РОЗДІЛ І. Цілі та завдання курсу.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

Вивчення вітчизняної історії вимагає нестандартних творчих підходів. Орієнтація на концепції західних учених, в тому числі на їх підручники з історії України, негативно вплинула на вироблення власних методологічних прийомів і засад, які б максимально відповідали об’єктивній істині, історичній конкретиці. За останні роки вийшли з друку безліч нових підручників та посібників з історії України, які нерідко страждають теоретичною невизначеністю, багатофакторними підходами, численністю другорядних матеріалів, дублюють один одного. Дехто стає прибічником культурно-плюралістичного бачення ролі підручника, як специфічного орієнтира у сучасному багатоманітному світі. При цьому висловлюється думка про застарілість погляду на потребу існування підручників для вищої школи, затверджених міністерствами або відомствами, наголошується на авторських посібниках і програмах. Такий підхід приводить до занепаду історії України як предмета у середній та вищій школах. Більше того, вона продовжує розчиняться у всесвітній історії і це шкодить формуванню національної свідомості молоді.

Тому в теоретико-методологічному плані одним з найбільш складних і багатообіцяючихнапрямів викладання історії України не повинно обмежуватися лише функцією історичної пам’яті, а нести пізнавальне навантаження відповідно до наукових знань і методів викладання, котрі враховуватимуть сучасний технологічний рівень. Важливо відтворити в курсі історії України з максимальною достовірністю найважливіші елементи й ознаки суспільного буття українців, особливості, що раніше не бралися до уваги. В цьому відношенні в тяжкому стані знаходилась політична історія України. Вона як наука свідомо ігнорувалась протягом цілих століть. Не отримала вона відповідної підтримки й до сьогоднішнього дня.

І не випадково. Адже головною центральною найболючішою проблемою історії України є боротьба українського народу, його політичних сил за власну державу. Як наукова дисципліна, політична історія України особливу увагу надає дослідженню етногенезу, формування станів та верств українського суспільства, національно-визвольного руху України, особливостей етнополітичних відносин, виникненню та діяльності національних політичних партій, інших громадських організацій. Ці та інші питання займають центральне місце в методичних рекомендаціях. Мета курсу – зосередити увагу студентів на них, як ключових питаннях історії України.

Розділ ІІ. Тематичний план.

Модуль	Т е м и	Лекції	Семінари	Години на самостій ну роботу	Всього
І. Стародавня й середньовічна історія України (до др.. половини XVII ст.)	Вступ. Історія України як наука
1.Найдавніші цивілізації і стародавні держави на українських землях. Першопочатки українства (XІІ ст. до н.е. – до 80-х років ІХ ст. н.е.)		-
2.Київська Русь – середньовічна українська держава (ІХ-ХІ ст.)
3.Наслідки роздроблення Київської Русі. Південно-Західні руські князівства та їх політика (ХІІ –перша половина ХІУ ст.)
4.Українські землі під владою іноземних держав (друга половина ХІУ- перша половина ХУІІ ст.)
ІІ. Нова історія України (1648-1917 рр.)	5.Українська національна революція ХУІІ ст. і становлення української державності (1648-1676 рр.)
6.Українська державність наприкінці ХУІІ – ХУІІІ ст.)
7.Українське національне Відродження ХІХ ст.
8.Нові тенденції в соціально-політичному житті і національно-визвольному русі в Україні на початку ХХ ст.
ІІІ. Новітня історія України (березень 1917 р. – 2010 р.)	9.Національно-демократична революція в Україні. Боротьба за державність (1917-1920 рр.).
10.Політичні режими на україн7ських землях у 20–30-ті рр. ХХ ст.
11.Україна і Друга світова війна (1939–1945 рр.)
12.Криза тоталітарної системи. Ідейна та громадська боротьба за державну незалежність (1945–1991 рр.)
13.Розбудова Української незалежної держави (1991–2009 рр.)
	ВСЬОГО:

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. Модульна програма курсу “Історія України”.

ВСТУП