перелік індивідуальних НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ завдань(теми рефератів та презентацій): 1. Особливості кіркових функціональних полів слуху. 2. Значення мовленнєвого слуху для становлення мовленнєвої функції. 3. Особливості кіркових функціональних полів ІІ сигнальної системи та їхні взаємозв’язки у корі головного мозку під час мовлення. 4. Теорії звукосприйняття. 5. Акустичні властивості звуків мовлення. 6. Особливості кіркових функціональних полів мовлення. 7. Учення І.П. Павлова про ІІ сигнальну систему. 8. Методи компенсації порушеної слухової функції: використання зорового сприйняття усного мовлення. 9. Методи компенсації порушеної слухової функції: використання дотиково-вібраційного сприйняття мовлення. 10. Слухова робота як комплексний метод розвитку і використання залишків слухового сприйняття у глухих і туговухих дітей. 11. Сучасні слухові апарати: принципи роботи та відмінності. 12. Кохлеарна імплантація: показання, протипоказання та результати. 13. Методи компенсації порушеної фонаційної функції гортані. 14. Методи ортодонтичного лікування дефектів щелеп і зубів. 15. Профілактика професійних порушень голосу. 16. Сучасні методи діагностики та лікування пухлин гортані. 17. Сучасні заходи профілактики порушень голосу і вимови у дітей. 18. Дисфонія та ринофонія: причини, механізми, ознаки та лікування. 19. Нервові розлади функцій мовленнєвого апарату людини. 20. Хірургічне лікування вроджених та набутих дефектів периферичного мовленнєвого апарату. 21. Сучасна діагностика стану слухової функції. 22. Ушкодження слухового органу людини. 23. Аномалії розвитку органів мовлення та їх попередження. 24. Травматичні пошкодження органів мовленнєвого апарату та методи їх лікування. 25. Запальні захворювання органів слуху та мовлення, їх лікування та профілактика. Перелік питань для підсумкового контролю знань: 1. Окреслити загальні поняття про аналізатори та функції їхніх відділів. 2. Охарактеризувати загальну схему слухового аналізатора людини. 3. Розкрити основні етапи розвитку слухової функції у дитини. 4. Доповісти загальну будову периферичного відділу слухового аналізатора. 5. Зробити анатомічний та віковий опис утворень зовнішнього вуха. 6. Надати анатомічну та вікову характеристику барабанній перетинці. 7. Доповісти особливості будови барабанної порожнини середнього вуха, слухових кісточок, слухової труби та соскового відростку. 8. Надати анатомічну та вікову характеристику утворенням внутрішнього вуха (лабіринти, присінок, півкруглі канали). 9. Розкрити анатомічні особливості завитки та органу Корті. 10. Доповісти особливості будови провідникового і центрального відділів слухового аналізатора. 11. Розкрити поняття звуку та його фізичних характеристик: амплітуди, періоду, частоти звукових хвиль та їхніх фаз, тонів і шумів. 12. Висвітлити поняття основних властивостей звуку: сили, висоти, сили, а також інтенсивності слухового відчуття (гучності звуку). 13. Визначити особливості розповсюдження звуку у середовищі (дифракція, реверберація, резонанс). 14. Розкрити поняття про звуки мовлення та їхні акустичні характеристики. 15. Висвітлити поняття голосних звуків та особливості їхнього формантного складу. 16. Визначити поняття приголосних звуків та їхні акустичні особливості. 17. Розкрити поняття про звукопровідну і звукосприймаючу функції слухового аналізатора та перерахувати утворення звукопровідного апарату. 18. Окреслити особливості звукопровідної функції зовнішнього вуха та барабанної перетинки. 19. Висвітлити значення слухової труби і м’язів середнього вуха для звукопровідної функції. 20. Визначити особливості кісткового звукопроведення в умовах норми та патології. 21. Розкрити механізм перетворення фізичної енергії звукових коливань у фізіологічний процес нервового збудження. 22. Означити ділянку слухового сприйняття людини та поняття інфра- і ультразвуків. 23. Висвітлити положення теорій розрізнення звуків за висотою, силою і тембром та поняття мікрофонного ефекту завитки. 24. Окреслити поняття та особливості бінаурального (просторового) слуху. 25. Окреслити значення скроневих часток кори великих півкуль головного мозку для мовленнєвого слуху у людини. 26. Висвітлити фізіологічні та вікові особливості чутливості органу слуху, поняття про пороги слухового відчуття, дискомфорту та розрізнення. 27. Означити поняття та особливості ділянки слухового сприйняття (частотний і динамічний діапазони) та сприйняття мовлення у людини. 28. Висвітлити поняття слухової адаптації, стомлення, звукової травми, маскування високих та низьких звуків. 29. Надати характеристику мовленню як особливому засобу спілкування. Перелічити основні відділи периферичного мовленнєвого апарату. 30. Перелічити основні відділи центрального мовленнєвого апарату. Доповісти будову, принципи організації, регуляції та контролю мовленнєвої діяльності. 31. Охарактеризувати будову та функції зовнішнього носа. Означити нюхову та дихальну ділянки носової порожнини. 32. Надати характеристику будові та функціям носової порожнини, носових раковин та ходів. 33. Розкрити особливості слизової оболонки, печеристої тканини та кровоточивої зони дихальної ділянки носової порожнини. Охарактеризувати додаткові пазухи носу. 34. Охарактеризувати загальну будову та функції рота та визначити його органи. 35. Надати характеристику будові та функціям губ. Охарактеризувати будову та функції щік та жувальних м’язів. 36. Розкрити будову та функції зубів та особливості нормального прикусу. 37. Охарактеризувати будову та функції твердого і м’якого піднебіння. 38. Охарактеризувати будову та функції язика, його м’язів та іннервації. 39. Розкрити особливості дна ротової порожнини та слинних залоз. 40. Охарактеризувати загальну будову глотки, її розподіл та іннервацію. 41. Надати характеристику будові та функціям носоглотки. 42. Охарактеризувати будову та функції ротоглотки та поняття зіву. 43. Розкрити будову та функції гортаноглотки, особливості дихальної та травної глотки, роль м’якого піднебіння та надгортанника. 44. Охарактеризувати загальну будову гортані. 45. Надати характеристику будові та функціям хрящів гортані. 46. Охарактеризувати будову та функції м’язового апарату гортані. 47. Описати внутрішню поверхню гортані, голосові зв’язки, шлуночки. Розкрити статеві та вікові особливості гортані та її іннервації. 48. Охарактеризувати загальну будову трахеї, бронхів, альвеол, легень та діафрагми. 49. Висвітлити загальні принципи функціонування (нагнітаючий міх, пружинні язички, надставна труба) та три основні функції периферичного мовленнєвого апарату. 50. Розкрити механізми вдиху і видиху, значення носового дихання. Охарактеризувати типи дихання. 51. Розкрити поняття, статеві та вікові особливості життєвої ємності легень. Висвітлити особливості мовленнєвого дихання та його розвитку. 52. Охарактеризувати загальний механізм голосоутворення. Охарактеризувати механізми утворення шепоту і фальцету. 53. Надати характеристику поняттям сили, висоти і тембру голосу. 54. Розкрити сутність поняття та вікові особливості діапазону та регістрів, атаки звуку, статеві та вікові особливості мутації голосу. 55. Висвітлити особливості надставної труби у людини у зв’язку з мовленнєвою функцією. 56. Охарактеризувати механізми утворення голосних звуків та висвітлити їхню артикуляційну класифікацію. 57. Охарактеризувати механізми утворення приголосних звуків та висвітлити їхню артикуляційну класифікацію. 58. Висвітлити особливості етапів розвитку мовлення у дітей. 59. Висвітлити особливості дослідження слуху шепітним та розмовним мовленням. 60. Розкрити особливості та методику дослідження діапазону і гостроти (повітряної та кісткової провідності) слуху за допомогою камертонів. 61. Висвітлити принципову схему будови аудіометра та методику дослідження слуху за його допомогою. 