ТРОЙНИК
АНАЛІЗ - це розчленування предметів і явищ у свідомості, виокремлення в них їх частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей. Аналіз — розчленування предмету пізнання, абстрагування його окремих сторін. 1. Метод дослідження, який включає в себе вивчення предмету за допомогою уявного або реального розчленування його на складові елементи (частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення). Кожна із виділених частин аналізується окремо у межах єдиного цілого. Протилежне — синтез. 2. Уточнення логічної форми (будови, структури) міркування засобами формальної логіки. ЗАДАЧА ПЕДАГОГIЧНА - виявлення суперечностей в навчально-виховному процесi, якi враховує вчитель, стимулюючи розвиток особистостi. Це педагогiчна мета, задана в певних умовах. [Словник термiнологiї з педагогiчної майстерностi / Гол.ред. Н.М.Тарасевич. - Полтава, 1995. - С.28]. У педагогічній теорії та практиці використовуються такі види педагогічних задач: 1. задачі-ситуації, в яких описано типові випадки, факти, явища, що мали місце в практичній роботі, а також задачі-описи педагогічного досвіду, умов у яких проходить навчально-виховний процес. 2. задачі-завдання з педагогічної практики, що охоплюють різні сторони педагогічного досвіду, виховної роботи і даються на тривалий час. Розв’язуючи їх студенти виконують практичні завдання, проводять спостереження, опрацьовують зібрані матеріали, які узагальнюються у навчальних проектах. 3. Інформаційно-проблемні тексти – завдання з запитаннями до них відносно пояснення понять і висловлювань, систематизації знань і обґрунтування висновків. Розв’язуючи педагогічні задачі першого виду, студенти знайомляться з конкретними подіями і випадками, які відбувалися у навчально-виховному процесі. На цьому етапі відбувається не лише актуалізація студентських знань, а й уміння використовувати знання у конкретній ситуації, визначається педагогічна позиція студента, а також вміння співпереживати, прогнозувати розвиток подій та поведінку дійових осіб. Такі задачі, зазвичай, не мають конкретних розв’язків, однак рішення їх потребує розумової активності, високого рівня виконання таких розумових операцій, як аналіз, синтез, абстрагування, конкретизація, узагальнення. Все це безпосередньо впливає на розумовий розвиток студентів та їхні спеціальні здібності, які формуються у процесі постійного проектування теоретичних знань на практичний результат. Аналіз педагогічних задач-ситуацій здійснюється за таким планом: 1) аналіз обставин, що зумовили певну ситуацію; 2) характеристика суб’єктів навчально-виховного процесу; 3) визначення мети (чого треба було досягти, що визначити, встановити); 4) розв’язування задачі (вибір можливих варіантів розв’язування, раціональних форм і методів виховання, доведення їх доцільності, обґрунтування власних висновків). Наведемо приклад задачі-ситуації та шляхи її розв’язання. «До нас у 8 клас прийшов новий учень Максим Н. Маленький, запальний, дуже рухливий і непосидючий. Хлопчик ніяк не міг увійти в колектив, зав’язати дружні стосунки з ровесниками, хоч для цього він намагався зробити усе. Наприклад, відчайдушно відстоював свою правоту у суперечці, навіть бився, намагався довести цим, що він сильний, і, звичайно найчастіше виходив потерпілим. У пошуках ефективних способів самоутвердження Максим вдавався до грубості, запобігаючи перед лідерами. Брав на себе чужу провину, вихвалявся вмінням курити…» Аналізуючи цю задачу, студент повинен з’ясувати, що спонукало учня до таких вчинків, дати їм психолого-педагогічне обґрунтування, визначити позицію вчителя і методику його виховного впливу на учня з розрахунком на те, що він стане активним учасником навчально-виховного процесу, тобто обов’язково буде використана його активність і прагнення до самоутвердження. Дана задача дає підстави зробити і ширше узагальнення, наприклад говорити про рушійні сили розвитку дитини і способи формування рис її характеру (через зв’язки з навколишнім середовищем, спрямування активності, сприяння в подоланні суперечностей при виборі шляхів задоволення потреб). Розв’язування задач-ситуацій цінне тим, що виробляє у студентів психологічну уважність, орієнтує їх на з’ясування мотивів поведінки учнів, раціональний добір виховних засобів. Крім того, активізується пізнавальна активність студентів, виробляється така важлива професійна риса як уміння розглядати умови, мету, засіб і результат виховного впливу в нерозривній єдності. Наступний, складніший вид педагогічних задач – це задачі, які доводиться розв’язувати студентам у процесі педагогічної практики в школах. Такі задачі вимагають швидкого осмислення, прийняття логічного рішення й оперативного втручання. Звичайно, що зустрічаючись з такими задачами у ході педагогічної практики, студент відчуває труднощі у виборі правильного варіанта її розв’язання. Найчастіше у стереотипних ситуаціях майбутні педагоги послуговуються алгоритмами, які вироблені ще з часів їхнього шкільного життя («розбив шибку – негайно до директора; приведи батьків до школи», «заважаєш на уроці –зауваження в щоденник» тощо). Тому під час проведення інструктажів з педагогічної практики, вважаємо за доцільне, надавати студентам письмові методичні рекомендації, де описано найбільш типові факти, явища, узагальнено педагогічний досвід учителів, щодо успішного розв’язування різних педагогічних задач. Наведемо приклади деяких педагогічних задач з педагогічної практики і методику їх розв’язання. Як згуртувати дитячий колектив, як ним керувати, спираючись на актив? Як при цьому використовувати вікові