Які заходи впливу мають право застосовувати органи Державної податкової служби України?

В умовах ринкової економіки важливим питанням, пов'язаним із ефективністю виробництва і загальним економічним розвитком країни, є правильна побудова і організація податкових відносин господарюючих суб'єктів і громадян з державою. А це можливо лише за умови вдосконалення податкової системи, що є сукупністю встановлених в країні податків, які не слід розглядати лише у фіскальному аспекті, тобто як державні доходи, що забезпечують інтереси бюджету. Удосконалювання податкової системи і структури її органів потребує розробки і дослідження нових методів управління процесом зборів податків і нових взаємовідносин між представниками податкових органів і платниками податків.

Податкова служба функціонує згідно з Законом України "Про державну податкову службу в Україні" [65]. У своїй діяльності вона керується також Конституцією України, рішеннями Верховної Ради України та місцевих Рад народних депутатів.

Єдиними уповноваженими Законом органами, на які покладено обов’язок здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні виконавці, що діють у межах своєї компетенції.

 

Крім того, податкові органи є органами стягнення для державних цільових фондів, у разі виникнення податкового боргу з податків, зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів, державних цільових фондів, внесків до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування.

Згідно розподілу функціональних обов‘язків, в структурі органів Державної податкової служби, в Україні застосуваннязаходів по скороченню податкового боргупокладаєтьсявиключно на підрозділи стягнення податкового боргу державних податкових інспекцій та підрозділи оперативних заходів по скороченню податкового боргу управлінь (відділів, відділень) податкової міліції [127, с. 59].

Примусове стягнення податкового боргу – це ряд заходів, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків (надалі – платника) без отримання його згоди на їх застосування та без попереднього узгодження суми боргу, шляхом звернення стягнення на всі активи такого платника.

Примусове стягнення податкового боргу здійснюють органи державної податкової служби, на підставі законодавчих актів та розроблених для їх запровадження нормативних актів, у чітко визначені законодавством строки [128,c. 18].

У випадку, якщо податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, то воно вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації

Тому стягнення податкового боргу, за узгодженими сумами, органами державної податкової служби здійснюється у позасудовому порядку.

Водночас платнику надається можливість погасити податковий борг у добровільному порядку, для чого органи державної податкової служби здійснюють заходи запобіжного характеру:

- направляють платнику податкові вимоги з повідомленням, що все його майно і майнові права перебувають у податковій заставі до повного погашення податкового боргу;

- здійснюють контакти з платником (по телефону, особисті зустрічі, у разі його появи, у відповідь на отриману вимогу) для обговорення питань, пов’язаних з погашенням недоїмки та поточних платежів;

- приймають рішення щодо надання розстрочення чи відстрочення сплати податкових зобов‘язань [129, c.7].

Роз’яснення відповідальності за невиконання зобов’язань зі сплати платежів до бюджету, надання інформації щодо існуючих заходів примусового стягнення, можуть сприяти погашенню платником боргу без застосування всього комплексу заходів примусового стягнення.

Якщо запобіжними заходами не досягнуто поставленої мети – повного погашення податкового боргу, інформація, отримана від платника, допоможе органам державної податкової служби прийняти об’єктивне рішення щодо застосування наступних заходів стягнення.

Механізм впливу на боржника має вигляд по стадійного процесу, на кожній стадії можлива “зупинка” за умови повного погашення податкового боргу [130, c. 17].

За рішенням платника податків оплата його податкових зобов’язань або погашення податкового боргу може бути здійснена шляхом заліку непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків, що виникли відповідно до норм податкового або бюджетного законодавства чи цивільно-правових угод, строк погашення яких настав до моменту виникнення податкових зобов’язань платника податків.

Роз’яснення відповідальності за невиконання зобов’язань зі сплати платежів до бюджету, надання інформації щодо існуючих заходів примусового стягнення може сприяти погашенню платником боргу без застосування всього комплексу заходів примусового стягнення.

 

Якщо у строк, встановлений законодавством для застосування відповідного заходу примусового стягнення, податковий борг не погашено повністю, застосування органами державної податкової служби цього заходу єобов’язковим.

 

19. Розкрийте основні принципи та загальні вимоги до державного нагляду (контролю) закріплені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»? Чим відрізняються планові та позапланові контрольні заходи? Які розпорядчі документи видаються?

