ФЕНОМЕН ТОМСЕНАФЕНОМЕН ТОМСЕНА – це аглютинація, яка залежить від дії на еритроцити бактерій при забрудненні обстежуваної крові. Профілактика цієї помилки полягає в ретельному дотриманні правил асептики. 5. НИЗЬКА АГЛЮТИНАБЕЛЬНІСТЬ ФАКТОРА А2 ПРИ ДОСЛІДЖЕН-НІ КРОВІ А(ІІ) І AB(IV) ГРУП Щоб уникнути цієї помилки, необхідно чекати появи аглютинації не менше 5 хв. 6. ПАНАГЛЮТИНАЦІЯ ПАНАГЛЮТИНАЦІЯ – це склеювання еритроцитів зі своєю сироваткою, ізотонічним р-ном NaCI і т.і., а також здатність сироватки склеювати всі еритроцити. Найбільш часто це спостерігається у людей з О(І) групою крові. Панаглютинація виникає через декілька секунд від початку дослідження і поступово до 5 хв. послаблюється. Панаглютинація, як правило має місце, коли у всіх 4-х краплях швидко склеюються еритроцити. В цій ситуації необхідно ще 1 краплю досліджуваної крові змішати з 1 краплею ізотонічного р-ну NaCI. Якщо є Панаглютинація, то і в цій краплі відбудеться склеювання еритроцитів. 7. ВИСИХАННЯ КРАПЛІ СИРОВАТКИ І КРОВІ ПРИ ВИСИХАННІ КРАПЛІ СИРОВАТКИ І КРОВІ утворюються маленькі зернятка, які можуть бути прийняті за реакцію аглютинації. Щоб цього уникнути, проміжки між розміщенням крапель стандартних сироваток на тарілку і додаванням до неї досліджуваної крові не можна розтягувати.
=АККУШЕРСТВО И ГИНЕКОЛОГИЯ= II Оцінка стану плоду (серцебиття та маси) Серцебиття плода прослуховується акушерським стетоскопом з початку другої половини вагітності, і з кожним наступним місяцем вагітності стає чіткішим. Тони серця плода подвійні й ритмічні, з частотою вiд 110—170 на 1 хв. не збігаються з пульсом вагітної. Тони серця плода краще вислуховуються з того боку живота, до якого звернена спинка плода, і ближче до його голівки. При головному (тім'яному та потиличному) передлежанні серцебиття плода найчіткіше вислуховується нижче від поперечної лінії (пупка), при тазовому — вище від цієї лінії ліворуч або праворуч, залежно від позиції (перша позиція — зліва, друга — справа). При передньому виді серцебиття вислуховується ближче (на 2 поперечники пальців) до серединної лінії, при задньому — більш латерально (назовні), приблизно на 4—5 поперечників пальців від серединної лінії. При поперечному положенні серцебиття плода вислуховується на поперечній лінії (на рівні пупка: зліва при першій позиції, справа — при другій позиції).
При багатоплідній вагітності тони серця плода вислуховуються звичайно над двома віддаленими один від одного відділами матки. Під час пологів у міру опускання передлежачої частини в порожнину малого таза серцебиття найкраще вислуховується ближче до лобка, майже по серединній лінії живота. Шум пуповини завжди збігається з серцебитгям плода, а матковий шум — з пульсом матері.