особливості підлітка (прагнення до самоутвердження, бажання здаватися дорослим, обмеженість досвіду)? Практичне визначення мети виховного заходу. Як створити ситуації успіху? Від чого залежить дисципліна в класі? Які вміння потрібні для того, щоб ефективно керувати поведінкою учнів на уроках? З чого складається авторитет учителя? Зауважимо, що розв’язання кожної з цих педагогічних задач на практиці вимагає від студента максимуму розумових і вольових зусиль, самостійності, творчості, пошуку оптимальних виховних методів і прийомів, постійної рефлексії. Окрім цього, доцільно наголосити, що у студентів слід сформувати глибоке переконання в тому, що успішно розв’язувати навчально-виховні задачі в сучасній школі може лише той педагог, який досконало володіє педагогічною майстерністю. Задачі третього виду – інформаційно проблемні тексти, що допомагають студентам краще зрозуміти теоретичні знання, активізувати пізнавальну діяльність, розвивають критичне мислення. Знання, які одержують студенти на лекційно-практичних заняттях, а також у процесі самостійної роботи, мають бути переосмислені, підкріплені власними судженнями та висновками. Наприклад, студентам пропонується з’ясувати причини явища, співвіднести його з методами і принципами виховання. «Чому ж трапляється так, що через 2 – 3 роки навчання в школі дитина з свіжою, яскравою уявою, з гострою пам’яттю, з чутливою емоційною реакцією на явища навколишнього світу ніяк не може запам’ятати граматичне правило, чому вона важко запам’ятовує правопис слова «степ», скільки буде шість на дев’ять?» (В.О. Сухомлинський). Зауважимо, що розв’язування інформаційно-проблемних педагогічних задач вимагає від студента не лише фахових та психолого-педагогічних знань, а й використання власного життєвого досвіду, вміння самостійно оцінювати проблемні ситуації, робити власні висновки, що сприяє глибшому усвідомленню і запам’ятовуванню навчального матеріалу. Окрім того, зазначимо, що яку б кількість та різноманітність педагогічних задач не було запропоновано студентам для розв’язання, практично неможливо передбачити усі ситуації, з якими вони зустрінуться у педагогічній діяльності. Саме тому, для майбутнього педагога важливо не те, скільки алгоритмів опанував він, розв’язуючи уявні педагогічні задачі, а те як навчився бачити, відчувати, розуміти педагогічну ситуацію, активізувати теорет Пам'ятка у разі виникнення конфліктних ситуацій: Ø Конструктивне розв'язання конфліктних ситуацій – необхідний елемент професійної педагогічної підготовки вчителів. Ø Будь-які негуманні дії вчителя викликають протидію. Ø Якщо учень кинув виклик учителеві, отже, має всі підстави. Ø Кожна конфліктна ситуація - гострий сигнал про неблагополуччя в розвитку дитини або цілого колективу. Ø Доречніше проаналізувати перші симптоми неблагополуччя, ніж розпочати це після серйозних проявів конфлікту. Ø Позитивні знахідки в роботі найчастіше забуваються, промахи пам'ятаються тривалий час, іноді все життя.
Наведемо кілька ситуацій із реального шкільного життя й способи їх розв'язання: v Увійшовши до класу на урок, учитель побачив на дошці карикатуру на себе. Діти розраховували, що почнеться пошук винуватця й урок буде зірвано. Що робити? (Учитель посміхнувся, підійшов до дошки, підправив малюнок і почав урок. Учні засмутилися та здивувалися. Урок пройшов нормально. Більше такого не повторювалося.) v Учні збиралися втікти з додаткового уроку, причому вчителеві потрапила до рук записка, у якій вони домовляються піти з уроку й не дуже добре відгукуються про нього. Що робити? (Учитель демонстративно прочитав класові записку й сказав, що він тепер обізнаний щодо їхньої підготовки прогулу уроку, що v На прохання завідувача з навчальної роботи ти заміняєш хворого вчителя в чужому класі. Почався урок. Клас важко піддається управлінню. Ти вітаєшся - жодної уваги. Як бути? (Учителька, зовсім не звертаючи уваги на клас, почала малювати на дошці дуже цікаву картинку. Розмови потихеньку припинилися. Діти почали уважно розглядати малюнок. Тоді вона запитала, що б це означало. Деякі діти висловили свою думку. Вона подякувала. Почався нормальний урок.) Школа - це зменшена модель дорослого життя: вона вчить не тільки базових наук, але й уміння будувати взаємини з людьми. Іноді - через сварки і біль з'ясовуються взаємини. Конфлікти вчителя й учня не можна пускати на самоплив і сподіватися, що все розв'яжеться саме собою. Роздмухувати конфлікт теж непродуктивно, а потрібно зуміти погасити його в зародку. Чим швидше його розв'язати, тим менший негативний наслідок він залишить у житті дитини. А для цього потрібно уважно вислухати версії обох сторін. Як приклад наведемо кілька типів учнів початкової школи, можливі проблеми в роботі з ними й шляхи розв'язання наведених педагогічних ситуацій (до речі, ці сторінки не завадить показати батькам своїх учнів, адже поради, які ми пропонуємо, корисно реалізовувати як у школі, так і вдома, отже, слід зробити батьків своїми однодумцями у справі виховання дітей). СВЕЧКИ Если собираются играть три-четыре человека, то обычно используется упрощенный вариант — «свечки». На ровной лужайке на расстоянии 15—20 м друг от друга проводили две линии: одна называлась городом, другая — коном, или домом. Потом, используя считалку или жребий, определяется бьющий, он становился за чертой города, остальные располагались в поле за коном. ТРОЙНИК
Лапта развивает все качества, необходимые спортсмену: реакцию, скорость, точность, концентрацию внимания, игровое мышление и навыки командного взаимодействия.
КЛАССИЧЕСКИЕ ПРАВИЛА ЛАПТЫ
|
