Причины и следствия образования озоновых дыр

Тема 1. Інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки на підприємстві.

Інструктаж з охорони праці і пожежної безпеки на виробництві; інструктаж з правил безпеки на робочому місці; ознайомлення з плануванням праці і контролем якості виконання робіт; організація робочого місця передових працівників, системою підвищення кваліфікації робітників будівельних організацій. Ознайомлення з об'ємом малярних робіт, впровадження на будівництві програм сучасних технологій, матеріалів, засобів малої механізації.

Ознайомлення з організацією будівельного майданчика (склади, під'їзди, шляхи, розміщення машин і механізмів тощо).

Інструктаж з безпеки праці безпосередньо на ділянці роботи і робочому місці. Тема 2. Самостійне виконання малярних робіт складністю 6-го розряду.

Самостійне виконання робіт маляра 6-го розряду у відповідності з вимогами кваліфікаційної характеристики згідно детальної програми перед випускної виробничої практики, враховуючи конкретні умови підприємства і специфіку учнів. Інструктаж за змістом занять, організація робочого місця та охорона праці.

2.1.Підготовка і обробка поверхонь під декоративне оздоблення: приготування шпаклівок, ґрунтувальних і малярних складів, виготовлення трафаретів; виконання складних рисунків, орнаменту в один і більше тонів, аерографічне оздоблення поверхонь всіма видами розпису. Виконання рельєфного та фактурного (мастичного) опорядження поверхонь з повною підготовкою. Оздоблення поверхонь під цінні породи дерева, декоративного каменю. Оздоблення поверхні під шовк, сукно, замшу. Нанесення рисунку на дзеркала з приміненням трафаретів і по премороку.

2.2.Виконання декоративного лакування, бронзуваня, золочення та сріблення поверхонь з повною підготовкою.

2.3.Опорядження поверхонь левкасом.

 

Кваліфікаційна пробна робота.

Приклади робіт.

Рельєфне та фактурне фарбування. Аерографічне опорядження поверхні.

Орнаментальний розпис у декілька тонів.

Об'ємний розпис.

Розпис за рисунками та ескізами від руки та за припорохом.

Складання тональної гами особливо складних фарбувальних складів за зразкам

. Декоративне лакування, бронзування, золочення та сріблення.

 

КРИТЕРІЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ АТЕСТАЦІЇ ВИПУСКНИКІВ

Професія - 7141.2 маляр (будівельних

та ремонтно - будівельних робіт)

Кваліфікація - 6 розряд

 

Бали	Знає	Бали	Уміє
	Учень (слухач) має незначні загальні знання зелементів навчального матеріалу пов’язаного з видами розпису та шрифтів, правилами кольороутворення. Здатний виконувати прості завдання під прямим керівництвом у структурованому середовищі. Навички навчання потребують структурованої підтримки.		Учень (слухач) здатний виконувати елементи простих завдань пов’язаних з підготовкою поверхонь під фактурне класичне рельєфне оздоблення поверхонь. Користуватись ручним інструментом під прямим керівництвом у структурованому середовищі. Результат виконаної роботи повністю не відповідає діючим якісним і кількісним нормам. Без присвоєння кваліфікації.
	Учень (слухач) має загальні знання з основних матеріалів і сумішей пов’язаних з правилами кольороутворення та прийомами змішування пігментів з урахуванням їх хімічної взаємодії. Здатен виконувати прості завдання під прямим керівництвом у структурованому середовищі. Навички навчання потребують структурованої підтримки.		Учень (слухач) здатен виконувати окремі фрагменти простих завдань при підготовці поверхонь, вміє визначати готовність фарби для нанесення на поверхню, в процесі роботи не завжди правильно використовує інструменти та пристрої. Виконує роботи під прямим керівництвом в структурованому середовищі. Результати виконаної роботи істотно не відповідають діючим якісним і кількісним нормам. Без присвоєння кваліфікації.
	Учень (слухач) має базові загальні знання пов'язані з навчальним матеріалом з рельєфним та фактурним фарбуванням поверхонь. сумішей. Здатний виконувати прості завдання під прямим керівництвом у структурованому середовищі. Навички навчання потребують структурованої підтримки.		Учень (слухач) здатний виконувати прості завдання пов’язані з правильною розбивкою поверхні під рельєфне та фактурне (мастичне) оздоблення поверхонь. Виконує роботи під прямим керівництвом у структурованому середовищі. Навички навчання потребують структурованої підтримки. Результат виконаної роботи не відповідає діючим норман. Без присвоєння кваліфікації.

 

	Учень (слухач) має істотно обмежений обсяг знань, навичок і незначні компетенції, які є загальними за характером про матеріал пов'язані з способами підбирання та складання трафаретів для аерографічного оздоблення поверхонь. Застосовує знання під керівництвом у контрольованому середовищі. Несе часткову відповідальність за своє навчання.		Учень (слухач) має істотно обмежений обсяг навичок і незначні компетенції з навчального матеріалу за допомогою майстра виробничого навчання виконує навчально – виробничі завдання з використанням інструкційно – технологічних карт при нанесенні на поверхню мастики макловицею, шпателем з обробкою гребінцем, пористою губкою та набивання трафаретів. Застосовує навички під керівництвом у контрольованому середовищі. Несе часткову відповідальність за своє навчання Результат роботи відповідає мінімальним діючим якісним і кількісним нормам. Кваліфікація присвоюється, але потребує подальшого вдосконалення через досвід роботи, або навчання.
	Учень (слухач) має обмежений обсяг знань і широкі компетенції, які за характером виконання робіт пов'язаних з орнаментальним розписчом в декілька тонів. Застосовує знання під керівництвом в контрольованому середовищі. Несе часткову відповідальність за своє навчання.		Учень (слухач) має обмежений обсяг навичок і широкі компетенції, які є в основному загальними за характером. Уміє готувати поверхню під рельєфне, фактурне (мастичне) оздоблення поверхонь, нанесення фарби за допомогою фарборозпилювача, компресора і набором прямих та зворотних трафаретів. Застосовує навички під керівництвом у контрольованому середовищі. Несе часткову відповідальність за своє навчання. Кваліфікація присвоюється, але потребує подальшого удосконалення через досвід роботи або навчання.

 