Стаття 3. Основні принципи державного нагляду (контролю)

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:

пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини,

функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і

життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у

сфері господарської діяльності;

підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду

(контролю) відповідним органам державної влади;

рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів

господарювання;

гарантування прав суб'єкту господарювання;

об'єктивності та неупередженості здійснення державного

нагляду (контролю);

наявності підстав, визначених законом, для здійснення

державного нагляду (контролю);

відкритості, прозорості, плановості й системності державного

нагляду (контролю);

неприпустимості дублювання повноважень органів державного

нагляду (контролю);

невтручання органу державного нагляду (контролю) у статутну

діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах

закону;

відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його

посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання

внаслідок порушення вимог законодавства;

дотримання умов міжнародних договорів України;

незалежності органів державного нагляду (контролю) від

політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян;

наявності одного органу державного нагляду (контролю) у

складі центрального органу виконавчої влади. Стаття 4. Загальні вимоги до здійснення державного нагляду

(контролю)

1. Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем

провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або

його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного

нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

2. Державний нагляд (контроль) може здійснюватися комплексно

кількома органами державного нагляду (контролю), якщо їхні

повноваження на здійснення чи участь у комплексних заходах

передбачені законом. Такі заходи проводяться за спільним рішенням

керівників відповідних органів державного нагляду (контролю).

3. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час

суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього

трудового розпорядку.

 

4. Виключно законами встановлюються:

органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль)

у сфері господарської діяльності;

види господарської діяльності, які є предметом державного

нагляду (контролю);

повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо

зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції,

виконання робіт, надання послуг;

вичерпний перелік підстав для зупинення господарської

діяльності;

спосіб здійснення державного нагляду (контролю);

санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень,

які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю)

припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати

державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо

закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного

нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не

визначає повноваження такого органу під час здійснення державного

нагляду (контролю).

5. Зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації

продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за

вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного

нагляду (контролю) чи його заступника.

6. Посадовій особі органу державного нагляду (контролю)

забороняється здійснювати державний нагляд (контроль) щодо

суб'єктів господарювання, з якими (або із службовими особами яких)

посадова особа перебуває в родинних стосунках.

7. У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового

акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне

тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу

державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення

приймається на користь суб'єкта господарювання.

8. Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти

господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового

або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та

відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

9. Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих

документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою

застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із

законом.

10. Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з

метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти

проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених

законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для

провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів

чи предметів, якщо це передбачено законом.

11. Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у

присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи

суб'єкта господарювання.

12. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю)

посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис

до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його

наявності).

13. Діяльність органів державного нагляду (контролю),

пов'язана зі збором інформації, метою якого є отримання відомостей

про масові явища та процеси, що відбуваються у сфері господарської

діяльності, не вважається заходами державного нагляду (контролю).

14. Під час здійснення державного нагляду (контролю) посадові

особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані зберігати

комерційну таємницю суб'єкта господарювання.

Інформація, доступ до якої обмежено законом, одержана

посадовою особою органу державного нагляду (контролю) під час

здійснення державного нагляду (контролю), може використовуватися

виключно в порядку, встановленому законом.

Органи державного нагляду (контролю) забезпечують спеціальний

режим захисту та доступу до інформації, що є комерційною

таємницею, згідно з вимогами закону.

Стаття 5. Планові заходи зі здійснення державного нагляду

(контролю)

1. Планові заходи здійснюються відповідно до річних або

квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду

(контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа

останнього місяця кварталу, що передує плановому.

2. Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній

до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику

від здійснення господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб'єкти

господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до

одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду

(контролю) визначається періодичність проведення планових заходів

державного нагляду (контролю) (656-2009-п).

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду

(контролю) визначаються переліки питань для здійснення планових

заходів, які затверджуються його наказом.

У межах переліку питань кожен орган державного нагляду

(контролю) залежно від цілей заходу має визначити ті питання, щодо

яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль).

Уніфіковані форми актів, в яких передбачається перелік питань

залежно від ступеня ризику, затверджуються органом державного

нагляду (контролю) і публікуються в мережі Інтернет у порядку,

визначеному законодавством.

Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та

періодичність проведення планових заходів із здійснення державного

нагляду (контролю) шляхом розміщення інформації в мережі Інтернет

у порядку, визначеному законодавством.

3. Щорічно до 1 квітня орган державного нагляду (контролю)

готує звіт про виконання річного плану (квартальних планів)

державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання за

попередній рік і оприлюднює його в мережі Інтернет.

4. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові

заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового

повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового

заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити:

дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по

батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких

здійснюється захід;

найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи

телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду

(контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій

особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу

органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового

заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового

заходу.

5. Строк здійснення планового заходу не може перевищувати

п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва -

п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення планового заходу не

допускається.

Стаття 6. Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду

(контролю)

1. Підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до

відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення

заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у

документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом

господарювання;

перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів,

розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення

порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення

планових заходів органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом

господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому

разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу

виконавчої влади на його проведення;

неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання

документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також

письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких

документів;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного

випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з

діяльністю суб'єкта господарювання. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті

питання, необхідність перевірки яких стала підставою для

здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у

посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду

(контролю).

2. Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім

передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не

передбачається законом або міжнародним договором України, згода на

обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

3. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою

проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного

документа.

4. Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати

десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох

робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не

допускається.

