Ґрунтовий покрив
Таблиця 1.1. Кліматичні показники території досліджень
1.5. Рослинність Згідно з геоботанічним районуванням України територія досліджень входить до складу Європейської широколистяно-лісової області Східноєвропейської провінції Поліської підпровінції Малополіського геоботанічного округу дубово-соснових, соснових лісів і евтрофних боліт. Рослинний покрив Малого Полісся добре вивчений і описаний в працях І. С. Амеліна, С. А. Генсірука, А. Ф. Бабуріної, Г. В. Козія, Є. І. Шишової. Для Малого Полісся характерні як бореальні або тайгові елементи флори – сосна звичайна (Ріnus sylvestris), брусниця (Rhodococcum vitis-idea), так і середньоєвропейські, або зони мішаних лісів, - дуб звичайний (Quercus robur), граб звичайний (Caprinus betulus), бук лісовий (Fagus sylvatika) [4]. Ліси на території Малого Полісся ростуть нерівномірно: найбільш заліснена північно-західна, центральна і східна частини, найменше – південна, що прилягає до Розточчя і Гологоро-Кременецького горбогір’я та межиріччя Західного Бугу і Стиру в районі Радехова. Під лісами сформувалися переважно дерново-підзолисті піщані і супіщані ґрунти. Отже, для Малого Полісся характерні хвойні та мішані ліси, заплавні та материкові луки, обширні масиви боліт. Саме під лісовою, лучною і болотною рослинністю переважають підзолистий, дерновий і болотний процеси ґрунтоутворення, внаслідок яких сформувалися дерново-підзолисті, лучні, опідзолені, дерново-карбонатні і болотні ґрунти, які є домінуючими в структурі ґрунтового покриву Малого Полісся.
Ґрунтовий покрив Мале Полісся відповідно до агрогрунтового районування України входить до складу Західної (західно-Поліської) провінції Поліської агрогрунтової зони і Західної провінції агрогрунтової зони Лісостепу. Питанню вивчення ґрунтового покриву Малого Полісся присвячені праці Г. О. Андрущенка, І. М. Гоголєва, А. І. Гуменюка, М. Г. Кіта, Б. П. Мухи, В. Г. Гаськевич та ін. Ґрунтовий покрив Західної провінції поліської агрогрунтової зони неоднорідний. Вологий клімат з промивним водним режимом, воднольодовикові піски і супіски та елювій верхньокрейдових відкладів як ґрунтоутворюючі породи, майже суцільна лісова і лучна рослинність сприяли формуванню в межах провінції дерново-підзолистих, дерново-карбонатних, лучних, дернових і болотних ґрунтів.
|