	Учень (слухач) має обмежений обсяг знань і більш широкі компетенції, які є в основному конкретними і загальними за характером основних положень навчального матеріалу, а саме: об'ємний розпис пов'язаний з аерографічним опорядженням. Знає будову аерографа та його відмінності від фарборозпилювача, користується нескладною технологічною документацією. Застосовує знання під керівництвом у контрольованому середовищі. Несе часткову відповідальність за своє навчання.		Учень (слухач) має обмежений обсяг навичок і більш широкі компетенції, які є в основному конкретними і загальними за характером уміння організовувати робоче місце, аналізує та виправляє допущені помилки при виконання аерографічного розпису за допомогою фарбувального агрегату, оздобленням поверхні під шовк, замшу, сукно (при складанні кольорів по зразкам натуральних тканин). Виконана робота має окремі відхилення від діючих якісних показників. Застосовує навички під керівництвом у контрольованому середовищі. Несе часткову відповідальність за своє навчання. Кваліфікація присвоюється, але потребує подальшого удосконалення через досвід роботи або навчання.
	Учень (слухач) має загальні знання і конкретні базові несистематизовані теоретичні знання з основних положень навчального матеріалу, про розпис за рисунками та ескізами від руки. Має істотно обмежений досвід практики у конкретному аспекті.		Учень (слухач) має конкретні практичні знання, виконує завдання у відповідності з технологічною послідовністю при обробці поверхні під цінні породи дерев, декоративного каменя. Користується необхідною інструкційно-технолгічною документацією. Застосовує основні прийоми самоконтролю за якістю роботи, при цьому потребує консультації майстра. Уміє користуватись робочим інструментом. Уміє організувати робоче місце. Здатний виконувати завдання під керівництвом. Відповідає за своє власне навчання і має істотно обмежений досвід практики у конкретному аспекті роботи. Результат роботи в цілому відповідає якісним і кількісні показникам рівня кваліфікації.
	Учень (слухач) має широкі загальні знання і конкретні базові теоретичні знання пов’язані з складанням тональної гами особливо складних фарбувальних сумішей за зразком. Відповідає за своє власне навчання і має обмежений досвід практики у конкретному аспекті навчання.		Учень (слухач) має конкретні практичні знання та уміння самостійно застосовувати теоретичні знання для практичних завдань при виконанні робі під оздоблення поверхні під дуб, горіх, червоне дерево та декоративному лакуванні поверхні.. Виконана робота має незначні відхилення від встановлених норм. Достатньо усвідомлено користується технологічною документацією. Здатний виконувати завдання під керівництвом. Відповідає за своє власне навчання і має обмежений досвід практики у конкретному аспекті роботи.
	Учень (слухач) має широкі загальні знання і систематизовані конкретні базові теоретичні знання для виконання теоретичних і практичних робіт, знає особливості декоративного лакування пофарбованих та оздоблених поверхонь. Відповідає за своє власне навчання і має обмежений досвід практики у конкретному аспекті навчання.		Учень (слухач) самостійно і в цілому правильно організовує робоче місце, планує та виконує практичні завдання, користується всіма видами інструменту, пристроями, інструкційно - технологічною документацією. Виконує норми виробітку. Здатний виконувати завдання під керівництвом. Відповідає за своє власне навчання і має обмежений досвід практики у конкретному аспекті роботи. Дотримується норм витрат матеріалів.
	Учень (слухач) має значні конкретні теоретичні знання, здатний використовувати їх у нестандартних умовах, виявляє елементи творчого підходу в технології. Знає способи бронзування металевих, гіпсових та інших поверхонь. Робить аргументовані висновки, правильно і усвідомлено застосовує усі види технологічної документації. Здатен до самокерування при навчання.		Учень (слухач) має значні конкретні практичні навички та вміння пов'язані при виконанні аерографічного оздоблення, декоративному лакуванні, бронзуванні, золоченні та срібленні поверхонь і інших робіт, які відповідають вимогам кваліфікаційної характеристики з професії "маляр" 6-го розряду. Раціонально організовує робоче місце та дотримується правил безпеки праці при виконанні робіт. Визначається здатністю застосовувати спеціальні знання, навички компетенції і вирішувати проблеми незалежно. Здатен до самокерування при навчання і має практичний досвід роботи в простих ситуаціях.
	Учень (слухач) має значні систематизовані конкретні теоретичні знання з технології позолочення та сріблення поверхонь. Визначається здатністю застосовувати спеціальні знання, навички компетенції і вирішувати проблеми незалежно. Здатен до самокерування при навчання і має практичний досвід роботи, як у простих так і виняткових ситуаціях.		Учень (слухач) має значні конкретні практичні і теоретичні знання, навички та уміння пов'язані з виконанням робіт, які відповідають вимогам кваліфікаційної характеристики з професії "маляр" 6-го розряду. Визначається здатністю застосовувати спеціальні знання з розробки окремих видів технічної та технологічної документації. Має навички компетенції вирішувати проблеми самостійно, здатен до самокерування при навчанні Має практичний досвід роботи, як у простих так і виняткових ситуаціях.
	Учень (слухач) має ґрунтовні, конкретні теоретичні знання пов'язані з технологією розпису поверхонь, правил кольроутворення та змішування пігментів з урахуванням їх хімічної взаємодії, знає будову аерографа. Знає способи бронзування, золочення та сріблення поверхонь. Знає основні правила охорони праці при виконання робіт, які відповідають кваліфікаційним характеристикам "маляра" 6-го розряду. Визначається здатністю застосовувати спеціальні знання і навички компетенції та вирішувати проблеми незалежно. Здатен до аналізу та самокерування при навчанні і має практичний досвід роботи як у простих, так і у виняткових ситуаціях.		Учень (слухач) має значні конкретні теоретичні і практичні знання і навички та вміння самостійно виконувати роботи, які відповідають вимогам кваліфікаційної характеристики з професії "маляр" 6-го розряду. Визначається здатністю застосовувати спеціальні знання, навички компетенції і вирішувати проблеми незалежно. Здатен до аналізу та до самокерування при навчанні і має практичний досвід у роботі, як у простих, так і у виняткових ситуаціях.

 

 

ПЕРЕЛІК

ОСНОВНИХ ОБОВ’ЯЗКОВИХ
ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ

 

 

№ п/п	Найменування	Кількість на групу з 15 осіб	Примітка
для індивідуального користування	для групового користування
Обладнання
1.	Дрель
2.	Насадка для розмішування суміші.
3.	Лінійка
4.	Шліфувальний блок
5.	Установка СО-21 для нанесення шпаклівки
6.	Ванночка для валиків та щіток
7.	Ванночка з сіткою
8.	Дозуюча ємкість
9.	Сито
10.	Відро металеве
11.	Відро пластмасове
12.	Розсувні драбини
П. Інструменти
1.	Щітка рогожана
2.	Щітка ручник типу КР-1
3.	Щітка - макловиця КМА-1
4.	Щітка для фільонок
5.	Пристрій для витягування фільонок	-
6.	Гумові рельєфні валики
7.	Пористий валик
8.	Рельєфний валик
9.	Бачок
10.	Машинка для набризкування
11.	Щетинна торцівка
	Гумова торцівка
	Щітка-торцівка
	Скальпель
	Ніж для обрізання шпалер
12.	Щітка - розхльостка
13.	Гребінці
14.	Щітки колонкові
15.	Гумовий пів валик для оздоблення під дерево
16.	Запобіжний щиток
17.	Листок золота
18.	Золотарна подушечка
19.	Лощила
20.	Ніж для розрізання тріщин
21.	Плоска колонкова щітка
22.	Фарбувальний агрегат для аерографічних робіт
23.	Діафрагмовий компресор СО-45
24.	Фарборозпилювач СО-6
25.	Шпатель стальний розм.. в мм 20, 50, 90, 150, 250, 350, 450, 600
26.	Шпатель гумовий в набору
27.	Валик акриловий
28.	Терка дерев’яна пінопластова
29.	Рівень
30.	Висок
31.	Блок зі шнуром для відбивання лінії
32.	Ножиці для обрізання шпалер
33.	Ножиці для обрізання перфорірованого профілю

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Анисимов М.В., Анисимова Л.М. Креслення: Підручник. – К.: Вища школа, 1998. – 239 с.

Бобров В.Я. Основи ринкової економіки і підприємництва: Підручник. – К.: Вища Школа, 2003. – 719 с.

Бондар В.М., Гаврилюк В.А., Духовний А.Х. Практична електротехніка для робітничих професій: Підручник для учнів проф.-техн. навч. закладів. – К.: Веселка, 1997. – 191 с.

Бруква В.В., Михальчук В.М. Технологія декоративно-штукатурних і ліпних робіт: Підручник для учнів проф.-техн. навч. закл. – К.: Техніка, 2004. – 280 с.

Васильчук М.В. та ін. Основи охорони праці: Пробний підручник для учнів проф.-техн. навч. закладів. – К.: Просвіта. 1997. – 208 с.

Винокурова Л.Е., Васильчик М.В. Основи охорони праці: Підручник для учнів проф.-техн. навч. закладів. – 2 – ге вид. – К.: Вікторія, 2001. – 192 с.

Винокурова Л.Є., Васильчук М.В., Гамон М.В. Основи охорони праці: Навчальний посібник для професійно – технічних навчальних закладів. – К.: Факт, 2005. – 350 с.

Гребенюк Г.Є. Ремонт і реставрація житлових та громадських споруд – памяток архітектури: Підручник для учнів проф.-техн. навч. закладів. – К.: Будівельник, 1996. – 288 с.

Гуржій А.М. та ін. Електротехніка з основами промислової електроніки: Підручник для учнів проф.-техн. навч. закладів. – К.: Форум, 2002. – 382 с.

Дворкін Л.Й. Опоряджувальні матеріали і вироби: Довідник. – К.: Вища школа, 1993: - 35 с.

Добровольський Г.М. Альфрейно-декоративні роботи: Навч. Посібник для учнів проф.-техн. Навч. Закладів. – 2-е вид., перероб. І доп. – К.: Техніка, 1996. – 176 с.

Добровольський Г.М. Малярні і шпалерні роботи: Підручник. – 2-ге вид., випр. і допов. – К.: Вища школа, 1996. – 383 с.

Єлисєєв А.Г. Підручник з вивчення в ПТУ курсу «Охорона праці» з використанням слайдів. – К. 1995. – 90 с.

Канченко Т.В., Панченко М.П. Основи економіки: Підручник. – К.: Вища освіта, 2003. – 320 с.

Кривенко П.В. та ін. Матеріалознавство для будівельників: Підручник для учнів проф.-техн. навч. закладів. – К.: Техніка, 1996. – 352 с.

Нікуліна А.С., Заславська С.О., Никало Н.Г. Штукатурні роботи і інтегрований курс модульного навчання: Підручник для проф. – тех. навчальних закладів: В 2 ч. – 4. І. – К.: Вікторія, 2004. – 384 с.

Нікуліна А.С., Заславська С.О., Никало Н.Г. Штукатурні роботи і інтегрований курс модульного навчання: Підручник для проф. – тех. навчальних закладів: В 4 ч. – 4. І. – К.: Вікторія, 2004. – 384 с

Остапченко Т.Є. Технологія опоряджувальних робіт: підручник. – К.: Вища освіта, 2003. – 364 с.

Сидоренко В.К. Креслення: Підручник для учнів загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Школяр, 2004. – 239 с.

 

З М І С Т Стр.

Аркущ погоджень ………………………………………………………….. 2

Авторський колектив …………………………………………………......... 4

Загальні положення ………………………………………………………... 5

Державний стандарт з кваліфікації ІІ розряду ……...……………......... 8

Освітньо – кваліфікаційна характеристика випускника ………………. ….9

Типовий навчальний план ………………………………………………….. 10

Типова навчальна програма з предмета «Основи правових знань» ……... 11

Типова навчальна програма з предмету «Основи галузевої економіки і підприємництва»……………………………………………………………... 15

Типова навчальна програма з предмета «Інформаційні технології»……… 18

Типова навчальна програма з предмета «Правила дорожнього руху»…….20

Типова навчальна програма з предмета «Технологія малярних робіт»……23

Типова навчальна програма з предмета «Матеріалознавство»…………….25

Типова навчальна програма з предмета «Охорона праці»………………….27

Типова навчальна програма з предмета «Будівельне креслення»………….31

Типова навчальна програма з предмета «Електротехніка»…………………33

Типова навчальна програма з виробничого навчання……………………….35

Критерії кваліфікаційної атестації випускників……………………………..39

Перелік основних обов’язкових засобів навчання …………………………..48

Державний стандарт з кваліфікації ІІІ розряду ……………………........ 50

Освітньо – кваліфікаційна характеристика випускника ………………. …..51

Типовий навчальний план …………………………………………………... 52

Типова навчальна програма з предмета «Основи правових знань» …….... 53

Типова навчальна програма з предмету «Основи галузевої економіки і підприємництва»…………………………………………………………….... 54

Типова навчальна програма з предмета «Інформаційні технології»……… 55

Типова навчальна програма з предмета «Технологія малярних робіт»…….57

Типова навчальна програма з предмета «Матеріалознавство»……………..59

Типова навчальна програма з предмета «Охорона праці»……………….….61

Типова навчальна програма з предмета «Будівельне креслення»……….….63

Типова навчальна програма з предмета «Електротехніка»…………………65

Типова навчальна програма з виробничого навчання……………………....67

Критерії кваліфікаційної атестації випускників……………………………..71

Перелік основних обов’язкових засобів навчання ………………………….77

Державний стандарт з кваліфікації ІV розряду ………………………....79

Освітньо – кваліфікаційна характеристика випускника ………………. ….80

Типовий навчальний план …………………………………………………... 81

Типова навчальна програма з предмета «Основи правових знань» …….... 82

Типова навчальна програма з предмету «Основи галузевої економіки і підприємництва»……………………………………………………………... 83

Типова навчальна програма з предмета «Інформаційні технології»……… 84

Типова навчальна програма з предмета «Технологія малярних робіт»……85

Типова навчальна програма з предмета «Матеріалознавство»…………….86

Типова навчальна програма з предмета «Охорона праці»………………….87

Типова навчальна програма з предмета «Будівельне креслення»………….90

Типова навчальна програма з предмета «Електротехніка»…………………91

Типова навчальна програма з виробничого навчання……………………….93

Критерії кваліфікаційної атестації випускників……………………………..98

Перелік основних обов’язкових засобів навчання ………………………….104

Державний стандарт з кваліфікації V розряду …………...………......... 105

Освітньо – кваліфікаційна характеристика випускника ………………. …..107

Типовий навчальний план …………………………………………………… 108

Типова навчальна програма з предмета «Основи правових знань» …….... 109

Типова навчальна програма з предмету «Основи галузевої економіки і підприємництва»……………………………………………………………… 111

Типова навчальна програма з предмета «Інформаційні технології»……… 112

Типова навчальна програма з предмета «Технологія малярних робіт»……113

Типова навчальна програма з предмета «Матеріалознавство»……………..114

Типова навчальна програма з предмета «Охорона праці»…………………..115

Типова навчальна програма з предмета «Будівельне креслення»…………..118

Типова навчальна програма з предмета «Електротехніка»………………….119

Типова навчальна програма з виробничого навчання……………………….120

Критерії кваліфікаційної атестації випускників……………………………..124

Перелік основних обов’язкових засобів навчання …………………………..131

Державний стандарт з кваліфікації VІ розряду …….……………......... 133

Освітньо – кваліфікаційна характеристика випускника ………………. …..134

Типовий навчальний план …………………………………………………… 135

Типова навчальна програма з предмета «Основи правових знань» ……..... 136

Типова навчальна програма з предмету «Основи галузевої економіки і підприємництва»……………………………………………………………... 137

Типова навчальна програма з предмета «Інформаційні технології»……… 138

Типова навчальна програма з предмета «Технологія малярних робіт»……139

Типова навчальна програма з предмета «Матеріалознавство»………….….140

Типова навчальна програма з предмета «Охорона праці»……………….….141

Типова навчальна програма з предмета «Будівельне креслення»……….….142

Типова навчальна програма з предмета «Електротехніка»……………….…143

Типова навчальна програма з виробничого навчання…………………….….144

Критерії кваліфікаційної атестації випускників………………………….…..149

Перелік основних обов’язкових засобів навчання ……………………….…..158

Список рекомендованої літератури …………………………………………...160

 

 

 

Организменный уровень организации жизни- представлен одноклеточными и многоклеточными организмами растений, животных, грибов и бактерий.Популяционно-видовой уровень организации жизни- представлен в природе огромным разнообразием видов и их популяций. Биогеоценотический уровень организации жизни - представлен разнообразием естественных и культурных биогеоценозов во всех средах жизни. Биосферный уровень организации жизни- представлен высшей, глобальной формой организации биосистем — биосферой.

2. Причина и следствия «парникового эффекта».

Парнико́вый эффе́кт — повышение температуры нижних слоёв атмосферы планеты по сравнению с эффективной температурой, то есть температурой теплового излучения планеты, наблюдаемого из космоса.