Завдяки аускультації ЧСС визначають гіпоксію (дистрес) плода, котра поділяється на З ступiня; I ступінь - легка форма гіпоксії, котра характеризується прискоренням серцебиття II ступінь - гіпоксія плода середньої важкості перебігає з порідшанням серцебиття III ступінь - важка форма гіпоксії плода свідчить про загрозу швидкої смерті плода. Масу тіла внутрішньоутробного плода орієнтовно вираховують загалом на підставі розмірів живота (окружності живота та висоти стояння дна матки) за формулами: Лебедева: Х = Ж*С;
IV Гінекологічне обстеження. Основні (обов'язкові) методи гінекологічного дослідження. Огляд зовнішніх статевих органів найкраще проводити на гінекологічному кріслі. Починають огляд із лобкового горба. Відзначають його форму, стан підшкірної жирової клітковини, характер волосистості (горизонтальна межа волосистості над лобковим горбом характерна для жіночого типу, якщо волосистість піднімається по білій лінії до пупка — це чоловічий тип, характерний для інфантильного або інтерсексуального типів конституції жінок). Звертають увагу на внутрішні поверхні стегон (гіперемія, пігментація, зопрілість, екзема, кондиломи та ін.). Потім оглядають великі і малі статеві губи (розмір, наявність набряку, виразок, пухлин, кондиломатозних розростань, ступінь змикання статевої щілини). Далі розводять пальцями статеві губи і оглядають присінок піхви: внутрішню поверхню великих І малих статевих губ (колір, стан слизової оболонки, пігментація, виразки); дівочу перетинку (цілість, форма отворів, характер розривів); отвори вивідних проток великих залоз присінка (бартолінових залоз) — характер секрету, припухлість і почервоніння навколо отвору; клітор (розмір, форма, аномалії будови): зовнішній отвір сечівника (стан слизової оболонки, наявність поліпів, характер виділень); обхідні сечовипускні протоки (наявність запшіення) і задню спайку губ (розриви, рубці). Паралельно виявляють наявність ознак інфантилізму (вузька статева щілина, великі статеві губи не прикривають малі, висока або коритоподібна промежина). Щоб визначити наявність опущення або випадіння стінок піхви і матки, треба запропонувати хворій натужитися або покашляти. Після огляду входу піхви обстежують шкіру зовнішніх статевих органів: визначають забарвлення (блідість, гіперемія, ціаноз), наявність ознак запшіення (набряк, гіперемія, виразки), кондилом, варикозного розширення вен та ін. Дослідження за допомогою піхвових дзеркал. Після огляду зовнішніх статевих органів проводять дослідження за допомогою дзеркал. Така черговість дослідження більш раціональна, оскільки попереднє пальцеве дослідження може змінити характер піхвових виділень (можлива домішка крові) і вигляд запальних процесів, ерозій, поліпів унаслідок травматизації. Огляд піхви і шийки матки проводять за допомогою піхвових дзеркал. Застосовують 2 моделi дзеркал: стулчасті та ложкоподібні. Широко застосовуються стулчасті самотримаючі дзеркала типу дзеркал Куско. Під час користування ними не потрібно помічників і за їх допомогою можна не тільки оглянути стінки піхви і шийку матки, а й провести деякі лікувальні процедури та операції. Стулчасті дзеркала вводяться у піхву у зімкненому вигляді косо відносно статевої щілини. Просунувши дзеркало до половини, повертають його гвинтовою частиною униз, одночасно просовують углиб і розсовують дзеркшіо так, щоб піхвова частина шийки матки опинилася між розсунутими кінцями стулок. За допомогою гвинта фіксують потрібний ступінь розширення піхви. Ложкоподібні та пластинчасті дзеркала зручніші за необхідності повного огляду шийки матки і стінок піхви, а також під час виконання операцій у піхві. Існують ложкоподібні дзеркала різної форми і розміру. Найчастiше застосовують ложкоподібне дзеркало Симса різних калібрів і пластинчасте плоске переднє дзеркало («підйомник», або «боковик»). Спочатку вводять ложкоподібне (нижнє) дзеркало, відтиснувши назад промежину, потім паралельно йому — плоске (переднє) дзеркало («підйомник»), за допомогою якого піднімають угору передню стінку піхви. У разі необхідності для збільшення доступу до шийки матки вводять такі самі плоскі пластинчасті дзеркала паралельно боковим стінкам піхви («боковики»). Дослідженням за допомогою дзеркал визначають стан стінок піхви (характер складчастості І колір слизової оболонки, виразки, розростання, пухлини та ін.), склепіння і шийки матки (розмір і форма — циліндрична, конічна, форму отвору матки — у жінок, котрі не народжували, — кругла, у жінок, котрі народжувшіи. — у вигляді поперечної щілини, різні патологічні стани — розриви, ерозії, дисплазія епітелію, виворіт слизової оболонки, пухлини та ін.). а також характер піхвових виділень. Піхвове (внутрішнє) дослідження. Дослідження за допомогою введених у піхву пальців називається піхвовим (внутрішнім). Дослідження треба проводити рукою, якою більш володиеш. Приступаючи до дослідження, лікар стає між розсунутими стегнами хворої, яка лежить на гінекологічному кріслі. Великим і вказівним пальцями лівої руки розсовує великі статеві губи. Витягнуті вказівний І середній пальці правої руки обережно вводять у піхву, мізинець і безіменний пальці притискає до долоні, а їх тильну сторону упирає у промежину; великий палець відтягнутий угору, до лобкового горба. У разі вузької піхви (гіпоплазія, жінки, котрі не народжували, вікова атрофія та ін.) піхвове дослідження проводиться тільки вказівним пальцем. Внутрішнє дослідження треба проводити обережно, не завдаючи болю, звертаючи увагу на чутливість, ширину піхви і пружність її стінок. Найчутливішими місцями є клітор і передня стінка піхви в ділянці сечівника, тому при введенні пальці повинні ковзатися по задній стінці піхви. Слід також уникати зіткнення великого пальця з ділянкою клітора і сечівника.
