Набір ЦитатСлово цитата—німецького походження(означають наводжу, наголошую). Узагальнено означає точний, буквальний витяг з якогось тексту чи якоїсь промови. Цитата—це дослівний уривок з тексту чи чиїсь слова, що наводяться в письмовій чи усній формі. Текст цитати повинен вміщувати логічну закінчену думку. .Середино-текстові цитати завжди набирають у лапках, шрифтом того ж кегля, що й основний текст. Лапки перед цитатою і після повинні бути такими ж, як і для основного тексту. Якщо у цитаті є слова, взяті в лапки(назва творів, репліки), то лапки при них повинні мати інший рисунок ніж зовнішні лапки цитати, наприклад: У 1915р.М Грушевський писав до С. Єфремова та київських соратників із Самбірська«Не добре, що нічого не виходить ні книжок, ні журналів. Можуть вказувати вороги, що от як добре, як закрилася границя, та прикрили,,Раду», та не вислали декого—і не стало ніякого українства». Самостійні цитати можна набрати шрифтом меншого чи більшого кегля, найчастіше кеглем основного шрифту з втяжкою, яка має перевищувати абзацний відступ не менше чим на кегельну(якщо) на початку цитати немає крап кування). Існує декілька способів введення цитати в текст, тобто цитатами можуть бути: окремі словосполучення чи одне речення(коротка цитата); цілий фрагмент тексту, який складається з одного чи декількох абзаців чи сторінок(велика за обсягом цитата). Цитати набирають у середині основного тексту чи окремими абзацами. У середині тексту частіше набирають невеликі цитати в підбір з основним текстом у лапках таким самим шрифтом(Інколи видільним). Розповідаючи про труднощі, які спіткали його Іван Федоров одночасно розкриває перед читачами багатство та емоційність власної натури:«Життя—школа. Окремі випадки—задані уроки».«Послідовність—дочка мудрості».«Порядок і щастя йдуть поруч».Пропуски в цитатах позначають трьома крапками, які від тексту не відбивають, а після них(якщо цитата продовжується) ставлять пробіл —пів кегельну. Найбільш коротко, влучно і дотепно про значення Володимира Івасюка для української культури сказала письменниця Ірина Вільде. «Найкращий твір письменника Михайла Івасюка—це…його син». Коли ж пропущене ціле речення, то його пропуск(копію) у цитатах позначають трьома крапками у квадратних дужках[…[ Якщо текст цитати (чи окремий абзац у цитаті) починається крап куванням, то останню крапку ставлять впритул до тексту. При цьому лапки також не відбивають від трьох крапок наприклад: «На території Тернопільщини було 300 курганів….» Цитати можна починати з великої чи малої літери. Коли цитату подають після слів автора, як пряму мову, тобто пов’язують зі словами автора без сполучника й наводять спочатку речення, її починають з великої літери. Незабутній максим Тадейович Рильський згадував:«Усе моє свідоме життя слово,, Саксаганський було для мене символом високої майстерності». Цитату на початку речення набирають з великої букви, навіть якщо у першоджерелі слів ставлять три крапки наприклад: Ось що можна прочитати у характеристиці на учня 10 класу Кіцманьської середньої школи Івасюка Володимира Михайловича: ,,…Захоплюється живописом.Його малюнки відзначені на шкільному конкурсі в числі кращих. Захоплюється фото справою, для школи виконав різні доручення…» Цитату в середині речення набирають з малої букви, якщо вона включена в текст як складова частина речення і навіть тоді, коли у першоджерелі її перше слово починається з великої букви. Автор зазначає, що емоційне-інтелектуальне життя поетеси було надзвичайно багате, що «знала вона й вагання і сумніви, і розпач, і зневіру—ніщо людське не було їй чуже». Цитату після двокрапки набирають з великої букви, якщо в цитованому тексті нею починається речення. Якщо після двокрапки ставлять лапки, далі на місці пропущеного тексту—три крапки і перше слово цитати набирають з малої букви: Ще Р. Кент писав колись:«…вища мета, якій служить мистецтво, —сприяти тому, щоб люди глибше розуміли життя і більше його любили…». У середині цитати чи слідом за нею можуть розміщуватися примітки автора чи редактора, які беруть у круглі дужки. Текст примітки набирають з малої букви «своїм» шрифтом, який супроводжується ініціалами імені і прізвища цитую чого чи скороченим словом Ред.,яке виділяють курсивом, відділяючи його від тексту примітки комою і тире: «Історія покликала вас(письменників, —Ред.)до створення нового життя…» Чи у квадратні дужки, якщо такого посилення немає наприклад: «…Нема сумніву, що він (Т.Г.Шевченко) створив нашу поетичну, нашу літературну мову…» Якщо слова цитуючого веденого в текст цитати на місці її розриву після ком, крапки з комою, двокрапки і тире, то їх відділяють з обох боків комою і тире:
|
