Головна сторінка Випадкова сторінка
КАТЕГОРІЇ:
АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія
Сутність та функції грошей
Дата добавления: 2014-10-22; просмотров: 1616
|
|
Незмінним атрибутом будь-якої суспільної форми є товарно-грошові відносини та їх універсальна складова – гроші. Добре відомо, що появі грошей передувала епоха безпосередньо товарного (бартерного) обміну. Грошовий обмін є не тільки результатом, а й важливим чинником всебічного розвитку і поглиблення суспільного поділу праці та її спеціалізації, це взаємопов'язані та невіддільні процеси. Головні передумови виникнення та становлення грошових відносин зображені на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Передумови грошових відносин [11, с. 22]
У сучасному світі пануючою формою організації суспільного виробництва є товарне виробництво, а його найважливіші базові категорії – товар і гроші. Виникнувши в сиву давнину, гроші пройшли тривалий і складний шлях свого розвитку. Гроші належать до низки дуже загадкових феноменів, виникнення яких цікавило людство вже в стародавні часи. Цікаві висловлювання про гроші є в працях Платона і Аристотеля, часто згадується про них і в літописах періоду Київської Русі. Проте систематичні дослідження грошей і формування їх наукових теорій почалися з розвитком капіталізму.
Багато уваги проблемам грошей приділялося у працях відомих економістів Заходу XIX-XX ст. – Дж. С. Міля, У. Джевонса, Л. Вальраса, М. Туган-Барановського, А. Маршалла, Дж. Кейнса, П. Самуельсона, Д. Патінкіна, М. Фрідмана та ін. Деякі цікаві висловлювання економістів щодо сутності грошей наведені в табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Визначення сутності грошей
| Автор | Визначення |
| У. Стаффорд, Т. Манн, Д. Норс | визначали гроші як багатство держави, яке ототожнювали з коштовними металами, а сутність грошей пов¢язували з природними властивостями золота і срібла |
| Дж. Берклі Дж. Стюарт | сутність грошей зводили до виконання суто технічних функцій засобу обміну товарів та ідеальної одиниці обміну |
| Ф. Бендиксен | визначав гроші як свідоцтво про надання послуг членам суспільства, що дає право на отримання зустрічних послуг |
| К. Маркс | тлумачив їх як особливий товар, загальний вартісний еквівалент та вважав, що в процесі розвитку суспільного поділу праці виникла потреба у регулярному обміні результатами праці. Товари обмінюються, бо на їх виробництво затрачено відповідну кількість суспільно необхідної праці, що становить їх вартість. Гроші є товаром-еквівалентом для виразу вартості |
| Дж. Гікс Л. Гарріс | тлумачили гроші як суспільний феномен, тому грошима вважали будь-який товар, що здатний виконувати функції засобу обігу, платежу й обміну вартості |
| М. Денисенко | гроші – усе, що приймається в обмін на товари або як погашення боргу, причому не задля власного вживання, а для наступного аналогічного обміну, тобто виконується їх первинна функція – засіб платежу |
| В. Юровицький | гроші – потужний інструмент цивілізації і значення їх в цій якості постійно зростає |
| Н. Сухорукова | гроші – реальна (символічна) вартість, в даних історичних обставинах володіє найширшим діапазоном і максимальним ступенем ліквідності, тобто здатністю перетворюватись в товари та послуги |
| О. Лаврушин | гроші – економічна категорія, в якій проявляються і за участю якої будуються суспільні відносини: гроші виступають в якості самостійної форми мінової вартості, засобу обігу, платежу та накопичення |
Різноманітність і складність виробничих відносин, які втілюються в грошах, визначають множинність форм прояву самих грошей. Кожна з таких форм дістала назву функції грошей. Функція грошей — це певна дія чи «робота» грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення [14, с. 6].
Питання про функції грошей є одним з найбільш дискусійних у теорії грошей. Розбіжності стосуються не тільки трактування окремих функцій, а й їх кількості.
Дискусії ведуться як між представниками різних теоретичних шкіл, так і всередині кожної з них. Так, більшість представників марксистської теорії грошей визнає п’ять їх функцій, проте вони мають різні погляди щодо суті кожної з них.
Ще помітніші розбіжності у трактуванні функцій грошей серед представників немарксистських теорій. Не заперечуючи взагалі існування функцій грошей, більшість із них визнають лише три функції й абстрагуються від решти.
Так, у відомій книзі англійського економіста Л. Харріса «Грошова теорія» говориться про функції засобу обігу, засобу збереження вартості та одиницю рахунку і зовсім не згадуються інші функції. Разом з тим класики економічної теорії та деякі її представники кінця XIX — початку XX ст. теж визнавали п’ять функцій грошей. Ми також розглянемо п’ять функцій: міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, засобу нагромадження вартості і світових грошей [11, с. 22].
Вивчення сутності грошей та еволюції їхнього розвитку становить базу монетарної теорії. Сутність грошей як економічної категорії проявляється в їх функціях, (див. табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Функції грошей та їх призначення
|
Єдність усіх функцій дає загальне уявлення про гроші, їх роль у суспільному відтворенні. Важливою умовою теоретичного пізнання функцій грошей є послідовне забезпечення діалектичного підходу до їх аналізу. В процесі розвитку товарно-грошових відносин не лише ускладнюються дії функцій грошей, а й з'являються нові і відмирають старі форми та ознаки грошей. У цьому і проявляється діалектика розвитку грошей як процесу, що динамічно розвивається, вдосконалюється. [14, с. 19]
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Київський національний торговельно-економічний університет | | | Еволюція форм грошей |