Будь-яка держава намагається мінімізувати розрахунки за готівкою. Це невигідно з економічних позицій, оскільки передбачає емісію для заміни пошкоджених банкнот та є досить дорогою іа вартістю операцією для центрального банку.
Готівковий обіг - це обіг законних платіжних засобів, які обслуговують потреби економіки країни.
Готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних осіб між собою за реалізовану продукцію і за операціями, які не пов'язані з реалізацією продукції та іншого майна.
Організація і здійснення готівкового грошового обороту реалізується великою кількістю нормативних актів. До основних із них відносяться: Конституція України, Закон України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України", Закон України "Про використання електронно-касових апаратів і товарно-касових книг для розрахунків в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг".
Крім основних законів готівковий грошовий оборот регулюється великою кількістю нормативних актів Національного банку України. Основні з них: інструкції "Про організацію роботи по готівковому обігу установами банків України", "Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні".
Основні завдання установ банків в організації готівки:
— повне і своєчасне забезпечення потреб економіки в готівці;
— забезпечення своєчасної видачі готівки підприємствам і підприємцям на оплату праці, пенсій, допомоги та на інші цілі;
— створення умов для залучення готівки до кас банків;
— сприяння скороченню використання готівки в розрахунках за товари і послуги шляхом впровадження прогресивних форм безготівкових розрахунків.
