Протоколи

Протоколи забезпечують реєстрацію IP-пристрою (шлюз, термінал або IP-телефон) на сервері або гейткипера провайдера, виклик і / або переадресацію виклику, встановлення голосового або відеосоедіненія, передачу імені та / або номера абонента. В даний час широкого поширення набули наступні протоколи:

· SIP - протокол сеансового встановлення зв'язку, що забезпечує передачу голосу, відео, повідомлень систем миттєвого обміну повідомлень і довільної навантаження, для сигналізації зазвичай використовує порт 5060 UDP. Підтримує контроль присутності.

· H.323 - протокол, більш прив'язаний до систем традиційної телефонії, ніж SIP, сигналізація по порту 1720 TCP, і 1719 TCP для реєстрації терміналів на гейткипера.

· IAX2 - через 4569 UDP-порт і сигналізація, і медіатрафік.

· MGCP (Media Gateway Control Protocol) - протокол управління медіашлюзи.

· Megaco/H.248 - протокол управління медіашлюзи, розвиток MGCP.

· SIGTRAN - протокол тунелювання PSTN-сигналізації ОКС-7 через IP на програмний комутатор (SoftSwitch).

· SCTP (Stream Control Transmission Protocol) - протокол для організації гарантованої доставки пакетів в IP-мережах.

· SGCP

· SCCP (Skinny Call Control Protocol) - закритий протокол управління терміналами (IP-телефонами та медіашлюзи) в продуктах компанії Cisco.

· Unistim - закритий протокол передачі сигнального трафіку в продуктах компанії Nortel.

Застосовувані алгоритми стиснення голосу при передачі по IP-мережі досить різноманітні. Деякі практично не стискають голос, залишаючи його на рівні імпульсно-кодової модуляції (тобто 64 кілобіт / с), інші кодеки дозволяють стискати цифровий голосовий потік в 8 і більше разів за рахунок ефективних алгоритмів кодування. Існує чимало хороших вільних кодеків, використання яких не потребує ліцензування. Для інших же вимагається досягнення відповідної ліцензійної сертифікації між виробником обладнання (програмного забезпечення) і авторами методу стиснення.

Таблиця 1 Порівняльна характеристика VoIP кодеків