62. Надати характеристику аудіограмам у нормі та при патології слуху. Розкрити переваги дослідження слуху за допомогою аудіометра. 63. Висвітлити відзнаки дослідж. слуху за допомогою збирання материнського анамнезу. 64. Розкрити особливості та умови дослідження слуху у дітей з 4-5 років. 65. Охарактеризувати особливості дослідження слуху у дітей мовленням, камертонами, аудіометром та звучними предметами. 66. Охарактеризувати методики дослідження слуху у дітей з порушеннями слуху та мовлення, особливості проведення у них аудіометрії. 67. Доповісти основні психофізичні методи дослідж слуху у дітей грудного і раннього віку. 68. Перерахувати та коротко охарактеризувати основні об’єктивні електрофізіологічні методи дослідження слуху. 69. Висвітлити особливості уроджених дефектів зовнішнього вуха, умови утворення сірчаної пробки та її видалення. 70. Висвітлити поняття сторонніх тіл зовнішнього вуха та їхні наслідки. 71. Охарактеризувати основну патологію барабанної перетинки. 72. Висвітлити патогенез, варіанти клінічного перебігу та лікування катарального середнього отиту. 73. Доповісти патогенез, клінічні форми та лікування гострого та хронічного гнійного середнього отиту. 74. Окреслити основні ускладнення та залишкові явища після гнійних середніх отитів 75. Висвітлити поняття отосклерозу, особливості перебігу і лікування. 76. Висвітлити особливості дефектів і пошкоджень внутрішнього вуха. 77. Визначити особливості розвитку лабіринтиту: шляхи утворення, клінічні форми, перебіг, наслідки. 78. Розкрити поняття невриту слухового нерва та його особливості. 79. Висвітлити причини та наслідки ураження провідних шляхів та центрального відділу слухового аналізатора. 80. Охарактеризувати патогенез, клінічний перебіг та наслідки звукових і функціональних уражень слухового аналізатора (шумові, вібраційні, баротравми, контузії, сурдомутизм, істерична глухота). 81. Висвітлити основні положення класифікації стійких порушень слуху з урахуванням стану мовлення. 82. Висвітлити основні профілактичні заходи по збереженню слуху, роль педагога та вихователя. 83. Охарактеризувати основні лікувальні заходи при захворюваннях органів слуху та стійких порушеннях слухової функції. 84. Охарактеризувати методи дослідж. носа, носової і ротової порожнин, глотки і гортані. 85. Висвітлити особливості уроджених, травматичних дефектів сторонніх тіл порожнини носа. 86. Висвітлити поняття, клініку, класифікацію і лікування гострої та хронічної нежиті. 87. Охарактеризувати особливості озени та поліпів носа, їхнє лікування. 88. Висвітлити поняття закритої та відкритої гугнявості, навести класифікацію. 89. Висвітлити особливості уроджених дефектів губ і піднебіння, особливості їхнього лікування. 90. Охарактеризувати особливості уроджених дефектів язика, щелеп і зубів. Поняття про ортодонтію. 91. Висвітлити особливості нервово-м’язових порушень органів рота. 92. Висвітлити клінічні особливості рубцевих деформацій та сторонніх тіл глотки, їхні наслідки. 93. Висвітлити клінічні особливості і принципи лікування ангіни та хронічного тонзиліту. 94. Охарактеризувати клінічні особливості аденоїдів та гіпертрофії піднебінних мигдалин, лікування. 95. Висвітлити клінічні особливості фіброми носоглотки та паралічу м’якого піднебіння. 96. Висвітлити клінічні особливості аномалій розвитку та сторонніх тіл гортані, їхні наслідки. 97. Висвітлити клінічні особливості і принципи лікування гострого та хронічного ларингіту, поняття несправжнього крупу. 98. Охарактеризувати клінічні особливості вузликів, фіброми голосових зв’язок, папіломи та злоякісних пухлин гортані, їхнє лікування. 99. Висвітлити клінічні особливості нервово-м’язових порушень гортані. 100. Охарактеризувати основні заходи профілактики порушень голосу і мовлення у дітей.
Критерії оцінювання якості студентів на практичних/лабораторних заняттях з дисципліни «Анатомія, фізіологія і патологія органів слуху та мовлення»
|
