ВИСНОВКИ. У результаті вивчення теоретичних і практичних аспектів обліку й аналізу розрахунків з різними дебіторами на матеріалах ТОВ «Санаторій «Псьол» можна зробити

 

У результаті вивчення теоретичних і практичних аспектів обліку й аналізу розрахунків з різними дебіторами на матеріалах ТОВ «Санаторій «Псьол» можна зробити наступні висновки й пропозиції.

1. Дослідження економічного змісту дебіторської заборгованості засвідчує різноманітність думок науковців щодо трактування її сутності, але більшість із них погоджуються з визначенням, яке зазначено у П(С)БО 10. Згідно з цим положенням, дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Серед науковців також до цього часу відсутня єдність поглядів щодо класифікації дебіторської заборгованості. Згідно з П(С)БО 10, дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову та поточну. При цьому враховуються два критерії: строк погашення та зв’язок із нормальним операційним циклом. Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю, а довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за її теперішньою вартістю.

2. Облік дебіторської заборгованості регулюється нормативно-правовими актами, основними серед яких є: Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»; План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій та установ; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість»; Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти»; Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Застосування стандартів, дотримання принципів, норм та інструкцій з ведення обліку розрахунків з дебіторами забезпечує покращення роботи суб’єктів господарювання.

3. Провівши фінансово-економічну характеристику ТОВ «Санаторій «Псьол» можна сказати, що підприємство у 2010–2012 рр., формуючи значну питому вагу власного капіталу, було фінансово стійким за показниками структури джерел формування капіталу, прибутковим (у 2010 та 2011 рр.), однак власними оборотними коштами не було забезпечене та мало ознаки неплатоспроможності. У 2012 р. порівняно з 2010 р. товариство погіршило показники ділової активності, ліквідності й платоспроможності, а його діяльність стала збитковою.

4. Як свідчать дослідження, завдання обліку розрахунків та обліку дебіторської заборгованості на підприємстві спрямовані на правильне розкриття, оптимальну класифікацію, оцінку згідно з нормативно-правовими актами, своєчасне й достовірне відображення дебіторської заборгованості на рахунках бухгалтерського обліку та вибір методу визначення резерву сумнівних боргів.

5. Вивчення документального забезпечення обліку розрахунків з різними дебіторами засвідчує, що:

- порядок документального оформлення господарських операцій та вимоги до складання документів регламентуються Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку;

- облік розрахунків з різними дебіторами на підприємстві ведуть в Журналі № 3 і Відомості 3.2;

- поточна дебіторська заборгованість покупців та замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем) відображається в статті балансу «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» (рядок 160–162 активу балансу). До підсумку балансу включається її чиста реалізаційна вартість;

- чиста реалізаційна вартість поточної дебіторської заборгованості покупців та замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги на балансі підприємства визначається шляхом віднімання від загальної суми дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги (рядок 161 активу балансу) резерву сумнівних боргів (рядок 162 активу балансу), тобто тієї суми заборгованості, за якою існує невпевненість у погашенні її боржником;

- дебіторська заборгованість по нетоварних операціях відображається в рядках 170–210 ІІ розділу активу балансу;

- в формі № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» дебіторська заборгованість відображається в ІХ розділі «Дебіторська заборгованість». В рядку 940 записується дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, а в 950 рядку – інша поточна дебіторська заборгованість.

6. Облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями ведеться на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами», за дебетом якого відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом – її погашення чи списання. Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

7. Доведено, що автоматизація бухгалтерського обліку в цілому та обліку розрахунків з різними дебіторами зокрема є досить необхідною і відіграє важливу роль як на підприємстві, так і загалом в економіці, адже завдяки їй підвищується продуктивність праці бухгалтерів, скорочуються витрати для отримання необхідної інформації, забезпечується вища ефективність передачі даних та їх більша точність і достовірність.