Исходя из того, что «естественный» парниковый эффект - это устоявшийся, сбалансированный процесс, вполне логично предположить, что увеличение концентрации «парниковых» газов в атмосфере должно привести к усилению парникового эффекта, который в свою очередь приведет к глобальному потеплению климата. Количество СО2 (углекислоты) в атмосфере неуклонно растет вот уже более века из-за того, что в качестве источника энергии стали широко применяться различные виды ископаемого топлива (уголь и нефть). Кроме того, как результат человеческой деятельности в атмосферу попадают и другие парниковые газы, например метан, закись азота и целый ряд хлорсодержащих веществ. Несмотря на то, что они производятся в меньших объемах, некоторые из этих газов куда более опасны с точки зрения глобального потепления, чем углекислый газ.

Следствием парникового эффекта является также сглаживание температурных контрастов как между полярными и экваториальными зонами планеты, так и между дневными и ночными температурами

3. Учение Вернадского о биосфере, её основные положения.

В структуре биосферы Вернадский выделял семь видов вещества:

живое;

биогенное (возникшее из живого или подвергшееся переработке);

косное (абиотическое, образованное вне жизни);

биокосное (возникшее на стыке живого и неживого; к биокосному, по Вернадскому, относится почва);

вещество в стадии радиоактивного распада;

рассеянные атомы;

вещество космического происхождения.

 

Живое вещество развивается в реальном пространстве, которое обладает определённой структурой, симметрией и дисимметрией. Строение вещества соответствует некоему пространству, а их разнообразие свидетельствует о разнообразии пространств. Таким образом, живое и косное не могут иметь общее происхождение, они происходят из разных пространств, извечно находящихся рядом в Космосе. Некоторое время Вернадский связывал особенности пространства живого вещества с его предполагаемым неевклидовым характером, но по неясным причинам отказался от этой трактовки и стал объяснять пространство живого как единство пространства-времени.

пять постулатов В.И.Вернадского, относящихся к функции биосферы.

 

Постулат первый: "С самого начала биосферы жизнь, в нее входящая, должна была быть уже сложным телом, а не однородным веществом, поскольку связанные с жизнью ее биогеохимические функции по разнообразию и сложности не могут быть уделом какой-нибудь одной формы жизни". Смысл сказанного однозначен: первобытная биосфера изначально была представлена богатым функциональным разнообразием.

 

Постулат второй: "Организмы проявляются не единично, а в массовом эффекте... ". И далее: "Первое появление жизни... должно было произойти не в виде появления одного какого-нибудь вида организмов, а их совокупности, отвечающей геохимической функции жизни. Должны были сразу появиться биоценозы".

 

Третий постулат: "В общем монолите жизни, как бы не менялись его составные части, их химические функции не могли быть затронуты морфологическим изменением". Смысл приведенных постулатов таков: первичная биосфера была представлена "совокупностями" организмов типа биоценозов, которые и были главной "действующей силой" геохимических преобразований, а морфологические изменения компонентов этих "совокупностей" не отражались на их "химических функциях".

 

Постулат четвертый: "Живые организмы... своим дыханием, своим питанием, своим метаболизмом... непрерывной сменой поколений... порождают одно из грандиознейших планетных явлений... миграцию химических элементов в биосфере", поэтому "на всем протяжении протекших миллионов лет мы видим образование тех же минералов, во все времена шли те же циклы химических элементов, какие мы видим и сейчас".

 

И пятый постулат: "Все без исключения функции живого вещества в биосфере могут быть исполнены простейшими одноклеточными организмами".

 

Какие же именно "геохимические функции" имел в виду Вернадский? Он определил их такими терминами: газовая, кислородная, окислительная, кальциевая, восстановительная, концентрационная, разрушение органических соединений, восстановительное разложение, метаболизм и дыхание. Функций этих было достаточно, чтобы "былая биосфера" сыграла свою определяющую роль в становлении оболочек Земли - атмосферы, гидросферы, литосферы и геосферы. Современная наука о биосфере те же функции классифицирует по пяти категориям: энергетическая, концентрационная, деструктивная, средообразующая, транспортная.

 

Причины и следствия образования озоновых дыр

 

Озо́новая дыра́ — локальное падение концентрации озона в озоновом слое Земли. По общепринятой в научной среде теории, во второй половине XX века всё возрастающее воздействие антропогенного фактора в виде выделения хлор- и бромсодержащих фреонов привело к значительному утончению озонового слоя.

