Модульний контроль.
ОБРАЩАЙТЕСЬ ЗА БОЛЕЕ ДЕТАЛЬНОЙ ИНФОРМАЦИЕЙ: +38(0472) 360586 Асистент Вовк О.Й. Рецензент: Доцент, канд. юрид. наук Чехович В.А. Затверджено кафедрою теорії та історії держави і права протокол № __ від ________200__р.
Схвалено: методичною комісією Юридичного факультету “___”___________200__р.
Рекомендовано до друку рішенням Вченої Ради Юридичного факультету від “___”_________200__р.
Вступ
ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ (Історія України) –складова частина навчальної програми на юридичному факультеті і входить до системи базової підготовки студентів в українських спеціалізованих вищих закладах освіти. Викладається на І курсі в 1семестрі в обсязі 108 годин, з них лекцій – 34 годин, практичних занять – 17 годин, самостійна робо та – 57 годин та форма підсумкового контролю – іспит. Мета та завдання навчальної дисципліни Історія української державності має своїм завданням формувати всебічно розвинену та соціально активну особу, вона покликана забезпечити глибокі знання історичного розвитку державності українського народу, особливостей його національного права; вміння визначити вклад національних цінностей у загальнолюдські; переконливо засвоїти ідеали гуманізму та демократії; формувати історичну свідомість як основу всієї суспільної свідомості; привити самостійні, творчі, пізнавальні навики підходу до історичного минулого та реального сьогодення. Виходячи з цієї мети, головні завдання курсу полягають у тому, щоб студенти юридичного факультету виробили навики системно аналізувати основні етапи розвитку державності українського народу, могли сформувати комплексне бачення місця і ролі України в системі міжнародних відносин. Крім того, студент має ознайомитися з методологічними підходами щодо засвоєння політичних, економічних, соціальних і культурних проблем історії українських земель як у вітчизняній, так і в зарубіжній історіографії, виробити навики самостійної роботи з джерелами та літературою та їх критичного аналізу.
Предмет навчальної дисципліни Предмет «Історія української державності (Історія України)» включає процеси, явища, історичні факти, закономірності й особливості історичного розвитку самоврядування на теренах України в період від давніх часів до наших днів.
Вимоги до знань та вмінь студентів Студенти в процесі вивчення курсу повинні: - оволодіти сучасними методами історичного пізнання, історичним термінологічно-понятійним апаратом; - зрозуміти сутність, природу та генезис історичних явищ, вміти здійснювати їх аналіз та узагальнення, з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів; - виважено оцінювати роль суб’єктивних і об’єктивних чинників в історичному процесі, подіях і явищах вітчизняної історії; - знати основні праці вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячених актуальним проблемам історії української державності; - на основі методів наукового пошуку опанувати новітні історичні концепції, оволодіти елементами наукового підходу до вивчення архівних матеріалів з історії української державності. Місце в структурно-логічній схемі спеціальності Нормативна навчальна дисципліна «Історія української державності (Історія України)» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Вона є складовою гуманітарного циклу і дає можливість з’ясувати витоки суспільно-історичних процесів від давніх часів до новітньої історії України, їх глибокого аналізу та розуміння; простежити співвідношення загальних закономірностей і особливостей розвитку українських земель протягом усієї минувшини. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Зміст курсу "Історія української державності (Історія України)" поділений на 2 змістові модулі, кожний з яких включає лекції, практичні заняття, тематично-ситуативні тести під час окремих лекцій та семінарських занять і самостійну роботу студентів, що завершується рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу. Оцінка успішності студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль(тестування, реферати), контрольні письмові роботи за підсумками двох кредитів та підсумковий контроль – залік. Крім того, студенти юридичного факультету можуть представити для оцінки свої публікації на теми, що пропонуються для самостійної роботи. Кожна така публікація оцінюється до 10 балів. Завдання поточного контролю полягає у перевірці та засвоєнні студентами певного блоку інформації, її розуміння, вироблення навичок самостійного опрацювання джерел та літератури, вміння публічно або письмово виявити свої знання та навички. Завдання підсумкового контролю – перевірка засвоєння студентами програмного матеріалу в цілому.
Співвідношення складових у змістовому модулі. Форма підсумкового контролю: іспит. Загальна сума балів - 100 балів (з них поточний модульний контроль - 90 балів, іспит - 10 балів). Схема переведення балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові
Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах) 3.1.1. Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах) На семінарських заняттях оцінці можуть підлягати: рівень знань, продемонстрований у відповіддях і виступах; активність при обговоренні питань, що винесені на семінарські заняття; експрес-тестування тощо. Схема переведення балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові
середній бал менше за 2,5 не переводиться у залікові бали Критерії оцінювання роботи студента на одному семінарському занятті; Виступи на семінарських заняттях з основною доповіддю (в залежності від змісту) - 2-5 бали. Доповнення - 2-5 бали. Участь у дискусії - 2-5 бали. Письмова самостійна робота - 2-5 бали. Експрес-контроль: • повна відповідь - 1 бал; • неповна відповідь - 0,5 бала; • незадовільна відповідь - 0 балів Критеріями оцінки при усних відповідях можуть бути: повнота розкриття питання; логіка викладення, культура мови; впевненість, емоційність та переконаність; використання основної та додаткової літератури (монографій, навчальних посібників, збірників документів, журналів, інших періодичних видань тощо); аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки. 3.1.2. Індивідуально-консультативна робота Індивідуальна робота викладача зі студентами має на меті підвищення рівня знань студентів, повнішого і глибшого засвоєння програмного матеріалу, формування у студентів уміння працювати з джерелами, аналізувати матеріал, робити узагальнення. У процесі індивідуальної роботи студенти отримують від викладача конкретну допомогу у самостійному вивчення тем програми, написанні рефератів, підготовці доповідей або повідомлень на наукові студентські конференції. Консультації мають головним завданням допомогти студентам у ґрунтовній підготовці до семінарських занять, виробленні у них вміння виокремити з кожної його проблеми найсуттєвіше, на чому необхідно сконцентрувати увагу, навичок працювати з джерелами та літературою. Під час консультації студент може отримати від викладача відповідь на конкретні запитання. Консультації, як правило, передують семінарським заняттям у групі і можуть бути як груповими, так і індивідуальними. Індивідуально-консультаційна робота викладачів здійснюється відповідно до графіку, затвердженого кафедрою на перший семестр, і складає 1-2 години щотижня (з розрахунку 13 годин на семестр). 3.1.3. Самостійна робота студентів Самостійна робота студентів є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час. Метою самостійної роботи є вироблення навичок і вміння працювати з джерелами та літературою, їхнього аналізу; узагальнювати вивчений матеріал, виокремлювати основну інформацію, яку необхідно засвоїти; формувати і аргументувати свою власну позицію з певної дискусійної проблеми. Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем навчальної дисципліни. Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання та публічного захисту реферату (змістовний модуль 1), тестування (змістовний модуль 2). Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів у першому змістовному модулі та від 0 до 15 - в другому. Критерії оцінювання реферату: • глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція -9-10 балів; • обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів; • тема розкрита неповно - 5-6 балів; • реферат суто компілятивного рівня - 3-4 бали; • розкритий лише окремий аспект -1-2 бали • реферат не зарахований - 0 балів Тестування: На тестування виноситься 30 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 0,5 балів. Модульний контроль По завершенні вивчення кожного змістовного модуля студент складає підсумковий модульний контроль (ПМК). Участь всіх студентів у контрольному заході обов'язкова. ПМК проводиться у письмовій формі. ПМК виконується на останньому семінарському занятті з даного змістовного модуля. Максимальна кількість балів, яку можна набрати за ПМК - 5 балів (змістовний модуль №1), 10 балів (змістовний модуль №2). Студент, який не відпрацював семінарські заняття, не допускається до складання ПМК, і даний модуль не зараховується. Якщо студент не з'явився на ПМК, у поточній рейтинговій відомості зазначається «не з'явився» та виставляється 0 балів за змістовний модуль. Студент, який з поважної причини пропустив ПМК, зобов'язаний надати відповідний документ і викладач за погодженням з деканатом призначає нову дату проведення ПМК. Критерії оцінювання модульного контролю у тестовій формі (оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів): 20 запитань а) вірна відповідь на одне запитання - 0,25 бала; б) невірна відповідь - 0 балів. Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів). Теоретичне питання: а) глибоке розкриття теоретичного питання - 5 балів; б) повна коротка відповідь - 4 бали; в) неповна відповідь - 2-3 бали; г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня - 0-1 балів. Із змістовного модуля № 2 два запитання на контрольну роботу. 4. Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту Якщо студент отримує за результатами поточного контролю знань більше 60 балів, то йому одночасно виставляється із "задовільно", диференційована оцінка рівня знань відповідно літерної шкали ЕСТ8:
У разі невиконання завдань поточного контролю з об'єктивних причин студенти мають право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського заняття. Повторне складання іспиту з однієї дисципліни допускається не більше двох разів: один раз викладачу, другий - комісії, створеній деканом факультету. Якщо студент набрав з дисципліни 1-34 бали, до перескладання він не допускається, відраховується зі складу студентів.
Вступ Поняття предмету, методи дослідження та завдання вивчення курсу “Історія української державності (Історія України)”. Місце та значення історії державності на землях України в системі суспільних, зокрема юридичних наук, її зв’язок з теорією держави і права та іншими галузями правознавства. Зв’язок історії державності на землях України, з українознавством, загальною історією українського народу та всесвітньою історією. Періодизація історії державності на землях України. Основні навчальні та наукові джерела історії державності на землях України.
Тема 1. Найдавніші державні утворення на землях України Лекція – 2 год. Вплив природно-кліматичних умов та матеріального виробництва на формування людини на теренах України. Значення археологічних даних для вивчення рівня розвитку культури на території України. Письмові пам’ятники державності і права Північного Причорномор’я. Виникнення і розвиток Скіфської рабовласницької держави. Суспільно-політичний лад скіфів і сарматів. Античні міста-колонії: в Північному Причорномор’ї та Криму (VII ст. до н.е. – ІV ст.н.е.), їх виникнення і розвиток. Монархія і республіка – політичні форми перших рабовласницьких держав на території України.
Самостійна робота – 2 години. 1. Найдавніші поселення первісної людини на території України. 2. Матеріальна і духовна культура трипільської цивілізації. 3.Походження східних слов’ян. 4. Суспільно-політичний і економічний устрій Київської Русі.
Тема 2. Становлення і розвиток державності у східних слов’ян. Політично-правові інститути Київської Русі (IX-XIІ ст.). Галицько-Волинське князівство (XII-XIV ст.). Лекція – 2 год. Східні слов’яни. Патріархальне рабство. Зародження і формування феодальних відносин. Східнослов’янські племена і союзи племен у VI-IХ ст. Князівство Божа. Князівство Мезамира і Маджака. Союз племен на Волині. Союз племен у Прикарпатті. Київське князівство. Східнослов'янські князівства і сусідні народи. Вітчизняні та іноземні літературні пам’ятки східних слов'ян. Особливості східнослов'янської державності. Утворення Давньоруської ранньофеодальної держави на поч. IX ст. Норманська, антинорманська теорії та хазарська гіпотеза походження Давньоруської держави. Основні моменти внутрішньої і зовнішньої політики. Розвиток феодального землеволодіння і феодальної форми експлуатації. Розвиток ремесла,торгівлі і виникнення феодальних міст. Пам'ятки історії Давньоруської державності. Суспільний устрій Київської Русі. Формування і юридичне закріплення правового положення верств феодалів і верств феодально залежного населення. Князі. Боярство і боярський васалітет. Двірцеві слуги. Духовенство. Купці. Холопи. Кабальні люди. Патроновані люди. Ремісники і молодші чорні люди міст. Общинники. Смерди. Державний лад. Ранньофеодальна монархія. Князь. Рада при князі. Феодальні з'їзди. Народні збори (віче). Чисельна система управління. Двірцево-вотчинна система управління. Удільні князі. Посадники. Волостелі. Тіуни. Судова організація. Місце феодальної роздробленості у розвитку феодального способу виробництва. Зростання економічного та політичного значення місцевих феодальних центрів. Розпад Київської Русі на окремі князівства: Київське, Переяславське, Чернігово-Сіверське, Волинське, Галицьке та інші. Боротьба східнослов’янських князівств проти татаро-монгольської навали. Золота Орда як воєнно-феодальна монархія та її відносини з південно-руськими князівствами. Галицько-Волинське князівство - центр об’єднання українських земель. Суспільний устрій. Зміни у класовій структурі. Перетворення челяді і смердів у феодально залежних селян. Міське населення. Політичний лад. Влада князів. Рада бояр. Центральні органи управління. Воєвода Дворецький. Двірцеві чини: отрок, детський, сідельник, стояльник. Управління на місцях: старости, воєводи, волостелі. Боярське управління. Судові органи.
Семінарське заняття. Державний лад Київської Русі ІX - ХІІ століть і Галицько-Волинського князівства – 2 год. 1 Суспільний лад Київської Русі. Права та обов’язки окремих верств населення. 2 Організація влади і управління Київської Русі а) вищі ограни влади та управління; б) місцеві органи влади. 3. Судові органи та судовий процес. 4. Система права Київської Русі. 5. Особливості державного устрою Галицько-Волинського князівства XІІІ - ХІV ст.ст.