8. Аналіз складу й структури дебіторської заборгованості ТОВ «Санаторій «Псьол» дав змогу виявити, що впродовж досліджуваного періоду товариство формувало лише поточну дебіторську заборгованість, яка була представлена заборгованістю за товари, роботи й послуги, з бюджетом і за виданими авансами. У цілому дебіторська заборгованість підприємства у 2012 р. відносно 2010 р. скоротилася, що вказує на поліпшення стану розрахунків товариства з дебіторами. Найбільшу питому вагу в структурі поточної дебіторської заборгованості ТОВ «Санаторій «Псьол» у 2010 р. займала заборгованість за товари, роботи, послуги, а 2012 р. – за виданими авансами. Зіставлення кредиторської та дебіторської заборгованостей ТОВ «Санаторій «Псьол» дало змогу виявити кредитове сальдо станом на кінець 2012 р. Це вказує на залучення частини оборотних коштів інших підприємств в оборот ТОВ «Санаторій «Псьол».

9. Дослідженнями встановлено, що в ТОВ «Санаторій «Псьол» станом на кінець 2010–2012 рр. термін непогашення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги та іншої поточної дебіторської заборгованості становив до 12 місяців.

10. Комплексне оцінювання дебіторської заборгованості ТОВ «Сана-торій «Псьол» дало змогу виявити погіршення стану розрахунків із дебіторами. Зокрема, термін повернення дебіторської заборгованості зріс на 43 дні (128,9 %), частка дебіторської заборгованості у майні збільшилася з 12,5 до 13,4 %, а питома вага поточної дебіторської заборгованості в оборотних активах – із 56,0 до 57,5 %. Показник, що характеризує відношення дебіторської заборгованості до чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зріс з 9,2 до 21,0 %. Якщо в 2010 р. на 1 грн кредиторської заборгованості припадало 0,54 грн дебіторської заборгованості, то в 2012 р. – 2,54 грн.

11. Аналіз П(С)БО 10 та П(С)БО 13 засвідчив у цих положеннях відсутність взаємних посилань, що зумовлює необхідність внесення змін в ці стандарти з метою уникнення непорозумінь. Доповнення третього абзацу П(С)БО 13 реченням, що: «Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги оцінюється за вимогами П(С)БО 10» підкреслить взаємозв’язок цих двох стандартів щодо обліку заборгованості дебіторів.

12. Базуючись на проведеній систематизації можливих варіантів групування дебіторської заборгованості, необхідно створити системний класифікатор дебіторської заборгованості з використанням таких параметрів: ознаки, принципи та мета класифікації, якісна характеристика ознаки, користувачі інформації, типи класифікації. Використання такої розробки сприятиме наданню якісної бухгалтерської інформації для контролю, аналізу та управління залежно від конкретних потреб користувачів.

13. У роботі доведено, що поліпшувати розрахунково-платіжну дисципліну на підприємстві доцільно шляхом: дотримання повного й безумовного виконання господарських угод; дотримання кредитної дисципліни; правильного ведення обліку та складання звітності; цільового використання кредитних ресурсів; дотримання планових строків уведення в експлуатацію об’єктів, на які отримано кредит; своєчасного повернення отриманих кредитів та ін.

14. Обґрунтовано, що для вдосконалення обліку й аналізу дебіторської заборгованості та управління нею доцільно: здійснювати постійний контроль рахунків дебіторів, оцінювати реальний стан дебіторської заборгованості (виявляти сумнівні борги, оцінювати ймовірність появи і суми безнадійних боргів); безпосередньо контролювати стан розрахунків з покупцями по відстрочених (прострочених) заборгованостях шляхом деталізації бухгалтерської інформації та її оцінки; по можливості орієнтуватись на більшу кількість покупців з метою зменшення ризику несплати одним чи кількома великими покупцями; стежити за співвідношенням дебіторської та кредиторської заборгованості; застосовувати спосіб надання знижок при достроковій сплаті, який використовується в зарубіжній практиці; страхувати кошти у розрахунках від збитків унаслідок безнадійних боргів; продавати рахунки дебіторів факторинговій компанії або факторинговому відділу банку; не надавати відстрочку платежу без попередньої перевірки фінансового стану покупця (особливо визначення рівня ризику неплатоспроможності).