Причины и следствия образования озоновых дыр
Тема 1. Інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки на підприємстві. Інструктаж з охорони праці і пожежної безпеки на виробництві; інструктаж з правил безпеки на робочому місці; ознайомлення з плануванням праці і контролем якості виконання робіт; організація робочого місця передових працівників, системою підвищення кваліфікації робітників будівельних організацій. Ознайомлення з об'ємом малярних робіт, впровадження на будівництві програм сучасних технологій, матеріалів, засобів малої механізації. Ознайомлення з організацією будівельного майданчика (склади, під'їзди, шляхи, розміщення машин і механізмів тощо). Інструктаж з безпеки праці безпосередньо на ділянці роботи і робочому місці. Тема 2. Самостійне виконання малярних робіт складністю 6-го розряду. Самостійне виконання робіт маляра 6-го розряду у відповідності з вимогами кваліфікаційної характеристики згідно детальної програми перед випускної виробничої практики, враховуючи конкретні умови підприємства і специфіку учнів. Інструктаж за змістом занять, організація робочого місця та охорона праці. 2.1.Підготовка і обробка поверхонь під декоративне оздоблення: приготування шпаклівок, ґрунтувальних і малярних складів, виготовлення трафаретів; виконання складних рисунків, орнаменту в один і більше тонів, аерографічне оздоблення поверхонь всіма видами розпису. Виконання рельєфного та фактурного (мастичного) опорядження поверхонь з повною підготовкою. Оздоблення поверхонь під цінні породи дерева, декоративного каменю. Оздоблення поверхні під шовк, сукно, замшу. Нанесення рисунку на дзеркала з приміненням трафаретів і по премороку. 2.2.Виконання декоративного лакування, бронзуваня, золочення та сріблення поверхонь з повною підготовкою. 2.3.Опорядження поверхонь левкасом.
Кваліфікаційна пробна робота. Приклади робіт. Рельєфне та фактурне фарбування. Аерографічне опорядження поверхні. Орнаментальний розпис у декілька тонів. Об'ємний розпис. Розпис за рисунками та ескізами від руки та за припорохом. Складання тональної гами особливо складних фарбувальних складів за зразкам . Декоративне лакування, бронзування, золочення та сріблення.
КРИТЕРІЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ АТЕСТАЦІЇ ВИПУСКНИКІВ Професія - 7141.2 маляр (будівельних та ремонтно - будівельних робіт) Кваліфікація - 6 розряд
ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОБОВ’ЯЗКОВИХ
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Анисимов М.В., Анисимова Л.М. Креслення: Підручник. – К.: Вища школа, 1998. – 239 с. Бобров В.Я. Основи ринкової економіки і підприємництва: Підручник. – К.: Вища Школа, 2003. – 719 с. Бондар В.М., Гаврилюк В.А., Духовний А.Х. Практична електротехніка для робітничих професій: Підручник для учнів проф.-техн. навч. закладів. – К.: Веселка, 1997. – 191 с. Бруква В.В., Михальчук В.М. Технологія декоративно-штукатурних і ліпних робіт: Підручник для учнів проф.-техн. навч. закл. – К.: Техніка, 2004. – 280 с. Васильчук М.В. та ін. Основи охорони праці: Пробний підручник для учнів проф.-техн. навч. закладів. – К.: Просвіта. 1997. – 208 с. Винокурова Л.Е., Васильчик М.В. Основи охорони праці: Підручник для учнів проф.-техн. навч. закладів. – 2 – ге вид. – К.: Вікторія, 2001. – 192 с. Винокурова Л.Є., Васильчук М.В., Гамон М.В. Основи охорони праці: Навчальний посібник для професійно – технічних навчальних закладів. – К.: Факт, 2005. – 350 с. Гребенюк Г.Є. Ремонт і реставрація житлових та громадських споруд – памяток архітектури: Підручник для учнів проф.-техн. навч. закладів. – К.: Будівельник, 1996. – 288 с. Гуржій А.М. та ін. Електротехніка з основами промислової електроніки: Підручник для учнів проф.-техн. навч. закладів. – К.: Форум, 2002. – 382 с. Дворкін Л.Й. Опоряджувальні матеріали і вироби: Довідник. – К.: Вища школа, 1993: - 35 с. Добровольський Г.М. Альфрейно-декоративні роботи: Навч. Посібник для учнів проф.-техн. Навч. Закладів. – 2-е вид., перероб. І доп. – К.: Техніка, 1996. – 176 с. Добровольський Г.М. Малярні і шпалерні роботи: Підручник. – 2-ге вид., випр. і допов. – К.: Вища школа, 1996. – 383 с. Єлисєєв А.Г. Підручник з вивчення в ПТУ курсу «Охорона праці» з використанням слайдів. – К. 1995. – 90 с. Канченко Т.В., Панченко М.П. Основи економіки: Підручник. – К.: Вища освіта, 2003. – 320 с. Кривенко П.В. та ін. Матеріалознавство для будівельників: Підручник для учнів проф.-техн. навч. закладів. – К.: Техніка, 1996. – 352 с. Нікуліна А.С., Заславська С.О., Никало Н.Г. Штукатурні роботи і інтегрований курс модульного навчання: Підручник для проф. – тех. навчальних закладів: В 2 ч. – 4. І. – К.: Вікторія, 2004. – 384 с. Нікуліна А.С., Заславська С.О., Никало Н.Г. Штукатурні роботи і інтегрований курс модульного навчання: Підручник для проф. – тех. навчальних закладів: В 4 ч. – 4. І. – К.: Вікторія, 2004. – 384 с Остапченко Т.Є. Технологія опоряджувальних робіт: підручник. – К.: Вища освіта, 2003. – 364 с. Сидоренко В.К. Креслення: Підручник для учнів загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Школяр, 2004. – 239 с.
З М І С Т Стр. Аркущ погоджень ………………………………………………………….. 2 Авторський колектив …………………………………………………......... 4 Загальні положення ………………………………………………………... 5 Державний стандарт з кваліфікації ІІ розряду ……...……………......... 8 Освітньо – кваліфікаційна характеристика випускника ………………. ….9 Типовий навчальний план ………………………………………………….. 10 Типова навчальна програма з предмета «Основи правових знань» ……... 11 Типова навчальна програма з предмету «Основи галузевої економіки і підприємництва»……………………………………………………………... 15 Типова навчальна програма з предмета «Інформаційні технології»……… 18 Типова навчальна програма з предмета «Правила дорожнього руху»…….20 Типова навчальна програма з предмета «Технологія малярних робіт»……23 Типова навчальна програма з предмета «Матеріалознавство»…………….25 Типова навчальна програма з предмета «Охорона праці»………………….27 Типова навчальна програма з предмета «Будівельне креслення»………….31 Типова навчальна програма з предмета «Електротехніка»…………………33 Типова навчальна програма з виробничого навчання……………………….35 Критерії кваліфікаційної атестації випускників……………………………..39 Перелік основних обов’язкових засобів навчання …………………………..48 Державний стандарт з кваліфікації ІІІ розряду ……………………........ 50 Освітньо – кваліфікаційна характеристика випускника ………………. …..51 Типовий навчальний план …………………………………………………... 52 Типова навчальна програма з предмета «Основи правових знань» …….... 53 Типова навчальна програма з предмету «Основи галузевої економіки і підприємництва»…………………………………………………………….... 54 Типова навчальна програма з предмета «Інформаційні технології»……… 55 Типова навчальна програма з предмета «Технологія малярних робіт»…….57 Типова навчальна програма з предмета «Матеріалознавство»……………..59 Типова навчальна програма з предмета «Охорона праці»……………….….61 Типова навчальна програма з предмета «Будівельне креслення»……….….63 Типова навчальна програма з предмета «Електротехніка»…………………65 Типова навчальна програма з виробничого навчання……………………....67 Критерії кваліфікаційної атестації випускників……………………………..71 Перелік основних обов’язкових засобів навчання ………………………….77 Державний стандарт з кваліфікації ІV розряду ………………………....79 Освітньо – кваліфікаційна характеристика випускника ………………. ….80 Типовий навчальний план …………………………………………………... 81 Типова навчальна програма з предмета «Основи правових знань» …….... 82 Типова навчальна програма з предмету «Основи галузевої економіки і підприємництва»……………………………………………………………... 83 Типова навчальна програма з предмета «Інформаційні технології»……… 84 Типова навчальна програма з предмета «Технологія малярних робіт»……85 Типова навчальна програма з предмета «Матеріалознавство»…………….86 Типова навчальна програма з предмета «Охорона праці»………………….87 Типова навчальна програма з предмета «Будівельне креслення»………….90 Типова навчальна програма з предмета «Електротехніка»…………………91 Типова навчальна програма з виробничого навчання……………………….93 Критерії кваліфікаційної атестації випускників……………………………..98 Перелік основних обов’язкових засобів навчання ………………………….104 Державний стандарт з кваліфікації V розряду …………...………......... 105 Освітньо – кваліфікаційна характеристика випускника ………………. …..107 Типовий навчальний план …………………………………………………… 108 Типова навчальна програма з предмета «Основи правових знань» …….... 109 Типова навчальна програма з предмету «Основи галузевої економіки і підприємництва»……………………………………………………………… 111 Типова навчальна програма з предмета «Інформаційні технології»……… 112 Типова навчальна програма з предмета «Технологія малярних робіт»……113 Типова навчальна програма з предмета «Матеріалознавство»……………..114 Типова навчальна програма з предмета «Охорона праці»…………………..115 Типова навчальна програма з предмета «Будівельне креслення»…………..118 Типова навчальна програма з предмета «Електротехніка»………………….119 Типова навчальна програма з виробничого навчання……………………….120 Критерії кваліфікаційної атестації випускників……………………………..124 Перелік основних обов’язкових засобів навчання …………………………..131 Державний стандарт з кваліфікації VІ розряду …….……………......... 133 Освітньо – кваліфікаційна характеристика випускника ………………. …..134 Типовий навчальний план …………………………………………………… 135 Типова навчальна програма з предмета «Основи правових знань» ……..... 136 Типова навчальна програма з предмету «Основи галузевої економіки і підприємництва»……………………………………………………………... 137 Типова навчальна програма з предмета «Інформаційні технології»……… 138 Типова навчальна програма з предмета «Технологія малярних робіт»……139 Типова навчальна програма з предмета «Матеріалознавство»………….….140 Типова навчальна програма з предмета «Охорона праці»……………….….141 Типова навчальна програма з предмета «Будівельне креслення»……….….142 Типова навчальна програма з предмета «Електротехніка»……………….…143 Типова навчальна програма з виробничого навчання…………………….….144 Критерії кваліфікаційної атестації випускників………………………….…..149 Перелік основних обов’язкових засобів навчання ……………………….…..158 Список рекомендованої літератури …………………………………………...160
Организменный уровень организации жизни- представлен одноклеточными и многоклеточными организмами растений, животных, грибов и бактерий.Популяционно-видовой уровень организации жизни- представлен в природе огромным разнообразием видов и их популяций. Биогеоценотический уровень организации жизни - представлен разнообразием естественных и культурных биогеоценозов во всех средах жизни. Биосферный уровень организации жизни- представлен высшей, глобальной формой организации биосистем — биосферой. 2. Причина и следствия «парникового эффекта». Парнико́вый эффе́кт — повышение температуры нижних слоёв атмосферы планеты по сравнению с эффективной температурой, то есть температурой теплового излучения планеты, наблюдаемого из космоса. Исходя из того, что «естественный» парниковый эффект - это устоявшийся, сбалансированный процесс, вполне логично предположить, что увеличение концентрации «парниковых» газов в атмосфере должно привести к усилению парникового эффекта, который в свою очередь приведет к глобальному потеплению климата. Количество СО2 (углекислоты) в атмосфере неуклонно растет вот уже более века из-за того, что в качестве источника энергии стали широко применяться различные виды ископаемого топлива (уголь и нефть). Кроме того, как результат человеческой деятельности в атмосферу попадают и другие парниковые газы, например метан, закись азота и целый ряд хлорсодержащих веществ. Несмотря на то, что они производятся в меньших объемах, некоторые из этих газов куда более опасны с точки зрения глобального потепления, чем углекислый газ. Следствием парникового эффекта является также сглаживание температурных контрастов как между полярными и экваториальными зонами планеты, так и между дневными и ночными температурами 3. Учение Вернадского о биосфере, её основные положения. В структуре биосферы Вернадский выделял семь видов вещества: живое; биогенное (возникшее из живого или подвергшееся переработке); косное (абиотическое, образованное вне жизни); биокосное (возникшее на стыке живого и неживого; к биокосному, по Вернадскому, относится почва); вещество в стадии радиоактивного распада; рассеянные атомы; вещество космического происхождения.
Живое вещество развивается в реальном пространстве, которое обладает определённой структурой, симметрией и дисимметрией. Строение вещества соответствует некоему пространству, а их разнообразие свидетельствует о разнообразии пространств. Таким образом, живое и косное не могут иметь общее происхождение, они происходят из разных пространств, извечно находящихся рядом в Космосе. Некоторое время Вернадский связывал особенности пространства живого вещества с его предполагаемым неевклидовым характером, но по неясным причинам отказался от этой трактовки и стал объяснять пространство живого как единство пространства-времени. пять постулатов В.И.Вернадского, относящихся к функции биосферы.
Постулат первый: "С самого начала биосферы жизнь, в нее входящая, должна была быть уже сложным телом, а не однородным веществом, поскольку связанные с жизнью ее биогеохимические функции по разнообразию и сложности не могут быть уделом какой-нибудь одной формы жизни". Смысл сказанного однозначен: первобытная биосфера изначально была представлена богатым функциональным разнообразием.
Постулат второй: "Организмы проявляются не единично, а в массовом эффекте... ". И далее: "Первое появление жизни... должно было произойти не в виде появления одного какого-нибудь вида организмов, а их совокупности, отвечающей геохимической функции жизни. Должны были сразу появиться биоценозы".
Третий постулат: "В общем монолите жизни, как бы не менялись его составные части, их химические функции не могли быть затронуты морфологическим изменением". Смысл приведенных постулатов таков: первичная биосфера была представлена "совокупностями" организмов типа биоценозов, которые и были главной "действующей силой" геохимических преобразований, а морфологические изменения компонентов этих "совокупностей" не отражались на их "химических функциях".
Постулат четвертый: "Живые организмы... своим дыханием, своим питанием, своим метаболизмом... непрерывной сменой поколений... порождают одно из грандиознейших планетных явлений... миграцию химических элементов в биосфере", поэтому "на всем протяжении протекших миллионов лет мы видим образование тех же минералов, во все времена шли те же циклы химических элементов, какие мы видим и сейчас".
И пятый постулат: "Все без исключения функции живого вещества в биосфере могут быть исполнены простейшими одноклеточными организмами".
Какие же именно "геохимические функции" имел в виду Вернадский? Он определил их такими терминами: газовая, кислородная, окислительная, кальциевая, восстановительная, концентрационная, разрушение органических соединений, восстановительное разложение, метаболизм и дыхание. Функций этих было достаточно, чтобы "былая биосфера" сыграла свою определяющую роль в становлении оболочек Земли - атмосферы, гидросферы, литосферы и геосферы. Современная наука о биосфере те же функции классифицирует по пяти категориям: энергетическая, концентрационная, деструктивная, средообразующая, транспортная.
Причины и следствия образования озоновых дыр
Озо́новая дыра́ — локальное падение концентрации озона в озоновом слое Земли. По общепринятой в научной среде теории, во второй половине XX века всё возрастающее воздействие антропогенного фактора в виде выделения хлор- и бромсодержащих фреонов привело к значительному утончению озонового слоя. Содержание озона в атмосфере колеблется вследствие многих естественных причин. Периодические колебания связаны с циклами солнечной активности; многие компоненты вулканических газов способны разрушать озон, поэтому повышение вулканической активности ведет к снижению его концентрации. Благодаря высоким, сверураганным скоростям воздушных потоков в стратосфере разрушающие озон вещества разносятся на большие площади. Переносятся не только разрушители озона, но и он сам, поэтому нарушения концентрации озона быстро разносятся на большие площади, а локальные небольшие «дыры» в озоновом щите, вызванные, например, запуском ракеты, сравнительно быстро затягиваются. Только в полярных областях воздух малоподвижен, вследствие чего исчезновение там озона не компенсируется его заносом из других широт, и полярные «озонные дыры», особенно на Южном полюсе, весьма устойчивы.
5. Что такое ПДК?
Предельно допустимая концентрация (ПДК) — утверждённый в законодательном порядке санитарно-гигиенический норматив. Под ПДК понимается такая концентрация химических элементов и их соединений в окружающей среде, которая при повседневном влиянии в течение длительного времени на организм человека не вызывает патологических изменений или заболеваний, устанавливаемых современными методами исследований в любые сроки жизни настоящего и последующего поколений. Для установления ПДК используют расчётные методы, результаты биологических экспериментов, а также материалы динамических наблюдений за состоянием здоровья лиц, подвергшихся воздействию вредных веществ. В последнее время широко используются методы компьютерного моделирования, предсказания биологической активности новых веществ, биотестирование на различных объектах.
6. Экологические понятия: вид, популяция, биотоп, сообщество, экосистема, биосфера, биоценоз, биогеоценоз.
Вид (лат. species) — таксономическая, систематическая единица, группа особей с общими морфофизиологическими, биохимическими и поведенческими признаками, способная к взаимному скрещиванию, дающему в ряду поколений плодовитое потомство, закономерно распространённая в пределах определённого ареала и сходно изменяющаяся под влиянием факторов внешней среды. Популяция - совокупность особей одного вида, занимающих определенный ареал, свободно скрещивающихся друг с другом, имеющих общее происхождение, генетическую основу и в той или иной степени изолированных от других популяций данного вида. Биото́п (от греч. βίος — жизнь и τόπος — место) — относительно однородный по абиотическим факторам среды участок суши или водоёма, заселённый живыми организмами (занятое одним биоценозом). Биотоп совместно с биоценозом составляет единый биогеоценоз. Сообщество - сложившаяся естественным путем группа растений и животных, живущих в определенной местности. Сообщества обычно именуют по наиболее характерному физическому свойству или по преобладающему виду. Экосисте́ма, или экологи́ческая систе́ма (от др.-греч. οἶκος — жилище, местопребывание и σύστημα — система) — биологическая система, состоящая из сообщества живых организмов (биоценоз), среды их обитания (биотоп), системы связей, осуществляющей обмен веществом и энергией между ними. Биосфе́ра (от др.-греч. βιος — жизнь И σφαῖρα — сфера, шар) — оболочка Земли, заселённая живыми организмами, находящаяся под их воздействием и занятая продуктами их жизнедеятельности; «пленка жизни»; глобальная экосистема Земли. Биогеоценоз (от греч. βίος — жизнь γη — земля + κοινός — общий) — система, включающая сообщество живых организмов и тесно связанную с ним совокупность абиотических факторов среды в пределах одной территории, связанные между собой круговоротом веществ и потоком энергии. Представляет собой устойчивую саморегулирующуюся экологическую систему, в которой органические компоненты (животные, растения) неразрывно связаны с неорганическими (вода, почва). Примеры: сосновый лес, горная долина. Учение о биогеоценозе разработано Владимиром Сукачёвым в 1940 году. Биоценоз (от греч. β
|