РЕАЛЬНИЙ ВНП— вартісний показник, який визначається за незмінними (базисними) цінами. Він точніше показує динаміку фізичного обсягу виготов­леного продукту.

РЕЗИДЕНТИ — 1) фізичні особи країни з постійним місцем проживання в цій країні (в тому числі ті, хто тимчасово знаходиться за її межами); 2) юридичні особи країни з місцезнаходженням у цій країні; 3) під­приємства та організації — неюридичні особи, які ство­рені відповідно до законодавства країни, але знаходять­ся за її межами; 4) дипломатичні та інші представниц­тва країни за її межами; 5) закордонні філії і пред­ставництва резидентів країни.

 

РЕФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ — випуск нових позик для того, щоб розрахуватися з власниками облігацій старої позики.

 

СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО — багатогалузева гло­бальна економіка, яка пов'язує національні господар­ства в єдину систему обміну економічною діяльністю міжнародним поділом праці.

 

СЕКВЕСТР — 1) скорочення витрат бюджету в межах надходження доходів за всіма статтями (крім захищених). Застосовується у випадках, коли при ви­конанні бюджету рівень його дефіциту перевищує вста­новлений або у разі суттєвого зниження надходжень від прибуткових джерел; 2) арешт майна або тимчасо­ва передача спірного майна, на яке претендують обидві сторони, третій стороні до вирішення в арбітражі су­перечки щодо питання, кому має належати майно. Особливо широко застосовується у французькій юрис­пруденції.

 

СЕКТОР ДОМАШНІХ ГОСПОДАРСТВ містить усі приватні господарства країни, діяльність яких спрямо­вана на задоволення власних потреб. Домашні госпо­дарства виявляють три основних види економічної активності: пропонують фактори виробництва, спожи­вають частину отриманого доходу і заощаджують.

СЕКТОР ПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ — сукупність усіх фірм, зареєстрованих у межах країни, мета діяльності яких — отримання прибутку. Підприємницький сек­тор виявляє такі види економічної активності: пред'яв­ляє попит на фактори виробництва, пропонує резуль­тати своєї діяльності та інвестує.

 

СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ -— система розпо­дільчих відносин, в процесі яких за рахунок частки національного доходу утворюються і використовуються суспільні фонди грошових коштів для матеріального забезпечення громадян за старістю, інвалідністю, у ви­падку втрати годувальника та інших випадках, перед­бачених законом.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ — це комплекс законодав­чо закріплених соціальних норм, що гарантує держава окремим верствам населення, а також за певних економічних умов всім членам суспільства (зростання інфляції, спад виробництва, економічна криза, безробіт­тя та ін.).

 

СТАГФЛЯЦІЯ — інфляція, яка супроводжується стагнацією виробництва і високим рівнем безробіття в країні (співіснування інфляції та безробіття).

 

СТИМУЛЮЮЧА ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА (фіс­кальна експансія) — 1) в короткостроковому пе­ріоді має за мету подолання циклічної кризи в еко­номіці і передбачає зростання державних витрат, зни­ження податків або комбінує ці заходи; 2) в довго­строковому періоді — політика зниження податків (Т), що може привести до розширення пропозиції факто­рів виробництва і зростання економічного потенціалу.

 

СТРУКТУРНИЙ БЮДЖЕТ відображає, якими ма­ють бути видатки, доходи і дефіцит, якщо економіка функціонує за потенційного обсягу виробництва (визначається дією дискреційних програм, що запровад­жені законодавчо).

 

СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ (AS) — обсяг товарів та послуг, який фірми готові виробляти та продавати про­тягом року за будь-якого рівня цін (та інших сталих умов).

 

СУКУПНИЙ ПОПИТ (AD) — величина обсягу про­дукції, яку готові купити макроекономічні суб'єкти м будь-якого можливого рівня цін (Р).

 

СУСПІЛЬНІ БЛАГА — товари та послуги суспіль­ного використання (національна оборона, контроль за навколишнім середовищем, контроль за правопорядком та інші). Ці блага споживаються колективно усімл членами суспільства незалежно від того, платять вони за них чи ні, а витрати фінансуються із бюджету за рахунок податків.

 

ТРАНСФЕРТНІ ПЛАТЕЖІ — грошові виплати із державного бюджету населенню і приватним підприєм­цям, які не пов'язані з виконанням ними обов'язків державних службовців, а здійснюються у порядку пе­рерозподілу коштів через бюджет на користь тих, хто особливо їх потребує. Перерозподіл держбюджетних коштів може здійснюватись у формі субсидій приват­ним підприємцям, державних грошових виплат на соці­альні потреби (пенсії, стипендії, допомога тощо).

 

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ БОРГОМ — це су­купність заходів держави, пов'язаних з вивченням кон'юнктури на ринку позикових капіталів, випуском нових позик, з виплатою позикових процентів, прове­денням конверсій (зміни умов дохідності) та консолі-дацій (зміни строків) позик, визначенням процентних ставок з державного кредиту, а також погашенням раніше випущених позик, строк дії яких закінчився.

 

ФАКТИЧНИЙ БЮДЖЕТ відображає реальні над­ходження, видатки і дефіцити за певний період.

 

ФІСКАЛЬНА ПОЛІТИКА — сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат, спрямованих на забезпечення повної зайнятості, рів­новажного платіжного балансу та економічного зро­стання за умов виробництва неінфляційного ВВП. До фіскальної політики належать тільки такі маніпуляції державним бюджетом, які не змінюють кількості гро­шей в обігу.

 

ЦЕНТРАЛЬНИЙ БАНК — головний банк країни, який діє як банкір держави та банківської системи, а також відповідає за проведення грошово-кредитної політики уряду.

 

ЦИКЛІЧНИЙ БЮДЖЕТ показує вплив ділового циклу на бюджет та вимірює зміни видатків, доходів і дефіциту, які виникають через те, що економіка не пра­цює за потенційного обсягу виробництва, а перебуває у стані піднесення або спаду (визначається дією автома­тичних стабілізаторів). Циклічний бюджет є різницею між фактичним і структурним бюджетами.

 

ЧИСТИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРОДУКТ (ЧНП) — валовий національний продукт, з якого вилучена вартість засобів виробництва, зношених у процесі ви­готовлення продукції (амортизаційні відрахування).

 

ЧИСТІ ІНВЕСТИЦІЇ — вкладення коштів у ство­рення нових виробничих фондів (тобто у розширення виробництва).

 

ЯМАЙСЬКА ВАЛЮТНА СИСТЕМА — сучасна світова валютна система, яка була сформована на ос­нові угоди країн — членів МВФ і укладена в Кінгстоні (Ямайка) в 1976 р. Створена на заміну Бреттон-Вудсь-кої валютної системи, яка перестала відповідати новим умовам на світовому ринку. Основними відмінностя­ми від попередньої світової валютної системи є:

— визнання в ролі міжнародної розрахункової і резервної валюти не тільки долара, але й валют інших країн світу;

— відмова від фіксованого золотого вмісту національ­них валют і обміну їх в будь-якій формі на золото;

— запровадження "плаваючих" валютних курсів, які вільно встановлюються залежно від попиту та про­позиції;

— посилення ролі МВФ щодо контролю і нагляду за валютною політикою країн-учасниць.