Піхвове дослідження проводять за визначеним планом. 1. Дослідження зовнішніх статевих органів: а) визначають ширину отвору піхви (у жінок, котрі живуть статевим життям, в отвір піхви вільно входять два пальці: у разі стенозу піхви, гіпоплазії та інших патологічних явищ пальці входять важко або їх уведення викликає біль через розтягнення входу до піхви); б) промацують великі залози, присінка (запалення, кіста та Ін.), при цьому звертають увагу на зовнішні отвори проток залоз (характер секрету); в) визначають стан промежини і м'язів тазового дна шляхом надавлювання на м'язи з боку піхви і промацування їх між внутрішніми і зовнішніми пальцями (гіпотрофія, розслаблення, розриви м'язів тазового дна та ін.); г) оглядають зовнішній отвір сечівника і промацують сам канап, який іде по ходу передньої стінки піхви у вигляді тяжа завтовшки як мізинець (ущільнення, стовщення, болісність), легким масажем видавлюють і оглядають виділення із сечівника і присінкових малих залоз (скеновських ходів).
2. Дослідження піхви (довжина, ширина, розтягнення, складчастість слизової Обстежують склепіння піхви: ступінь розвитку (глибина, симетрія, згладжування, випинання, ущільнення). Під час патологічних процесів у тазовій очеревині, клітковині, а інколи і під час запальних змін у матці, придатках матки склепіння піхви болісне, ригідне, сплощене чи випнуте. У разі старечої атрофії та гіпоплазії склепіння скорочується І сплощується. 3. Дослідження піхвової частини шийки матки: визначають форму (циліндрична, Бімануальне комбіноване піхвово-черевно-стінкове (вагінально-абдомінальне) дослідження є основним видом гінекологічного дослідження, оскільки дає змогу виявити положення, розмір, форму матки, визначити стан придатків, тазової очеревини і клітковини. Бімануальне дослідження є продовженням піхвового внутрішнього дослідження, тільки воно проводиться уже не однією (внутрішньою) рукою, а за участю другої (зовнішньої) руки, яка розміщується на передній черевній стінці над лобковим горбом. Дослідження звичайно починають з матки. Пальці вводять у передню частину склепіння, шийку відсовують назад. Зовнішньою рукою черевна стінка глибоко вдавлюється всередину у напрямі до пальців, які знаходяться у піхві. При цьому тіло матки ніби «насаджується» на внутрішні пальці. Якщо тіло матки відхилено назад, то пальці внутрішньої руки розміщують не у передній, а у задній частині склепіння, а пальці зовнішньої руки занурюються глибоко у напрямі до крижів. Під час дослідження матки необхідно визначити її розмір, форму, консистенцію, положення, болісність і рухливість. Розмір матки. У нормі довжина матки разом із шийкою складає 7—8 см; у жінки, яка не народжувала, трохи менша, ніж у жінки, яка народжувана. Зменшення матки можливе у разі інфантильності, атрофії у клімактеричний період і у менопаузі. Збільшення матки спостерігається при пухлинах (міома) під час вагітності. Форма матки у нормі грушоподібна, трохи сплощена спереду назад. Під час вагітності матка кулеподібна, у разі пухлин — неправильної форми. Консистенція матки у нормі тутоеластична, під час вагітності стінка матки розм'якла, у разі міоми — ущільнена. У деяких випадках матка може флюктувати, що характерно для гематометри і піометри. Положення матки (нахил — versio, перегин — flexio, зміщення по горизонтальній осі — positio, по вертикальній осі — elevatio, prolapsus, descensus) має дуже велике значення. У нормі матка розміщена у центрі малого таза. Дно її знаходиться на рівні входу \ матий таз, отвір шийки — на рівні спінаїьної лінії. Шийка і тіло матки утворюють кут, відкритий уперед (anteflexio). Вся матка трохи нахилена