Содержание озона в атмосфере колеблется вследствие многих естественных причин. Периодические колебания связаны с циклами солнечной активности; многие компоненты вулканических газов способны разрушать озон, поэтому повышение вулканической активности ведет к снижению его концентрации. Благодаря высоким, сверураганным скоростям воздушных потоков в стратосфере разрушающие озон вещества разносятся на большие площади. Переносятся не только разрушители озона, но и он сам, поэтому нарушения концентрации озона быстро разносятся на большие площади, а локальные небольшие «дыры» в озоновом щите, вызванные, например, запуском ракеты, сравнительно быстро затягиваются. Только в полярных областях воздух малоподвижен, вследствие чего исчезновение там озона не компенсируется его заносом из других широт, и полярные «озонные дыры», особенно на Южном полюсе, весьма устойчивы.

 

5. Что такое ПДК?

 

Предельно допустимая концентрация (ПДК) — утверждённый в законодательном порядке санитарно-гигиенический норматив. Под ПДК понимается такая концентрация химических элементов и их соединений в окружающей среде, которая при повседневном влиянии в течение длительного времени на организм человека не вызывает патологических изменений или заболеваний, устанавливаемых современными методами исследований в любые сроки жизни настоящего и последующего поколений.

Для установления ПДК используют расчётные методы, результаты биологических экспериментов, а также материалы динамических наблюдений за состоянием здоровья лиц, подвергшихся воздействию вредных веществ. В последнее время широко используются методы компьютерного моделирования, предсказания биологической активности новых веществ, биотестирование на различных объектах.

 

6. Экологические понятия: вид, популяция, биотоп, сообщество, экосистема, биосфера, биоценоз, биогеоценоз.

 

Вид (лат. species) — таксономическая, систематическая единица, группа особей с общими морфофизиологическими, биохимическими и поведенческими признаками, способная к взаимному скрещиванию, дающему в ряду поколений плодовитое потомство, закономерно распространённая в пределах определённого ареала и сходно изменяющаяся под влиянием факторов внешней среды.

Популяция - совокупность особей одного вида, занимающих определенный ареал, свободно скрещивающихся друг с другом, имеющих общее происхождение, генетическую основу и в той или иной степени изолированных от других популяций данного вида.

Биото́п (от греч. βίος — жизнь и τόπος — место) — относительно однородный по абиотическим факторам среды участок суши или водоёма, заселённый живыми организмами (занятое одним биоценозом). Биотоп совместно с биоценозом составляет единый биогеоценоз.

Сообщество - сложившаяся естественным путем группа растений и животных, живущих в определенной местности. Сообщества обычно именуют по наиболее характерному физическому свойству или по преобладающему виду.

Экосисте́ма, или экологи́ческая систе́ма (от др.-греч. οἶκος — жилище, местопребывание и σύστημα — система) — биологическая система, состоящая из сообщества живых организмов (биоценоз), среды их обитания (биотоп), системы связей, осуществляющей обмен веществом и энергией между ними.

Биосфе́ра (от др.-греч. βιος — жизнь И σφαῖρα — сфера, шар) — оболочка Земли, заселённая живыми организмами, находящаяся под их воздействием и занятая продуктами их жизнедеятельности; «пленка жизни»; глобальная экосистема Земли.

Биогеоценоз (от греч. βίος — жизнь γη — земля + κοινός — общий) — система, включающая сообщество живых организмов и тесно связанную с ним совокупность абиотических факторов среды в пределах одной территории, связанные между собой круговоротом веществ и потоком энергии. Представляет собой устойчивую саморегулирующуюся экологическую систему, в которой органические компоненты (животные, растения) неразрывно связаны с неорганическими (вода, почва). Примеры: сосновый лес, горная долина. Учение о биогеоценозе разработано Владимиром Сукачёвым в 1940 году.

Биоценоз (от греч. β&#