. 3. Форми землеволодіння та землекористування у франків. Алод. 4. Еволюція общини. 5. Майнове і соціальне розшарування у франкському суспільстві. 6. Політичний устрій франків на початку VI ст. 7. Шлюб і сім’я.
|