уперед (anteversio). Положення матки змінюється під час зміни положення тулуба, у разі переповнення сечового міхура і прямої кишки. За наявності пухлин у ділянці придатків матка зміщується у протилежний бік, при запальних процесах — у бік запалення. У деяких випадках дно матки відхиляється дозаду. Болісність матки під час пальпації відзначається тільки у разі патологічних процесів Рухливість матки. У нормі, особливо у жінок, котрі народжували, матка має достатню рухливість. Під час розслаблення зв'язкового апарату рухливість її стає надмірною і відбувається опущення і випадіння матки. Обмежена рухливість спостерігається у разі інфільтратів навколоматкової клітковини, зрощення матки з пухлинами та ін Після дослідження матки приступають до пальпації придатків (яєчників і маткових труб). Пальці зовнішньої і внутрішньої рук узгоджено переміщують від кутів матки у правий і лівий боки. Для цього внутрішню руку переводять у бокову частину склепіння, а зовнішню — у відповідний бік таза на рівень дна матки. Між пальцями, які сходяться, промацуються маткові труби або яєчники. Незмінені маткові труби тонкі та м'які, вони звичайно не промацуються. Іноді виявляється тонкий щільний круглий шнурок, болісний під час пальпації, або вузлуваті стовщення в ділянці рогів матки і у перешийку маткової труби (сальпінгіт, вузлуватий сальпінгіт). Сактосальпінкс промацується у вигляді довгастого утворення, що розширюється у бік лійки маткової труби і має значну рухомість. Піосальпінкс частіше менш рухомий або фіксований спайками. Нерідко у разі патологічних процесів положення маткових труб змінюється, вони можуть бути припаяні спайками спереду чи ззаду матки, інколи навіть на протилежному боці. Яєчники добре промацуються у вигляді тіла мигдалеподібної форми розміром 3x4 см, досить рухливі і чутливі. Здавлювання яєчників під час дослідження спричиняє болісну реакцію, що за хорошої рухливості не свідчить про наявність запального процесу. Яєчники звичайно збільшуються перед овуляцією і під час вагітності. Під час клімаксу, тривалої аменореї яєчники значно зменшуються. За наявності великих запальних процесів промацати яєчник і маткову трубу нарізно частіше не щастить: визначається болісний конгломерат. Після пальпації придатків матки досліджують зв'язки. Незмінені зв'язки матки звичайно не визначаються. Круглі зв'язки можна промацати під час вагітності і у разі міоми. При цьому зв'язки пальпуються у вигляді тяжів, що йдуть від країв матки до внутрішнього отвору пахового каналу. Крижово-маткові зв'язки промацуються після перенесеного параметриту (інфільтрація і рубцеві зміни). Зв'язки ідуть у вигляді тяжів від задньої поверхні матки на рівні перешийка назад, до крижів. Крижово-маткові зв'язки краще визначаються під час дослідження через пряму кишку. Приматкова клітковина і серозна оболонка пальпуються тільки за наявності у них інфільтратів (ракових або запальних), спайок або ексудату. =акушерство=
1. (у роженицы при I срочных родах…) I беременность, 39-40 нед. Головное предлежание, I позиция, задний вид. Конец I периода родов. - наблюдение за состоянием роженицы (ЧСС, АД) -оценить внутриутробное состояние плода (акушерский стетоскоп, кардиотокография) - ручная помощь при рождении головки - по показаниям эпизио- перинеотомия
2. (первый период вторых срочных родов…) II беременность, 39-40 нед. Головное предлежание, II позиция, передний вид. I период родов, раннее излитие околоплодных вод. - наблюдение за состоянием роженицы (ЧСС, АД) -оценить внутриутробное состояние плода (акушерский стетоскоп, кардиотокография) - оценить цвет околоплодных вод - оценить эффективность родовой деятельности