Стаття 7. Розпорядчі документи органів державного нагляду

(контролю)

1. Для здійснення планового або позапланового заходу орган

державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити

найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде

здійснюватися захід, та предмет перевірки.

2. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення)

на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником

керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням

прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

3. У посвідченні (направленні) на проведення заходу

зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що

здійснює захід;

найменування суб'єкта господарювання та/або його

відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові

фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється

захід;

місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його

відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється

захід;

номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід;

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні

заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд,

інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і

строк його здійснення).

4. Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом

зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

5. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу

державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику

суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення

(направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу

органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту

господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без

посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового

посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль)

суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб

органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо

вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

6. За результатами здійснення планового або позапланового

заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі

виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен

містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також

посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка

здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по

батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких

здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає

в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом

господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого

порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються

посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які

здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою

ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він

підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного

нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного

нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова

особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта

відповідний запис.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або

уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі

державного нагляду (контролю).

7. На підставі акта, який складено за результатами здійснення

планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог

законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу

складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ

про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

8. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки

письмова вимога посадової особи органу державного нагляду

(контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог

законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо

суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується

посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка

здійснювала перевірку.

9. Розпорядження або інший розпорядчий документ органу

державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове

рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення

виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та

підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або

його заступником.

Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта

господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю)

щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу,

повинен містити такі відомості:

дату складення;

тип заходу (плановий чи позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

термін усунення порушень;

найменування органу державного нагляду (контролю), а також

посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка

здійснила захід;

найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а

також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи

уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної

особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;

прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у

здійсненні заходу.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю)

щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один

примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта

надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для

виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання

або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення

порушень вимог законодавства залишається в органі державного

нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним

особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень

вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на

копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного

нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і

дата направлення.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог

законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального

органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Які повноваження контрольного органу та права і обов’язки підконтрольного суб’єкта закріплені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»?

Стаття 8. Повноваження органу державного нагляду (контролю)

1. Орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень,

передбачених законом, під час здійснення державного нагляду

(контролю) має право:

вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених

порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню

державного нагляду (контролю);

відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати

пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що

виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до

закону;

надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для

виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені

законом.

2. Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи

під час здійснення заходів державного нагляду (контролю)

зобов'язані:

повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний

нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами

господарювання;

не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської

діяльності під час здійснення заходів державного нагляду

(контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не

спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;

забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці суб'єкта

господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході

здійснення державного нагляду (контролю);

ознайомити керівника суб'єкта господарювання або його

заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного

нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;

надавати суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо

здійснення державного нагляду (контролю).

Стаття 9. Відповідальність посадових осіб органу державного

нагляду (контролю)

За невиконання вимог законодавства, а також завдання

неправомірними діями збитків суб'єкту господарювання орган

державного нагляду (контролю), його посадові особи несуть

відповідальність згідно із законом.

Збитки, завдані суб'єкту господарювання неправомірними діями

посадових осіб органів державного нагляду (контролю), підлягають

відшкодуванню у встановленому законом порядку.

Стаття 10. Права суб'єкта господарювання

Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду

(контролю) має право:

вимагати від посадових осіб органу державного нагляду

(контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного

нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії

посвідчення (направлення) на проведення планового або

позапланового заходу;

не допускати посадових осіб органу державного нагляду

(контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

- він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності

проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених

законом;

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не

надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані

документи не відповідають вимогам цього Закону;

бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду

(контролю);

 

вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною

таємницею суб'єкта господарювання;

одержувати та знайомитися з актами державного нагляду

(контролю);

надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або

заперечення до акта органу державного нагляду (контролю);

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії

органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Стаття 11. Обов'язки суб'єкта господарювання

Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду

(контролю) зобов'язаний:

допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю)

до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови

дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю),

передбаченого цим Законом;

виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо

усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки,

відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного

нагляду (контролю), відповідно до закону;

одержувати примірник припису або акта органу державного

нагляду (контролю) за результатами проведеного планового чи

позапланового заходу.

Стаття 12. Відповідальність суб'єкта господарювання

1. Невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих

документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених

під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за

собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у

порядку, встановленому законом.

2. У разі застосування санкцій за порушення вимог

законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та

максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності

порушення і покарання.

Стаття 13. Рішення про відбір зразків продукції

1. Відбір зразків продукції здійснюється на підставі

письмового вмотивованого рішення керівника органу державного

нагляду (контролю) або його заступника згідно із законом.

2. У рішенні про необхідність відбору зразків продукції

зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу

продукції, необхідних для експертизи, а також місце здійснення

цієї експертизи.

3. Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш

як два екземпляри, один (контрольний) з яких залишається у

суб'єкта господарювання.

Контрольні запитання до заняття 4.: