Утрата невинности

Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 588

Написання та оформлення

курсових, дипломних ТА МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ

У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

(методичні рекомендації

для викладачів та студентів спеціальності „Соціальна робота”)

Київ - 2010

Підготовлено доктором педагогічних наук, доцентом О.Г.Карпенко

Рецензенти:

В.Г.Пасинок -доктор пед. наук, професор,

С.П.Архипова -кандидат пед. наук, професор

Друкується за рішенням Вченої ради НПУ імені М.П.Драгоманова від 26 січня 2006 року, протокол № 6.

Карпенко О.Г. Методичні рекомендації до написання та оформлення курсових (дипломних, магістерських) робіт для студентів спеціальності „Соціальна робота”. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2010. - 43 с.

Запропонована методична розробка містить пояснювальну записку, методичні рекомендації щодо порядку вибору теми дослідження, її затвердження, складання змісту наукової роботи, використання теоретичного та статистичного матеріалу, побудови, структури та оформлення наукових студентських робіт, підготовки до попереднього захисту та захист наукової студентської роботи в ДЕК.

Ó НПУ імені М.П.Драгоманова, 2010

Ó О.Г.Карпенко, 2010

ЗМІСТ

Пояснювальна записка

В основу методичних рекомендацій покладено вимоги нормативних документів (Державних стандартів) щодо оформлення складових роботи, а також використано рекомендації ВАК України щодо підготовки та захисту наукових робіт. Метою даної розробки є допомога студентам у написанні та оформленні курсових та магістерських робіт.

Студенти, що навчаються за спеціальністю „Соціальна робота” підтверджують рівень своєї професійної підготовки, засвідчують готовність до самостійної дослідницької роботи у процесі підготовки та написання наукових робіт, що є визначальним свідченням кваліфікаційної відповідності певному освітньо-кваліфікаційному рівню. На другому, третьому курсах студенти виконують і захищають курсові роботи, на п’ятому – курсову та магістерську (для підтвердження рівня магістра). Курсова робота, випускна кваліфікаційна робота магістрів – це науково-технічний документ, який містить вичерпну систематизовану інформацію за обраною темою, передбачає виклад матеріалу на основі спеціально вивченої літератури та самостійно проведеного дослідження.

Курсова робота є лише першою пробою у розвитку наукового потенціалу студента, тому має передусім емпіричний характер (інколи аналітичний). Теми курсових робіт, які пропонує кафедра теорії та технології соціальної роботи Інституту соціальної роботи та управління НПУ імені М.П.Драгоманова, сформульовані у такий спосіб, що дають змогу вирішити поставлене перед студентом наукове завдання у формі поглибленого реферування кількох важливих праць або співставлення певних наукових концепцій. У процесі написання курсової роботи важливим є те, що студент оволодіває практичними дослідницькими навичками, вміннями опрацьовувати та систематизувати різнопланові джерела з досліджуваної проблематики, робити власні узагальнення та логічні висновки, а також оформляти роботу згідно із усталеними вимогами. На даному етапі написання наукових робіт ставиться за мету навчити студентів застосовувати елементарні дослідницькі прийоми та методи, розуміти суть і принципи методології наукової праці як такої, чітко розмежувавши її з іншими сферами та формами інтелектуального самовираження.

Дотримання студентом усіх вимог до оформлення курсової роботи сприяє вихованню в нього належного стилю наукової роботи, виховує вимогливість до себе, прищеплює певні навички до ведення наукового дослідження, що буде йому корисним у роботі над дипломною або магістерською роботою.

Бажано, щоб проблеми, розглянуті в курсових проектах, переросли у магістерську роботу. Магістерська робота продовжує, розвиває та закріплює дослідницькі аналітичні навички, сформовані у студентів раніше. Зазначимо, що від курсової роботи магістерська відрізняється не лише більшим обсягом, але й поглибленою аналітичною, складністю досліджуваної проблеми, свідомим застосуванням дослідницьких методів, ґрунтовним знанням наукової літератури з обраної проблематики, свідченням чого є кваліфіковано зроблений у першому (методологічному) розділі огляд наукових і спеціальних джерел.