3. (вторые срочные роды, I период родов…) II беременность, 39-40 нед. Головное предлежание, I период родов. - наблюдение за состоянием роженицы (ЧСС, АД) -оценить внутриутробное состояние плода (акушерский стетоскоп, кардиотокография) - срок беременности и предположительный вес плода -факторы перинатального и акушерского риска -определить план ведения родов
4. (первые срочные роды, I период родов…) I беременность, 39-40 нед. Головное предлежание, II позиция, передний вид., I период родов. Раннее излитие околоплодных вод. - наблюдение за состоянием роженицы (ЧСС, АД) -оценить внутриутробное состояние плода (акушерский стетоскоп, кардиотокография) - оценить цвет околоплодных вод - оценить эффективность родовой деятельности
5. (У 27-летней женщины…) Шеечная беременность, 6-7 нед. Аборт в ходу. Кровотечение -экстирпация матки без придатков на фоне интенсивной терапии.
6. (У больной, 25 лет….) Посттрансфузионный (гемолитический) шок при переливании несовместимой крови. - лечение гемотрансфузионного шока - лечение ОПН
7. (Родильница, 32 лет…) Ранний послеродовый период. Атония матки. Геморрагический шок III степени. -наркоз -лапаротомия -экстирпация мотки без придатков -перевязка внутренних подвздошных артерий -интенсивная терапия геморрагического шока (инфузия эритроцитарной массы, плазмы, коллоидов и кристаллоидов; введение ГКС, вазопрессоров, антигипоксантов, дезагрегантов, диуретиков)
8. (…вследствие наезда велосипедиста…) Беременность, 34 недели. Преждевременная отслойка плаценты. Геморрагический шок III степени. Матка Кувелера. ДВС-синдром. Антенатальная гибель плода. -экстирпация матки без придатков -интенсивная терапия геморрагического шока и ДВС-синдрома (криопреципитат, донорская кровь, ингибиторы фибринолиза)
9. (…контракционное кольцо на 15 см над лоном…) II срочные роды, II период. Клинически узкий таз. Задний асинклитизмОстрый дистресс-синдром плода. Угроза разрыва матки. - К.С.
10. (…У роженицы, 25 лет, с преэклампсией средней степени…) I роды, I период. Головное предлежание. Преэклампсия средней степени тяжести. Преждевременная отслойка плаценты. Геморрагический шок III степени. Интранатальная гибель плода. - наркоз -лапаротомия -К.С. -ит геморрагич.шока
11. (..в анамнезе 3 артифициальных аборта…) II срочные роды, I период. Головное предлежание. Неполное предлежание плаценты. Маточное кровотечение. - наркоз -лапаротомия -К.С.
12. (…роженица, 30 лет, находится в родильном стационаре…) III период родов. Полное прирощение плаценты. -наркоз -лапаротомия -экстирпация матки без придатков
13. (…больная, 32 лет, поступила с жалобами…) III беременность, (15-16 нед) 12 нед. Пузырный занос. - инструментальное выскабливание полости матки на фоне в/в введения метилэргометрина - динамическое определение ХГЧ в крови на протяжении 6 мес. (1-й мес. – 1 раз в нед.; 2 мес. – 1 раз в 2 нед.; 3-й месс. – 1 раз в месс.)
14. (…вторые срочные роды у женщины 30 лет, второй период…) II беременность, 39-40 нед. II период родов. Преэклампсия средней степени тяжести. Преждевременная отслойка нормально расположенной плаценты. Острый дистресс синдром плода. -акушерские щипцы
15. (…размеры таза:26-29-31-21…) Доношенная беременность, 39-40 нед. Головное предлежание. I срочные роды. Конец II периода родов. Угроза разрыва промежности. - эпизиотомия
16. (…муж нашел жену без сознания на полу…) II беременность, 32 нед. Эклампсия беременных. Эпилепсия(?) -К.С. ургентно
17. (… беременная, 28 лет, поступила в стационар в коматозном…) I беременность, 34 нед. Головное предлежание. Эклампсия беременных. Дистресс-синдром плода. - ургентно К.С.
