Нанесення проектної лінії на профіль

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1869

7.1. Нанесення проектної лінії на профіль.

7.2. Обчислення ухилів на ділянках з однаковим ухилом.

7.3. Обчислення проектних висот траси.

7.4. Викреслення прямих і кривих на профілі.

Прилади і обладнання: червона, чорна, синя ручки, лінійка, калькулятор.

7.1.На поздовжній профіль наносять проектну лінію, яка відповідає положенню майбутньої споруди і задовольняє наступним умовам:

1) об’єм земляних робіт при побудові споруди повинен бути мінімальним;

2) проектна лінія не повинна перевищувати максимальний ухил;

3) об’єми земляних робіт по насипах і виїмках повинні бути приблизно рівними, тобто, щоб грунт із виїмки можна було використати для сусіднього насипу.

Проектна лінія наноситься на профіль червоним кольором. Вона може складатись з декількох відрізків, на кожному з яких ухил є постійним (рис. 7.1).

Проектну лінію на поперечний профіль наносять після завершення викреслювання поздовжнього профілю, оскільки для проектування поперечного профілю необхідні проектні висоти з осі лінійної споруди. Послідовність побудови поперечного профілю залежить від характеру проектної споруди. Наприклад, на рис. 7.2 показаний зразок поперечного профілю автомобільної дороги.

Побудова проектної лінії поперечного профілю автомобільної дороги виконується в наступній послідовності:

1) з рядка „Проектні висоти” поздовжнього профілю виписуємо запроектовану висоту спільної точки поздовжнього і поперечного профілю (в даному випадку спільним є -1);

2) задавшись шириною смуг руху (по 6 м) та ухилом від центру до краю дороги (-0,02) обчислюємо висоти крайніх точок дорожнього полотна;

Рис. 7.1. Поздовжній профіль

Рис. 7.2. Поперечний профіль

3) вздовж дорожнього полотна проектуємо канави для стічних вод – за заданими шириною та глибиною обчислюємо проектні висоти;

4) в заданому вертикальному масштабі відкладаємо обчислені проектні висоти від умовного горизонту та сполучаємо їх ламаною лінією.

7.2. В рядку „Ухили\Відстані” поздовжнього профілю необхідно позначити кожен відрізок з однаковим ухилом та підписати значення ухилу та відстані для нього (рис. 7.1). Причому похила лінія в цьому рядку повинна передавати характер запроектованої споруди – підйом чи спуск. Проектні висоти початкової і кінцевої точок кожної прямої ділянки та її довжину визначають графічно за масштабом профілю. Після цього обчислюють ухили кожного проектного відрізка за формулою:

, (7.1)

де H_K, H_П – висоти відповідно кінцевої та початкової точок відрізка, визначені графічно за профілем;

d – віддаль між цими точками.

7.3. Визначені графічно висоти початкової і кінцевої точок кожної прямої ділянки записуються в рядку „Проектні висоти”. В інших точках споруди проектні висоти обчислюють за формулою:

, (7.2)

де Н_о – проектна висота початкової точки прямого відрізка;

і – ухил даного відрізка;

d – віддаль від початкової точки відрізка до точки висота якої визначається.

Тобто, проектна висота будь-якої точки дорівнює висоті початкової точки проектного відрізка плюс добуток ухилу на горизонтальне прокладання між початковою точкою і точкою висота якої визначається.

Після цього обчислюють робочі висоти h_і, як різницю між проектними Н_пр і фактичними Н_ф висотами:

. (7.3)

Робочі висоти показують висоту насипу або глибину виїмки в обчислених точках профілю. При насипі їх виписують на профілі вище (зі знаком плюс), а при виїмках – нижче проектної лінії (зі знаком мінус) червоним кольором.

Точка О утворена перетином проектної лінії СD з лінією АВ фізичної поверхні землі, називається точкою нульових робіт (рис. 7.3). Тобто це точка в якій грунт не потрібно ні знімати, ні насипати.

Рис. 7.3. Визначення відстані до точки нульових робіт

Віддаль Х від пікету до точки нульових робіт визначають на основі подібності трикутників. Для цього складають відношення:

, (7.4)

звідки:

, (7.5)

де êh₁ê і êh₂ê – робочі висоти, взяті за модулем, в точках, відповідно А та В;

S – віддаль між точками А та В.

Висоти точок нульових робіт Н обчислюють з врахуванням віддалі Х за формулою (7.2).

Всі елементи, що стосуються точок нульових робіт показують на профілі синім кольором.

7.4. В рядку „Прямі і криві” відкладають в масштабі початок і кінець кривих та викреслюють умовний план споруди у вигляді прямих і кривих товщиною 0,7-0,8 мм. Криві позначають дугами, які повернуті догори, або до низу, в залежності від того, в який бік повертає траса. Дуга зверху вказує на поворот праворуч, а знизу – ліворуч. Початок і кінець кожної кривої відмічають перпендикуляром. З лівого боку вздовж перпендикуляра підписують відстань до найближчого меншого пікету, з правого боку – відстань до найближчого більшого пікету. Біля кожної дуги виписують числове значення основних елементів кривої: q, R, T, K, Б і Д. На кожному прямому відрізку траси вказують румб (зверху) та довжину (знизу).

Профіль оформлюють в туші. При цьому всі проектні елементи показують червоним кольором (рядки „Ухили\Відстані”, „Проектні висоти”, „Прямі і криві” та вісь споруди в рядку „План траси”).

Приклади типових завдань: