Практичні завдання. 1. Зробити коректуру тексту відповідно до правил, використовуючи відповідні коректорські знаки.

1. Зробити коректуру тексту відповідно до правил, використовуючи відповідні коректорські знаки.

 

ВИДАВНИЧА КОРЕКТУРА У ЗБІРНИХ ПОЛОСАХ

(ДРУГА ВЕРСТКА)

1. Згідно з типовим положенням про підготовку руко­пису до видання, кількість видавничих корек ур, як пра­вило, не перевищує двох: верстки і однієї звірки (другої верстки)

2. Коректура другої верстки складається з двох проце­сів: звірки і наскрізного читання без оригіналу.

3. Перш ніж розпочати звірку, коректор перевіряє ком­плектність другої верстки і робить так званий вертикаль­ний перегляд, що полягає у перевірці однорідних елементів тексту і порівнюванні кожного попереднього елемента з наступним.

4. Звірку рядковідливного набору роблять накладанням сторінок першої верстки на сторінки другої верстки. Під час цього процесу звіряють не тільки перелиті (виправлені) рядки, а й усі рядки на полосі. При цьому звертають увагу на такі основні моменти:

а) чи виправлено помічену помилку і чи правильний весь перелитий рядок;

б) перевіряють, чи правка рядка не спричинилася до переливання наступних і попередніх рядків, особливо якщо правка являє собою вставку чи викидку деяких слів або літер (недодержання вимоги компенсаційної правки);

в) якщо помилку, помічену у першій верстці, не виправ­лено, переглядають сусідні рядки;

г) звіряють усі рядки на полосі, перевіряючи цим пра­вильність вставки виправленого рядка в набір;

д) якщо не виправлена цифра у табличному наборі, перевіряють усі цифри в одній графі і сусідніх гра­фах.

5. Перевіряють формат зверстаних полос, колонцифри і колонтитули, спускові і кінцеві полоси, а також розмі­щення таблиць, ілюстрацій і тексту до них (підписів, при­міток тощо).

6. Б\ квовідливний набір у видавництві звіряють так само, як це робиться у друкарні.

7. Другий процес, який проходить у видавництві друга верстка,— це наскрізне читання без оригіналу, бо набра­ний текст уже читано з оригіналом у першій верстці.

8. Мета наскрізного читання:

а) останній контроль за змістом тексту;

) виявлення всіх хиб, перекручень, фактичних та сти дієтичних помилок, залишених в оригіналі або допуще­них у процесі набору, вереїки і правки;

в) остаточна перевірка зв'язку тексту з додачковими елементами, зокрема правильніс'іь розміщення виносок у відношенні до гексту, зв'язок позатексювнх приміток з текстом, відповідність посилань частинам тексту, до яких відсилається читач (поси-лання на інші розділи, сторінки, рисунки, таблиці даного рукопису),

г) виявлення пропусків окремих слів або частин тексту;

д) перевірка відповідності заголовків у тексті заголов­кам у колонтитулах;

е) посторінкова перевірка повноти змісту та його від­повідності назвам рубрик у тексті та їх розміщенню на сторінках;

є) контроль за правильністю переходів з полоси на полосу, з аркуша на аркуш (додержання правил переносу слів, правила заверстування таблиць та рисунків на су­сідніх полосах тощо).

9. При роботі над другою версткою коректор може зіткнутися з переміщенням тексту з полоси на полосу, тобто з переверсткою. Основні причини переверстки:

а) скорочення або доповнення тексту у видавництві;

б) порушення правил верстки у друкарні;

в) помилки в макеті верстки, допущені технічним редак­тором.

10. Звіряючи полоси після переверстування, коректор повинен звертати увагу на такі моменти:

а) перевіряти правильність переміщення частин тексту;

б) контролювати переходи тексту з полоси на полосу (останній рядок абзаца може перейти на нову полосу і зробитися верхнім “завислим” (“висячим”) рядком; перший рядок абзаца, що залишився на попередній сторінці, стає нижнім “завислим” рядком);

в) кліше, таблиці та інші частини полоси можуть по-новому розміститися на полосі; кліше треба наново звіряти з макетом або оригіналом, цифри в таблиці звірити з оригі­налом;

г) через переверстування можуть з'явитися нові оборки, які треба читати як новий набір;

д) здійснювати контроль за зміною колонцифр, колон­титулів, нумерацією рубрик, рисунків, табіиць;

е) перевірити правильність посиланії на сторінки тексту, рисунки, таблиці;

є) при наскрізній нумерації приміток — змінити куме рацію приміток і посилань на них у тексті;

ж) виправити зміст.

11. Якщо в кінці книжки є коментарі, покажчики додатки, що містять посилання на сторінки тексту, требс змінити посилання, враховуючи переверстку.

12. При частковій зміні колонцифр треба перевіряти

місце сигнатури і норми, нумерацію сторінок і місце колонцифр.

13. Для підписання до друку у видавництві треба під­готувати два ідентичні примірники верстки. Для цього коректор переносить з робочого примірника усі виправ­лення до другого примірника верстки і передає обидва примірники ведучому редакторові.

14. Верстку, що передається у виробничий відділ до

друку, повинні підписати ведучий редактор, завідуючий редакцією і головний редактор.

15. Друга звірка (третя верстка) дається видавництву тільки у виняткових випадках на письмову вимогу дирек­тора видавництва і оплачується окремо. Але друга звірка,

спричинена помилками друкарні, проводиться за рахунок друкарні.

16. У верстці, що підписується до друку, допускається не більш як три буквені помилки на друкований аркуш і не більш як три виправлення, які спричинюють перескла­дання (переливки) не більше, ніж трьох рядків; у матема­тичному і формульному наборі — не більше чотирьох виправлень на аркуш, якщо ці виправлення — з заміною літерами того ж кегля і без зміни підключень.

Література: 3–8, додаткова: 16–20, 24, 26–30.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА