Головна сторінка Випадкова сторінка КАТЕГОРІЇ: АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія |
В. ДобрийДата добавления: 2015-10-02; просмотров: 731
Організаційно-регулюючі методи управління є способами безпосереднього впливу на функціонування та поведінку керованих об’єктів і осіб. Вони вельми різноманітні. До загальних методів впливу в сфері, що розглядається, належать переконання та примус. Метод переконання передбачає стимулювання свідомої, бажаної, відповідаючої інтересам працівника поведінки людини в процесі праці. Метод примусу, спрямований на спонукання працівника до належної поведінки всупереч його бажанню.
Рис.7.2. Проблеми підвищення ефективності управлінської діяльності органів внутрішніх справ на основі комплексного застосування методів дослідження операцій Рис. 7.3. Блок-схема алгоритму процесу дослідження операцій в органах внутрішніх справ До недавнього часу в теорії та практиці застосування методу переконання пов’язувалося лише з роз’ясненням, аргументаці- єю та моральним стимулюванням бажаної поведінки. Також поширеною була ось яка думка: в процесі впливу повинні стимулюватися^ не особисті, а тільки суспільні інтереси, і досягненню цієї мети служать методи і переконання, і примусу. Подібна точка зору привела до серйозних витрат в управлінні. Тепер відбувається усвідомлення того факту, що переконання "зверху" повинно збігатися з переконаністю "внизу". Для цього метод переконання із агітаційно-словесного необхідно перетворити в точно вивірений науковий метод, який дозволяє враховувати потреби, інтереси та прагнення різних соціальних груп і кожної людини окремо. Лише в даному разі можна буде стверджувати, що управлінню в демократичному суспільстві властиве поширення сфери дії методу переконання та звужування сфери дії методу примусу. Звичайно, доки в суспільстві існують соціальні суперечності, доти обидва методи необхідні, оскільки вони часто доповнюють один одного. Однак їх реальне співвідношення свідчить про ступінь демократичності управління. Названі загальні методи впливу більшістю вчених підрозділяються на три основні групи: адміністративні (або організаційно-розпорядчі), економічні та психологічні (або соціально-психологічні).
|