Поняття підприємства та його ознаки.
Верховна Рада України 27 березня 1991 року прийняла Закон «Про підприємства в Україні», який спрямований на реалізацію Декларації про державний суверенітет України. Закон визначає види і організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності в ринкових умовах. Закон створює рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно та організаційні форми підприємств. Згідно цього Закону “Підприємство – це організаційно відокремлена і економічно самостійна основна ланка виробничої сфери народного господарства, яка виготовляє продукцію, виконує роботи або надає платні послуги.” Головне завдання підприємства полягає в задоволенні потреб ринку в його продукції або послугах з метою одержання прибутку. Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а промислове підприємство - також товарний знак. Підприємство здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства. Підприємство може функціонувати з моменту реєстрації статуту підприємства в місцевому органі державної влади і у відповідності з вимогами даного статуту. Статут підприємства - це зібрання обов'язкових правил, що регулюють індивідуальну діяльність підприємства, а також його взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання. В статуті вказується: 1) власник або засновник; 2) найменування і місцезнаходження підприємства; 3) мета його діяльності; 4) організація управління; 5) порядок формування та компетенція трудового колективу; 6) порядок утворення майна підприємства; 7) умови реорганізації та припинення діяльності.
Підприємство має права юридичної особи, а значить має відповідні ознаки: 1. повинно мати своє найменування, печатку, товарний знак, поштову адресу; 2. повинно мати самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в банку, вести облік витрат на виробництво і реалізацію продукції, своєчасно подавати звітність до державних органів; 3. повинно мати у своїй власності відокремлене майно (основні та оборотні засоби, а також інші цінності, які знаходяться на балансі підприємства і належать йому); 4. повинно мати здатність відповідати за свої зобов'язання в процесі господарської діяльності у взаємовідносинах з іншими фізичними, юридичним особами, кредиторами, бюджетом; 5. повинно бути здатним у відповідності з чинним законодавством укладати всі види угод з партнерами, постачальниками. 6. повинно мати право бути позивачем, або відповідачем у суді у відповідності з укладеними угодами. Підприємство утворюється і реєструється у відповідності з «Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності». Управління підприємством здійснюється на основі поєднання прав власника і трудового колективу. Власник укладає угоду, в якій визначаються права, термін наймання, обов'язки і відповідальність, умови матеріального забезпечення та звільнення з посади відповідно до чинного законодавства. Трудовий колектив забезпечує проект колективного договору, перелік та порядок надання працівником соціальних пільг, готує клопотання про представлення працівників до нагороди. Колективний договір укладається між трудовим колективом і адміністрацією. Цим договором регулюються виробничі, трудові економічні відносини трудового колективу із адміністрацією, питання охорони праці і соціального розвитку. На підприємстві здійснюється виробництво продукції, відбувається безпосередній зв'язок робітника з засобами виробництва. Підприємство самостійно розпоряджається своєю продукцією, одержаним прибутком, що залишається в його розпорядженні після сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Розрізняють такі напрями діяльності підприємства: - Виробнича діяльність – організація та регулювання процесу виробництва продукції у просторі та часі; - Комерційна діяльність – реклама, організація збуту та постачання; - Економічна діяльність – стратегічне та поточне планування, облік та звітність, ціноутворення, ресурсне забезпечення, фінансова діяльність, зовнішньоекономічна діяльність. - Дослідження зовнішнього середовища – ринку збуту продукції, товарів, робіт, послуг; ринку факторів виробництва; інструментів державного регулювання бізнесу; конкурентів. - Інноваційна діяльність – науково-технічні розробки, технологічна та конструкторська підготовка виробництва, впровадження НТП, формування інвестиційної політики. - Після продажний сервіс товару, обслуговування – пусконалагоджувальні роботи, гарантійне обслуговування, ремонт тощо. - Управління персоналом та організація стимулювання праці – кадрова політика підприємства, системи управління персоналом, ефективність використання трудового потенціалу, системи оплати праці, мотивація трудової діяльності, політика оплати праці.
|