Тема 3. Державність на землях України в Литовсько-Польську добу. Політично-правові інститути в українських землях, що перебували в складі Великого князівства Литовського, Королівства Польського і Речі Посполитої. Лекція – 2 год. Подолання феодальної роздробленості і поява централізованих держав. Соціально-економічні та політичні передумови подолання феодальної роздробленості на території України. Формування української народності. Виникнення та розповсюдження назви "Україна". Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського і Королівства Польського та зміна їх політико-правового становища. Особливості суспільного устрою. Творення замкнених суспільних верств - станів. Феодали: магнати та шляхта. Правове оформлення зрівняння шляхти у правах з магнатами. Натуральні і грошові податки селян. Стан чорного та білого духовенства. Бояри, проміжна верства між шляхтою та селянами. Правове становище похожих та непохожих селян. Види земельної ренти. Чиншові, тяглі та службові селяни. Тяглові селяни. Службові селяни. Розвиток феодально-кріпосницької фільваркової системи сільського господарства. Початок правового оформлення кріпацтва: встановлення панщини та втрата громадянських прав. Міське населення: заможна верхівка, середнє міщанство, міські низи (плебс). Правове становище міського населення в залежності від категорії міста (королівське, приватновласницьке, самоврядне, церковне). Державний лад. Найвищі органи Польського королівства: король, королівська рада і сейм. Найвищі органи Великого князівства Литовського: великий князь (господар), Пани - Рада і Сейм. Найвищі органи Речі Посполитої: король, Великий вальний сейм - сенат і посольська ізба. Органи центрального управління: маршалки, канцлери, підскарбії, гетьмани та інші урядовці. Адміністративно-територіальний поділ: ліквідація удільних князівств і земель, запровадження воєводств, повітів і волостей; міста і села; староства. Місцеве управління. Воєводи. Старости і каштеляни. Воєводські і повітові сеймики. Системи управління містами і містечками. Магістрат - адміністративний та судовий орган міського самоврядування. Палата ради (бурмістри і радці) та палата лави (війт і лавники). Юридики. Братства церковні та братства цехові. Церква та монастирі. Берестейська унія 1596. Військова організація. Судові установи. Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ, її військова і територіальна та політико-правова організація. Роль Запорозької Січі в історії української державності. Органи козацького самоврядування. Ординація Війська Запорозького реєстрового 1638 р. Запорозька Січ у міжнародних відносинах.
Семінарське заняття. Правове становище українських земель в складі Великого князівства Литовського XIV – XVI cт. ст. – 2 год. 1. Характеристика правового положення окремих станів населення. а) магнатів і шляхти; б) селян; в) міщан; г) духовенства; 2. Органи влади та управління в українських землях в кінці XIV – перші половині XVI ст.ст. 3. Судова система Великого князівства Литовського а) центральні і місцеві державні судові органи; б) станові суди; в) копні суди; 4. Загальна характеристика судового процесу.
Самостійна робота – 2 години. Культурно-національний рух в українських землях в XVI-XVII ст. Національне й культурно-релігійне життя: а) роль православної церкви і її братств в розвитку духовного життя українського народу; б) діяльність культурно-освітніх центрів в Україні: Острозький, Львівський, Київський; в) внесок української інтелігенції в розвиток освіти й наукових знань: діяльність К. Острозького, А. Курбського, П. Могили, Г. та М. Смотрицьких, П. Беринди та ін.
Тема 4. Роль українського козацтва у національному відродженні в ХУІ - першій половині ХУІІ ст. Лекція – 2 години. Виникнення українського козацтва. Роль князя Дмитра Вишневецького в заснуванні Запорозької Січі. Політико-соціальний та військовий устрій Запорозької Січі. Боротьба козацтва з іноземними загарбниками. Формування військових відділів козацького війська. Реєстрове козацтво як форма поширення запорозького устрою на городову Україну. Козацько-селянські повстання наприкінці XVI- в першій половині XVII ст.
Самостійна робота – 4 години. 1. Козацька символіка. 2. Морські походи запорожців. 3. Князь Костянтин Острозький як оборонець українського православ”я. 4. Берестейська унія 1596 року. 5. Постать Петра Сагайдачного в історії України.
Тема 5. Формування української національної державності в період Хмельниччини (1648 - 1657). Лекція – 4 год. Соціально-економічне і політичне становище України напередодні повстання 1648 р. Причини, антикріпосницький і національно-визвольний характер народної війни. Державницька програма Б. Хмельницького. Зміни у суспільних відносинах. Ліквідація польського магнатського та шляхетського землеволодіння. Зміцнення українського старшинського, шляхетського та православного церковного землеволодіння. Тимчасове послаблення феодально-кріпосницької системи на Лівобережній Україні. Вольні військові маєтності. Козацтво, його поділ та правове становище. Міське населення. Духовенство. Знищення польської адміністративно-політичної системи управління. Формування української феодальної держави, її політична форма. Органи центральної і місцевої влади та управління. Закріплення в органах військового управління адміністративно-політичних, фінансових, судових та поліцейських функцій. Оформлення прийняття України до складу російської держави. Юридична природа і зміст рішень Земського собору 1651 р. та 1653 р., Переяславської ради від 18 січня 1654 р. Правовий статус України у складі Московської держави згідно з „Березневими статтями” 1654 р. та царськими жалуваними грамотами від 27 березня та 12 квітня 1654 р.
Семінарське заняття – 2 год. 1. Державна організація Гетьманської України. а) адміністративний – територіальний поділ; б) вищі органи влади і управління; в) місцеві органи влади і управління; г) судові органи; 2. Юридичне оформлення прийняття України до складу Московської держави. 3. Адміністративно – судовий устрій Запорозької Січі.
Самостійна робота – 2 години. 1. Формування органів нової влади й адміністративно-територіального устрою Хмельниччини. 2. Зміни у формах власності та їх вплив на економіку і суспільне життя. 3. Зовнішня політика гетьманської держави Б. Хмельницького.
Тема 6. Руїна та її вплив на державність України. Лекція – 2 год. Гетьманування Івана Виговського. Гадяцький трактат. Гетьманування Юрія Хмельницького. Переяславський договір і Слободищенський трактат. Чорна Рада 1663 року як розчленування України. Продовження боротьби українського народу проти Польщі і Московії за повне національне визволення. П. Дорошенко. Андрусівський договір. Гетьманування Івана Самойловича. Остаточний розподіл українських земель між Москвою та Польщею.
Самостійна робота – 2 години 1. Московські статті 1665 року. 2. Соборництво Петра Дорошенка. 3. Батуринський переворот 1672 року. Тема 7. Соціально-економічний розвиток та політичне становище українських земель у складі Московської держави і Речі Посполитої наприкінці ХУІІ – на початку ХУІІІ ст. Лекція – 2 год. Спроби гетьмана Івана Мазепи відновити українську державність під протекторатом Швеції. Полтавська битва в історії української державності. Гетьманування Пилипа Орлика. Бендерська конституція 1710 року. Заселення та суспільно-політичний розвиток Південної України. Три поділи Речі Посполитої та входження Правобережної України і Волині до складу Російської держави. Поділ українських земель на Лівобережну та Правобережну Україну. ”Вічний мир” 1986 р. Буковина та Закарпаття під австрійським пануванням. Правове становище соціальних груп. Кріпосницька політика козацької старшини. Збільшення старшинсько-шляхетського та монастирського землеволодіння. Бунчукове та значкове військове товариство. Українська родовита шляхта. Зрівняння в правах козацької старшини з російським дворянством. Особливості державницького устрою Слобідської України та її зв’язки з Гетьманщиною. Державний устрій Гетьманщини. Адміністративно-територіальний поділ на полки, сотні. Загальновійськова рада. Рада старшини. Гетьман. Наказний гетьман. Генеральний уряд. Полкові уряди: полковник та полкова рада. Сотенний уряд: сотник та його помічники. Місцеве управління: виборні міські старшини та сільські отамани. Міське самоврядування: магістрати та ратуші. Організація судів. Період козацьких судів. Судова реформа 1760-1763 рр. Переклад статутних судів: гродські, земські та підкоморські суди. Організація управління Запорозької Січі. Паланки і паланкова старшина. Обмеження автономії Гетьманської України і посилення колонізаторської політики московського царизму. Органи самодержавного управління Україною-Гетьманщиною: Посольський приказ, Малоросійський приказ 1663 р., Колегія іноземних справ, Сенат І Малоросійська колегія (1722-1727 р.р.), Правління гетьманського уряду (1734-1750 р.р.). Остаточне скасування гетьманської влади у 1764 р. Ліквідація козацького самоврядування на Слобідській Україні й Лівобережжі (1765-1783 р.р.), Запорозькій Січі та її паланок (1775 р.).
Самостійна робота – 4 години. 1.Роль української православної церкви в становленні релігійного життя в Росії. 2. Внесок українських культурних діячів у розвиток освіти слов”янських народів. 3. Вплив української музики, театру, живопису на розвиток мистецтва Росії.
Тема 8. Правове становище земель України в складі Російської і Австрійської імперій (кін. XVIII – поч. XX ст. ст.) Лекція – 2 год. Землі України у складі Росії. Поділ на губернії: на Лівобережжі – Полтавська, Слобідсько-Українська (з 1835 - Харківська) і Чернігівська; на Правобережжі – Волинська, Київська і Подільська; на півдні – Катеринославська, Таврійська і Херсонська. Генерал-губернаторства: Малоросійське (лівобережні губернії), Київське (правобережні), Новоросійсько-Бесарабське (південні губернії і Бесарабська область). Суспільний устрій кінця XVIII – першої половини XIX століть. Дворянство. Зрівняння українського дворянства в правах з російським. Надання пільг російському дворянству, яке проживало в Україні. Духовенство. Міське населення (міські обивателі). Купці. Почесні громадяни. Міщани. Цехові та робочі люди. Кріпосні селяни. Панщина – основний обов’язок кріпаків. Урочна система. Місячина. Інвентарні правила 1847 – 1848 рр. на Правобережній Україні. Державні селяни. Військові поселення. Державний лад кінця XVIII – першої половини XIX ст. ст. Компетенція генерал-губернаторів та губернаторів. Губернське правління. Повітовий апарат управління. Губернські і повітові дворянські зібрання. Панська юрисдикція. Державний лад та буржуазне реформаторство 60 – 70 р.р. Контрреформи 80 – 90 років.
Зміни в суспільний відносинах у пореформеній Російській імперії. Правова основа селянської реформи 1861 року та її специфіка реалізації в Правобережній Україні. Перетворення поміщицьких селян на «вільних сільських обивателів». Поширення державної реформи на удільних та державних селян, дворових людей. Національний склад дворянства. Дві верстви дворянства в пореформений період. Фабрично-заводські робітники. Буржуазія, промислова і торгівельна. Поділ населення імперії за різницею “присвоєних прав” на “природних обивателів” та “інородців”. Міщани. Духовенство. Суспільно-політичні течії в Україні та створення українських політичних партій. Надзвичайна юстиція (воєнно-польові суди) 1906-1907 рр. Державний лад та буржуазне реформаторство 60-70 рр. ХІХ ст. Скасування кріпосного права в Російській імперії та особливості проведення Селянської реформи 1861 року в Наддніпрянській Україні. Реформи адміністративно-політичного управління: Фінансова 1860-1864рр.; Земська 1864р.; Міська 1870р.; Судова 1864 -1865 рр.; Народної освіти 1863-1864 рр.; Військова 1864-1874 рр., та їх законодавче забезпечення. Контрреформи 80-90 рр. ХІХ ст. Буржуазні реформи початку ХХ ст. в Росії взагалі і в Україні безпосередньо. Реформа центральних органів влади та управління 1905-1907 рр. Аграрна реформа Столипіна та її вплив на Україну. Законодавчі акти земельної реформи: Указ від 9 листопада 1906р. та Закон про землевлаштування 29 травня 1911р. Селянський поземельний банк. Переселенська політика. Система пореформеного державного управління в Україні. Розширення повноважень генерал-губернаторів і губернаторів. Апарат губернського і повітового державного управління. Волосні управи. Селянська громада, Формування всестанового місцевого самоврядування. Губернські та повітові збори та їх виконавчі органи – губернські та повітові земські управи. Міські думи та міські управи. Система виборів до органів самоврядування. Особливості еволюції самодержавства на початку ХХ ст. Зміна в центральному апараті самоврядної влади. Імператор. Державна дума. Державна рада. Рада міністрів та міністерства. Мілітаризація економіки та державного управління в роки Першої світової війни. Особливі наради. Центральні і місцеві воєнно-промислові комітети. Надзвичайна юстиція (воєнно-польові суди). Загарбання західноукраїнських земель Австрією. Утворення коронного краю з центром у Львові. Революція 1848 р. і створення Головної Руської Ради у Львові. Австро-угорська угода 1867 р. та утворення Австро-угорської монархії. Ціслетанія і Транслейтанія. Західна Україна в часи першої світової війни. Суспільний лад. Магнати, рицарі та трудова шляхта. Кріпосні селяни. Скасування кріпосного права. Міське населення. Державний лад. Органи урядової адміністрації. Органи крайового і місцевого самоврядування. Повітові, міські і сільські ради. Організація управління Львова і Чернівців за статутом 1870 р. Судова система.
Семінарське заняття. Особливості проведення державних реформ 60 – 70 –х р.р. XIX ст. в Україні в складі Російської імперії – 2 год. 1. Передумови, мета та основні завдання і напрямки буржуазних реформ Російської імперії другої половини XIX. 2. Основні положення державних реформ а) селянської; б) фінансова; в) земського самоврядування; г) міського самоврядування; д) судової системи 3. Характеристика контр реформи 70 – 80-х р.р. XIX ст.
Самостійна робота – 2 години. 1. Роль Івана Франка в національному відродженні України. 2. Український молодіжний національний рух в Галичині.
Підсумковий модульний контроль - 1 година Орієнтовні теми для підсумкового модульного контролю. 1. Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку. 2. Формування та розквіт Галицько-Волинської держави. 3. Українські землі у складі Речі Посполитої. Посилення експансії феодальної Польщі. 4. Вплив українського права на підготовку Литовських статутів. 5. Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ. 6. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького. 7. Україна за часів Руїни. 8. Гетьманщина на початку XVIII ст. Іван Мазепа. 9. Наступ царизму на автономію України. Скасування гетьманського устрою. 10. Три поділи Польщі. Входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперій. 11. Суспільно-політичний рух в українських землях в першій половині ХІХ ст. 12. Значення Головної Руської Ради (1848) для відродження української державності. Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині ХІХ ст. 14. Суспільно-політичний рух в українських землях в другій половині ХІХ ст. 15. Значення творчості Тараса Шевченка, Михайла Драгоманова, Івана Франка та Лесі Українки для відродження української державності.
Основна література до змістового модуля 1. Джерела Антологія української юридичної думки. В 6 томах. Історія держави і права України: козацько-гетьманська доба. - К., 2002.- Т. 2. Антологія української юридичної думки. В 6 томах. Історія держави і права України: Руська правда. - К., 2002.- Т. 3. Боплан Г. Опис України. – К., 1990. – 256 с. http://litopys.kiev.ua Величко С. Літопис.- К., 1991.- Том перший.- 374 с.; том другий. Ділова документація Гетьманщини XVIII ст.: Зб.док-тів. - К., 1993. Документы об Освободительной войне украинского народа 1648-1654 гг. – К., 1965. Документи Богдана Хмельницького (1648-1657). – К., 1961. Воссоединение Украины с Россией: Док. и материалы в 3 т. – М., 1953 - 1954. – Т. 1. – 587 с.; Т. ІІ.- с.; Т. 3. Жерела до історії України-Руси.- Львів, 1913.- Т. VІ; 1908.- Т. VІІІ. Законодательные акты Великого княжества Литовского XV-XVII в.в. -Л, 1936. Історія держави і права України: Хрестоматія / За ред. О.О.Шевченка. – К., 1996. Історія Русів.- К., 1991. Памятники русского права. В восьми выпусках. - М., 1952-1961. Переяславська Рада: очима істориків, мовою документів. – К.: Україна, 2003. Повість врем'янних літ. - К., 1990. Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 р. – К., 1997. Січинський В. Чужинці про Україну: Вибір з описів подорожей по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть. – К., 1992. Україна. Антологія пам’яток державотворення. – К.: Основи, 2008. - Тт. І – VІ. Універсали Богдана Хмельницького 1648-1657. – К., 1998. Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі. –К., 1960.
література Антонович. Про козацькі часи на Україні. –К., 1991. Апанович О. Українсько-російський договір 1654 року: Міфи і реальність. – К.: Варта, 1994. Багалій Д. Історія Слобідської України. –Харків, 1991. Баран В. Давні слов”яни.- К., 1998. Бойко І. Держава і право Гетьманщини. Навч. посібник.- Львів, 2000. Бондаревський А. Волосне управління та становище селян на Україні після реформи 1861 р. – К., 1961. Борисенко В.Й. Соціально-економічний розвиток Лівобережної України в другій половині XVII ст. – К.: Наукова думка, 1986. – 264 с. Брадович М. Переяславська осторога.- Мюнхен – Нью-Йорк, 1954. Брайчевський М. Приєднання чи возз’єднання? (Критичні замітки з приводу однієї концепції) // Переяславська рада: історичне значення та політичні наслідки. – К.: Просвіта, 2003. – С. 23-67. Переяславська Рада: Очима істориків, мовою документів. – К.: Україна, 2003. – С. 264-290 (фрагменти). Вегеш М. Августин Волошин і Карпатська Україна.- Львів – Хуст, 2004. Володарі гетьманської булави. – К., 1994. Гвоздик-Пріцак Л. Економічна і політична візія Богдана Хмельницького та її реалізація в державі Військо Запорозьке. – К.: Обереги, 1999. http://litopys5.freeservers.com/coss2/gvpr.htm; http://litopys.kiev.ua/ Герасимчук В. Виговщина і Гадяцький трактат. – Львів, 1909. Гой П. Дипломатичні стосунки України з Московщиною. 1648-1651.- Мюнхен – Львів, 1996. Горобець В.М. Від союзу до інкорпорації: українсько-російські відносини другої половини 17 – першої чверті 18 ст. – К., 1995. Грабовський С. Що принесла Україні Переяславська рада? – К., 2003. Грабовський С, Ставрояні С., Шкляр Л. Нариси з історії українського державотворення.- К., 1995. Грушевський М. Ілюстрована історія України. –К-Л., 1913. Репринтне відтворення. –К., 1990. Гуржій О.І. Українська козацька держава в другій половині XVII-XVIII ст.: кордони, населення, право. –К., 1996. Дорошенко Д. Петро Дорошенко. – Нью-Йорк, 1965. Дорошенко Д. Нариси історії України. –Львів, 1990. Ефименко А.Я. История украинского народа. – К., 1990. Ісаєвич Я. Братства та їх роль в розвитку української культури 16-18 ст. – К., 1966. Історія держави і права України (з найдавніших часів до кінця XIX ст.) // Історія держави і права Української РСР. (1917 - 1960 рр.). - К, 1960 Історія русів. - К., 1991. Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст..).- Львів, 1992. Історія української культури: У 5 т. – Т. 2: Українська культура XIII – першої половини XVII століть. – К.: Наукова думка, 2001. Кагамлик С. Києво-Печерська лавра: світ православної духовності і культури(ХУІІ – ХУІІІ ст.). – К., 2005. Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в Україні. Навч. посібник: У 3 кн. – Кн. 3: Кінець XVI – середина XIX століття. – К.: Либідь, 1994. Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990. Кульчицький В. Державний лад і право в Галичині в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.. – Львів, 1965. Леп’явко С. Козацькі війни кінця 16 ст. в Україні. – Чернігів, 1996. Липинський В. Україна на переломі. 1657-1659. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII-ім столітті. – Філадельфія - Київ, 1991. Літопис руський. - К., 1990. Літопис Самовидця. - К., 1971. Мельник Л.Г. Боротьба за українську державність. 17 ст. – К., 1995. Мицик Ю.А. Як козаки воювали. –Дніпропетровськ, 1990. Музиченко П., Єрошкін С., Нагуш С. Суд та процес в Київській Русі.- Одеса, 1995. Нагаєвський І. Історія української державності. – К., 1994. На чолі козацької держави (До 400-річчя від дня народження Богдана Хмельницького). Збірник наукових праць. – Рівне, 1996. - Випуск 2. Нольде Б. Автономія України з історичного погляду. – К.: Україна, 1995.. Окиншевич Л. Рада Старшинська на Гетьманщині // Хроніка-2000. – 1998. – Вип. 6-7. – С. 192-210. Окиншевич Л. Лекції з історії українського права. - Мюнхен, 1954. Падох Я. Суди і судовий процес старої України.- Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто – Львів, 1990. Панашенко В.В. Соціальна еліта Гетьманщини (друга половина 17 – 18 ст.). – К., 1995. – 212 с. Панашенко В.В. Полкове управління в Україні (середина 17 – 18 ст.). – К., 1997. – 74 с. Петрів В. Військово-історичні праці. Спомини.- К., 2002. Петрів В. Військово-історичні праці. Листи.- К., 2004. Петров В. Походження українського народу. –К., 1992. Петров В.П. Етногенез слов’ян. –К., 1972. Плохій С. Наливайкові віра: Козацтво та релігія в ранньомодерній Україні / Пер. з англ. – К.: Критика, 2005. – 496 с. / Критичні студії. Плохій С. Крила протекції: До визначення правового змісту переяславської угоди 1654 р. // Мediaevalia ucrainica: Ментальність та історія ідей. – Т. 4 (5 –?). – К., 1995. – С. 76-85. http://www.ukrhistory.narod.ru/ Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. – Т. 2: Від середини ХVII ст. до 1923 р. – К., 1992. Сас П. Політична культура українського суспільства (кінець 16 – перша половина 17 ст.): Навч. посібник. – К., 1998. Сас П.М. Козаки // Історія української культури: У 5 т. – Т. 3: Українська культура другої половини XVII – XVIII століть. – К.: Наукова думка, 2003. Семчишин М. Тисяча років української культури. –К., 1993. Сергійчук В. Національна символіка України.- К., 1992. Сергійчук В. Етнічні межі і державний кордон України. – К., 2006. Сергійчук В.І. Іменем Війська Запорозького: Українське козацтво в міжнародних відносинах 16 – середини 17 ст. – К., 1991. Сергійчук В.І. Армія Богдана Хмельницького. – К., 1996. Сергійчук В. І. Переяславська рада як трагедія України і програш Європи.- К., 2004. Сергійчук В. Українські державники: Дмитро Вишневецький.- К., 2003. Сидоренко О.Ф. Торгівля // Історія української культури: У 5 т. – Т. 3: Українська культура другої половини XVII – XVIII століть. – К.: Наукова думка, 2003. – С. 1056-1086. Сиза Н. Суди і кримінальне судочинство України в добу Гетьманщини. – К.: Українська Видавнича Спілка, 2000. Смолка А.О. Соціально-економічна думка та політика в Україні XVII – початку XVIII ст. – К.: Задруга, 1996. – С. 151 с. Сокирко О. Лицарі другого сорту. Наймане військо Лівобережної гетьманщини 1669 – 1726 рр. – К., 2006. – 280 с. Софроненко К. Общественно-политический строй Галицко-Волынской Руси ХІ – ХІІІ в. – М., 1955. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет. – К., 1995. – 621 с. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея XVII-XVIII ст.: Проблеми формування, еволюції, реалізації. – К.: Альтернативи, 1997. Права, за якими судиться малоросійський народ 1743 р. - К., 1997. Стороженко І.С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини XVII ст. – Кн. 1: Воєнні дії 1648 – 1652 рр. – Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1996. – 320 с. Субтельний О. Україна: Історія. –К., 1991. Терлецький Л. Етногенез українського народу.- Львів, 2007. Терлюк І. Литовські статути та їх застосування в Україні. – Львів, 1999. Тис-Крохмалюк Ю. Бої Хмельницького.- Мюнхен, 1954; К., 1994. Ткаченко М.Н. Нариси з історії селян на Лівобережній Україні в 17 – 18 вв. – К., 1931. – Т. 1. Токаржевський-Карашевич І. Хмельниччина з погляду права//Визвольний шлях. - Лондон, 1957, 1958. – Т. ІХ-Х. 350-річчя Української держави Богдана Хмельницького. Матеріали міжнародної наукової конференції 15-16 грудня 1998 р.-К., 1998. Турченко Ф. Микола Міхновський: життя і слово.- К., 2006. Українська дипломатична енциклопедія.- К., 2004.- Т. І. Т. ІІ. Українська ідея. Історичний нарис. –К., 1995. Українська козацька держава: Витоки та шляхи історичного розвитку (Матеріали республіканських читань). –К., 1991. Українська культура. Лекції за редакцією Д. Антоновича. –К., 1993. Українське козацтво. Мала енциклопедія. – К. – Запоріжжя, 2002. Харишин М.В. Богдан Хмельницький та Українська православна Церква (1648-1657 рр.) // УІЖ. – 1995. – № 4. – С. 92-100; № 5. – С. 57-66. Цибульський В. Переяславська угода 1654 року у зарубіжній історіографії (1945-1990 рр.). – Рівне, 1993. Чмихов М. та ін. Археологія та стародавня історія України: Походження українського народу. Курс лекцій. –К., 1992. Чубатий М. Огляд історії українського права: Історія джерел та державного права.- Мюнхен – Київ, 1994. Щербак В. Українське козацтво: Формування соціального стану. Друга половина XV – середина XVII ст. – К.: Видавничий дім "КМ Academia", 2000. – 300 с. http://litopys5.freeservers.com/coss1/shch.htmhttp://litopys.kiev.ua/ Щербаківський В. Формація української нації. - Прага, 1941. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. У 3-х т. –К., 1991. Яковенко Н. Вступ до історії України.- К., 2008. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця 14 до середини 17 ст. (Волинь і Центральна Україна). – К., 1993. Яковлєва Т. Гетьманщина в др. пол. 50-х рр. 17 ст.: Причини і початок Руїни. – К., 1998.. Яковлєва Т. Руїна Гетьманщини: Від Переяславської Ради-2 до Андрусівської угоди (1659 – 1667 рр.). – К.: Основи, 2003. Яковлів А. Українсько-московські договори в 17 – 18 віках. – Варшава, 1934. Ярмиш О. Каральний апарат самодержавства в Україні в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.. – Харків, 2001.
Змістовий модуль 2. Історія української державності в ХХ ст. Тема 9. Державно-правове відродження України в період національної революції 1917-1920 рр. УНР, Українська Держава, УНР періоду Директорії, ЗУНР. Лекція – 4 год. Державно-політична криза 1916-1917 р.р. Повалення самодержавства. Створення нових органів влади. Петроградська Рада робітничих і солдатських депутатів. Тимчасовий уряд на чолі з князем Львовим. Двовладдя. Питання про Установчі збори. Політичні Партії. Проголошення республіки. Державна нарада. Предпарламент. Створення автономій та незалежних держав на території бувшої Російської імперії. Реформа центрального і місцевого державного апарату. Органи земського і міського самоврядування. Формування охоронного апарату. Адміністративна юстиція. Тимчасові суди. Боротьба за національно - державне відродження України. Утворення Центральної Ради на чолі з М.Грушевським та еволюція її юридичного статусу. Всеукраїнський національний конгрес (5-7 квітня 1917 р.). Наказ Центральної Раді від 5 травня 1917 р. Підтримка Центральної Ради з боку всеукраїнських військового, селянського і робітничого з'їздів. Українізація існуючої системи місцевого самоврядування й утворення губернських, повітових та міських "українських рад". Перший універсал Центральної Ради від 10 (23) червня 1917 р. Мала Рада і Генеральний Секретаріат. Переговори з петроградськими міністрами. Другий універсал Центральної Ради 3(16) липня 1917 р. Взаємне визнання Центральної Ради і Тимчасового уряду. Статут вищого управління України, затверджений Малою Радою 29 липня 1917 р. "Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріату" Тимчасового уряду від 4 серпня 1917р. Законодавство Тимчасового уряду. Демократизація політичного життя. Перші законодавчі акти Центральної Ради. Ліквідація влади Тимчасового уряду та встановлення більшовицької влади у Петрограді. Проголошення Центральної Ради найвищим органом революційної демократії в Україні; поповнення складу Генерального Секретаріату і поширення його компетенції на всю територію України. Третій універсал Центральної Ради від 7 (20) листопада 1917 р. і проголошення Української Народної Республіки як частини демократичної федеративної Росії. Програма соціально-економічних перетворень. Організація центральної та місцевої влади. Компетенція Центральної Ради, Малої Ради та Генерального Секретаріату. Зміни у структурі уряду. Сільські, містечкові та волосні адміністративні органи, земські управи, повітові комісари, міські думи, губернські комісари; Органи революційної демократії, комісари Центральної Ради, місцеві комітети. Ради робітничо-селянських і солдатських депутатів. Судові органи. Органи захисту революції. Військове будівництво. IV універсал Центральної Ради 9 (22) січня 1918 р. Проголошення самостійності і незалежності УНР. Створення нового уряду - Ради Народних Міністерств та зміни в його складі. Берестейський мирний договір між Україною і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною. Діяльність Центральної Ради в умовах окупації австро-німецькими військами. Розгін Центральної Ради та її навчальні політико-правові уроки. Законотворча діяльність Центральної Ради, Малої Ради, Генерального Секретаріату і Ради Народних Міністрів. Переворот 29 квітня 1918 р. і його правове закріплення. Проголошення П.Скоропадського гетьманом Української держави. „Грамота до всього українського народу” та Закони „про тимчасовий державний устрій України” від 29 квітня 1918 р., їх зміст. Політичний режим Української держави. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана. Організація влади гетьманату. Гетьман, його повноваження. „Тимчасовий закон про верховне управління державою на випадок смерті, тяжкої хвороби і перебування поза межами держави... гетьмана” від 1 серпня 1918 р. Рада Міністрів на чолі з головою (Отаманом-міністром). Міністерства. Фінансова Рада. Місцеві органи. Судові органи. Військове будівництво. Відносини між державою і церквою. Організація козацтва як окремого стану населення і резерву війська. Створення опозиційного Українського Національного Союзу, початок повстання проти гетьмана. Відмова 14 грудня 1918 р. гетьмана П.Скоропадського від влади; падіння гетьманату. Створення Директорії як тимчасового революційно-державного органу, його склад, політико-правова платформа. Відновлення назви держави - УНР та її законів. Створення першого уряду Директорії - Ради Народних Міністрів на чолі з В.Чеховським. Трудовий принцип розбудови держави. Реорганізація Директорії та її взаємовідносини з урядом. Зовнішня і внутрішня політика Директорії; урядові кризи. Судові органи Директорії. Законодавство Директорії. Акт злуки УНР та ЗУНР, його правове оформлення та юридичні наслідки. Наступ більшовиків на Україну. Оголошення війни Радянській Росії. Міжнародні та внутріпартійні протиріччя між членами Директорії. Зміни в Директорії та встановлення особистого режиму С.Петлюри. Варшавський договір від 21 квітня 1920 р., та його політико-правова оцінка. Українсько-польська воєнна конвенція. Наступ польсько-українських військ і органи тимчасового управління в місцевостях України, які були визволені від більшовицької влади. Контрнаступ більшовиків. Утворення Галицько-Радянської Республіки, її державний апарат. Ризький мирний договір від 18 березня 1921 р., його політико-правові наслідки для України. Кінець легального існування Директорії та її органів. Уряд УНР в екзилі та його політико-правова платформа. Маніфест 18 жовтня 1918 р. про перетворення Австро-Угорщини в федеративну державу. “Коронні землі” та їх представницькі органи - Національні ради. Збори 18 жовтня 1918 р. всіх українських послів австрійського парламенту галицького і буковинського сеймів, представників політичних партій та громадських організацій. Обрання Української Національної Ради. Проголошення української держави у складі Австро-Угорщини. Розпад Австро-Угорщини. Взяття українцями влади у Львові 1 листопада 1918 р. Рішення Всебуковинського віча 3 листопада 1918 року про входження до складу ЗУНР. Створення 9 листопада 1918 р. першого уряду - Державного Секретаріату. Тимчасовий Основний закон від 13 листопада 1918р. Надання назви держави - Західноукраїнська Народна Республіка. Організація і структура державного апарату. Центральні органи державної влади і управління. Українська Національна Рада. Відділ Української Національної ради. Президія Ради. Президент. Державний Секретаріат: структура і персональний склад, повноваження. Місцеві органи державної влади і управління. Повітові комісари. Громадські (сільські і містечкові) і міські комісари. Повітові національні ради. Громадські та міські ради. Судово-прокурорські органи. Поділ території держави на судові округи і судові повіти. Створення системи державної жандармерії. Організація збройних сил. Об'єднання ЗУНР і УНР в єдиній соборній українській державі. Західна область УНР. Соціально-політичні та економічні перетворення у ЗУНР. Конституційне законодавство. Ухвала Народних зборів Закарпаття від 21 січня 1919 року про входження до складу ЗУНР і УНР. Польсько-українська війна. Дипломатична діяльність ЗУНР. Варшавський договір 21 квітня 1920 року. Проголошення диктатури Є. Петрушевича і створення колегії уповноважених. Визнання Радою послів Антанти за Польщею права на окупацію Східної Галичини Еміграційний уряд ЗУНР. Причини падіння Західноукраїнської Народної Республіки.
Семінарське заняття – 2 год. 1. Передумови відродження української державності в ХХ ст. 2. Державний лад Української Народної Республіки. 3. Суспільно-політичний устрій Української держави (Гетьманату Павла Скоропадського). 4. Організація державної влади і адміністративно-судовий устрій Української Народної Республіки періоду Директорії. 5. Організація, структура і функції державного апарату Західно-Української Народної Республіки.
Самостійна робота – 4 години. 1. Утворення Центральної Ради: програма дій, соціальна база, практична діяльність. 2. Жовтневі події 1917 року в Петрограді та ставлення до них різних політичних сил в Україні. 3. Радянська Росія і демократична Україна: проблема взаємовідносин. 4. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях. 5. Проголошення ЗУНР. 6. Злука ЗУНР і УНР. Акт Соборності. 7. Варшавський договір 1920 року. 8. Зимовий похід 1921 року.
Тема 10. Державність на землях України між двома світовими війнами. Політико-правове становище Української РСР Лекція – 2 год.
Проголошення 12(25) грудня 1917 р. Української Народної Республіки рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів в Харкові. Обрання Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету Рад Радянської України. Утворення ВУЦВК Радянської України уряду - Народного Секретаріату (грудень 1917 р.). Місцеві Ради. Надзвичайні органи радянської влади революційні і військово-революційні комітети. II Всеукраїнський з’їзд Рад (березень 1918 р.) та його рішення. Резолюція з’їзду “Про державний устрій”. III Всеукраїнський з’їзд Рад. Прийняття 14 березня 1919 р. Конституції УСРР. Державні зв'язки УСРР з РСФРР та іншими радянськими республіками. Воєнно-політичний союз радянських республік 1919 р. Воєнно – господарська угода УСРР і РСФРР 1920 р. Органи управління народним господарством. Націоналізація засобів виробництва. Створення засад соціалістичної економіки. Політика “воєнного комунізму”. Злам старої судової системи. Народні суди. Ради (з'їзди) народиих суддів. Військові трибунали. Залізничні трибунали. Верховний касаційний суд. Принципи нового судоустрою. Створення Центрального управління надзвичайних комісій для боротьби з контрреволюцією, спекуляцією та злочинами за посадою. Позасудові репресії. "Червоний терор". Створення радянської міліції. Кримінальний розшук. Органи робітничого контролю. Будівництво радянських збройних сил. Перехід від війни до миру. Запровадження нової економічної політики та її законодавче оформлення. Правове регулювання багатоукладної економіки. Політика управління державно-соціалістичною економікою. Курс на створення федерації радянських республік. Передумови утворення СРСР. І Всесоюзний з'їзд Рад. Декларація і договір про утворення СРСР. Державно-правове положення України за Конституцією СРСР 1924 р. Конституція УСРР 1929 р. Формування адміністративно-командної системи управління. Всеукраїнський з'їзд Рад. Структура та компетенція ВУЦВК, його Президії та РНК УСРР. Положення про ВУЦВК від 12 жовтня 1924 р. Наказ про порядок роботи Президії ЦУЦВК (липень 1926 р.) Положення про Раднарком УСРР від 12 жовтня 1924 р. Українська економічна Рада. Наркомати. Постійне представництво УСРР при уряді СРСР. Реформа адімністративно-територіального устрою України. Скорочення у 1922 р. кількості губерній. Скасування у 1923 р. волостей і повітів. Утворення районів. Ліквідація у 1925 р. губерній і створення округів. Перехід від чотириступневої (губернія-повіт-волость-село) до триступеневої (округ-район-село) системи управління. Реорганізація комнезамів. Реформа збройних сил. Національні аспекти у державному будівництві Радянської України. Українізація державного і господарського апарату УСРР. Утворення у складі Радянської України Молдовської автономної республіки. Національні адміністративно-територіальні одиниці - районні, сільські та селищні Ради. Перебудова юстиції та правоохоронних органів. Судова система. Положення про Судоустрій УСРР 1922, 1925 та 1929 р.р. Реорганізація ВУЧК. Утворення Державного Політичного Управління (ДПУ). Доктрина "революційної законності". Репресії 1920-х р.р. Боротьба Радянської держави з церквою. Зміни в суспільно-економічному ладі 1930 - 1941 р.р. Деформація політичної та державної системи. Формування партійно-бюрократичної диктатури. Культ особи Й.Сталіна. Ліквідація правових основ багатоукладної економіки. Примусова колективізація сільських господарства. Голодомор на Україні 1933 р. Кредитно-фінансові реформи. Реорганізація управління промисловістю. Подальший процес формування адміністративно-командної системи управління народним господарством: Центральні органи влади і управління УСРР. Реорганізація вищих органів державного управління. Місцеві органи державного управління. Перехід у 1932 р. до обласного поділу. Перебудова державного апарату УРСР на основі Конституції УРСР 1937 р. Подальше зростання централістичних тенденцій в СРСР. Зрощування партійного та адміністративного апарату. Верховна Рада і Раднарком УРСР. Місцеві Ради депутатів трудящих. Військове будівництво. Судове система, прокуратура, НКВС. Закон про судоустрій УРСР 1938 р. Створення єдиної централізованої системи прокурорських органів. Утворення у 1934 р. загальносоюзного НКВС. Позасудовий орган - Особлива нарада при наркомі внутрішніх справі Каральні органи - спеціальні "трійки". Надзвичайний порядок судочинства у справах про терористичні акти. Масові репресії на Україні. Державно правове становище українських земель у складі Речі Посполитової (1920 – 1939 р.р.), Чехословачини (1918-1939 р.р.), Румунії (1918-1940 р.р.). Державний Центр УНР в екзилі.
Самостійна робота – 2 години. 1. Коренізація в УРСР. 3. Українізація поза межами УСРР.
Тема 11. Історико-правові аспекти Голодомору 1932-1933 років та його демографічні наслідки. Лекція – 2 год. Причини штучного голодомору в УСРР. Репресії голодом проти українського населення за межами УСРР. Спільні ознаки й відмінності між голодом в хліборобських районах СРСР. Згортання українізації поза межами УСРР як відповідь на українське національне відродження. Правова оцінка голодомору за рубежем і в Україні.
Самостійна робота – 2 години. 1. Голодомори в УСРР в ХХ ст.: 1921 – 1923, 1932 – 1933 і 1946 – 1947.
Тема 12. Зміни в державній системі Радянської України в роки Другої світової війни. Лекція – 2 год. Проголошення Карпатської України як держави українського народу. Радянсько-німецькі договори про розподіл сфер впливу в Європі 1939 р. Приєднання до УРСР Волині, Галичини, Північної Буковини та Південної Бессарабії. Відмова українському населенню Берестейщини обирати делегатів на Українські Народні Збори у Львові. Напад гітлерівської Німеччини на Радянський Союз. Спроба відновлення Української держави в окупованому німцями Львові 30 червня 1941 р. Українське Державне Правління на чолі з Я. Стецьком. Рада Сеньйорів як дорадчий орган при Українському Державному Правлінні. Утворення Української Національної Ради в Києві під проводом М. Величківського. Розчленування території України і встановлення окупаційного режиму. Рейхскомісаріат "Україна". Трансністрія. "Підкарпатська територія”, „Дистрикт Галичина”. Перебудова державного апарату УРСР на воєнний лад. Постанова ЦК ВКП(б) та Раднаркому СРСР від 23 червня 1941 р. Директива ЦК ВКП(б) та Раднаркому СРСР партійним і радянським органам прифронтових областей від 29 червня 1941 р. та звернення Президії Верховної Ради, Раднаркому та ЦК КП(б) У від 6 липня 1941 р. "До українського народу". Надзвичайні органи влади та управління. ДКО. Уповноважені ДКО. Органи спеціального призначення. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 22 червня 1941 р. "Про воєнний стан". Діяльність місцевих органів державної влади і управління в період війни. Правовий режим воєнного стану і стану облоги. Реорганізація органів суду і прокуратури в зв'язку з введенням воєнного стану. Положення від 22 червня 1941 р. „Про військові трибунали в місцевостях, оголошених на воєнному стані і в районах воєнних дій”. Види військових трибуналів та розширення їх підсудності. Звільнення України від нацистських загарбників. Відновлення органів радянської влади в Україні. Утворення нових наркоматів, комітетів та управлінь. Відновлення місцевого державного апарату. Правові аспекти діяльності УПА й УГВР.
|
