Машина МК-50

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 819

Машина призначена для випробування на кручення зразків різного поперечного перерізу. Загальний вигляд машини показано на рис. 1.5.

Основні технічні дані

1. Найбільший крутний момент, кгс×м 50

2. Тип моментовимірювача – маятниковий

3. Граничні значення шкал моментовимірювача, кгс×м

шкала "А" 0...50

шкала "Б" 0...20

шкала "В" 0...10

4. Число обертів за хвилину нижнього

активного захвата 1 і 0,3

5. Найбільша і найменша відстані між

захватами, мм 700 і 60

6. Відстань між колонами, мм 450

7. Види навантаження – механічний і ручний.

Рисунок 1.5

Машина складається з таких основних частин (рис. 1.6): остова 1, що представляє собою замкнуту раму з основи, двох колон і перекриття; приводу механічного від електродвигуна 2 і ручного 3; моментовимірювача маятникового 4 із трьома змінними вантажами; пристрою запису 5, який складається з діаграмного апарата і редуктора масштабів; верхнього 6 і нижнього 7 захватів.

1) встановити орієнтовне значення очікуваного крутного моменту;

2) встановити на маятнику відповідний вантаж;

3) встановити зразок в захватах, для цього приводом (механічним чи ручним) провести рознімання губок нижнього захвату проти верхнього захвату, а потім вставити зразок і обертанням маховика 8 трохи підняти нижній захват, щоб зразок своїми технічними кінцями "сів" у конічні гнізда захватів і в такий спосіб був відцентрований; після цього зразок затиснути губками;

4) якщо при випробуванні потрібно записати діаграму " крутний момент - кут закручування", паперопротяжний механізм заправити міліметрівкою при нейтральному положенні коробки масштабів, потім ручкою встановити масштаб діаграмного запису;

5) поворотом пакетного вимикача підключити машину до мережі, потім, натиснувши на кнопку "Пуск" кнопкової станції, включити електродвигун і навантажити зразок;

6) за показами шкал відрахувати найбільший момент і кут закручування або визначити їх по записаній діаграмі.

При випробуванні крихких зразків користуватися огородженням, при цьому оглядове вікно закрити сталевою заслінкою, яка розташована на задній половині огородження.

1.5 Прес гідравлічний ПММ-125

Пресс гідравлічний призначений для статичних випробувань зразків, деталей, конструкцій з металу і неметалевих матеріалів на стиск і згин. Загальний вид пресу наведено на рис. 1.7.

Основні технічні дані

1) 1. Найбільше граничне навантаження, кгс 125000

2. Граничні значення шкал навантажень, кгс;

шкала "А" 20000 20000

шкала "Б" 50000 50000

шкала "В" 125000 125000

3. Максимальна відстань між опорними плитами

при випробуванні на стиск, мм 1100

4. Максимальна величина робочого простору між

ножем і опорами на поперечний згин, мм 800

5. Ширина робочого простору між колонами, мм 540

6. Робочий хід поршня, мм 200

7. Швидкість руху поршня без навантаження, мм/хв 0...50

8. Швидкість переміщення рухомої траверси, мм/хв 300

9. Похибка показів пресу по навантаженнях, %

а/ при навантаженні +1

б/ при розвантаженні +3

10. Розміри випробуваних зразків, мм

а) на стиск зразків будь-якої форми,

опорні кінці, яких вписуютьсяв коло 350

б) на поперечний згин зразків з

опорними місцями по довжині роликів до 200

Рисунок 1.7

Власне прес – вертикальний, двоколонний з гідравлічним приводом переміщення нижнього столу і механічним приводом рухомої траверси; кінематично представляє раму, яка складається з остова 1 і поперечки 8, з'єднаних двома гвинтовими колонами 5.

В остові встановлена пара – робочий циліндр 2 і поршень. На поршні кріпиться нижній стіл 4. Напрямок нижньому столу забезпечується роликами 3. Робочий хід нижнього столу здійснюється гідравлічним приводом. Гідравлічний привід пресу служить для переміщення поршня і створення необхідного зусилля у випробуваному зразку.

Електромеханічний привід рухомої траверси 7 служить тільки для встановлення верхньої плити при настроюванні пресу на випробування.

Механізм приводу складається з електродвигуна 9 і двох черв'ячних передач 10. Колесо кожної черв'ячної пари 10 є одночасно гайкою колони. Тому в залежності від напрямку обертання черв'ячного колеса-гайки, траверса переміщується вгору чи вниз. Рухома траверса 7 має кульову опору, до якої кріпиться плита 6.

Пульт керування складається з насосної станції, маятникового силовимірювача зі шкалою 13, панелі з кнопками керування 11, діаграмного апарата 12. Для регулювання навантаження служить рукоятка грубої і тонкої настройки 14.

Робота на пресі:

1) встановити орієнтовне очікуване найбільше навантаження;

2) закріпити на штанзі маятникового силовимірювача необхідні вантажі і виставити відповідну шкалу;

3) встановити необхідне для випробування пристосування і зразок, розташувавши його строго по центру стола;

4) підключити прес до електромережі, включити гідропривід і після спливання на масляній подушці нижнього столу виставити стрілку силовимірювача на нуль, потім виключити гідропривід;

5) електромеханічним приводом підвести рухому траверсу до упору випробуваного зразка у верхню плиту;

6) включити гідропривід і зробити навантаження зразка до визначеної деформації чи руйнування.

1.6 Вимірювач деформації цифровий ИДЦ-1

Вимірювач деформації цифровий ИДЦ-1 призначений для вимірювання статичних деформацій за допомогою тензорезисторів, які включаються за напівмостовою схемою. Загальний вигляд вимірювача наведено на рис. 1.9.

Рисунок 1.9
Технічні дані

	Діапазон вимірюваних деформацій при коефіцієнті тензочутливості овд (1 овд = 10-5 відносної деформації )	від 0 до 19990
	Ціна однієї одиниці дискретності показів приладу
	Основна похибка вимірювань, не більше, овд
	Час одного вимірювання, не більш, с	1,5
	Опір застосовуваних тензорезисторів, Ом	50...500
	Довжина кабелю від приладу до досліджуваного об'єкта, не більше, м
	Число каналів вимірювання
	Струм споживання, не більше, мА
	Живлення приладу від джерела постійного струму напругою, В

Будова і робота приладу

Внутрішній напівміст є частиною вимірювального моста. Активний і компенсаційний тензорезистори, які входять в зовнішній напівміст, наклеюються на поверхню об'єкта, який підлягає деформації стиску або розтягання. Зовнішній вигляд тензорезистора представлено на рис. 1.10.

Дротовий тензорезистор - датчик (рис 1.11) представляє собою провідник у виді декількох плоских петель тонкого, за звичай манганінового чи константанового дроту діаметром 0,015...0,03 мм, наклеєного між двома шарами паперу або пластмасової плівки. Довжина петлі називається базою датчика. За звичай вибираються датчики з найбільшою можливою за умовами досліду базою виходячи лише з вимоги, щоб по довжині датчика деформації деталі були в достатньому ступені однорідними.

При впливі деформації на датчик, включений у зовнішній вимірювальний напівміст приладу, відбувається розбалансування напівмоста.

Відносне значення зміни опору активного тензодатчика визначає величину деформації:

,

де ΔR - зміна опору активного датчика при деформації, Ом; R - опір активного датчика при відсутності деформації, Ом; K - коефіцієнт чутливості, що залежить від матеріалу датчика; - деформація, овд; l - довжина активного датчика при відсутності деформації, мм; Δl - зміна довжини активного датчика при зміні деформації випробуваного об'єкта, мм.

Сигнал розбалансування з моста надходить на вхід підсилювача і через фазочутливий детектор – у блок автоматичного зрівноважування.

Індукція здійснюється за допомогою цифрових індикаторів, які загоряються на лицьовій панелі приладу у відповідних розрядах десяткового числа. Блок цифрової індикації підключається після закінчення процесу автоматичного зрівноважування розбалансування моста.

Результат вимірювань визначається як різниця абсолютних значень показів приладу при ненавантаженому і навантаженому об'єктах.