18. (первобеременная, 25 лет…) I беременность, 30 нед. Головное предлежание. Преэклампсия тяжелой степени. -госпитализация в ОРИТ - антигипертензивная терапия (магнезия 25% в/в) -нифедипин 5-10 мг. Под язык - диазепам 2,0 мг. в/в однократно и 40 мг. в/в капельно -интенсивная терапия 24 часа для решения вопроса пролонгирования беременности -дексаметазон 6 мг. ч/з каждые 12 ч. В течении 2 суток
19. (…первобеременная 37 лет..) I беременность, 36 нед. Головное предлежание. Преэклампсия тяжелой степени. Преждевременная отслойка нормально расположенной плаценты. Дистресс-синдром плода. Возрастная первородящая. -К.С. и одновременно лечение преэклампсии
20. (… Через 10 минут после рождения плода массой 4100…) Срочные роды крупным плодом. Ранний послеродовый период.Гипотоническое кровотечение. - ручное обследование полости матки -массаж на кулаке - шов по Лосицкой, клеммы по Башкееву. Если кровотечение продолжается – лапаротомия.
21. (…Вторые срочные роды у роженицы 30 лет….) Доношенная беременность, головное предлежание. II период родов. Отслойка нормально расположенной плаценты. Дистресс-синдром плода. -наркоз -полостные акушерские щипцы
22. (…Роженица 29 лет через 10 часов…) Срочные роды. Ранний послеродовый период. Атония матки. Геморрагический шок III степени. -наркоз -лапаротомия -остановка кровотечения -экстирпация матки без придатков
23. (…в родильный дом оставлена беременная с жалобами…) Беременность, 35-36 нед. Головное предлежание. Преэклампсия легкой степени тяжести. Преждевременная отслойка нормально расположенной плаценты. Дистресс-синдром плода. -К.С.
24. (….По дороге в родильный дом стали подтекать околоплодные воды…) Беременность, 35 нед. Головное предлежание, I период преждевременных родов. Раннее излитие околопладных вод. -партограмма, оценка состояния плода
25. (…роженица 19 лет…) Срочные роды, головное предлежание, I позиция, передний вид. Конец I периода родов. Преэклампсия средней степени тяжести. Дистресс-синдром плода. - К.С.
І Зовнішнє акушерське обстеження вагітних (прийоми Леопольда). За допомогою пальпації живота вагітної визначають частини плода, його величину, положення, позицію, передлежання та відношення передлежачої частини плода до таза жінки. Пальпацією визначають рух плода, можна одержати приблизні дані про кількість навколоплідних вод та стан матки. Пальпація проводиться за певним планом. При зовнішньому акушерському обстеженні вагітних і роділь послідовно використовують чотири прийоми Леопольда. Пальпація живота проводиться у положенні вагітної на спині із зігнутими у кульшових та колінних суглобах нижніми кінцівками. Лікар (або акушерка) стоїть (або сидить) праворуч від вагітної обличчям до її обличчя, коли виконуються перші три прийоми, та обличчям до її нижніх кінцівок, коли виконується четвертий прийом. Перший, другий і четвертий прийоми виконуються двома руками, третій — однією (частіше правою) рукою. Перший прийом. Долонями обох рук, розташованими горизонтально над дном матки, визначають висоту стояння дна матки (тобто її розмір і відповідно термін вагітності) і частину плода, розташовану біля дна матки. Другий прийом. Обидві долоні перемішують з дна на бічні поверхні матки й почергово то правою, то лівою рукою пальпують частини плода, звернені до бічних стінок матки. При поздовжньому положенні плода з одного боку промацується спинка плода— гладенька широка поверхня, з протилежного — дрібні частини плода у вигляді невеликих рухливих горбків. Таким чином, другим прийомом визначають положення, позицію, вид плода. Третій прийом. Однією рукою, звичайно правою, що лежить трохи вище від лобка, охоплюють передлежачу частину плода, після чого обережно роблять рухи цією рукою вправо І вліво. Голівка плода промацується як щільна куляста