Passenger Vehicles

Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 588

КИЇВСЬКА РУСЬ В ПЕРІОД ПОЛІТИЧНОЇ ЄДНОСТІ

(80-і рр. ІХ ст. – ПЕРША ТРЕТИНА ХІІ ст.)

Мета:Окреслити передумови утворення Давньоруської держави, розкрити суть теорій походження Київської Русі, визначити роль норманів в утворенні держави східних слов’ян, охарактеризувати політичний устрій, соціальну структуру та господарство Русі. Розкрити поворотну роль одержавлення християнства для зміцнення держави та для пришвидшення культурного поступу. Довести, що утворення і розвиток Давньоруської держави було закономірним підсумком складного і тривалого соціально-економічного та культурного розвитку слов’янського суспільства.

План

1. Державно-політична історія Русі-України за варязької династії Рюриковичів:

§ захоплення Києва Олегом і поступове перетворення Русі в імперію;

§ князювання Ігоря, Ольги, Святослава.

2. Князювання Володимира та утвердження державної релігії – християнства.

3. Князювання Ярослава Мудрого.

4. Князювання Володимира Мономаха.

5. Населення, сільське господарство, ремесла, торгівля Київської Русі.

6. Зовнішня політика Київської Русі.

Реферати:

Давньоруські князі Олег, Ігор, Ольга.

Київський князь Володимир Великий.

Великий київський князь Ярослав Мудрий.

Великий київський князь Володимир Мономах.

Хрещення Русі.

Рекомендації для підготовки відповідей та короткий їх зміст:

Відповідь на перше питання бажано почати з короткої характеристики джерельної бази історії Київської Русі, виділивши з-поміж інших писемних джерел «Повість врем’яних літ» з її династичним викладом давньоруської історії. Дослідити шлях перетворення східнослов’янських племен у союзи племен, які постають державними об’єднаннями-князівствами. Розкрити зміст «норманської» й «антинорманської» теорій. Проаналізувати передумови виникнення держави та об’єднання східнослов’янських племен навколо Києва. Вокняжіння Олега в Києві показати як зміну місцевої київської князівської династії династією Рюриковичів. Розповіді про давньоруських князів мають містити хронологію та найважливіші моменти їх державотворчої політики.

Друге питання варто почати з того, що князювання Володимира Великого стало початком нового етапу в історії Київської Русі, етапу піднесення та розквіту. Політика руських князів щодо збирання навколо Києва слов’янських земель була завершена Володимиром і увінчала тривалий процес формування території Київської держави. Пояснити необхідність проведення адміністративної та військової реформ. Проаналізувати причини хрещення Русі князем Володимиром. Звернути увагу на запровадження християнства візантійського зразка. Особливу увагу акцентувати на наслідках (позитивних і негативних) християнизації Київської Русі.

Третє питання – це розповідь про період піднесення Київської Русі за князювання Ярослава Мудрого. Будуючи її, важливо не упустити такі суттєві моменти як: посилення єдності, централізації держави, її європезацію. Доцільно розкрити діяльність Ярослава Мудрого щодо убезпечення кордонів держави, охарактеризувати дипломатичну діяльність князя, показати його піклування внутрішньою розбудовою держави. Акцентувати увагу на тому, що з ім’ям цього князя пов’язано створення першого писаного зведення законів Київської Русі – «Руської правди». По смерті Ярослава Мудрого централізована монархія дещо занепадає, але відцентровані тенденції на деякий час вдалося призупинити Володимиру Мономаху.

Четверте питання – розповідь про князювання Володимира Мономаха, який уславився перемогами над половецькими ханами. Він відновив єдиновласну монархію. Зупинитися на характеристиці «Повчання дітям» Володимира Мономаха, яке вирізнюється високими літературними достоїнствами, пронизане турботами про рідну землю, ідеями гуманізму.

П’яте питання почати з характеристики соціальної структури Київської Русі. Виділити окремі суспільні верстви: «Великий князь руський», двір, родина князя; залежні від нього «світлі князі»; бояри; дружинники; Віче; категорію міських жителів складали ремісники, служилі люди (чиновники), купці, духовенство; селяни поділялись на закупів, дворову челядь, смердів, рядовичів, холопів, чернь. Обговорити проблему «давньоруської народності».

Охарактеризувати сільське господарство (землеробство), розвиток ремесел і торгівлі в Київській Русі. Звернути увагу, що її територія була вкрита мережею міжнародних торговельних шляхів. Розповісти про становлення грошової системи.

Готуючи відповідь на шосте питання, необхідно сконцентрувати увагу на зовнішньополітичній діяльності давньоруських князів, підкреслюючи, що вона підпорядкувалася інтересам зміцнення держави та підвищення її міжнародного авторитету. Визначити пріоритетні напрями зовнішньої політики Святослава Ігоревича, Володимира Великого та Ярослава Мудруго. Розкрийте питання зміцнення кордонів Київської Русі, а також роль торгівлі з державами Сходу, Заходу й Візантії. Порівняйте зовнішньополітичні пріоритети київських князів в період формування і розквіту Київської держави.

Основна хронологія:

V – VІІ ст. – розселення східних слов’ян;

VІ – VІІ ст. – поява міст у східних слов’ян;

VІІІ – ІХ ст. – формування східнослов’янської держави;

880-912 рр. – князювання Олега з роду новгородського князя Рюрика;

882 р. – вбивство Олегом київських князів Аскольда і Діра, вокняжіння на київському престолі Олега;

912-945 рр. – княжіння Ігоря;

945-969 рр. – регенство дружини Ігоря Ольги від імені малолітнього сина Святослава;

968-972 рр. – княжіння Святослава Ігоревича;

980-1015 рр. – княжіння Володимира Святославовича;

988 р. – хрещення киян, початок запровадження християнства на Русі;

1015-1019 рр. – княжіння сина Володимира Святополка І Окаянного;

1019-1054 рр. – княжіння Ярослава Володимировича Мудрого;

1054-1068 рр. – княжіння Ізяслава;

1072 р. – «Правда Ярославичів» (нова редакція збірника руських законів);

1073-1076 рр. – княжіння Святослава Ярославича;

1077-1078 – повернення Ізяслава (з допомогою польського короля Болеслава ІІ);

1078-1093 рр. – княжіння Всеволода Ярославовича;

1093-1113 рр. – княжіння Святополка Ізяславовича;

1097 – Любецький з’їзд, що являв собою спробу припити чвари між князями і об’єднатися для боротьби із зовнішніми ворогами;

1113-1125 рр. – княжіння Володимира Мономаха;

1113 – Устав Володимира Мономаха (доповнення до «Руської правди»);

1125-1132 рр. – княжіння Мстислава Володимировича. Завершення періоду єдності на Русі.