Магістерською роботою студент завершує свою навчальну та наукову підготовку в університеті. Вона повинна засвідчити професійну зрілість випускника, виявити його загальнонаукову та спеціальну підготовку, довести вміння застосовувати набуті знання для розв’язання конкретних наукових і практичних завдань.

Важливою умовою для успішного написання наукової роботи є виробнича та переддипломна практики. Студент-дипломник повинен чіткіше формулювати та глибше вирішувати поставлене перед собою наукове завдання, застосовуючи різні наукові методи, які повинні становити самостійну та повноцінну, хоч і відносно невелику наукову розвідку, пов’язану з тим колом проблем, які закономірно виникають при системному вивченні студентом власного творчого доробку. Студент повинен вміти аналізувати та узагальнювати результати власних пошуків. Магістерська робота є найскладнішою, вона має бути повноцінним та якісним наукових продуктом, створеним на основі попереднього досвіду написання студентських наукових робіт. Написання випускної кваліфікаційної роботи, її належний захист перед державною екзаменаційною комісією (ДЕК) є одним із головних моментів державної атестації випускників.

І. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ

СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ РОБІТ

Перед виконанням наукової роботи студент повинен ознайомитися з основними вимогами до її написання та оформлення. Будь-яка студентська наукова робота повинна мати ознаки самостійного дослідження. Важливо, щоб науковому дослідженню та написанню були притаманні: чіткість і логічна послідовність викладення матеріалу; переконливість аргументації; стислість і точність формулювань, які виключають можливість неоднозначного тлумачення; висвітлення експериментальних методик; конкретність викладення результатів дослідження; обґрунтованість рекомендацій та пропозицій.

Після обрання теми наукової роботи студент повинен визначити мету та основні завдання, які він прагне виконати для того, щоб ґрунтовно дослідити окреслену проблему. Написання курсової, бакалаврської чи магістерської роботи починається з визначення та висвітлення основного питання кожного розділу. Матеріал роботи може бути вичерпним, а зміст правильно розкритим, якщо студент попередньо вивчив наукові праці українських та зарубіжних вчених з досліджуваної ним проблеми. При написанні роботи студент повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких він бере цитати, матеріали або окремі результати. Необхідно дотримуватися правил цитування, оформлення зносок, списку використаної літератури.

У роботі повинні бути відображені:

– актуальність тематики та відповідність сучасному стану науки;

– обґрунтування вибраного напрямку дослідження та методів, якими ці дослідження здійснюються; аналіз та узагальнення наявних наукових результатів;

– наукова та практична цінність виконаної роботи.

Студентські роботи повинні містити елементи дослідження:

– вивчення достатньої кількості опублікованих джерел (книг, журнальних статей та інших розробок) вітчизняних і зарубіжних авторів;

– систематизація та аналіз різних думок і підходів, формування власної точки зору на проблему, яка вивчається;

– порівняння теоретичних поглядів вчених і практичної діяльності вітчизняних і зарубіжних шкіл соціальної роботи; розробка методик і проведення експериментів; оформлення висновків та рекомендацій.

Вміння обґрунтовано представити матеріал свідчить про сформованість знань і переконань у студента, про їх системність та свідоме засвоєння. Курсова та магістерська роботи повинні бути написані унормованою літературною мовою, з використанням наукової термінології, без зловживання цитатами, запозиченими із статей, підручників та з електронних джерел. У роботі не повинно бути граматичних та стилістичних помилок.

ІІ. ОСНОВНІ ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ НАУКОВОЇ РОБОТИ

Планування, написання та оформлення роботи,

дотримання встановлених термінів та обсягів

Від чітко запланованих основних етапів підготовки курсової, магістерської робіт залежить хід виконання самої роботи та вчасне подання її на кафедру.

Студенти самостійно обирають тему курсової та магістерської роботи із запропонованого кафедрою переліку. Допускається внесення змін до теми, враховуючи пропозиції студентів, але у такому випадку студент має узгодити обрану тему з науковим керівником та затвердити ці зміни на кафедрі. Назва роботи повинна бути, по можливості, короткою (не більше 10-12 слів), відповідати спеціальності „Соціальна робота”, вказувати на мету дослідження і його завершеність. Під час першої консультації з науковим керівником уточнюється тема роботи, план дослідження, інструментарій, методи, основна література тощо. При цьому важливо, щоб тема наукової роботи не співпадала із темами, висвітленими у навчальній літературі та не повторювала тематики попередніх (вже захищених) дипломних і магістерських робіт. Такий підхід зорієнтований на стимулювання самостійного творчого наукового дослідження.

Обравши тему, ознайомившись з літературою, студентові необхідно приступити до складання плану свого наукового дослідження, який у процесі роботи може уточнюватися. Але ще до початку роботи над текстом, обов’язково необхідно узгодити план з науковим керівником. За необхідності керівник допомагає студентові удосконалити план дослідження.

План наукової роботи відображає її структуру, під якою мається порядок компонування і взаємозв’язок її окремих частин. Курсова робота, зазвичай, має простий план, який включає вступ, основну частину із 3-4 питань, висновки, список використаних джерел і, за необхідності, додатки.

Магістерська робота повинна обов’язково мати складний план, складовими якого є вступ, 2-3 розділи, що включають кілька підрозділів (або параграфів), а також висновки, додатки, за необхідності і список використаних джерел,

План дозволяє ескізно представити досліджувану проблему, викладену у логічному порядку питань, за якими надалі буде систематизуватися увесь зібраний фактичний матеріал. У творчому дослідженні план завжди має динамічний характер і може уточнюватися студентом у процесі дослідження конкретної теми. Наукове дослідження не може проводитися без плану. Лише сплановане дослідження дає змогу глибоко пізнавати закономірності досліджуваної проблеми.

Робота над курсовою чи магістерською роботою розпочинається з пошуку та опрацювання літератури, що стосується тематики дослідження. Необхідно переглянути всі види джерел, зміст яких пов’язаний з темою дослідження. До них належать матеріали, надруковані в різних вітчизняних і зарубіжних виданнях (монографії, наукові статті, періодичні видання, підручники, посібники та архівні матеріали). Основними завданнями огляду літератури є: ознайомлення з матеріалами за темою, вибір досліджень, що розкривають обрану тему у різних аспектах та найсуттєвіших результатів; виявлення напрямів дослідження та отримання вихідної проблеми для написання роботи.

Пошук літератури слід розпочати з відділу каталогів та залу періодики. Студентів обслуговують різні державні та відомчі бібліотеки: Національна парламентська бібліотека України, Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського, Державна науково-педагогічна бібліотека АПН України, Державна науково-технічна бібліотека України (при цьому необхідно мати відповідне персональне клопотання від Університету) тощо.

Виклад матеріалу наукової роботи

Матеріал роботи студент повинен викладати послідовно, логічно пов’язувати окремі його частини, повністю розкривати тему роботи. Для цього необхідно приділити увагу сучасним теоретичним і методичними розробками, розглянути і творчо осмислити відповідну наукову літературу та періодичні видання, визначити своє ставлення до дискусійних питань з обраної теми. На основі аналізу емпіричних або звітних даних, особистих вражень та узагальнень потрібно зробити необхідні висновки, висвітлити досягнуті успіхи, визначити наявні недоліки, а також висловити пропозиції щодо можливостей подальшого покращення діяльності об’єкта дослідження.

ІІІ. СТРУКТУРА РОБОТИ

Рекомендується така структура наукової студентської роботи: титульний аркуш; зміст; перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів (за необхідності); вступ; основна частина (суть роботи); висновки; додатки (за необхідності); список використаних джерел (перелік посилань).

До змісту включають структурні елементи у такому порядку: перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів (за необхідності).

Титульний аркуш є першою сторінкою роботи, який містить:

– найменування вищого навчального закладу, факультету, кафедри, де виконана робота;

– назву роботи;

– прізвище, ім’я, по батькові автора та його статус;

– науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника;

– місто та рік подання роботи до захисту.

З цього аркуша починається загальна нумерація сторінок роботи, але номер сторінки на ньому не вказується. Приклад оформлення титульної сторінки наведено у додатку А.

Змістподають безпосередньо після титульного аркуша, починаючи з нової сторінки. Вступ; послідовно перелічені найменування всіх розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок) змісту роботи; висновки; назви додатків і номери сторінок; які містять початок відповідного матеріалу список використаних джерел. Зразок змісту наведено у додатку Б.

Перелік умовних позначень складають за умови повторення таких позначень, як символи, абревіатури, скорочення, що не є загально- прийнятими, більше трьох разів у тексті. Цей перелік розміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки. Інакше – розшифровку цих елементів наводять у тексті там, де вперше згадують. У випадку, коли у роботі використовується специфічна термінологія чи вживаються маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їхній перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, що розміщують перед вступом. Перелік друкують двома колонками, у них зліва за абеткою наводять скорочення, справа – детальне тлумачення.

Вступ розташовують після переліку умовних позначень (якщо він є), починаючи з нової сторінки. У вступі до наукової роботи розкривають сутність і стан наукової задачі та її значущість, підстави та вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі подають загальну характеристику роботи у рекомендованій нижче послідовності. У вступі коротко подають оцінку сучасного стану досліджуваної проблеми, обґрунтування вибраної теми та необхідності проведення досліджень, зазначаючи: практично розв'язані питання; прогалини в інформації, що існують у даній галузі; провідних вчених і фахівців даної галузі; актуальність та новизну теми; взаємозв'язок з іншими роботами. Вказують на зв'язок обраної теми з напрямами наукових досліджень кафедри теорії та технології соціальної роботи, а також з державними планами та програмами у відповідності з галузевим стандартом підготовки фахівців за спеціальністю „Соціальна робота”.

Грамотно оформлений теоретико-методологічний апарат (актуальність, об'єкт, предмет, мета, завдання і тощо) курсової (дипломної, магістерської) роботи є обов'язковим її атрибутом.

До основних елементів структури наукової роботи відносяться: актуальність, яка потребує чіткого визначення теми і проблеми дослідження, що розкриває суперечності між визначеним станом предмета дослідження і вимогами його ефективного функціонування, а також між наявними теоретичними положеннями в рамках проблеми, що досліджується і нових фактів.

Об'єкт - це реально існуюча дійсність. Під об'єктом пізнання прийнято розуміти частину об'єктивної реальності, що на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини.

Сукупність особливих законів і закономірностей функціонування і розвитку об'єкта дослідження складає предмет даної конкретної науки. Предметом пізнання вважають зафіксовані і включені в процес практичної діяльності людини сторони, властивості і відносини об'єкта, досліджувані з визначеною метою в даних обставинах і умовах.

Таким чином, предмет дослідження є більш вузьким за своїм розумінням, ніж об'єкт. Предмет є частиною, стороною, аспектом, елементом об'єкта. Наприклад, об'єктом дослідження може бути система соціального захисту населення, а предметом дослідження - особливості, закономірності формування системи соціального захисту населення в конкретному регіоні у визначений період часу.

Визначаючи об'єкт дослідження, варто дати йому змістовну характеристику. Далі необхідно розкрити місце і значення предмета дослідження у курсовій (дипломній, магістерській) роботі.

Мета дослідження випливає із проблеми, тобто ціль дослідження полягає у тому, щоб розв'язати якусь проблему. Мета дослідження може бути пов’язана із:

– обґрунтуванням системи заходів, спрямованих на вирішення проблеми;

– обґрунтуванням закономірностей загального або часткового характеру.

– виявленням комплексу умов успішного вирішення деяких завдань;

– обґрунтуванням підходів до вирішення проблеми;

– добором оптимального обсягу фактів, логіки розкриття змісту даного явища тощо.

Можлива постановка і більш часткових цілей дослідження. Наприклад, можна поставити за мету: виявити умови раціонального використання методів соціальної роботи; визначити ефективну систему заходів, спрямованих на забезпечення індивідуального підходу до клієнтів; установити найбільш загальний алгоритм вирішення зазначеного професійного завдання; обґрунтувати критерії добору змісту діяльності того чи іншого фахівця, досліджувати методику прогнозування і т.д.

Гіпотеза дослідження. Існують два типи гіпотез:

– описового характеру з вказівкою причин і можливих наслідків;

– пояснювального, коли розкриваються можливі наслідки з визначених факторів, а також умов, за яких ці наслідки обов'язково відбудуться, тобто розкривається, у силу яких причин і обставин дане дослідження має місце.

Гіпотеза не може містити очевидні положення, які не потребують доказів, у формулюванні гіпотези не повинна йти мова про обґрунтування норми („повинна належати”, „повинна розвиватися”, „необхідно організувати”, „варто домогтися” тощо). Гіпотеза - припущення чогось, що дозволяє успішно вирішувати те чи інше завдання.

Реалізація поставленої мети та доведення гіпотези передбачають розв’язання певних завдань дослідження(у магістерській їх має бути не більше 4).

Завдання дослідження можуть містити в собі наступне (у залежності від характеру наукової проблеми):

– вирішення зазначених теоретичних питань, що входять у загальну проблему (виявлення сутності досліджуваного поняття; подальше удосконалення його визначення; розробка критеріїв ефективності тощо) :

– експериментальне вивчення практики вирішення даної проблеми (виявлення її визначеного стану, недоліків і суперечностей тощо);

– обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення поставленої мети;

– експериментальна перевірка запропонованої системи заходів з погляду відповідності її критеріям оптимальності (ефективності);

– розробка методичних рекомендацій.

Завдання дослідження повинні бути відносно рівнозначні, не слід розташовувати поруч великі і часткові завдання, що є елементом попередніх.

Неодмінною вимогою до курсової (дипломної, магістерської) роботи є логічна відповідність назви теми дослідження, об'єкта, предмета, цілей і завдань дослідження структурі роботи Сукупність висунутих завдань повинна відображати мету дослідження, що, у свою чергу, відповідає проблемі дослідження.

Дипломна чи магістерська роботи можуть містити 2-3 гіпотетичні припущення з однієї і тієї ж проблеми. У висновках роботи необхідно відзначити, які з висунутих положень підтвердилися, від чого довелося відмовитися, що змінити, які положення дали негативний результат і чому.

З метою вирішення поставлених завдань використовуються комплекс загальнонаукових педагогічних та психологічних методів теоретичного та емпіричного дослідження. Вибір методів дослідження при виконанні наукової роботи не є довільним, а визначається особливостями окреслених ними завдань, специфікою змісту проблем і можливостями дослідження. Їх коротко перераховують та змістовно визначають, що саме досліджувалося за допомогою того чи іншого методу.

У магістерській роботі подається коротка анотація нових наукових положень (практичних рекомендацій), запропонованих автором особисто, які випливають після експерименту дослідження.

Необхідно показати відмінність отриманих результатів від відомих уже раніше, описати новизну (вперше отримано, удосконалено, дістало подальший розвиток і вказати що саме).

У магістерській роботі, що має теоретичне значення, необхідно подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в роботі, що має прикладне значення, – відомості про практичне застосування добутих результатів або рекомендації щодо їхнього використання. Якщо студент виступав за результатами свого дослідження на наукових конференціях або має відповідні публікації, то про це слід написати у вступі.

На завершення вступу необхідно вказати основні джерела отримання інформації (офіційні, наукові, літературні, бібліографічні) та коротко охарактеризувати структурні елементи роботи.