Соціально-економічний розвиток Росії напередодні Першої світової війни
Успіх аграрних перетворень був можливим лише за умови збереження внутрішньополітичної стабільності в країні. Столипін вживав активних заходів для придушення революційного руху. Втім з 1910 р. в Росії розпочалося нове революційне піднесення. Активно діяли екстремістські, радикальні організації, які терористичними актами намагались залякати владу та вплинути на активізацію народного руху. Терористи здійснили чотирнадцять замахів на життя П.Столипіна. У вересні 1911 р. вони досягли своєї мети - видатний державний діяч був смертельно поранений внаслідок терористичного акту. Незважаючи на складні політичні процеси, економічне зростання Росії продовжувалось. Зростало суспільне багатство. Значні суми із державного бюджету виділялись на розвиток культури та освіти. Добробут населення позначався і на прирості його чисельності, який не мав рівних у Європі. НАЦІОНАЛЬНЕ ПИТАННЯ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ На території Росії жили представники понад 100 націй. Деякі з них (українці, поляки, литовці, грузини, вірмени тощо) втратили державність у ході територіальних загарбань Російської імперії, що відбувалися або у вигляді воєнних завоювань, або «добровільного приєднання». Неросійські народи («інородці», як їх зневажливо називали представники влади та російські націоналісти) становили більшу частину населення Росії. Серед них українці складали більш ніж 20% - 25,3 млн із 125 млн чол. усього населення (за даними перепису 1897 р.). Російське самодержавство проводило політику національного, культурного та релігійного пригноблення неросійських народів - русифікацію, створення перешкод для розвитку національних мов та культур, національного самовираження тощо. Прагнення до національної свободи зумовило піднесення національного руху в Російській імперії.
|