частина, що має чіткі контури. Якщо голівка плода ще не встановилася у вході до малого таза, вона легко переміщується, балотує між великим і рештою пальців. При тазовому передлежанні визначається об'ємна м'якувата частина, вона не кругла за формою і не здатна балотувати. При поперечному та косому положенні плода передлежача частина не промацується. Отже, третім прийомом визначається характер передлежачої частини плода. Четвертий прийом служить для визначення характеру передлежачої частини та рівня її стояння щодо входу в малий таз. Той, хто проводить дослідження, стає праворуч, обличчям до нижніх кінцівок вагітної, обидві руки кладе долонями вниз на бічні відділи нижнього сегмента матки й пальпує доступні ділянки передлежачої частини плода, намагаючись проникнути кінчиками патьців між передлежачою частиною і бічними відділами входу в малий таз. Ч етвертим прийомом вдається визначити ступінь вставлення голівки плода в малий таз. Якщо голівка стоїть високо і рухається над входом у малий таз, кінці пальців обох рук можна майже цілком підвести під голівку. Якщо голівка опустилася у вхід до малого таза, з'єднати кінці пальців між голівкою і входом у таз не вдається. Якщо робити ковзні рухи по вставленій голівці (кисті рук при цьому розходяться над голівкою), — голівка розміщується малим сегментом у вході до малого таза, а якщо руки сходяться над нею — голівка розміщена великим сегментом у вході в малий таз; якщо голівка значно опустилася у порожнину таза, то над входом до нього промацується тільки основа голівки плода.
III Функціональна характеристика таза в родах. Таз в родах може бути: 1.Нормальным; 2.Клiнiчно вузьким; 3.Анатомiчно вузьким;
Вимірювання таза вагітних. Вимірювання проводиться великого тазу, за розмірами якого можна судити про величину матого таза. До обов'язкових вимірювань таза під час вагітності та пологів відносять визначення тазоміром зовнішніхрозмірів тазу: Distantia spinarum — відстань між зовнішніми точками остей (spinae iliaca anterior superior). За нормачьного тазу цей розмір дорівнює 25-26 см. Distantia cristarum — відстань між найвіддапенішими точками гребінцево-клубових кісток. Розмір — 28-29 см. Distantia trochanterica — відстань між вертлюгами стегнових кісток при зведених нижніх кінцівках. Розмір — 31-32см. Зовнішня кон'югата — conjugate externa — відстань між найбільш випнутою точкою лобкового симфізу, серединою його верхнього краю та ямкою, утвореною на спині між остистим відростком V поперекового і І крижовим хребцем. За норматьного таза цей розмір дорівнює 20-21 см. По визначенням зовнішньої кон'югати можна судити про величину істинної кон'югати. Різниця між величинами зовнішньої та істинної кон'югати заіежить від товщини кісток крижів та лобкового симфізу і дорівнює приблизно 9 см.
Для орієнтовного визначення товщини кісток в акушерстві вимірюють окружність зап'ястка нижче від шилоподібних відростків променевої і ліктьової кісток — індекс Соловйова. У нормі величина його становить 14-16 см.. Iндекс Соловйова дозволяє судити про емкiсть тазу.
Діагностика клінічно вузького таза Унiверсальною ознакою клiнiчно кузького таза є вiдсутнiсть поступального руху голiвки при нормальнiй пологовiй дiяльностi, повному розкриттi шийки матки, вiдсутностi плiдного мiхура на протязi 2 годин у впершенароджуючих та 1 години у повторнонароджуючоi. Під час постановки діагнозу клінічно вузького таза рекомендується такий порядок обстеження роділлі: 1.Докладне вивчення анамнезу. 2.Уточнення розмірів таза, його форми та ступеня звуження. 3.Ретельне зовнішнє акушерське обстеження, особливо під час виконання третього
4.Вимірювання довжини та орієнтовної маси тіла плода, величини голівки, 5. Визначення співвідношення між розмірами голівки плода й таза жінки
|
